Іноді в нашому житті залишається лише надія. Потрібно лиш триматися за неї і не відпускати. Потрібно просто вірити...

Дійсність охоплюють мрії,

Твої чи мої надії

Летять по небу із зорь?

Дивися! Он падає зірка:

Скоріше бажання промов.

Чи то не твоя надія 

Летить по небу із зорь?

Я очі прикрию руками -

Не хочу я бачити світ.

То таки твоя надія

Летіла крізь сонячний світ.

Я світло ввімкну,

Ти зачиниш вікно,

Ми разом уб’ємо надії.

Ніхто не побачить під нашим вікном

Зорю, що із неба спустилась...

Ти кажеш "в зірках немає нічого,
аби на них ніч споглядати"
А я тобі в слід "і в тобі - так само, за що б я могла покохати:"
Тебе зараз поруч немає зі мною
А хочеться погляд твій пити
І жду я зірок і ночі жадаю
аби твої очі зустріти.
Якщо ти хоча би крадькома у небо
Зиркнеш і побачиш її
Відчую відлуння очей твоїх блиск
І
скрізь простір галактик він донесеться мені.

 Наберу собі намисто з червоних коралів,
 Ясним кольором веселим, звеселю серденько,
 Подивлюсь у ясне небо радісно,без жалю...
 Там танцює місяць-коло між зірок дрібненьких.
 Я б із ними танцювала, та немає хисту,
 Подарую місяченьку те моє намисто,
 Хай милується на тії зернятка червоні,
 А мені напам"ять  зірку, у мою долоню.
 Поцілую я маленьку і верну на небо,
 Загадать могла б бажання, та мені не треба
 Я не хочу, щоб та зірка задля примхи згасла,
 Хай засяє знову в небі, бо вона прекрасна.