Вот открыли памятник Сталину в моем родном городе.... Ну я соглашусь еще с тем, что историю много раз переписывали,дописывали, исправляли и так далее...И вполне возможно , Сталин много чего сделал и хорошего для СССР (хотя как могут блекнуть человеческие жизни на фоне этого?)

Вот только один вопрос : А не кажется ли вам, дорогие коммунисты, что  лично Товарищу Иосифу глубоко насрать все равно, есть ему памятник или нет?.. Ему там в загробной жизни от этого никак не полегчает...Да он наверняка и знать об этом не знает... 

Так может стоит называть вещи своими именами - это не Сталину вы памятник ставите, а себе, своим безкомпромиссным решениям и наплевательству на  мнение большей части населения данного города, тупой своей принципиальности.... Только гордится тут нечем.....

    Напередодні 9 травня у Запоріжжі встановлять пам’ятник Йосипу Сталіну. Про це розповів секретар Запорізького обкому партії Олександр Зубчевський.
    «Встановлення пам'ятника керівникові Радянської держави, Генералісимусу Йосипу Сталіну напередодні 65-річчя Великої Перемоги стане центральною подією не тільки в Україні, але й у країнах пострадянського простору. Відкриття пам'ятника І.В. Сталіну проведемо урочисто - це подія, що запам'ятовується. Ми також плануємо провести біля пам'ятника парад військової техніки і парад ветеранів Збройних Сил СРСР. Зрозуміло, без солдатської каші та наркомівських ста грам не обійдеться», – зазначив секретар обкому КПУ.
   Він також розповів, що пам'ятник Й. В. Сталіну буде знаходитися під цілодобовою охороною. Передбачено цілодобове відеоспостереження.
   О.Зубчевський розповів, що пам'ятник буде перебувати на постаменті у вигляді напівфігури. «І.В. Сталін зображений у маршальській формі з Зіркою Героя Соціалістичної праці. Загальна висота близько трьох метрів. Пам'ятник буде виготовлений із силуміну, постамент із червоного граніту. Інші цікаві моменти ви побачите в день відкриття пам'ятника. Розробкою проекту і створенням пам'ятника займається київський скульптор, що певну частину роботи робить безкоштовно. Тим не менш, ми продовжуємо збір коштів, тому що ще необхідна значна сума для завершення робіт. Крім цього, будуть потрібні витрати на транспортування, установку пам'ятника і будівництво постаменту», – зазначив О.Зубчевський.

Як нам ще треба нагидити на голову, щоб ми врешті схаменулися та почали ЩОСЬ робити(?)

   Історія: Пам'ятник Б. Хмельницькому встановлено у 1993 році, в 500-ту річницю міста Хмельницького. Його скультором був В. Борисенко, а архітектором — М. Копил.

   Цікаві подробиці: Всі визнають, що пам'ятник Б.Хмельницькому виглядає досить незграбним. З художньої точки зору пам'ятник має декоративно-паркову форму, тобто його риси силуетні, а не деталізовані. Таке враження, що скульптор бачив лише зменшену копію свого творіння і не уявляв як він буде виглядати в натуральну величину.
   Як виявилось, задум скульптора та архітектора був зовсім іншим — пам'ятник з самого початку призначався для розміщення на високому пагорбі, звідки він мав чітко проглядатись з усіх сторін міста. Первинним місцем розташування пам'ятника було перехрестя вулиць Сковороди та Кам'янецької. Вже навіть була відведена відповідна земельна ділянка, але була одна проблема: на даній ділянці було розміщено декілька приватних житлових будинків і місто мало надати мешканцям цих будинків нове житло. Але «прозорливі» мешканці заздалегідь попрописували у свої будинки
всіх родичів і знайомих. А згідно тодішнього законодавства, держава у такому випадку мала надати повноцінне житло всім прописаним мешканцям. От і вийшло, що замість 4-5 квартир місто мало надати понад 10 квартир.А таке «задоволення» місту було «не по кишені»... Ось і залишився пам'ятник гетьману, який мав стати символом нашого міста, нікому не потрібним. Тільки у 1993 році, коли місто мало святкувати свою 500-ту річницю, мер Хмельницького — М. Чекман — згадав за цей пам'ятник і доручив архітекторам знайти для нього гідне місце. Були різні варіанти. Найпершим і найочевиднішим було місце біля обласної адміністрації та ради. Але виникло делікатне питання: яким боком має стояти пам'ятник? Якщо обличчям до площі, до людей — то виходило, що спиною гетьмана та задом коня до входу у найвищі державні установи області. Якщо ж навпаки — то взагалі незрозуміло для чого його ставити... Коли нашим «державним мужам» розтлумачили вірогідні сценарії використання цього факту під час масових демонстрацій, вони тут же відмовились від цього місця!
   Наступним вірогідним місцем розташування пам'ятника став міст через залізничні колії на вул. Кам'янецькій. Існував проект розташування Б.Хмельницького над цим мостом. Архітектор, який це пропонував, доводив, що це буде найпередовіший проект у Європі. Пам'ятник мав кріпитись на металевих стовпах і його мало бути видно здалеку по всій вулиці Кам'янецькій. Але постало те саме питання: яким боком ставити пам'ятник — до центру чи від нього? Потім додалось ще одне: що будуть бачити водії та пішоходи, які будуть проїжджати або проходити під цією пам'яткою? Невдовзі відмовились і від цієї ідеї. А свято вже наближалось і пам'ятник мав бути десь встановлений. І тогочасний головний архітектор нашого міста М.Копил обрав, на його думку, «найменше зло» - місце біля обласної філармонії. Богдан Хмельницький і його кінь прекрасно проглядаються з вулиці Кам'янецької, і це напевне його чи не єдина перевага. Всі, навіть архітектор, який його ставив, визнають що пам'ятник поставлено невдало. Він не несе того задуму, для якого був зроблений, і він не став тим символом міста, яким мав би стати по праву. Така ситуація породила масу «народних» назв пам'ятника. Одна з найпоширеніших назв — «пам'ятник коню Богдана Хмельницького». На жаль, відхід від задуму скульптора не приніс очікуваної пошани як самому скульптору, так і Богдану Хмельницькому, якого вшанували в такий спосіб.

Необычные памятники  
Памятник сырку "Дружба"
В 2004-ом году завод
плавленых сыров "Карат" объявил о конкурсе на
изготовление проекта памятника сырку "Дружба". В
результате из 150 проектов, поступивших на конкурс, выбрали
один. Его авторы обратились к известным персонажам из басни
Ивана Крылова "Ворона и Лисица". Непримиримые
противники ворона и лисица, сидящие, обнявшись, на пеньке,
нежно сжимают плавленый сырок.
Сырок на памятнике
воспроизведен очень досконально - даже со штрихкодом.




Памятник Евгению Леонову в образе Доцента
Если вам
захочется, испытать на себе, что чувствует человек, которому
сейчас порвут пасть и выколют моргалы - то милости просим на
Мосфильмовскую улицу, где стоит памятник Евгению Леонову в
образе Доцента.


[ Читать дальше ]

Алексей Вишня, музыкант: «Мы каждый год его хороним. Как я могу к этому относиться? Если я в очередной раз сегодня похоронил Цоя!»  

отсюда: http://www.5-tv.ru/news/21211/

Немногие знают, но в Днепропетровске есть необычный памятник. Расположен он на пешеходной улице перпендикулярно главному проспекту. Мужчина сидит на лавочке и курит сигаретку. Вроде ничего необычного, но...
Этот мужчина- не учёный, не революционер, и даже не военный...Это- местный олигарх Аксельрод, который решил САМ СЕБЯ увековечить и однажды ночью этот памятник просто "усадили" на лавочку.
Конечно, вначале памятник вызвал вопросы- кто это и что это? Но суть- все-таки решили оставить (хотя странно- на главной улице человек сам себе поставил памятник...просто так), горожанам он полюбился (ещё бы, где такую дурость ещё найдешь), девчонки облюбовали его коленки и местная молодежь тоже любила рядом с ним фоткаться.
Но ведь...как интересно все-таки. Абрамович клуб покупает, кто-то- яхты. Нету уних фантазии, нету

Пам'ятник Леніну, який 30 червня понівечила група націоналістів, на час ремонту приберуть з бульвару Шевченка в Києві.

Про це заявив начальник Головного управління культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко, пише "Сегодня".

"На час ремонту Леніна демонтують, а потім його долю вирішить Кабмін, адже це визначна пам'ятка національного рівня. Монумент зроблений з рідкісного матеріалу - карельського кварциту. З нього будували Мавзолей в Москві. Кварцит треба замовляти", - сказав Кухаренко.

Вартість реставрації, на думку київського скульптора Олега Пінчука, становитиме близько 100 тисяч гривень.

Заступник мера Києва Сергій Рудик вже висловив ідею створення музею "Парк радянського періоду", куди може переїхати і Ленін після реставрації. Але останнє слово - за Кабінетом міністрів. Якщо він не дасть санкції на "переїзд" пам'ятника, то у пам'ятника є шанс повернутися на колишнє місце на початку бульвару.

Водночас, як повідомляє УНІАН, заяви про те, що пам'ятник Леніну в Києві належить до списку світової спадщини ЮНЕСКО - неправдиві.  На офіційному сайті ЮНЕСКО повідомляється, що під охорону ООН в Україні потрапляють Софія Київська, Києво-Печерська Лавра, архітектурний ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве початку ХІХ століття і букового лісу в Карпатах.

У той час як пам'ятник Леніну на Бессарабці, встановлений в 1946 році, за радянських часів був визначною пам'яткою виключно національного значення. Зараз він є в Державному реєстрі нерухомих визначних пам'яток України.

Як відомо, 30 червня о 4.20 в Києві був пошкоджений пам'ятник Володимиру Леніну на бульварі Шевченка.

"Українська правда. Київ"

Як відомо, після акту громадянської дії кілької українських хлопців, що пошкодили ідолище Ульянова-Лєніна на Бесарабці в Києві, лєнінофіли зайойкали про те, що той бовван є пам'яткою бозна якого значення.

Проте це - неправда. Іншим словом - брехня. Бесарабського Ілліча нема не лише у списку ЮНЕСКО, але і у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України (постанова КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1761), який відносить до таких пам'яток у місті Києві лише наступні об'єкти:

"Аскольдова могила
Комплекс споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря)
Монумент на честь надання м. Києву Магдебурзького права
Будинок, у якому жив і працював Т. Шевченко
Будинок, у якому жив Т. Шевченко
Будинок, у якому жив М. Лисенко
Комплекс споруд Національного університету імені Т. Г. Шевченка (Університет Святого Володимира: головний корпус ("червоний корпус"); перша чоловіча гімназія ("жовтий" корпус)
Будинок, у якому жила Леся Українка
Будинок Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Театр Бергоньє), де відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького
Споруди Колегії Павла Галагана
Головний корпус Національного політехнічного університету "Київський політехнічний інститут"
Будинок, у якому жив письменник М. Булгаков
Будинок, у якому жив археолог В. Хвойка
Будинок першого приватного музею Богдана і Варвари Ханенків
Будинок Київського музею російського мистецтва, де містилася приватна колекція М. Терещенка
Будинок Національного музею образотворчого мистецтва (Київський художньо-промисловий і науковий музей)
Байкове кладовище
Будинок, у якому жив М. Грушевський
Будинок Президії Національної академії наук
Будинок Педагогічного музею, у якому працювала Українська Центральна Рада
Комплекс споруд Національної кіностудії імені О. Довженка (Кінофабрика ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління)
Комплекс садиби Інституту фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук
Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації
Меморіальний комплекс парку Вічної слави
Меморіальний комплекс на честь загиблих мирних громадян і радянських військовополонених на місці розташування фашистського концтабору
Меморіальний комплекс в пам'ять жертв політичних репресій 1930-х років"

Тому затриманим - волю, "іллічу" - смітник. Якби ви побачили на своєму подвір'ї пам'ятник Пол Поту, Чикатіло, Гітлеру, Лєніну, Сталіну чи іншому маніяку, напевно ви б його теж прибрали.

З Майдану.

Підписатися на підтримку хлопців, що розбили Лєніна, можна тут:
http://www.petition.org.ua/?action=view&id=217269

сьогодні зранку кілька націоналістів пошкодили пам'ятник Лєніну, що стоїть неподалік від київської Бесарабки.
день вибрали символічний: сьогодні - день народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
за виконання указу Президента України, виконавців забрали у міліцію.



фото звідси http://www.sprotiv.org/?cat=news_ukraine&id=1246347720

UPD: відео http://www.youtube.com/watch?v=anMRtvDy_kU&eurl=http%3A%2F%2Flj%2Dtoys%2Ecom%2F%3Fjournalid%3D5506065%26moduleid%3D37%26preview%3D%26auth%5Ftoken%3Dsessionless%3A1246366800%3Aembedcontent%3A5506065%252637%2526%3A5d2c27&feature=player_embedded

Марк Твен называл "Умирающего льва" «самым грустным и самым трогательным каменным изваянием в мире». Высеченная в скале скульптура посвящена швейцарским гвардейцам. Более шестисот гвардейцев стали жертвой толпы, осаждавшей Тюильри. Отряд составлял дворцовую охрану Людовика XVI, последнего французского монарха.

Когда разъяренная толпа прорвалась к дворцу, Людовик приказал "не стрелять" гвардейцам. Так он хотел показать, что даже в такой ситуации не желает стрелять по своему народу. Красивого жеста, равно как и жертвы верных гвардейцев, погибших без сопротивления, толпа не оценила. Более того, тогда еще молодой Наполеон, наблюдавший осаду, был возмущен "неумелостью" гвардейцев, и считал, что надо было палить по наступающим из пушек. Так погиб монарх, и вместе с ним его верные гвардейцы. Памятник говорит и о павших гвардейцах, и об ушедшей монархии.

Одного из гвардейцев, Карла Пфюффера, миновала расправа, он в это время отбывал в Люцерне отпуск. Он и стал инициатором памятника гвардейцам. Потрясенные трагедией, проект поддержали некоторые монархи других стран, оказала помощь и Россия.

Но воплотить в камне память о подвиге гвардейцев удалось только после того, как Швейцария стала независимой, под властью Наполеона подобный памятник был невозможен.

http://art.1001chudo.ru/switzerland_1265.html