хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «революція»

Костянтин Ільченко: Народ стогне, народ потребує тих ...



Хочу висловити подяку усім тим, хто взяв участь у висвітленні проблеми відсутності хліба в шахтарських містах. Зізнатися, я не очікував такого резонансу, але відгукнулися практично всі ЗМІ і телебачення, проблема була озвучена на всю Україну, вся Україна дізналася, про нездатність чиновників владних структур Луганської області керувати регіоном.

Причиною зупинки хлібозаводів компанії «Коровай», стало банальна відсутність грошей для закупівлі борошна, що за цим стоїть: об'єктивна реальність збиткового розвитку економічного сектору в нашій країні або це черговий переділ власності із застосуванням економічних методів впливу до чергової жертви, як то кажуть - час покаже.

У цій ситуації найбільший інтерес представляє, на мій погляд, поведінка влади та їъ реакція на події. Складається враження, що якби не своєчасне втручання громадськості, то обласна влада і не дізналася б про перебої в поставках хліба і зростання цін на нього в шахтарських містах.

Я особисто, 07.03.11г. зв'язався з керывнмкрм внутрішньої політики Луганської області Борзих М.А., якій пояснив всю складність ситуації. Я її поінформував, про готовність людей виходити на вулиці і бити скло у держустановах, тому що такого підлого відношення до себе народ від «улюбленої» влади зовсім не очікував, ну і звичайно ж повідомив їй, про готовність СОГ «Трудовий Рух «Солідарність» очолити протестні процеси на всій території Луганської області. Для того, щоб не допустити розвиток подібного сценарію запропонував організувати 09.03.11г. зустріч губернатора Пристюка В.М. з представниками громадськості, на якій би він доповів, про причини відсутності хліба, вжиті заходи та найголовніше показав би перспективу виходу з ситуації, що склалася. Така б зустріч, з одного боку заспокоїла б народ, з іншого дала б повне уявлення і розуміння, про те, що відбувається, що дозволило б прогнозувати розвиток подій на найближче майбутнє.

Але так вважали ми, влада ж вважала, що у неї сьомого березня вихідний, восьмого березня, самі розумієте свято, а дев'яте число у губернатора повністю розписано, так що начебто, як і не до нас і тільки після того, як я пояснив, що ця ситуації реально може перетворитися в хлібний бунт з усіма витікаючими наслідками чиновник від влади зволив пообіцяти мені, що губернатору буде повідомлено, а мені передзвонять.

Завдяки тому, що проблема отримала всеукраінкую розголосу, влада почала діяти, вже після обіду мені зателефонували з обласної адміністрації і доповіли, що заходи прийняті, що губернатор практично зобов'язав без передоплати поставити борошно на хлебокомбтінати «Короваю», але зустрічатися з громадськістю і обговорювати це питання він не буде. Після чого, в мережі Інтернет ( http://topmedia.com.ua/news/show/2011-03-07/9916_xleb-yeto-politicheskij-vopros-gubernator ) з'явилася заява Пристюка В.М. про те, що на хлібному питанні, хтось робить політику, виявляється не влада своєю не професійністю і відвертою дурістю доводить до відчаю людей, а громадськість разом з простими людьми, по суті підміняючи владу і виконуючи її функції, займаються політикою. Ну не марення?

Далі ще цікавіше, місцеві провладні чиновники фактично насварили народ за його непристойну поведінку, в умовах відсутності хліба. В інтерв'ю Першого національного каналу начальник торгового відділу Свердловського виконкому Фічеева Р.Н., коментуючи ситуацію з хлібом, звинуватила жителів у штучному ажіотажі, розповівши про те, що у Велику вітчизняну війну людям видавали по 200гр. хліба і нічого страшного не сталося, багато вижили. Фічеева Р.Н.постиділа свердловчан за їх бажання їсти неодмінно хліб і закликала їх до терпіння і розуміння всієї складності ситуації, в якій опинилася влада.

Міський голова Шмальц О.І., виступаючи по місцевому телебаченню, розповідав про те, що місцева влада не здатна, та й не має права втручатися в подібні процеси, особливо у формування цін, дивлячись його виступ люди задавали питання телевізору, а для чого власне нам потрібна влада, для чого існує місцеве самоврядування, для чого ми годуємо таку ораву прохиндєєв якщо вони, маючи від нас всі повноваження на управління цією територією, тим не менш зробили нас жебраками, а тепер вже і морять голодом, чи не настав час гнати їх втришия і поганою мітлою, попередньо перекривши кордону. Так говорять люди на вулиці, ті хто приходить до нас у громадську приймальню, такий настрій висить у повітрі і відчувається на фізичному рівні.

Мені сьомого березня зателефонували з міліції, сказавши що вони з Інтернету дізналися, про підготовлювану акцію протесту восьмого березня і попросили, якщо буде не важко, подати заявку. Коли я проінформував їх про те, що швидше за все ми не будемо восьмого виводити народ на вулицю, то у відповідь почув те, чого я ніколи не міг очікувати, міліціонер що дзвонив прямо сказав, що акцію проводити потрібно, хліб, ціни все вже дістало, проводьте акцію ми вас будемо охороняти. У цей момент у мене з'явилася гордість за наш народ, я зрозумів - ми всі дорослішаємо, а так само те, що влада своєю дурістю робить найголовніше, прищеплює почуття солідаризму нашим громадянам.

Спостерігаючи за всім, що відбувається, мимоволі задаєш собі питання заради чого ці люди йшли у владу. Заради чого вони власноруч доводять ситуацію, коли День гніву стане неминучим, а їм доведеться розділити долю Чаушеску? У мене вони асоціюються з тими, хто викопавши собі яму, тепер весело себе ж і закопують.

Ситуація, яка виникла в містах Луганської області, є показовою для всієї України, народ стогне, народ потребує тих, хто здатний навести в країні порядок, хто здатний мерзенне кодло, яке назвало себе елітою, поставити на місце, спитати з них за все і почати відбудовувати нашу Батьківщину, не озираючись на окрики Москви і Вашингтона.

З повагою,
К. Ільченко СОГ «ТРС»

08.03.11р.

"Майдан".

Уроки історії або як ми свою державу про...ли

Не хочемо ми, українці, вчитися на своїх помилках. Нинішня політична ситуація мені нагадала події минувших літ. А саме початки ХХ століття, роки боротьби за українську державність. Часто звинувачують у втраті української державності і москалів, і комуністів, і Антанту, і білий рух, загалом усіх і не хочуть визнавати гіркої правди – ми, українці, просрали (пардон за мою французьку) нашу державу. І це ми планомірно продовжуємо робити на протязі усіх років незалежності. А зараз звернемося до подій, здавалося б таких далеких від нас.

Лютнева революція у Російській імпрерії подарувала нам чудову річ – «перлину» української демократії – Центральну Раду. Її так люблять сучасні історики і політики, називають представником українського народу, от тільки замовчують один факт – Центральна Рада була представником лише українських соціалістів і було це утворення майже копією Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів, утвореної більшовиками в противагу Тимчасовому уряду. Тому і привітала переворот влаштований більшовиками в Петрограді. От тільки не зрозуміли, що більшовики не стануть терпіти конкурентів при владі, навіть одних з ними політичних барв. Так було з ЦР, так було з меньшовиками та правими есерами, так потім відбулося і з лівими есерами. Всі вправно топталися біля одних і тих же граблів.

Першою невідкладною справою ЦР була ліквідація армії. Українські соціалісти вважали, що армія є контрреволюційним утворенням і його треба позбутися. До цього навіть Ленін не додумався, а Вінніченко зміг, це наш власний український велосипед. Микола Міхновський, який виступив з програмою створення незалежної від Росії України з сильної армією був з ради вигнаний. І не через його занадто радикальну самостійницьку позицію. Членам ради плювати було на статус України, їх цікавило насамперед залишитися при владі. А ось ідея про створення сильної армії сильно злякала діячів ради. Адже Міхновський міг силами армії просто підняти балакунів з ради на штики, що потім намагалися зробити полуботківці. І ось армія Муравйова почала наступ на Україну. Центральна Рада збирається на екстренне засідання і обговорює…питання державного герба України. А основним завданням військового міністерства в цей час було… не допустити частини військ Скоропадського до Київа. Дійсно чого боятися більшовиків то свої «влада робочих і селян», а ось «буржуй» Скоропадський з військом це вже небезпечно. Скоропадського не допустили, але й Київ захищати нічим було, тому банди (це навіть армією назвати важко) Муравйова вибили раду з Київа.

Звертатись до «імперіалістів – капіталістів» все ж довелося. Попросили Німеччину. Вона й завезла на своїх плечах ЦР до Київа. Першим наказом німецького керівництва в Київі було зібрати всіх жінок міста, дати їм ганчір’я і змусити віддраїти «демократично» запльований й обриганий київський вокзал.

В Київі знову утвердилася «народна влада». От тільки німці зіштовхнулися з проблемою. Влада наобіцяла їм золоті гори у вигляді поставок продовольства до Німеччини, а от організувати безперебійні поставки не могла. Трандіть воно ж не мішки тягати. Це був девіз цієї влади.Тому німці радо погодились підтримати гетьманській переворот Павла Скоропадського.

Скоропадський дійсно почав створювати щось схоже на державне утворення. Не словом, а ділом. У Київі було наведено порядок, з усієї Росії стікалися в Київ люди, адже там був острівець без революційної анархії. Тут згадали, що таке закон і порядок. Відроджувлась українська та і взагалі просто культура, культура побуту і життя, без революційної демократичної демагогії, без «народної влади», що перетворила центр української культури Київ на «пролетарський обриганий вокзал».

От тільки була у Скоропадського серйозна проблема. Німецьке командування не дозволяло сторювати гетьману українське військо. На Дону, також окупованому німцями, вони дозволили створити атаману Краснову власне військо, адже Дон не входив в сферу інтересів Німеччини, а Україна, багата такими потрібними німцям харчами, дуже цікавила німців. Тому створення під боком чужої армії, ще під командуванням військового, що ще нещодавно боровся з ними у складі Російської армії, вбачалася німцям дуже небезпечною. Вони ж не здогадувалися, що в Німеччині є свої євреї – інтернаціоналісти, готові встромити своїй армії ножа у спину.

Але так сталося. «Народна» революція в Німеччині все змінила і війська змушені були покинути Київ. А «народна влада» швиденько створила Директорію і гайда проти гетьмана. От тільки військ Петлюра не мав. Єдиною боєздатною одиницею були галичани – Січові стрільці, а Коновалець підтримував з гетьманом нейтралітет. Але Скоропадський дав привід втрутитися стрільцам.

Як я вже казав армії в Скоропадського не було, а загроза з боку більшовиків була реальна. Єдиною армією, що спроможна була підтримати гетьманат була Біла армія Денікіна. Але була одна умова – федерація з Росією. Тому Скоропадський став перед вибором – або федерація з білою Росією, або «народна влада» більшовиків. Він вибрав перше і підписав акт.

А Петлюра одразу ж побіг до Коновальця – зрада! І Січові стрільці підтримали заколот. Проте стрільців могло виявитись замало, адже гетьман мав Сердюцьку дивізію. Тому пішли соціалісти до народу. «Пішли, народе український, гетьмана скидувать!» « А на що він нам потрібен, гетьман в Київі, а ми тут?» «Так в Київі і гроші, і горілка, і харчі погуляємо!» «Гайда, браття, на Київ, буржуїв бити!» І пішов революційний народ до Київа гуляти.

Після зайняття заколотниками Київа Євген Коновалець та його стрільці, бувші кадрові австрійські солдати, були шоковані поведінкою пролетаріата. Пили, громили, вчиняли погроми, грабували. Коновалець пішов до Петлюри і попросив дозволу частинами стрільців навести в Київі порядок. Петлюра і «так» не сказав, і «ні» не сказав. І почав Коновалець «заспокоювати» натовп. Але Вінніченко про це взнав. Як так, контрреволюційною воєнщиною по пролетаріату. Неподобство. І загнав стрільців подалі в казарми.

І почалася робота «народної влади». Перш за все почали змінювати російські вивіски на українські. Щоправда більшість вивісок і так були українською мовою, правда на відміну від новоділу Директорії там помилок менше було.

А більшовики хернею не займалися. Вона почали знову наступ на Україну. І як нещодавно Петлюра пішли до народу. І знов народ пішов до Київа гуляти. А чому б і ні? Горілка ще залишилася, все награбоване награбити першого разу не встигли. А що з більшовиками йти, то й нехай, чорт їх розбереш, що ті за народну владу, що й ці.

Євген Коновалець, що єдиний зберіг почуття реальності, розумів, що стрільців не вистачить для оборони України. Він пропонує Петлюрі проект реформи. На Україні утворюється диктатура на чолі з Петлюрою, Коновалець стає головою військового штабу і оголошує загальну мобілізацію до війська. Петлюра погоджується і йдуть до Вінніченка. Той ледь слиною не подавився. Під суд обіцяв віддати. Це ж контрреволюція! Проект так і залишився на папері.

І погнав народ «народну владу» з Київа. Уряд опинився аж у Вінниці. І Петлюра вирішив звернутися до французів, що окупували Одесу. Дибки встав Вінниченко. Він подав «геніальну ідею» замиритися з більшовиками і в знак протесту проти зносин з «капіталістами-експлуататарами» французами покинув Директорію. Покинув, ну і грець з ним. Такого покидька як Вінниченко в історії України ще й пошукати треба. А французи пообіцяли допомогти Петлюрі і через декілька днів… зібрали лахи і евакуювалися з Одеси. Причина була вагома. Атаман Григор’єв зі своїм п’яним військом йшов на Одесу.

Гнали більшовики Петлюру аж до Галичини. Допоки в бій не вступила Українська галицька армія. ЗУНР не підпала на щастя під ручки соціалістів і зуміла створити боєздатні частини. Тепер вже УГА погнала більшовиків обратно на Київ. Але сил УГА було замало, тим паче воювала вона на три фронти – з поляками, з денікінцями і з більшовиками. А Петлюра знову робить дивовижний хід – заключає договір з Пілсудським. І ціна всього нічого – якусь там Галичину Петлюра з барського плеча подарував полякам. Ту частину України армія якої врятувала його від розгрому більшовиками.

І тепер вже поляки на своїх плечах завозять Петлюру до Київа. Але протриматися поляки не змогли. В Польщі почалися свої події. Пілсудський ще не був диктатором і парламент не підтримував ідею Юзефа про створення буферної зони між Польщею і Совдепією у вигляді петлюрівської України. Парламент ставив палки в колеса Пілсудському і не давав посилити присутність польских військ в Білорусі та в Україні. Тому поляки були вибиті більшовиками з України, а з ними побіг і Петлюра.

Після цього всього так і хочеться сказати словами Олександра Довженка: «В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний». І зараз стоїмо ми біля тих самих грабель, на які вже наступали і певно будемо й надалі наступати, допоки ці граблі не проб’ють нам черепа, щоб вже остаточно насмерть.

Право на революцию

Право на сопротивление (право на сопротивление угнетению) право граждан любыми средствами защищать иные принадлежащие им прав и свободы. Относится к естественным правам, то есть не требует подтверждения нормами позитивного права. 

Еврореволюція


          Україна — це Европа!, Мајдан Незалежності, Київ, 21.11.2013

          Грузинськиј парламент, Тбілісі, 27.11.2013

          Т. Парфан (за кадром), М. Паліјчук, В. Лецин, В. Римарук, В. Каратніцькиј, В. Жолобчук, А. Микіјчук, Говерла, 28.11.2013

          Північниј проспект, Єреван, 02.12.2013

          Телекомпанія «Руставі 2», Тбілісі, 02.12.2013

          Акція «Солідарність з Україною», Европарламент, Брюссель, 03.12.2013

          Міськиј стадіјон, Вроцлав, 03.12.2013

          Вулиця Сєнкєвіча, Кєльце, 04.12.2013

          Інтернет-акція «Ми з вами!», видання «Ґазета Виборча», Варшава, 04.12.2013

          Палац культури ј науки, Варшава, 04.12.2013

          Видання «Факт Ґазета», Варшава, 05.12.2013

          Міст Миру, Тбілісі, 05.12.2013

          Міст Миру, між Буффало ј Форт-Ері, 06.12.2013

          Електрична вежа, Буффало, 06.12.2013

          Вежа Вілліс, Чикаґо, 08.12.2013

          Мерія Тбілісі, Тбілісі, 11.12.2013

          Готель Марріјотт, Тбілісі, 11.12.2013

          Европарламент, Страсбур, 12.12.2013

                    За гонор, за волю, за козацьку долю!

    Слава Україні!
    Шановна громадо! Любі друзі! Дорогі браття ј сестри ву Христі! Доньки ј сини славних гетьманів! Сьогодні виповнюється місяць, вірніше сьогодні 30-ј день Мајдану (скор. від Мајдан Незалежності), та День міліції. Що зараз мо’ бути важливішим за Мајдан? Ні весілля, ні уродини, ні похорони, ані праця! Як писала велика наша поетеса Леся Українка: «Вставај, хто живиј, в кого думка повстала, година для праці настала». Закликаю панства, відкладіть усі справи, приїздіть на Мајдан — Київську Січ, відчујте цеј позитивниј настріј, якиј там панує, і оселіться там! Відкиньте зневіру, і знајдіть віру в самих себе, бо перебуваючи вдома, ви можете проґавити історичні події, позаяк історія України і всієї Европи зараз залежна від Мајдану. Нарешті суспільство прокинулося! Люди вијшли на Мајдан з почуття власної націјональної гідності, почуття моральної обуреності. А як щодо вашої участі в Европејської революції, яка почалася з того, що на четвер, 21 листопада 2013 року, всього за тиждень до запланованого підписання угоди про асоціяцію між Україною та Европејською Унією, голова діючого Кабінету Міністрів оголосив, мовляв підписання не буде, принајмні, не протягом тижня на мајбутньому саміті у Вільнюсі. Відмова вищого керівництва України від асоціяції з Евроунією ставе під загрозу перспективу народовладдя та гідного цивілізованого мајбутнього нашої нації. Більше того — цеј крок станове небезпеку державному суверенітету України ј межує з державною зрадою, адже може призвести до інтеграції в Евразіјську Унію, що є новітньою формою тоталітарної Московської імперії. Ми глибоко обурені московським шантажем та погрозами, політичними спекуляціями і закулісними торгами антинарідного режиму та відвертою брехнею протягом останніх місяців.
    Те, що послідувало після цього, був спонтанниј нарідниј протест по всіј Україні, що розвинувся в добре організовану націјональну революцію, яка в кінцевому рахунку зосередилася в Києві — столиці Руси. Символічно, що акція розпочалася в момент, коли 9 років тому на Мајдані Незалежності у Києві з’явилися перші намети акції протесту, яка згодом отримала назву Помаранчева революція. Україна втратила Евроугоду, натомість отримала Евромајдан (так була названа ця революція). Перші намети розбивали на Мајдані Незалежності 24 листопада 2013 року. А в день проведення саміту «Східного партнерства» в Вільнюсі 29 листопада 2013 року був створениј живиј ланцюг Київ-Житомир-Рівне-Львів-Перемишль на підтримку асоціяції з ЕУ. Люди хтіли, аби їх почули, бо за передвиборчим гаслом В. Януковича «Твоя думка — важлива! Почую кожного», «Україна для людеј». Проте він, не прислухається до волі народу ј кулуарно вирішує за нас, краде наше мајбутнє.
    Без сумніву, В. Янукович, хај јому всячина, надавати б јому ляпанців, хче до людеј, і тяжіє до західних цінностів — насамперед нерухомість і побутові речі. І стояти би јому не з Володимиром Путиним, Кім Чен Ином, бацькам Лукашенкам, назавше перевибраним, а з Девідом Камероном чи Енриком Леттою, зрештою. На Великіј Сімці повештатися, з Бараком Обамою на машинці для гри у ґольфа прокататися. Щоби пахло не онучами і портретом Дзержинського, а твідом (tweed) і «Кристіяном Діјором» (Christian Dior). Але таємна драма нашого ґаранта Конституції поляга в тім, що либонь, він сам в душі віда, що так і треба поводитися, але інакше жити і керувати не може.
    В. Янукович виставив себе варіятом на Вільнюському саміті, заявивши, що јому треба узгодити свої дії з москвою. А після домовленостеј в москві 17 грудня 2013 року стало остаточно зрозуміло про јого таємні угоди в Сочі 6 грудня 2013 року. Це відмова від Евроінтеграції та вступ до Митної Унії, а значить узгодження Києвом з москвою всіх міжнарідних кроків і рухів. Зрада цінна ворогові — зрадник нікому! Не можна далі мовчки спостерігати, як антинарідниј режим цинічно бреше людям, як «п’ята колона» нахабно здає націјональні інтереси, як олігархи і владоможці ненаситно розтягують нарідниј статок, як брутально ігноруються права людини і крадеться достојна перспектива мільјонів українців, як орда заводить дикі танці на могилах замордованих, а держава котиться в прірву. З цим так званим президентом, якиј не представля і не втілює думку українців, ніколи не буде вступу Руси до Евроунії, позаяк не тој фасон. «Шановниј» Віктор Хведорович грається з вогнем і з єхидною посмішкою чітко каже, мовляв, ми јдемо до ЕУ, а јде до МУ; аплодує тим, хто вијшов на Мајдан за европејську інтеграцію, і потому наказує розігнати јого 30 листопада 2013 року; оголошує мораторіј на силові дії на т. з. круглому столі 13 грудня 2013 року ј відтак б’ють активістів, журналістів; запевня, що треба покара винних у побитті революціјонерів, а в тој час відкрива нові кримінальні справи проти них.
    Революція дуже насичена подіями! Сьогодні Мајдан Незалежності — це центр опору режиму В. Януковича з власними правилами і порядками. Це осередок свободи, що може себе захистити, дух патріјотизму. За місяць Мајдан виріс і зміцнів. Він організованиј, зі своєю інфраструктурою — духом вільних і гідних людеј. А ще протягом місяця Мајдан встновив купу рекордів. За цеј час на центральніј площі України відбулося 4 најмасштабніші мітинґи. Мајдан Незалежності не вмістив би всіх, хто сьогодні в Україні протестує проти політики В. Януковича та јого ур’яду. За даними МВС, 1 грудня 2013 року наступного дня після розгону мирної акції зібралося 1,6 мільјона людеј — безпрецедентна кількість за всю історію незалежної Вкраїни. А 8 грудня 2013 року Нарідне Віче зібрало понад 1 млн українців, було ніде курці клюнути. Виступ «Океану Ельзи» 14 грудня 2013 року став најбільшим концертом України за кількістю глядачів і слухачів. Послухати «океанів» зібралися, за різними даними, від 200 до 300 тис. людеј. Автомајдан зібрав 4000 автівок для поїздки на «Межигір’я» 29 грудня 2013 року. 3 основні опорні пункти Мајдану — це Будинок профспілок, де розташувався Штаб націјонального спротиву створениј 1 грудня 2013 року, прес-центр, їдальня; приміщення Київради і Жовтневиј палац, де активісти також можуть попити гарячого чаю, поїсти, відпочити і в разі необхідності отримати медичну допомогу. Будинок профспілок пријма на ночівлю в середньому 1000 осіб. Київрада і Жовтневиј палац — щонајменше по 500. Близько 1000-і лікарів, медичних сестер та волонтерів допомагають мітинґувальникам на Мајдані Незалежності. Најбільше число порціј їжі, яку приготували тільки в Будинку профспілок за 1 день, — 110 тис. Протягом одного дня Мајдан випива 8-10 тис. літрів питної води. До загонів самооборони вже записалося 5250 волонтерів. Обігрівають Мајдан 700 металевих бочок. У середньому за день Мајдан отримує близько 200 тис. грн. пожертв. Пожертви јдуть з усього світу, до речі, збори коштів добровільні. Рекорд фінансової допомоги мітинґувальникам — 400 тис. грн./день. Стоїть великиј прозориј ящик для пожертвувань, і бувало, за підсумками дня звідти вијмали і 100 тисяч, і 200 тисяч, і 300 тисяч. 400 тисяч гривень — це був максимум коштів, зібраних за добу. Ці кошти розкриваються в присутності 5-10 людеј, які представляють громадські організації, молодіжні організації і політичні сили, і відповідно використовуються за необхідністю. А мовою соціјологів Мајдан-2013 — це місце, де зібралися здебільшого чоловіки молодшого і середнього віку, з вищою освітою, які представляють усі реґіјони країни. Де люди похилого віку? Де діти і онуки? Де комуністи? Де націјналісти? Де футбольні фанати? Де студенти? На Мајдані! Всі верстви населення представлені на Мајдані. Всі разом на Мајдані!
    Зараз у Києві Мајдан, оточениј барикадами, без яких щира революція не бува, заполонениј революціјонерами, в холодну і водночас таку гарячу добу року. Мајдан вже кілька тижнів поспіль не сходе з перших шпальтів іноземних періјодичних видань. Голова фонду «Ефективна політика» Гліб Павлівськиј пояснює те, що відбувається не лише великими традиціями вуличної активності в країні, але ј відсутністю страху населення перед репресіями. Україна і мабуть світ не бачив стільки людеј, стільки учасників мирної акції протесту. Це еліта нашої країни! Люди з розмальованими на обличчях прапорами України і Евроунії. Машини з прапорцями України і Евроунії їдуть містом і сигналять в унісон гаслам «Україна — це Европа!» і навіть не тільки середмістям, але ј передмістям від радості, з вірою у мајбутню перемогу, позаяк від такого величезного числа таких людеј з такими Евромајданами по всіј країні влада реґіјоналів мусить полетіти шкереберть. Люба розсудлива людина відчуватиме палку радість, гордість і захват від подібної мирної революції з піснями біля піяніна «Україна», вертепами, нарідними забавами тощо. Як і за Помаранчевої революції, на Евромајдані з’явився особливиј символ. Тепер там є власна «баба Параска», а точніше 86-річна Віра Рослюк, яку активно запрошують виступати з промовою на сцені. Символічно ј не матиме зворотнього характеру те, що Ленін під час революції впав на Бесарабці 8 грудня 2013 року. А колись оборонениј мајданчик Леніна був переданиј туристам і любителям сувенірів, поки влада не прибрала залишениј каркас пам’ятника. Мајдан ма власне почуття гумору: мо’ згадати розписи на касках, написи на символічніј стіні з дерев’яних цеглин, плакати, дерев’яну клітку для Клюєва, нові мајданські пісні, В. Януковича з пап’є-маше, а оригінальні прапорці з одного боку Україна з іншого Евроунія — теж винахід Мајдану, артоб’єкти, і також багато різних митців, здібних талановитих людеј. Там працює Відкритиј Університет Мајдану (громадська ініціятива з неформальної освіти «Мајдан. Університет»), що був започаткованиј 2 грудня 2013 року. Тепер щодня на Мајдані, на відкритіј сцені навпроти Лядської брами проходять лекції гуманітарної та економічної тематики. А фотовиставка, як проект українських фотографів, присвячена Евромајдану ј людям, які јого створюють, «Мајдан. Людськиј фактор» створена 21 грудня 2013 року. До того ж вже є декілька пісень, що претендують на роль Славня Европејської революції: «Artisto — Revolution Ukraine», «Антитіла — Незалежниј», «Грань Алое — Разом Відчуєм», «Зірки України — Брат За Брата», «Мотанка — Світить Місяць», «Фолькнери — Еврогојдалка». Інколи Державниј Славень України виконують в метрі ј підземних переходах Києва. Щодень Мајдан видає світові щось новеньке, від чого попередніј день зовсім не схожиј на наступниј. Виступають багато гуртів з Білорусі, Литви, Польщі, Росії, України на підтримку Мајдану. Тут не почуєте матюків, не побачите п’яниць. Люди посміхаються один одному як брати ј сестри, вони відчувають зв’язок, вони близькі, рідні один одному. Їм нема куди јти, просто залишитися в Европі, бути її Центром, просто жити, як вільні, шануючі себе ј інших, люди. Тут, в Києві, націјональна ідея на кожному розі.
    Триумфуєче місто — руська столиця. Мирниј, усміхнениј, добриј, єдиниј нарід, а головне свобідниј у прагненні жити краще у суверенніј, демократичніј, европејськіј державі. Яка радість стояти посеред цих мирних і вільних людеј, і цеј люд нікого не гоне, всіх очочих пригощає гарячим чаєм та канапками для зігріву, в тому числі ј росіянів, не дивлячись на те, що їхня влада не віта Мајдан і ма підлість виступати з заявами про геополітичні претензії Евроунії і НАТО на Україну. Мајдан — це центр революції. На даниј момент там обстановка спокіјна, на площі та прилеглих будівлях знаходяться близько 6 тис. протестувальників. Зокрема, на Мајдані Незалежності 3 тис. осіб, частина з яких розосереджена вздовж барикад. Але це число плинне. На площі трива запис активістів у народні загони самооборони. Зараз у них вже записалося 2800 осіб. Всі вони діляться на сотні і проходять підготовку на випадок штурму Мајдану Незалежності підрозділами «Беркут» або інших екстрених випадків. Нещодавно сам Мајдан почав охороняти офіцерськиј корпус від 5 грудня 2013 року, а жіночиј миротворчиј патруль створено 14 грудня 2013 року. Протестувальники, гріються в будинках і палатках, які знаходяться на Мајдані Незалежності, вони щогодини виконують Націјональниј Гімн України «Ще не вмерла Україна!», моляться «Боже, Великиј, Єдиниј, нам Україну храни!», співають пісні, дивляться на великому екрані документальні історичні фільми, час од часу проводяться молебні. Місце мітинґів, як усе місто Київ, покрите жовто-блакитними українськими прапорами. Мајже щовиступ закінчується словами «Слава Україні!» з відповіддю аудиторії — «Героям Слава!» три рази. Деякі активісти, щоб зігрітися грають у футбола на Хрещатику. Протестувальники зберігають блокпости на всіх входах Адміністрації президента в кількості 20-30 чоловік кожен. Активності міліції поки не спостерігається.
    Отже, все самоорганізовано. Одних тільки «харчовиків» тут понад півтори тисячі, медиків — понад 500. А є ще підрозділи оборонців, своя комунальна та інші допоміжні служби. Зроблено 3 лазні. Є мобільниј Автомајдан (самоорганізована кавалерія Евромајдану), що був створениј 28 листопада 2013 року. Одне слово, держава в державі. Нарідниј депутат від «Батьківщини» Андріј Парубіј — комендант наметового містечка на Мајдані. Такі коменданти працюють також у приміщенні Київської міськдержадміністрації, у Будинку профспілок (2), у Жовтневому палаці, у Будинку архітекторів, де знаходиться значна частина протестувальників. Евромајдан сплачує рахунки за комунальні платежі, енергопостачання, водовідведення, вивезення сміття, щодо забезпечення дровами Мајдану. 1 день з життя Евромајдану обходиться в середньому в 50 тис. гривень. На коменданті лежить обов’язок забезпечити повнокрівне функціјонування наметового містечка, јого охорону по зовнішньому і внутрішньому периметрах барикад. У наметовому містечку розташовано 202 великі опалювані віјськові намети. Містечко розрослося, јого розширили в бік Київської міськдержадміністрації (КМДА). Водночас комендант заборонив ставити намети на Мајдані Незалежності, бо їх там стало надто багато, і це заважа пересуванню людям, особливо під час Нарідних Віч. Мајдан оточениј п’ятьма базовими підходами-барикадами. Біля кожної з них чергують по дві-три сотні членів загонів самооборони (вона була створена на Михајлівськіј площі 30 листопада 2013 року), там розміщені бочки з дровами для обігріву людеј, по 20-30 біјотуалетів. Біля кожної барикади є окремиј медпункт, јого роботу координує віјськовиј лікар, що ма досвід роботи у миротворчих операціях за кордоном. Медики готові надати першу допомогу під час атак силовиків. Під час попереднього штурму її отримали два десятки мајданців з травмами голови… В Будинку профспілок, якиј орендують, є величезна кухня. Там трудяться нејмовірно хороші люди, всі — волонтери. Харчування людеј в основному ляга на їхні плечі. Окрім того, на Мајдані, у напрямку кожної з барикад, працюють польові кухні. Біля них шикуються черги: хтось любе козацькі страви, хтось — кримськотатарські. Брехня, коли кажуть, що люди перебиваються одними канапками. Щодня мајданівці можуть поїсти гарячого, салатів, випити чаю, кави. Про охорону Мајдану. У кожніј сотні самооборони (інколи у них по 300 чоловік) є підрозділи розвідки. За кілометр, за 2, за 3 до Мајдану там чергують свої люди, які доповідають оперативні обставини. Вони оснащені раціями, тож Мајдан швидко дізнається, коли і де відбувається переміщення ј організоване підведення спецвіјськ. На жаль, дуже часто до Мајдану від окремих людеј надходе панічна інформація: мовляв, «Беркут» наступа звідти, звідти, звідти… В перші дні Мајдану комендант А. Парубіј втомився від усіх цих тривожних сигналів. Тому зараз він дослухається тільки до перевіреної інформації своїх розвідників, які стоять у радіюсі 5 км навколо Мајдану. Окрім того, на більш віддаленому периметрі курсують кілька автомобілів зі своїми хлопцями. Оперативними SMS-ками вони доповідають комендантові про переміщення як спецвіјськ, так і «тітушків».
    Приїздіть на Мајдан, терен вільниј від Януковича, тут нема головних, тут самоорганізація і самоврядування, ви все побачите на власні очі ј зрозумієте суть протесту. Весь світ крім путинської Росії підтримав українськиј Евромајдан. Евромајдани збираються у великих містах не лише по всіј Україні, але по всьому світу від Росії до Нової Зеландії. Щоправда в сусідніј Росії їх боїться влада і миттєво розганя. Најмасовіші Евромајдани пројшли у містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Італії та Франції. Менші акції відбулися у Австрії (Відень), Австралії (Мельбурн), Бельгії (Брюссель), Грузії (Тбілісі), Еспанії (Барселона), Естонії (Таллінн), Ізраїлі (Тель-Авів), Ірландії (Дублін), Литві (Вільнюс), Норвегії (Берґен, Осло), Португалії (Лісабон), Росії (москва, Санкт-Петербурґ), Угорщині (Будапешт), Фінляндії (Турку), Тунісі (Туніс), Чехії (Брно, Прага), Швеції (Мальме, Стокгольм) Швејцарії (Базель, Женева) та інших країнах, скрізь, де мешкають українці по крові і по духу. Лідери опозиції щонеділі скликають Всеукраїнське Віче, яке щоразу ма іншу назву («Евромајдан» 1 грудня 2013 року, «Марш мільјонів» 8 грудня 2013 року, «День гідності» 15 грудня 2013 року, «Мітинґ нашої сили» 17 грудня 2013 року, «Одна країна — один Мајдан» 22 грудня 2013 року, «Солідарність проти терору» 29 грудня 2013 року), і радяться з революціјонерами про подальші свої дії.
    Наразі јде дипломатична битва за Вкраїну.
    Деякі події на підтримку Евромајданів у хронологічному порядку:
    27 листопада 2013 року. Грузинськиј Парламент, Тбілісі. Депутати грузинського парламенту і екс-президент Міхеїл Саакашвілі підтримали Евромајдан. Депутати грузинського парламенту пријшли на роботу зі стрічками у вигляді українського прапору. Парламент Грузії підтримує волю українського народу стати повноцінним членом европејської та евроатлантичної родини, і вірить, що, незважаючи на існуючі проблеми, і Грузія і Вкраїна зајмуть гідне місце в просторі міжнарідного демократичного співтовариства.
    28 листопада 2013 року. Највищу гору України «пријняли до Европи». Гурт прикарпатців, серед яких Тарас Парфан, Микола Паліјчук, Василь Лецин, Василь Римарук, Василь Каратніцькиј, Володимир Жолобчук, Андріј Микіјчук підняли прапор Евроунії на Говерлу — највищу гору України.
    2 грудня 2013 року. У Вірменії учасники ходи проти візиту президента РФ Володимира Путина, що не підтримують вступ Вірменії до Митної Унії, вијшли з вірменськими ј українськими прапорами. Організаторами акції є ініціятивна група «Аржанапатів Ајастан» (Гідна Вірменія), в яку входять представники низки опозиціјних партіј і громадських організаціј. Активісти спочатку планували провести хід по центральних вулицях Єревану і завершити акцію у резиденції Президента на проспекті Баграмяна, де вони повинні були передати лист з вимогою припинити процес вступу Вірменії до Митної Унії. Хід громадян стартував з єреванської площі Свободи. Близько 200-м людям вдалося пројти кордон поліції і спецпризначенців та рушити через Північниј проспект до площі Республіки, що в середмісті. Активісти несли в руках плакати «No Russi» (Ні комуні) ј антиур’ядові транспаранти. Демонстранти скандують «Сержик — зрадник», «Ми — господарі цієї країни», «Путине, јди», «Сержику, јди». Протестуючі дісталися до будівлі вірменського ур’яду. Вони продовжують скандувати, до гасел додалися нові: «Путинка» і «Сержику, забирајся». Пізніше, коли хода дісталася до нижньої частини Північного проспекту, шлях їм перегородило ще більше число вартових правопорядку. Сюди ж прибув начальник поліції Єревана Ашот Карапетян. Поліціјні кордони заблокували подальшиј шлях до проспекту Маштоца.
    2 грудня 2013 року. Ведучі грузинського телеканалу «Руставі 2» висловлюють підтримку українським мітинґувальникам за допомогою одягу жовто-блакитних кольорів.
    3 грудня 2013 року. В Европарламенті проходе акція «Солідарність з Україною», організована з ініціятиви польського дипломата Яцека Саріуш-Вольського. Політики висловлюють підтримку українському народу в јого боротьбі за мајбутнє Европи.
    А нідерландськиј дует «Дисфанкшн» (Disfunktion) на підтримку з Амстердаму до України зробив мікс на пісню «Щедрик» (Schedryk) тобто «Керол оф зе Беллз» (Carol of the Bells), якиј доповнили відеорядом з фотографіями та відео, присвяченим Евромајдану.
    Поляки всіляко підтримують українськиј нарід, якиј на Евромајданах веде боротьбу за европејське мајбутнє країни. Зовнішнім виявом солідарності Вроцлава з Україною стало освітленння міського стадіону жовто-блакитними барвами. Таким чином працівники арени Вроцлава — Муніципального футбольного стадіјону підтримали сусідів по східному кордону, бо нещодавно разом організовували Евро 2012. Депутати Вроцлавської міської ради одноголосно ухвалили заяву про підтримку европејських прагнень українського суспільства. Вони наголошують на тому, що далеко не завжди депутатськиј корпус бува аж настільки одностајним.
    4 грудня 2013 року. На вулицях Польщі на знак підтримки українців та Евромајдану розвісили жовто-блакитні прапори. В місті Кєльце жовто-блакитними прапорами прикрасили центральну вулицю Сєнкєвіча та головну площу міста. Як кажуть організатори цієї акції, 100 українських стягів у центрі міста — це сигнал, що поляки підтримують українців, які вимагають зближення України з ЕУ. Ідея вивісити в Кєльцях українські знамена належить громадськіј організації «Кєльце — наш дім». Громадську інціятиву підтримала місцева влада, яка замовила пошиття сотні прапорів ј постановила, що вони висітимуть аж до завершення протестних акціј в Україні.
    Најрізноманітніші форми солідарності з Україною можна побачити в польському Інтренет-просторі. Чи не најяскравішу Інтернет-акцію організували журналісти видання «Ґазета Виборча» (Gazeta Wyborcza). Журналісти розмістили на Інтернет-сајті газети, а також у соціяльних мережах посилання на зображення українського прапора з фразою «Ми з вами!», і закликали поляків долучитися до акції. Люди мають завантажити цю картинку і сфотографуватися з нею, а потім відправити фотографію в редакцію. З отриманих фот газета зробить фільм-послання, таким чином підтримавши українців. Вона збира підписи на підтримку українців у їх евроінтеграціјних стремліннях. Відповідне звернення було опубліковане на сајті газети.
    Схожиј до вроцлавського захід провели ј у Варшаві. Мер міста Ганна Ґронкєвіч-Вальц у середу 4 грудня з 17:00 по 24:00 дала розпорядження освітити жовто-блакитними барвами највищу споруду міста — 42-х поверховиј Палац культури ј науки. Висота цього палацу — 231 метр, це највища споруда у Польщі.
    5 грудня 2013 року. Ще одне відоме польське видання «Жечпосполіта» (Rzeczpospolita) висловило свою підтримку українцям на Евромајдані. Редакція газети звертається до польських політиків, щоби ті вимагали від ЕУ скасування віз для українців. Процедуру отримання віз для українців, які «були і є европејцями», польські журналісти називають «принизливою». І вважають, що відміна візового режиму најкращим чином показала би «щирість намірів Брюсселя у справі мајбутнього приєднання України до ЕУ», бо «самих запевнень про солідарність чи поваги до українського народу не вистача». «Якщо Захід програ битву за Україну, то підтвердить свою геополітичну слабкість і заперечить свої власні запевнення про моральну силу Европи», — доводять журналісти.
    Польська «Факт Ґазета» (Fakt Gazeta) за 5 грудня на знак підтримки протестувальників Евромајдану та українців в цілому вијшла українською мовою. Польськиј друкованиј таблоїд «Факт Ґазета» — щоденна газета, що виходе накладом у 490 тисяч примірників. Видання було засноване у 2003 році видавничим домом «Аксель Шпринґер АҐ» (Axel Springer AG). Формат «Факт Ґазета» наслідує німецькиј таблоїд «Більд» (Bild). Обкладинка таблоїду говоре: «Нехај живе вільна Україна. Українці! Ми, поляки, з Вами на Мајдані! У вас є право на гідне життя, на гідну працю і заробітну плату. А це дасть Вам Европејськиј Союз». (Інформація про цю подію стала відомою 11-12 грудня).
    Українців пропускають до Европи як громадян Европејської Унії. В четвер через українсько-польськиј кордон громадян України на автомобілі з вітчизняними номерами пропустили смугою з позначкою «ЕУ» (EU). Подібна ситуація мала місце ј в аеропорту Мюнхена. Німецькі прикордонники показово попросили українських громадян, очікуючих в черзі проходження митного контролю, пројти до віконець «ЕУ», відведених для громадян країн-членів Европејської Унії. Про це повідомили очевидці подіј. Здається, вся Европа стоїть з нами на Мајдані.
    Міст Миру в Тбілісі, що був побудованиј за ініціятивою Президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, осяяли жовто-блакитними кольорами. Пішохідниј міст на річці Кура складається з 156-и метрового сталевого каркаса, покритого склом. Про цю подію активно повідомляли мешканці столиці Грузії.
    6 грудня 2013 року. У світі пројшла ще одна акція солідарності з розфарбуванням у барви українського стягу. Цього разу жовто-блакитними кольорами засвітився міст, що з’єднує США та Канаду. Міст Миру (The Peace Bridge) між містом Баффало штату Новиј Јорк та містечком Форт-Ері канадської провінції Онтаріјо став жовто-блакитним.
    Американське місто Баффало долучилося до вже міжконтинентальної акції та підсвітило на підтримку Евромајдану історичну будівлю — Електричну вежу (Buffalo Electric Tower) українськими націјональними кольорами.
    7 грудня 2013 року. Естафетниј квартет у складі Юлії Джими, сестер Віти ј Валі Семеренко, а також Олени Підгрушної виграв на етапі Кубка світу в австріјському Гохфільцені естафету 4 по 6 км. На церемонії нагородження Олена Підгрушна вигукнула: «За Мајдан!», а їхні прихильники вигукували «Молодці!» та «Слава Україні!». Дівчата тримали великиј стяг України з написом «Разом до перемоги!», на якому були написані усі міста України.
    8 грудня 2013 року. Вночі 443-х метрова вежа-хмарочос у Чикаґо, США — Вежа Вілліс (Chicago Willis Tower) засвітилася кольорами українського прапора.
    11 грудня 2013 року. Увечері грузинська столиця своєрідно підтримала Евромајдан у Києві: мерія Тбілісі засвітилася в націјональних кольорах України.
    Готель Марріјотт, що розташовано біля мерії на площі Свободи в Тбілісі так само проявив свою підтримку европејським прагненням українців, і став жовто-блакитного кольору. Грузини з націјональними ј українськими прапорами провели там мітинґ на підтримку Европејського курсу України.
    12 грудня 2013 року. Вільнюськиј хор «Бельканто» (Bel Canto Choir) підтримав українців, які мітинґують на Евромајдані, виконавши пісню «Щедрик» — одну з најпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знану не тільки в Україні, але ј у всьому світі під назвою «Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) (інформація висвітлена в багатьох інформаціјних ресурсах).
    У Страсбурі після пријняття резолюції відносно Вкраїни евродепутати Европарламенту розгорнули в сесіјніј залі українські націјональні прапори на підтримку европејських устремлінь українців. Европарламент одностајно висловився на підтримку українців, що вијшли на Евромајдан. Скажіть мені, коли ще було стільки українських прапорів у Европарламенті як не 12 грудня.
    Цю революцію вже не може зупинити ні Віктор Янукович ані Володимир Путин. Лише Біг. Три лідери опозиції, яких делегує Мајдан, керуючись націјональною ідеєю і спираючись на нарідні вимоги, можуть піти на перемовини з владою. Евромајдан пријме перемовини, якщо спочатку будуть виконані три ключові вимоги Европејської революції, вони чіткі, зрозумілі ј незмінні: випустити всіх політв’язнів Мајдану, покарати винних у звірячому побитті мирної акції протесту (загони «Беркуту», міліції), та відставити ур’яд, винниј у відмові пидписання угоди про асоціяцію, бо справа не лише у свободі вибору, а ј у захисті ј ґарантії на мирні акції протесту. По тому Мајдан може делегувати лідерів опозиції від ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», партії «Удар» для переговорів з владою про призначення технічного тимчасового ур’яду, та подальших узгоджень про дату позачергових (дострокових) виборів всіх рівнів влади від парламенту до президента.
    Влада декілька разів міняла свою тактику стосовно Мајдану. Спочатку силові дії ур’яду, що викликали ще більш сильну реакцію, в основному оборонну. Гірше вже не могло бути для режиму. Потім режим вдався до політики, намагаючись організувати власниј прояв підтримки — контрреволюцію, але з менш значущими результатами. Колишніј 1-ј президент України припустив, що якщо ур’яд ма організувати (ј платити) за контрреволюцію, то цеј ур’яд не підходе для керування ј повинниј відмовитися від влади. Приниження тоталітарного режиму стало повним, коли контрреволюція оголосила про свіј необмежениј термін дії, а насправді протрималася тільки до наступного дня. Власне, влада не збира контрмајдан у Києві через ляк, позаяк свої ж «донецькі» поповнюють лави Евромајдану, побачивши јого справжню нецензуровану реальність, і не повертаються назад. Часто контрмајданцям не платять обіцяних грошеј за мітинґи, відтак ті бідкаються біля офісу ПР у Києві, мовляв не мають грошеј на зворотніј шлях додому. Їх гонять звідти і називають провокаторами. Такиј справжніј вид ПР. Ну, а тепер влада контрдіє за допомогою міліції, судів, тітушків.
    Чи може бути більш щасливіші дні? Чи може бути більша радість, ніж радість, що відчуваєш до кожного учасника мітинґуючих на Мајдані, до кожного зустрічного на Хрещатику? Навіть людеј з проплаченого контрмајдану, що примусово привезли від переважно південно-східної частини Руси до столиці, притягує Евромајдан своєю волелюбністю, енергією, ідеєю, красою, мудрістю, і вірою у краще европејське мајбутнє всього українського народу. До речі, влада мабуть забула про заборону проведення мітинґів у середмісті Києва і провладниј мітинґ ніхто не розганяв. На ньому М. Азарів лякав українців неспријнятними умовами для входження Руси до Евроунії, які пізніше були спростовані здивованим Страсбуром. Мајдан намагаються розколоти з середини, проте тој не зламниј. Так само В. Путин намагався розхитати ј розділити Україну по «тектонічному розлому», тобто між тими хто стоїть на Мајдані ј нич не боїться, ј тими хто ще боїться і задовольняється таким життям. Через те близько 50-и дівчат з Евромајдану провели пікетування сольства РФ, заспівали там нарідних пісень та залишили там свою однозначну відмову вступати до Митної Унії — гарбуз, обв’язаниј еврострічками. Як відомо, за давньою українською нарідною традицією, гарбуз виносили сватам, як знак відмови дівчини вијти заміж за того, хто просе її руки. Отримавши гарбуза, хлопець не міг посвататися вдруге. Мајдан змінив ставлення з-за кордону до українців, свою країну, суспільство, і незабаром зміне владу.
    Мільјони людеј вијшли на вулиці, на протестні акції, вимагаючи змін і ставлячи собі за мету покращити життя. Українці налаштовані рішуче. Орієнтація на Европу та традиціјні цінності — для нашого суспільства іншої альтернативи сьогодні нема. Але влада вдає, що нас нема. Вона свідомо гальмує подолання політичної кризи в країні. Ј свідомо штовха країну на межу економічної катастрофи, за якою — втрата суверенітету. Президент посилює кримінальне переслідування мітинґарів по всіј країні, запроданські суди визнають заарештованих винними у вчиненні кримінальних правопорушень, він ігнорує волю нороду ј здає Україну путинськіј Росії 17 грудня 2013 року, але це не надовго, бо В. Януковичу залишилося бути президентом з нелеґітимними повноваженнями декілька місяців. Наш ґарант по зустрічі з росіянським ґарантом, обидва тіста книш, діјсно почав діяти синхронно з ним, навіть однаково балакати на пресконференції 19 грудня 2013 року. А документи, підписані в москві, не відповідають прагненням і волі українців, тому були засуджені Америкою і Европою. Президент України Віктор Янукович нагородив працівників міліції, в тім числі ј батальјон міліції особливого призначення «Беркут», державними нагородами України ј висловив співчуття тим міліціянтам, які постраждали під час масових акціј протесту проти діј влади. «Ми повинні вивчити цеј урок», — заявив тоді В. Янукович 20 грудня 2013 року. Того ж дня в приміщенні комітетів Верховної Ради України таємно нагородили співробітників спецвіјськ. На урочистіј церемонії вручали «відзнаки», «грамоти», «подяки». Міліціянти (близько 50 осіб) отримали подяки за розгін мирних демонстраціј. Звісне дело, ј генпрокурор В. Пшонка був на стороні злочинців, а не народу, він є адвокатом звірів у міліціјніј формі.
    Але доки стоїть Мајдан, доти маємо певність мешкати в цивілізованіј державі. Ось скажіть, будь ласка, скільки днів протримається при владі в Україні якиј-небудь чиновниј силовик, за якого би був відданиј наказ бити киями людеј? Тепер ані скільки. Жодного дня. Зараз контреволюція налаштована агресивно, з нашого боку маємо втрати — 2-і людини (Микола Харченко, Павло Мазуренко) загинули від побиття спецпризначенцями, після подіј 30 листопада були зниклі без вісти 26 осіб, деякі знајдені, але 3 людини все ще розшукуються: Анатоль Шинкарук, Інна Григорян та Олег Бровко. Влада продовжує проти активістів усіх Евромајданів країни, проти опозиції індивідуальниј терор, переслідування. За час протестів було спалено до 20 автомобілів та вчинено 14 нападів на активістів Мајдану. Журналістів залякують і звільняють з праці, ДАІ переходе межі своєї компетенції: проводе блокування машин з харчами, ліками і дровами для Мајдану, перешкоджа руху Автомајдану, на якиј частішають напади і провокації. Все частіша тиск на мобільних мајданців. У відповідь евромајданці пікетують київське керівництво ДАІ. Люди протестують проти переслідування учасників Автомајдану, а також вимагають від керівництва ДАІ припинити блокаду Мајдану. Представники міліції, прокуратури, СБУ викликають на допити, беруть свідчення у мајданців, а потім перекваліфіковуть справи зі свідка подіј у підозрюваних і звинувачуваних у злочинах, чинять психологічниј тиск. Проте залякування людеј дає протилежниј ефект. Їх не зупинити, навпаки вони тільки більше загартовуються цим, стають міцнішими і потужнішими. А за спроби «зачистити» Мајдан (о 6-ј ранку 25 листопада, о 4-ј ранку 30 листопада, о 1-ј ночі 11 грудня 2013 року) потому їх виходило ще більше на протест. Загалом, якщо взяти всі події останнього місяця, близько 500 людеј сказали, що вони мають ті чи інші ушкодження. Якби озброїти хоча б активістів, то банда реґіјоналів боялася би нападати на них. Однозначно! Але ті хто стоять на Мајдані хај не бояться, а ті хто вдома хај бояться. Це повинно стати важливим аргументом і змусити їх вијти на Мајдан. Нас можна зігнути, але не зламати. Ми добиватимемося запровадження санкціј з боку США і Евроунії проти українських посадовців-олігархів. І вже є певні успіхи в цьому керунку. Багато людеј змогли відстояли свою громадянську позицію завдяки Мајдану. Мајдан повернув віру у власні сили. Наразі як ніколи маємо можливість мешкати в країні, а не в території, і маємо шанс бути українським народом, а не населенням. Мајдан допоміг нам. Ми усвідомили себе нею. Ми навчилися не боятися, коли було лячно, ј навчилися вірити в себе, коли вже ніхто в нас не вірив. Ми різні, а країна одна. Зміни обов’язково відбудуться! В українців з’явилося громадянське суспільство. Зараз навіть на іншіј частині земної кулі Україну не сплутають з Росією. Українці — це вже не пострадянськиј простір, а европејськиј. Вони подібні до німців і французів, їх більше цікаве не нічні клюби, а музеї і галереї. Ми повернемося до европејської родини. Українськиј Евромајдан та масові акції людеј показали европејцям, що проект Евроунії важливиј та перспективниј.
    Героям Cлава!

    Як діяти далі мајданцям, на думку панства?

6%, 1 голос

6%, 1 голос

0%, 0 голосів

69%, 11 голосів

13%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

6%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Народ, что вы курите???

Народ, что Вы курите? Прочитала пост в котором пишут якобы есть фото военных которые сбили лайнер и видно что это украинцы с бутылкой пива.. вы это серйозно??? Почитайте тех документы оптических систем. И ище по поводу сбитого самолета. В момент аварии именно российские СМИ первыми выложили новость как ополченцы сбили военный борт. А на самом деле завпечетлии как падает пассажирский самолёт.А поскольку они всегда находятся с повстанцами то хорошо слышны их голоса за кадром которые очень рады что сбили самолет.. Вопрос.если сбили не ДНР нах было удалять это видео с эфира через час?? Не надо здесь рассказывать байки про украинскую армию. Хотите фактов пожалуйста. Первое.референдум не легитимный поскольку голосовать на нем можно было сколько хочешь раз. Второе. Военная техника в отморозков появилась из неоткуда.круто в кустах нашли. Третье, если Пупкин за мир чего он все больше стягивает войска и военную технику? Кого он боится? По его словам у нас же повтанцы защитят русских. Одним словом маразм.обидно что у такой большой страны у населения мозги оболванены. Удивляет и тот факт что тут много тех кто разбирается в военном вооружении.

Трохи лірики

За своє життя я втрапляв в бійку 2 рази, перший раз у школі, другий нещодавно після Нового Року. В обох випадках мені ламали носа, тому я вкрай обережна людина щодо бійок і масових акцій. Ще пару місяців тому я й подумати не зміг, куди доля занесе мене.

Сьогодні озирнувся і побачив як змінився світ, суспільство і я. Інколи стою на блокпосту в військовій формі, в броніку і шоломі. Не вистачає лише вогнепальної зброї для щастя. А іноді готуюсь до серйозної справи - захисту ОДА, або міськради з бітою в руках.

Раніше з отриманої зарплатні я йшов гуляти в нічний клуб, або купував собі якийсь гаджет. Зараз-же я купую собі з цікавістю берці, рації, військову форму. Буде ще трохи грошенят і почну процедуру оформлення вогнепальної зброї, аби мати хоча-б помповик. Дивно все, але сьогодні це здається абсолютно нормальним.

Тепер я розумію ізраїльтян, які все життя живуть в небезпеці і особливо не нервують.від цього. Нажаль в нас нема тепер іншого вибору, адже хочеш миру - готуйся до війни

Шпокніть Віктора Хведоровича / Fuck Victor Khvedorovych


          В. Янукович: «Я трішки говорю по-англіјськи, але росіјською буде краще», А. Меркель, відомство федерального канцлера, Берлін, 30.08.2010

    Вітання фајному товариству фајної країни!
    Оноді на Мајдані в Києві відбувалося 11-е Нарідне Віче «Мирниј наступ» (а я јого назвав «Мирниј відступ», позаяк була здача ревздобутків: приміщення мерії Києва ј 4-х ОДА — львівску, тернопільську, і.-франківську, полтавську, та барикад) 16 лютого 2014 року. Нарешті ј в Золотоноші відбулося Нарідне Віче того ж дня о 10 годині на центральніј площі міста. До речі, в жодніј місцевіј газеті про те не було повідомлено через цензуру, тому ніхто не відав, що воно буде. Власне, я почув о 10:20 на центральніј вулиці Шевченка скандування «Банду геть!», «Слава Україні — Героям Слава!». Моя хата скраю — першим ворога стрічаю! Миттю зібрався ј пішов зиркнути. Навіть не встиг прихопити прапорець України, лиши схопив наліпку «Я проти Януковича!» ј швиденько побіг на вулицю. Це була 5-и кілометрова піша хода з гаслом «Тулуба (земляка президента) в відставку!» центральною вулицею з прапорами від «Свободи», «Удару», «ОУНу». Трохи позаду неї јшли 2 міліціянти в формі (1 з них, здається, був з родиною), коли я порівнявся з ними щоби обігнати, то мимоволі почув в їхніј розмові підтримку мітинґувальникам. Автівки на шляху сигналили на підтримку української Еврореволюції.
    Хода зупинилася на центральніј площі (ніхто не хоче називати її офіціјною назвою: площею Леніна, просто кажуть, центральна площа). Там уже чекали на них нарідниј депутат від «Батьківщини» Леонід Даценко; депутати місцевої Золотоніської повітової ради від «Батьківщини»; активісти від «Батьківщини», «Свободи», «Удару». Ще мав би приєднатися нарідниј депутат Павло Кириленко від «Свободи», але він проводив зустріч у Каневі біля міської ради о 12:00, а до Золотоноші прибув на центральниј мајдан аж о 15:00. Через те, що мало людеј знали про Віче, зібралося лише близько 300 осіб, і люди приєднувалися під час ходи. Мітинґувальники тримали плакати, один з яких був «Є Бандера, є свобода і є хліб», світлини загиблих героїв, потім приєднався якијсь пан з прапором «Повітряно-десантних віјськ», а скандували по-різному на кшталт «Пса Путина — на дибу!». Ті 2 міліціянти стояли неподалік Віча і нишком споглядали, охороняючи порядок. Там мова јшла про київськиј Мајдан, «Беркут», захоплених заручників, люстрацію у місцевіј владі, вшанували загиблих революціјонерів хвилиною мовчання. Вирішили наразі не брати штурмом повітову раду, щоб не псувати мовляв «наше добро», лише поміняти керівництво або перетягнути јого на свіј бік. До речі, вже активно ведуться перемовини з цього приводу. На Вічі стояло 2-і ятки: одна для запису до лав «Мајдану» з прозорою скринькою «Пожертви для Мајдану», друга для зігріву з роздачею гарячого чаю в стаканчиках. Л. Даценко запропонував, аби відтепер Віча відбувалися тут щотижня або за 2 тижня. Нагадаю, що 18 січня 2013 року в Золотоноші за участі місцевої «Свободи» та інших опозиціјних партіј, а також громадськості міста ј повіту утворене міськповітове відділення громадської організації Всеукраїнське об’єднання «Мајдан». На загальних зборах, що відбулись на центральному мајдані міста, обрана Рада та Президія відділення «Мајдану». До Президії увіјшли 2 представника Золотоніської «Свободи».
    З кінця січня у 13 областях України почали працювати обласні та повітові Нарідні ради. Їх сформували депутати обласних рад, представники політичних партіј та громадських рухів.
    На сьогодні вже сформовані виконавчі комітети облрад. Вони ухвалюють перші рішення та налагоджують зв’язки з Нарідною радою в Києві. Процес створення Нарідних рад відбувається і в повітових центрах.
    Паралельно з Нарідними радами в Україні створюють загони самооборони за аналогією охорони Мајдану. Самооборона діє за кількома керунками, і є різниј розподіл загонів. Крім партіјних сотень, у Києві, наприклад, діють загони з місцевих мешканців. До загонів самооборони входять різні люди. Там є всі: від простих робітників до професорів і колишніх силовиків. Також звертаються з проханням записатися до самооборони ј жінки. Чергування в самообороні не означа, що люди мають патрулювати місто цілиј день. Важливо, щоб люди максимально долучалися до загонів самооборони.

    Оногди американське сольство знову приємно здивувало. До Дня Святого Валентина американці записали відеоролик «Валентинка від Посольства США в Україні», у якому зізналися в любові до Вкраїни. Відеозвернення сольства США оприлюднено напередодні свята на јого офіціјному каналі в «Ют’юб» (YouTube). Дуже перепрошую за росіянську в деяких місцях кліпу. Американці, либонь, не розуміють, що це мова окупантів. Краще би поздоровляли українців німецькою.
    В. Янукович, не розуміючи того, радикалізує Вкраїну ј Евромајдан через свою непоступливість і впертість. Тепер я не сумніваюся, що революціјонери переможуть п. Януковича, позаяк тој не јде на поступки, компроміси. Якби він поступився, то певно, нарід пробачив јому ј програв боротьбу. Натомість він забіга ласки в москалів супроти революціјонерів, тому віјна багато українців коштуватиме. Але Еврореволюція переможе. Хто цього не баче? Всім вочевидь. Люди не спријмають жодних ультиматумів від В. Януковича. Ясно, що поки не наб’ємо писка, доки не вмиється кров’ю, банда не зупиниться. А компроміс з владою можливиј — це відставка президента з гарантіями безпеки ј бізнесу!!! Не мо’ звільняти Мајдан, бо під це В. Путин дає В. Януковичу 2 млр $ і знижку на газ, що підтрима јого ще трохи на посту президента. США ј Европа в відсутності демократичних реформ грошеј јому не дадуть.

    Які панства побажання В. Януковичу?

8%, 1 голос

0%, 0 голосів

8%, 1 голос

8%, 1 голос

8%, 1 голос

8%, 1 голос

8%, 1 голос

0%, 0 голосів

42%, 5 голосів

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Почему в Украине не избежать социальных протестов

 

Слово «революция» спустя год после победы Виктора Януковича вновь стало частью политического лексикона. И неудивительно. Если победа Януковича на президентских выборах казалась реваншем противников оранжевого Майдана, то менеджерская беспомощность нового главы государства вместе с непрофессионализмом и консерватизмом его ближайшего окружения перечеркнули любые реваншистские настроения у сторонников Януковича.

[ Читати далі ]