хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «гриби»

Повернули...Дякую ДРУЗІ !!!

239 лиш минуло днів

Знов з’явився з лісу

Цей беззубий Дід.

  

Як тут не з’явитись, як пішли гриби

Друзі оживили, бо у ліс взяли.

Тішить чи не тішить це когось із Вас

В цьому їх «винуйте»…

  … я ж безмежно рад.

P.S.

Дякую друзі. Ви справжні, як цей гриб…

Повернули. Буду відробляти гріхи відсутності…

Пошти немає unsmile всі ящики пусті несподіванка № 1. Пусто...

Там було все мило,

Як мило, як мило...angry

 

 

Як ми збирали гриби.

Всім привіт. Давненько мене тут не було. Зайшла, пробігла по блогам. Пристрасті вирують! І це добре. Що би вам написати...
Ну, наприклад, як я тиждень тому вивозила маму на гриби. Мамі 83 якщо шо...
Мама моя на все має свою думку і на рахунок грибів теж. За її теорією всі гарні тугенькі гриби не можуть бути отруйними. Всі оранжеві теж їстівні. Всі, що ростуть рядами це рядовки. І збирати треба все, а там викинеться. Зрозуміли да?! Моя мама ламає всі стереотипи в грибозбиранні. Враховуючи, що вона постійно так робила, то, як вона не отруїла мене в дитинстві, це нині для мене загадка.
Поки я повільно біля машини різала поляків, мама взяла за руку мого Степана (мій синок 3.5 рочків) і умчала різати свинух в темні чернігівські ліси. Спочатку я їх ще тримала на контролі, але знаючи, що у війну в цих лісах дуже вдало ховалися партизани, то сховатися моїй мамі проблемою не стало і вже через хвилин 20 я почала активні пошуки.
Телефоную:
- Ви де?
- Ми вийшли до поля.
Біжу в сторону поля.
- Ви де?
- Водонапірну башту бачиш?
- Бачу.
- Іди на неї.
Мчуся до водонапірки по полю метрів 300.
- Ви де?
- Ми в лісі, але бачимо башту.
Галопірую по високій траві знову до лісу.
- Ви де?
- Ми знайшли твою машину і стоїмо біля неї.
Дивуюся, що мама так швидко телепортується, але добре знаю свою маму і перестаю дивуватися. Рисачу до машини.... нікого там нема.
- Ви де?
- Та ж біля машини!!!!
- Стій. Ні метра в сторону.
- Стою.
Я майже впадаю у відчай, але швидко беру себе в руки. За 43 роки життя з мамою, я вже навчилася брати себе в руки. Розумію, що через пів годинки почне сутеніти. Моя дитина легко вдягнута, а у мами зір в 83 трохи тойво...хреновий. На моє щастя в лісі були ще люди. Я починаю питати де стоять їхні машини. Нарешті бачу білу чужу машину і іду до неї. Фух!!!! Є. Стоїть моя мама, стоїть мій Степан, стоїть відро отруйних свинух. Подумаєш Форд Фієста і Опель Вектра. Машина ж біла. Мовчки беру свинухи, Степана, маму і веду до нашої машини. Вдома тихо викидаємо мамині "піддубники" і все різко забуваємо.
Що день наступний нам готує?




Травневий гриб. Де шукати, як приготувати?

 Світлина з (http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Calocybe_gambosa_080420wa.jpg)   

Як знайти травневий гриб?

Досвідчені грибники знають, що в травні з'являється чимало грибів. Один з них і цікавий, і їстівний. Це - калоцібе травневий (рядовка травнева, травневий гриб, Георгієв гриб, ліофіл травневий, майка). У народі частіше називають його травневих грибом, а в літературі про нього дуже мало відомостей. Травневий гриб - по-своєму дуже гарний гриб, один з найбільш ранніх шапинкових пластинчастих грибів, який плодоносить до липня. Він з сімейства тріхоломових. Капелюшок діаметром 3-12 см, біла, кремова, жовтувата, м'ясиста, опукла, до зрілості - розпростерта, з хвилястим краєм, іноді з горбком. Ніжка висотою 6-15 см, товщиною 1-4 см, булавовидний, щільна, волокниста, брудно-біла або кремова. Так, травневий гриб найчастіше білого кольору, але іноді і злегка кремового з щільною опуклою капелюшком. У застарілих грибів капелюшок може стати охряной різної інтенсивності. Прирослі до ніжки пластинки і щільна м'якоть гриба залишаються білими. Грибники-Верхогляда лякаються травневого гриба. Ще б пак, адже цей гриб має білий колір, а раптом - бліда поганка?! Тому замість того, щоб потрапити в корзину, травневий гриб удостоюється грубого стусана чоботом. А даремно, гриб цей - один з найсмачніших: ось на капелюшку видно мишачі погризіть, ось хтось склав кілька таких грибів у норки, та й пташині сліди поруч з ним. Потрібен він у лісі-то, дуже потрібен. А й справді, з грибами завжди треба бути насторожі. Травневий гриб мало схожий на класичну бліду поганку, але дуже нагадує ентолому отруйну, а ще більше - Іноцибе Патуйяра, яка дуже отруйна. Відрізнити Іноцибе можна по червоніє м'якоті, волокнистої капелюшку та коричнювата (до старості) пластинках. І найголовніше, у неї немає мучного запаху. Тому грибнику, крім всіх відомих якостей, необхідно і досить розвинене нюх. Травневий гриб має смак і запах свіжої борошна, що відразу і вірно відрізняє його від всіх інших. В їжу вживається свіжим, але ще його і варять, і смажать, і гасять. І в приготованому вигляді він зберігає борошнистий смак. І де ж його шукати? Травневий гриб якщо зустрічається, то зустрічається часто і невеликими групками в зріджені і заплавних лісах, на узліссях, на відкритих трав'янистих місцях, на лугах, на пасовищах, під терном, шипшиною, глодом, в старих садах - під яблунею, черешнею, сливою, абрикосом .

Грибник обов'язково повинен переконатися в тому, що він знайшов їстівний гриб травневий, а вже потім збирати на здоров'я!

 Текст з (http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=10215)

А тепер смажимо ці грибочки.

 Чистимо і миємо: 

Відварюємо в підсоленій воді хвилин 15 - 20:

А тим часом підсмажуємо сальце (справжнє без ГМО) з цибулькою:

Потім додаємо попередньо відварені грибочки і смажимо хвилин... тут скільки в кого терпіння...podmig

 Заправляємо щедро  файною сепараторною сметаною (та з маркетів не годиться) і ще трохи смажило: 

Далі додаємо за смаком (сіль, чорний чи білий перець, листочок, духмяний перець, кріп, петрушку...і т.д. і т.п.)chih

 Далі вже витримати неможливо.... mmmm Смачного.

P.S. Перевірено на собі..........mmmm bravo

Таки встигла нагрИбти

Цього року я вже думала, що пролечу як хванєра над Парижем, але таки встигла отримати насолоду від цьогорічного осіннього грибного сезону. Влітку я теж кайфонула від сбору маслюків, але ця грибалка запам'ятається надовго.
Зранку у п'ятницю я написала замітку, що їду на гриби і....наготувала їсточки, зібрала сумки, дочекалася дитину зі школи, дочекалася чоловіка (бо падлюка вєчно мені плани пересере своїми ділами), завезли Степана до мами і, майже зранку у 15 з гачком, я була у лісі. 
Людей було як на Хрещатику, чого їм вдома не сидиться, я не розумію. Мене тішать наші грибники. Майже всі у камуфляжі і з лукошками (не з корзинами, а саме з лукошками), у всіх круті швейцарські ножі і модні мешти. Ми серед них були як цигани, не скажу, що як броварські цигани, бо ті ще крутіші. Ми були приблизно як бердичівські цигани. Коли ми заходили до лісу, то всі хитрі і розумні вже виходили. Але, як кажуть, твій гриб тебе дочекається. За дві години ми взяли відро поляків, шалену купу зонтів і трохи гливи. Збирали гриби до того моменту, поки у мене не почалася куряча сліпота.
 
Фото "шедевральні", бо у мого бабушкофона теж сталася куряча сліпота.


Наступного ранку я ледве дочекалася. Коли ми приїхали до лісу, то зондеркоманда вже робила свою справу. Ми знайшли вільне місце у строю і стали прочесувати територію разом з ними. Головне в цій справі, коли ти знайдеш галявину з сімейкою поляків, голосно не радіти, бо якесь чудо обов'язково ненароком опиниться поруч і почне різати твою здобич. А ще подумки тре про себе казати: "Тут грибів нема... тут грибів нема". Не повірите, але це діє! Гриботелепати з часом розсмоктуються і ти вже починаєш вголос співати: "Грибочок-грибочок, покажи бочочок". Це теж 100% діє (перевірено роками) і збираєш спокійно гриби вже без свідків і конкурентів. 

Спочатку було це.
             
    Потім це. Бо нажарити пательню свіжих грибів, то святе!


А вже потім це.

 
І наостанок, що я хочу сказати. Я вас всіх люблю і цілую, але якщо ви колись підете у ліс по гриби і у вас в голові буде лунати голос: "Тут грибів нема...тут грибів нема", то краще йдіть, бо ставати між мною і грибами не слід. lol kiss

Нарешті!

        Нарешті пощастило з погодою і знайшовся час, щоб відкрити грибний сезон privet
       Поїхали ми в один лісок, вийшли з відеречками і як завжди на повні груди вдихнули свіжучого хвойного повітря. Але по запаху якось відчувалось, що тут грибів немає. Походили ми з пів годинки і повний нУль shock Навіть ніякої ні поганочки, ні мухоморчика не зустріли. Кажу: раз немає навіть поганючок, значить і порядних грибів не буде, навіть ніс не бере нюх на гриби lol
       Поїхали в іншу сторону, бо настрій був грибний і дуже вже хотілось пополювати. І о щастя prey тільки-но вийшла з машини, одразу відчувся  грибний запах. Так як пахне дитинка молоком, так пахне ліс щойно вистрибнувшими свіженькими грибочками. І одразу на перших же кроках лісу вже знайшлось пару маслючків



Далі вже, призивно зазиваючі своїм яскравим забарвленням, показались лісові аферисти Мухомори





Потім ще були ось такі гриби, але ми їх не брали, бо не знаємо про них нічогісінько, тим більше пластинчасті взагалі стрьомні рєбята.







І ще були ось такі гриби, які дуже схожі на маслюків, особливо коли бачиш їх, виглядаючими з трави і блистящими як маслюки. Але коли перевертаєш, а знизу пластинки, одразу розумієш, що підвох beat









Так ми ходили по лісу, насолоджуючись чудовим повітрям насиченим хвойним ароматом, збирали грибочки і насолоджувались чудовим осіннім днем.
Маслюки взагалі супер маскувальники. Так заникаються, сидять і мабуть  сміються з тих, хто проходить повз і не бачить їх.
 


Але є і такі малята без досвіду маскування. Стоять і красуються прямо на сонячній галявинці, як ось ці трійнята cat lol



Ну і в результаті нашого полювання отримали майже відеречко грибочків





Вдалої грибалки, друзі! cvetok


Чудова осінь і гриби

          Минулі і позаминулі вихідні пройшли досить вдало і подарували багато дивних, приємних, радісних емоцій. Чудовенна осіння погодка радує своїми лагідними теплими днями. Осінь чарівниця вже взялась до своїх пензлів і як може прикрашає дерева, щоб нам було веселіше. Таке все гарне, що прямо хочеться все охопити, обійняти, милуватись і милуватись цією досконалою природною красою. 



    




         Знову ми їздили в ліс по гриби, бо вже настала пора збирати врожай польських грибочків. Маслючки зустрічались де не де, на відміну від позаминулих вихідних, в які ми достатньо їх накосили. А от з білими і польскими цього разу пощастило більше. І хоч зібрали ми не так і багато, але задоволення отримали силу силенну, від осіннього тепла, від смачнючого хвойного аромату, від азартних пошуків лісових мешканців, які так старано намагались ховатись від нас. 

         Це маслючки, старано вкрились покривалом з похилої трави. Нахиляєшся за одним, і вже не розгинаючись, в прямому сенсі косиш їх. Напали на маслюкову жилу. Приміром в цьому місці їх було одразу 8 штук (на фотці є 7)


 
Далі ще одна схованка. Здається рєбята соображают на троїх tost lol



Далі вже в старому лісі шукаємо польські, які теж вдало маскуються





А цей чудік наче виглядає зі своєї схованки whosthat lol



Далі натрапили на помешкання лісового жителя. Страшнувато було, але сфоткала і швиденько пішли звідти.



А трохи поодаль знайшлась і столовка prostite



Знаходили різну некондицію. Звичайно не брали, але для історії запєчатлєлі shedevr









І звичайно як же без лісових красавців



     Повсюди були наплетені сітки, які лісові стражі поснували. Але ж як гарно дивитись на них в сонячних променях. На жаль чітка фотка не вдалась, бо вітерець постійно хитав павутинку.



         Короче, знайшли хоч і не багато, але благородних грибочків. 
Ось павучок лісовий страж прикордонник рахує скільки ми грибів виносимо з лісу lol



А це вже вдома все посортовано, пораховано і готується до чистки chih





Знайшовся і ось такий Боровичок-лісовичок moroz



І ось вже рєбята купаються



Гарної Вам осені і чудових вражень! cvetok


Дивовижні факти про гриби...

      

Дивовижні факти про гриби...
[ Читати далі ]

Всього потроху

Марін ще весною наказала сушити весла листячка і квіточки. Я насушила, мені не тяжко. Але до зошита з гербарієм добрався мій малий біолог і трішки розпатрошив. Все, що збереглося - показую тут.


Ще ми тиждень тому ходили по гриби. Трохи сфоткала.



Це наші росянки. Але відчуваємо гострий дефіцит комариків і павучків для них. Боюся за нашу кицьку, бо всі разом вони і її перетравлять.



Це мої помідори. Навряд з них будуть люди, але нехай поки ростуть.



Це я накопала топінамбур, погризли трохи і з'ясували, що ми не сироїди, не вегани і не кролі. Для приколу спробувати можна, але їсти таке щодня нєєєєє.



А це дитина випросила до росянок братика. Маємо тепер непентес. Він теж їсть мухи, але ще й трішки підсмердює.



Отаке все одразу. 

Може вони інопланетяни? )))

Найбільша жива істота на планеті – гриб, за приблизними даними займає площу в кілька десятків квадратних кілометрів. І ні, це не колонія грибів, а єдиний організм. Втім, вчені ще сумніваються, тому що кожен рік відкривають більше 1000 нових видів грибів. Всього рахунок йде на мільйони! Сперечаємося, половину з цієї добірки ви і в очі не бачили!

Здається, що це представник іншопланетної флори, а насправді цілком собі земний гриб з роду гімноспорангіум

Гриб Омфалот з Австралії при певній температурі слабо світиться в темряві...

[ Читати далі ]

Грибний сезон...


А я ще й не пробувала цього року грибочки...
[ Читати далі ]

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
8
попередня
наступна