хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «фінанси»

Фінанси співають романси

Політичний експерт пояснив відставку міністра Уманського
Політичний експерт пояснив відставку міністра Уманського

Ігор Уманський

КИЇВ. 30 березня. УНН. Міністр фінансів України Ігор Уманський, йдучи у відставку, показує свою слабкість на цій посаді. Таку думку в Facebook висловив політтехнолог Петро Охотин, зазначивши, що першим "бігти з корабля" спробував міністр охорони здоров'я Ілля Ємець.

"Цей Кабмін був консенсусним - в ньому повинні бути враховані інтереси основних фінансово-промислових груп. Боротися з пандемією у нього в планах не було. Першим намагався втекти з корабля міністр охорони здоров'я Ємець. В умовах пандемії. Тепер на вихід відправлять Ігоря Уманського, міністра фінансів. На мою думку, все, хто зараз біжить з корабля Кабміну, показують слабкість ", - пояснив експерт.

Також Охотин навів кілька прикладів непрофесіоналізму Уманського. За даними політтехнолога, саме міністр підготував проект держбюджету, де планувалося скоротити витрати на українську культуру, спорт і аеропорт "Дніпро".

"Так само простіше - простого взяти і змінити в табличці цифри. А що? У той же час, ми розуміємо, що скорочення грошей на культуру - це капітуляція перед Росією. А зупинка будівництва аеропорту в Дніпрі - це зменшення внутрішньої мобільності населення, занепад цілого регіону", - зазначено в повідомленні.

Охотін акцентував, нібито чернетку змін до бюджету, яку отримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, було "зроблений абияк". А сам фінальний документ готувався мало не самим прем'єром в ручному режимі.

"Про Уманського пишуть, нібито він має досвід боротьби з кризою. Мовляв, уже був в.о. міністра фінансів в 2009-2010 роках. Ми прекрасно пам'ятаємо той період. Сказати, що управління було дуже успішним не можна. Про Уманського говорять як про людину, яка пропонувала дефолт", - підкреслив експерт.

Охотін зазначив, що на своїй посаді Уманський встиг призначити Сергія Мельника та Світлану Воробей, про чиї професійні досягнення він нічого не чув.

"Бачив коментарі про те, що Уманський нібито протестує проти того, що Зеленський залишив голів ДПС і ДМС. Зрозуміло, що Сергій Верланов і Макс Нефьодов знаходяться на дуже важливих посадах. І атака з боку міністра фінансів на них логічна. Однак основне питання: кого він пропонує на заміну, і чи немає там свого інтересу?" - резюмував він.

Джерело: УНН

Світ напередодні фінансової революції


Світ напередодні фінансової революції

ЗА ТЕМОЮ WebMoney — що відбувається насправді
01.07.2013

Сергій ТУТОВ

Ми стаємо свідками тихої революції соціально-суспільного устрою та економіки

З чого все почалося

50 років тому почалися потрясіння світової грошової системи, що завершилися в 1971 році скасуванням золотого стандарту, що існував раніше. Змінилася назавжди природа грошей, але ця революційна подія не дістала бурхливої оцінки суспільства. Гроші люблять тишу, і те, що трапилося, особливо не обговорювали. Все це врешті-решт призвело до грандіозної кризи 2008 року, яку на Заході називають Великою рецесією (Great Recession). Обсяги світової торгівлі впали на 10% і відновилися лише в 2012 році, але досі відстають від докризових темпів зростання.

Гроші — індикатор економіки, їхня поведінка завжди й наочно діагностувала її стан. Як стандартну грошову одиницю історично було обрано золото. Паперові гроші, які з'явилися в XIX столітті, виконували роль сертифіката, що надавав власникові право вимоги певної кількості золота. Розраховуючись одне з одним, люди передавали право власності на метал. Сам він зберігався в одному місці й суворо охоронявся. Паперові гроші вільно й без обмежень конвертувалися в золото.

Головною резервною валютою в ті часи був британський фунт стерлінгів. Весь порядок зламався з початком Першої світової війни, коли лідером і резервом став долар. У 1929 році у Штатах стався біржовий крах і почалася Велика депресія. У 1933 році в США було скасовано золотий стандарт, який існував сто років, і запроваджено плаваючий курс долара. У 1934 році президент США Рузвельт ратифікував Золотий резервний акт, який американці назвали «великим золотим пограбуванням». Всі громадяни мусили здавати метал державі, вільний обіг його заборонявся й за володіння ним призначався тюремний термін до 10 років. Водночас держава викуповувала у громадян золото за старою ціною, 20,67 дол. за тройську унцію, і одразу ж оголошувала, що нова ціна унції — 35 дол., тобто майже на 70% більше (втім, викупити золото за такою ціною у держави однаково ніхто не міг). Це було перше джерело зростання золотого запасу США.

Другим джерелом стали країни Європи, що воювала, які віддавали свої запаси в обмін на постачання американського озброєння, техніки й продовольства. Зрештою наприкінці Другої світової війни у Штатів опинилося 70% світових запасів благородного металу. У липні 1944 року на американському курорті Бреттон-Вудс у штаті Нью-Гемпшир було проведено міжнародну конференцію, яка встановила нову систему грошових відносин і торговельних розрахунків. Долар США вже офіційно став таким саме видом світових грошей, як і золото. Для нього була встановлена тверда ціна: 35 дол. за тройську унцію. США отримали валютну гегемонію, прибравши свого знесиленого конкурента — Велику Британію.

На конференції було започатковано Міжнародний банк реконструкції та розвитку і Міжнародний валютний фонд. СРСР теж підписав угоду, але не ратифікував її. Керівників Радянського Союзу не цікавили якісь вторинні економічні та фінансові питання, що хвилюють недалеких янків і зграю їхніх сателітів-невдах. Його хвилював лише переділ світу, який і стався на Ялтинській конференції в лютому 1945 року.

Федеральна резервна система США, приватна акціонерна компанія з особливим статусом акцій, яка стояла за всією Бреттон-Вудською історією, створила й законодавчо провела чимало складнощів і обмежень для обміну доларів на золото. Це можна було зробити офіційно й лише в одному місці — Казначействі США. Однак метал купували постійно, і з 1949 по 1970 рік його запаси в США скоротилися з 21 800 до 9838,2 тонни — більш як удвічі. Ціна його постійно зростала і в 1960 році сягнула 40 дол. за тройську унцію. Америка змушена була влаштувати вільний продаж золота на ринку з ідеєю збити на нього ціну.

Зміцнілі після війни європейці розуміли, в чиїх інтересах відбуваються подібні фінансові інтервенції. У 1965 році генерал Шарль де Голль, президент Французької республіки, прилетів до США й на зустрічі з американським президентом Ліндоном Джонсоном повідомив, що має намір обміняти 1,5 млрд дол. готівкою на золото за офіційним курсом 35 дол. за унцію. Джонсону доповіли, що французький корабель, завантажений доларами, стоїть у нью-йоркському порту, а в аеропорту з таким саме вантажем на борту приземлився французький літак. Джонсон пообіцяв президенту Франції серйозні проблеми. Де Голль у відповідь оголосив про евакуацію з території Франції штаб-квартири НАТО, 29 військових баз НАТО і США та виведення 33 тис. військовослужбовців альянсу. Зрештою було зроблено і те й інше.

Наступним став федеральний канцлер Німеччини, творець «німецького економічного дива» і переконаний монетарист Людвіг Ерхард. Публічно засудивши де Голля за «віроломство», він холоднокровно пред'явив США до обміну на золото суму доларів, відчутно більшу, ніж Франція. За ними потягнулися центробанки Канади та Японії. Британці, які ніяк не могли підтримати валютну атаку на долар, вчинили простіше — девальвували фунт стерлінгів. Але це викликало ажіотажний попит на метал у Лондоні з боку приватних інвесторів.

Де Голль першим провів успішну атаку на долар, але внаслідок цього втратив свій пост, а Франція пережила соціальну кризу. Вона почалася в 1968 році з ліворадикальних студентських виступів, що вилилися в демонстрації, масові заворушення та майже 10-мільйонний загальний страйк. В організації цих подій досі звинувачують американські спецслужби, які таким чином відреагували на неправильну поведінку французького президента.

Можна було девальвувати долар і підвищувати ціну на золото до нескінченності, проте президент США Річард Ніксон, який отримав прізвисько Спритник Дік, 15 серпня 1971 року заявив про закриття «золотого віконця». Це означало дефолт Америки та односторонній її вихід із Бреттон-Вудських угод. Світова економіка пережила це тихо зокрема через те, що скасування вільного забезпечення готівкових доларів золотом сталося 40 років тому. Країни були змушені домовитися про коливання курсу своїх валют. Спочатку це робилося в невеликих межах відносно одне одного, але зрештою ідею взаємного регулювання валют залишили, курси валют стали вільні, плаваючі. Європа вольовим рішенням відмовилася від усіх складних концепцій і перейшла до єдиного євро.

Сьогодення

Гроші на сьогодні не мають жодного абсолютного вимірювача. Зі знання того, що долар у 1971 році коштував 41 англійський пенс, а тепер — 80, не можна робити висновків щодо зростання або падіння долара взагалі — тільки відносно фунта. Обидві валюти могли подорожчати в тисячу разів або подешевшати у сто. Зараз у цьому важко розібратися, але за бажання легко позначити деякі величини.

Якщо навести як приклад США, то можна говорити про інфляцію, що збільшилася вшестеро, фондовий ринок, що виріс на порядок (хоча за індексом Доу-Джонса він виріс у сотні разів); ціна нерухомості теж підскочила більш як удесятеро (хоча обсяг продажів збільшився всього лише вдвічі); ринок ф'ючерсів і деривативів (похідних цінних паперів), який взагалі не існував і з'явився не так давно, оцінюється в сотні трильйонів доларів, що на порядок перевищує всесвітній ВВП. Ціна золота за унцію сьогодні становить 1200 дол., що в 30 разів вище за ціну 1971 року. Причому до американського дефолту вона не змінювалася 38 років, хоча світ пережив Велику депресію, найбільш руйнівну війну, повоєнну відбудову й економічний бум.

На кризу 2008 року її генератори, ідеологи та конструктори — США — відреагували відразу і радикально, включивши друкарський верстат. Було оголошено програму кількісного пом'якшення (англ. quantitative easing). Програма полягала в тому, що уряд скуповував неліквідні активи, насамперед американські, випускаючи нові долари. Це робилося зі швидкістю 100 млрд найнадійніших грошей світу на місяць. Зазначена програма була розділена на три періоди й завершилася 29 жовтня 2014 року, коли американці завершили третю хвилю експансії своїх паперів із зображенням президентів. Після американців до кількісного пом'якшення вдалася Європа, надрукувавши 1 трлн євро. Те саме робить Японія.

На сьогодні гроші всіх держав називаються фідуціарними (від лат. fiducia — довіра) або фіатними (від лат. fiat — декрет, вказівка, «хай буде так»). Кожна держава оголосила свою валюту законним засобом платежу. Історично всі гроші забезпечувалися якимось товаром — наприклад, золотом або сріблом, але сьогодні вони забезпечуються виключно довірою до держави.

Нинішній курс долара, падіння ціни на нафту та інші сировинні ресурси — наслідок економічних дій країн, які ухвалюють рішення у світі. Все, що обвалилося, — рубль, гривня, інші регіональні гроші — свідчить про абсолютну незначність впливу цих держав на світову економіку. Логіку поведінки для держави Україна диктує світовий ринок фінансових послуг, і зовсім не важливо, хто є спікером цього диктату. Всі останні події у фінансовій сфері нашої країни пов'язані не лише із внутрішніми проблемами, а і з умовами, поставленими перед нашою державою більш досвідченими гравцями.

Що буде далі

Світовий фінансовий ринок економічно сильних країн сьогодні перебуває у стані революційної реконструкції. Зміни, що відбуваються в цій галузі, торкнуться всіх — позичальників і вкладників, інвесторів і регуляторів. Державна машина за допомогою регуляторів посилює нагляд за традиційними фінансовими інститутами (банками та страховими компаніями), особливо за так званими системоутворюючими. Переглядається нормативно-правова база й посилюється контроль над усіма сегментами фінансової галузі, зокрема над управлінням активами. Відбуваються зміни в ціноутворенні, банки змушені працювати в умовах «фінансових репресій»: регулятори утримують ключові процентні ставки на більш низькому, ніж зазвичай, рівні. А значить, знижується чистий процентний дохід, змінюється структура комісійних, учасники ринку дедалі обережніше вступають у довгострокові фінансові відносини.

Під цим впливом банки будуть змушені надавати дедалі менше послуг, більш вузькому колу клієнтів. У сфері фінансових послуг стане менше посередників, і самі послуги будуть більш ефективними. Багато молодих людей (із покоління міленіум, 20–30-річні) звикли самі встановлювати правила гри. Банкам доведеться підлаштовуватися під їхні вимоги — пропонувати більш гнучкі й персоналізовані продукти, перебудовуючи маркетингові комунікації за принципом «в будь-якому місці, в будь-який час, будь-якими засобами».

В галузі дедалі сильніше відчувається вплив людей «з боку», що мислять революційно. Нові гравці використовуватимуть останні технічні досягнення і прийоми поведінкової науки, щоб залучати клієнтів. Приклад шерінгових (від англ. sharing — поділ) сервісів Airbnb і Uber показує, що підрив традиційних галузей буває найбільш дієвим, коли його починають гравці з іншої галузі.

В результаті народиться галузь, яка запропонує широкий асортимент персоналізованих рішень. Традиційним компаніям доведеться пройти шлях «саморуйнування» — в корені змінити мислення й підходи до роботи. Нові структури почнуть пропонувати більш якісні послуги, але їм буде складно прориватися через інституційні та регуляторні перепони, які допомагають традиційним компаніям утриматися на ринку. А значить, майбутнє — за постачальниками фінансових послуг, які зможуть поєднувати найкращі з наявних платформ і нові підходи до ведення бізнесу.

Гроші майбутнього

Фінансова криза 2008 року породила також нові гроші — криптовалюту. В основі була ідея створити гроші, які не піддаються інфляції, такі ж надійні, як золото. Криптовалюта працює за відсутності будь-якого внутрішнього або зовнішнього адміністратора, що дозволяє проводити транзакції (від англ. transaction, лат. transactio — угода, договір), не беручи до уваги банківські або державні умови та обмеження. Зараз функціонують тисячі різноманітних криптовалют.

Процес випуску будь-якої криптовалюти суворо фіксується у відкритій електронній обліковій книзі, яка отримала назву блокчейн (blockchain), або цифрова база для зберігання даних. Усі транзакції записуються в хронологічному порядку і є доступними для усіх охочих. Ця інноваційна технологія цікава тим, що бази даних на її основі не контролюються окремою організацією, а розподіляються між усіма користувачами мережі. Це означає, що ніхто не має права власності на інформацію. Blockchain допомагає створити ідентифікаційний продукт, який неможливо математично підробити.

Цифрова база може бути використана для зберігання будь-якої інформації, всіх видів документів, включно з позиками, контрактами, надходженнями, а також здатна спростити сучасний банкінг. Принцип неможливості дублювання електронної валюти (підробки) реалізований завдяки тому, що кожна «монета» містить електронні підписи всіх її емітентів (монети генеруються через спеціальні додатки на численних ПК), відправників і одержувачів.

Все це справедливо для управління будь-якими процесами, за допомогою blockchain можна демонтувати всі ієрархічні інститути влади й замінити їх на нові, децентралізовані. У цю технологію вкладено понад 1 млрд дол. венчурних інвестицій з усього світу.

Світ переживає тиху революцію соціально-суспільного устрою та економіки. Змінюються усталені міжнародні пріоритети, засновані на військовій силі й високому економічному потенціалі країн-лідерів. Коригується роль держави та політики, наприклад, стає дедалі помітнішим, що довкілля змінюється не політиками, а технологіями та звичайними людьми. Стійкість економіки визначається не надійністю фінансових систем і доступністю кредитів у необхідних обсягах і термінах, а можливістю суб'єктів господарювання перетворити фінансові інвестиції на реальний інноваційний продукт. Значення фінансового капіталу падає в порівнянні з постійним зростанням капіталу людського.

Чи такі вже погані офшори

Чи такі вже погані офшори

Сергій ТУТОВ
08.11.2017

Юристи, які захищають чужі величезні гроші, не розкриваючи суті офшору, відвертають увагу від головного — фінансів — на будь-які другорядні теми, наприклад, на визначення, що можна вважати офшором

На початку листопада у світі сталося чергове офшорне потрясіння, яке отримало назву Paradise Papers («Документи з раю»). У паперах підтвердилося укриття майже 8 трлн дол. у двох десятках офшорів острівних держав.

Сама ідея бізнесу передбачає отримання максимально можливого прибутку, а основні цілі створення і ведення справ включають оптимізацію і зменшення оподаткування прибутку.

Наприкінці 50-х років у США з'явився термін «офшор» (від англ. offshore — поза берегом), що декларував появу фінансових організацій поза зоною контролю уряду. Такі схеми відомі підприємцям ще з Давньої Греції, коли податковими притулками для купців були дрібні острови. Швейцарія, яка твердо стоїть на ногах, з'явилася в центрі Європи як найвідоміший офшор, з наданням фінансових інструментів, що забезпечують конфіденційність власникам грошей. У 1970-ті роки колишні острівні колонії, що залишилися в юрисдикції Великої Британії, були позбавлені субсидування з метрополії і стали на швейцарський шлях формування власного бюджету завдяки реєстрації у себе офшорних компаній.

Офшорних юрисдикцій у світі налічується близько 50, в них ховаються понад 30 трлн дол. Це більше за ВВП Японії та США разом узяті, або половина всіх грошей планети. Такі дивні й суперечливі цифри виникають через давню віртуалізацію грошей. Адже надрукованих на папері й викарбуваних у металі сьогодні лише 1% від усіх світових грошей, решта 99% існують у цифровому, електронному вигляді. Якщо продовжити нескладні й доволі поверхневі вишукування, то можна сформулювати ще одну дивну зв'язку цифр: 80% всепланетних грошей зосереджені у 20% жителів землі, а США за останнє десятиліття випустили грошей стільки ж, скільки за попередні 150 років. Світова фінансова спільнота, на чолі зі своїм безумовним лідером, давно живе «поза берегів».

Але повернімося до основної теми нашої розмови. Всі сучасні скандали навколо офшорів не пов'язані безпосередньо з їх існуванням. Юристи, які захищають чужі величезні гроші, не розкриваючи суті офшору, відвертають увагу від головного — фінансів — на будь-які другорядні теми, наприклад, на визначення, що ж можна вважати офшором. Схеми «поза берегом» активно використовуються для оптимізації експортно-імпортних операцій, виконуючи роль посередницької структури, позбавленої необхідності сплати податків, оскільки доходи отримуються в іншій країні. Все легітимно, грошові потоки під час подібних операцій не входять у сферу інтересів податкових органів. Судові спори про гроші в тихих фінансових гаванях підтримуються армією досвідчених юристів, здатних розтягнути процес на нескінченну кількість часу — рівно на стільки, скільки їхня робота оплачується. Великі держави вимушено «не помічають» гавані, де ховаються гроші, хоча підкилимна боротьба йде з ними постійно.

Ідея сучасного офшору досить повно описується улюбленим вітчизняним прислів'ям, в якому важливе кожне слово: «Моя хата скраю, нічого не знаю». Ігнорування інтересів мас і приватновласницький інстинкт, що стоїть на чолі більшості бізнесів, є живильним середовищем для організації подібних утворень. Ця сентенція працює доти, доки щодо оратора, який заявляє про свою крайність і низьку обізнаність, не починають застосовувати силу.

Великі держави вимушено «не помічають» гавані, де ховаються гроші

Якщо XX століття намагалося закреслити важливість особистості й створити громадські інститути, керовані певною початковою ідеєю, то нинішній час відштовхується від бажань індивідуумів, які, об'єднуючись, формулюють нові суспільні виклики. Одним із таких викликів можна вважати зниження ролі держави в суспільному житті. Відхід бізнесу від впливу сильних держав у віртуальні простори — саме такий тренд сьогодні знаходить ідеологічну підтримку багатьох. Підприємець починає відчувати свою самодостатність без державної підтримки й усвідомлювати своє небажання платити довільно вигадані кимось податки, що нагадують данину.

Економіка світу починає змінюватися, ігноруючи всі плани й спростовуючи прогнози. Острови з пальмами та розміром з пару футбольних полів у якомусь Карибському морі номінально володіють грошима, обсяг яких перевищує всі розумні величини, а придумані нещодавно віртуальні криптовалюти починають забивати осиковий кілок у тіло спантеличених держав, які існують протягом століть.

На нашому континенті давно й успішно ведеться боротьба з офшорами, у багатьох європейських державах сильні сусіди, які використовували подібні практики, зобов'язали уряди маленьких і зухвалих країн, «що втратили берега», здавати звітність та проходити аудит. Легалізація в Сан-Марино, Гібралтарі та Андоррі призвела до того, що зрештою вони потрапили до списку білих офшорів, з мінімальним оподаткуванням і відсутністю конфіденційності власників бізнесу. Череда міжнародних скандалів призвела до пом'якшення законів про банківську таємницю в Ліхтенштейні та Швейцарії. Мільярди залишили європейський континент і перемістилися в офшори на теплих островах. Далеко не всі люди, які заробляють гроші, мріють розповісти про себе світові, та ще й платити за це.

Далеко не всі люди, які заробляють гроші, мріють розповісти про себе світові, та ще й платити за це

Жителі Європи продовжують протистояти складнощам, вигаданим місцевими чиновниками. Наприклад, слабка держава Греція може складатися з вельми благополучного народу, який жив десятиліття на дотації Євросоюзу. У колись пересиченому грошима Кіпрі з'явився податок на прибуток. Зараз третій за розміром в Середземному морі острів використовується вже для мінімізації оподаткування, а не для спроб його уникнути, а діаспора з жителів колишньої радянської імперії, яка з'явилася тут порівняно нещодавно і досягає 50 тис. осіб, все одно із задоволенням веде бізнес у Середземномор'ї. Ще одне тихе податкове місце — Естонія. Вона запрошує реєструвати в себе підприємства й відкривати рахунки «на швейцарський манір, але без швейцарських розцінок» і дещо нахабно називає себе прибалтійським Сінгапуром.

Ідея нейтралітету і статус гаманця для інших країн провели Швейцарію через люті війни XX століття абсолютно безболісно. Ця держава має одну з найефективніших, багато в чому зразкову мобілізаційну систему в світі, яку запускає в разі прямої агресії. Військовий швейцарський бюджет становить 5 млрд дол., це при 8 млн населення. Україні, що воює, є на кого рівнятися, формулюючи армійський бюджет. Його лише останнім часом можна зіставити зі швейцарським. У нашій країні планується витратити на оборону близько 160 млрд грн на наступний рік. Швейцарія витрачає на армію 20% бюджетних грошей на рік, ми — 5%, але альпійська країна заплатила за це століттями праці, а наша молода держава змушена користуватися фінансовою допомогою більш сильних країн, а також продовжувати сподіватися, що ця допомога буде правильно і своєчасно використана.


Швейцарія з'явилася в центрі Європи як найвідоміший офшор

Представники «четвертої влади», які розкопують «райські» схеми, акцентують увагу суспільства на тому, що способом укриття грошей користуються державні чиновники, зобов'язані опікуватися не бізнесом, а зовсім іншими питаннями. Перед представниками влади постає дуже складна дилема — просто з анекдоту про нерішучу макаку, що металася між двома напрямами власної реалізації.

Найяскравішим українським прикладом служить, звичайно, президент України Петро Порошенко, який ніяк не може ані розлучитися, ані хоча б грамотно заховати свій зв'язок з шоколадним бізнесом. Не потрібно бути аудитором і аналітиком, щоби побачити розвиток бренду «Рошен» за часи його президентства. Відкрилися десятки нових симпатичних магазинів, що продають цукерки під знайомою назвою. Юристи, що представляють «Рошен», не перший рік безуспішно б'ються над організацією продажу цього гучного бізнесу, який постійно розвивається, і розповідають, що офшори потрібні тільки для продажу бренду, а не для укриття податків. У квітні 2016 року в ЗМІ було опубліковано велике розслідування, головна претензія якого — у приховуванні факту організації офшору Петром Порошенком, коли він вже перебував у кріслі президента, і не зазначення активу в податковій декларації.

Разом з ім'ям президента у свіжій публікації «паперів з раю» з'явилося ім'я менш значущого чиновника — Сергія Олексієнка, члена правління «Укртрансгазу», дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України». Ось він вчинив правильно. На пред'явлені йому претензії щодо заснування офшорної компанії Pioneer Foundation для виведення валюти за кордон чиновник абсолютно щиро відповів, що «компанія відкривалася з метою довгострокового планування спадщини». Кожному українцю зрозуміло, що про власну спадщину кожен має дбати самостійно, не сподіваючись на такі міфічні поняття, як держава.

Офшори є легальними у всьому світі. Ці милі, сонячні й спокійні фінансові острівці, настільки близькі серцю будь-якого пересічного мільйонера, почуваються дуже непогано. Тим не менш, такі неприборкані держави, як США, Німеччина, Франція і Велика Британія, яка нині відкололася від Євросоюзу, весь час хочуть перекрити лазівку з розвитку високорентабельного й очевидно прогресивного бізнесу. Особливо тенденція на деофшоризацію отримала розвиток після світової кризи 2008 року. Репортери Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ), нацьковані перерахованими надмірно багатими державами, у неділю, 5 листопада, оприлюднили новий масив документів, в яких йдеться про податкові угоди й резонансні ділові контакти відомих осіб. У цих документах згадуються імена понад 120 політиків з майже 50 країн світу, а також підприємства, спортсмени, бізнесмени, поп-зірки, англійська королева й навіть генерал НАТО.

Найбільш одіозна фігура з цього списку — королева Єлизавета II, яка десять років тому інвестувала 10 млн фунтів у два острівних підприємства. Королева, юридично, — хазяйка усієї землі Великої Британії, а український президент, юридично, — найманий працівник, взятий на посаду на невеликий час для керування активами та пасивами держави, зокрема й українською землею. Дуже хотілося б, щоб кожен у сучасному суспільстві робив свою справу: британська королева — несла свій символічний прапор, різні чиновники — виконували професійні обов'язки, багатостраждальний народ — реалізовував свої права, а світові фінансисти — горіли у вогні.

Золото та срібло є більш актуальними, ніж біткойн

Золото та срібло попали в тінь Bitcoin-манії, але вони є все ще більш релевантними активами.

Біткойн переважає у фінансових новинах сьогодні. Незважаючи на те, що технологія блокчейнів та криптокультур буде жити, спосіб, яким фінансові ринки визначили, що біткойн є кінцем всіх грошей світу є недосконалою логікою. Ідеї криптокультур - менше десятиліття, і попереду відчутні "хвороби зростання". Багато хто вважає, що біткойн - це початок нової епохи, здатної змінити суспільство, подібно до Інтернету. Як скоро ми забули боротьбу піонерів цієї технології. Чи пам'ятаєте ви зараз про Pets.com?

Зважаючи на манію, важко повірити, що біткойн був створений як експериментальна валюта і включає в себе практику вирішення математичних рівнянь для "видобутку" активу. Невже алгебра може миттєво створювати цінний актив? Крім того, Bitcoin ніколи не мав на меті бути інвестиційним інструментом і, ймовірно, виявиться менш цінним, ніж просто будь-який матеріальний актив на планеті, якщо світ зазнає катастрофи. Одним словом, його астрономічна цінність є результатом сприйняття нереального. Це не нова концепція на фінансових ринках, але ми ніколи не бачили щоб емоції виходили з-під контролю.

Деякі стверджують, що характеристики біткойнів не відрізняються від характеристик золота; це досить обгрунтоване твердження. У мене завжди було застереження щодо практичності використання золота як ефективного засобу обміну, але по правді кажучи, золото ефективно використовувалось людьми протягом тисячоліть. Що більш важливо, ринок золота надзвичайно глибокий. Інвестори в золоті злитки, випадкові колекціонери, розробники технологій, і ті, хто цінує красу золота, всі тримають шматочок пирога. З іншого боку, ринок біткойнів, як вважають, в значній мірі належить приблизно 1000 учасникам ринку з неінформованими роздрібними торговцями, які змагаються, щоб поставити під загрозу ціну "обрізання".

Незважаючи на хвилювання, пов'язані з біткойном, і широко розповсюдженим очікуванням, що це достатня заміна золота, є ряд серйозних наслідків для зберігання біткойну відносно золота, який на даний момент не враховує ринок. Ці ризики для безпеки можуть бути достатніми для того, щоб протистояти бажанню отримати величезні прибутки, які ніколи не можуть бути реалізовані у зв'язку з проблемами логістики у ліквідації криптовалютних активів у неліквідному середовищі та відсутності регуляторних гарантій. Задля ясності зауважу, я не є шанувальником великого регулювання у фінансовій сфері, але вже досить довго відомо, що необхідне якесь правило здорового глузду. На мою думку, відсутність державного контролю за брокерськими установами, що пропонують криптокультури, відкриває широкі можливості для шахрайства.

Наприклад, одним із привабливих аспектів біткойн є те, що він обходить банки та інших фінансових посередників. Це вносить ризик контрагента, впливу якого не піддається більшість інших фінансових операцій та активів. Декілька брокерів Bitcoin покинули бізнес через проблеми платоспроможності або шахрайства. Тим, хто тримав біткойни у тих конкретних брокерських компаніях, просто не повезло. Коротше кажучи, клієнти, які довірили кошти таким брокерам, щоб "інвестувати" (я використовую цей термін вільно в даному випадку) в Bitcoin, сподіваючись на швидке збагачення, виявили, що їхні кошти були використані брокерами у інший спосіб і були виведені. Навіть якщо їх кошти пішли на придбання біткойнів, активи ліквідувались, щоб задовольнити пріоритетних боржників брокерської фірми, залишаючи інвесторам або нічого, або в найкращому випадку кілька центів їх долар. Майте на увазі, що ризики контрагента стосуються лише тих, хто намагається придбати фактичний біткойн через різні брокерські фірми, які пропонують актив, та не стосуються ф'ючерсних контрактів на біткойни. Ризики контрагента від біткойн не застосовуються до біржових ф'ючерсів, в яких всі операції гарантуються біржами, що їх перераховують (Chicago Mercantile Exchange та Chicago Board of Options Exchange). Тим не менше, ф'ючерси біткойнів (принаймні теоретично) прив'язані до базової ціни біткойн, і хоча біржа гарантує саму операцію на ф'ючерсному ринку, очевидно, що не існує ніякої гарантії, що торгівля принесе дохід. Інакше кажучи, біржа гарантує, що спекулянти по обидві сторони торгівлі досягнуть кінця своєї угоди.

Також в інтернеті повно історій власників біткойнів, які втратили доступ до своїх ресурсів Bitcoin через зламані комп'ютери, пошкоджені облікові записи електронної пошти або просто втрату пов'язаного PIN-коду.

Золоті та срібні інвестиції, з іншого боку, зберігаються у банківському сейфі з захистом, який більшість громадян не зможе забезпечити самостійно. Якщо банк пограбували, то існує спосіб відшкодувати вартість переданих на зберігання цінностей, тоді як власник біткойнів цифровим чином "обікрадений" ніколи не поверне собі активів. Відповідно, нові ризики безпеки, пов'язані з "інвестуванням" в криптовалюту, набагато більші.

Золото має довгу історію виживання та актуальності для людства. Цього не можна сказати про Bitcoin. Тепер, коли ми встановили, що дорогоцінні метали є більш легітимним активом, ніж існуючі криптокультури, давайте поглянемо на те, що може бути з запасами як золота, так і срібла зараз, на початку 2018 року. Слід сказати, я не робитиму будь-яких сміливих прогнозів на тривалий часовий проміжок. Рік - довгий час, і фундаментальний фон може різко змінюватися. Нагадаю, наприкінці 2015 року фондовий ринок і більшість товарів перебували в "мінусах", але до початку 2016 року ринки були стабільними та в деяких випадках росли вверх. Інакше кажучи, важливо, не вважати поточну ситуацію незмінною на майбутнє і не закривати очі на зміну настроїв ринку. 

Впродовж останньої половини 2017 року як золото, так і срібло відчували відсутність інтересу. Не дивно, що торговці зосередились на альтернативних активах, таких як біткойн, фондовий ринок працював краще, ніж майже всі періоди його історії, і в останні роки не існувало негайної потреби в ризикованих активах. Відповідно, дорогоцінні метали постраждали внаслідок недостатньої уваги та торговельного інтересу. Тим не менш, іноді кращі можливості є на тих ринках, на які маси не звертають уваги. Врешті-решт, фокус зміниться, і інвестори будуть дивитись у бік традиційних фондів для безпечного притулку та місця для диверсифікації. На одному прикладі я вперше визнаю, що золото та срібло - це, як правило, нестабільні ринки з незначною подобою безпеки, але факт залишається фактом - вартість дорогоцінних металів, як правило, зростає разом із невизначеністю. 

З огляду на здатність фондового ринку уникнути значної корекції протягом два останні роки, ймовірно, 2018 рік принесе відтік акцій з фондового ринку, залишаючи інвесторам прагнення до альтернативних активів. Ф'ючерси на золото виглядають збалансованими, щоб утримувати рівні підтримки від $ 1,230 до $ 1200, визначені лініями висхідного тренда. Останніми роками ми спостерігаємо кілька спадів у золоті, але в кінцевому підсумку вони задовольняються покупками. Золото має відновити опір на рівні 1350 доларів, а якщо фундаментальні новини це підтвердять, то далі рух курсу на рівень 1420 доларів. Хоча не прогнозуємо зростання до $ 1 485, значна непередбачена подія чи новина може спровокувати таке раллі. 

Примітно, наскільки добре індикатор Slow Stochastics працював на ринку золота. З останніх десяти випадків, починаючи з 2012 року, дев'ять купівельних сигналів призвели до наступного підйому. Тим не менш, єдиний збій, який стався на початку 2013 року, був абсолютною катастрофою для тих, хто агресивно тримався за ринок золота, тому обережність завжди повинна бути обґрунтованою. Індикатор Slow Stochastics в даний час відображає сигнал покупки. Якщо тенденція до успішних повільних стохастичних сигналів продовжиться, як очікувалось, ми повинні побачити, як золото відновлюється після слабкості кінця 2017 року. 

Срібний ринок ф'ючерсів також подібно до золотого був «забутий» спекулянтами. Таким чином, він теж може бути готовим до повернення. Незалежно від того, чи відбудеться фіаско в ціні біткойнів чи на фондовому ринку, ринок дорогоцінних металів буде безпосереднім бенефіціаром. 

Мало хто помітив, що ф'ючерсний ринок срібла змістився з тенденції нижчих мінімумів до одного з вищих мінімумів. Ми все ще бачимо, що високі максимуми стають нормою, але на горизонті, безумовно, ознаки бичого ринку. Припускаючи, що діапазон підтримки від $ 15.50 до $ 15.00 продовжує триматись, бики можуть цілком спричинити ціни срібла на $ 17.00. Якщо розрив опору трендової лінії має місце приблизно в 17,25 долара США, срібло може швидко подолати рівень цін у 20,00 доларів. Ми не очікуємо негайного повернення срібла до рівня 25,00 доларів, проте, такий крок не може бути виключений, якщо основні принципи зроблять різкий поворот. 

Висновки: На ринках металів історично доведено, що вони піддаються циклам росту та спаду з кращим ростом після тривалих циклів зниження ціни. Поява біткойнів, ймовірно, не змінить гру на арені дорогоцінних металів (поки що). Роки безнаправленої торгівлі через відсутність інфляційних погроз у поєднанні з реакцією ринку на посилення фінансування ФРС могли призвести до зниження попиту на дорогоцінні метали. Якщо це так, то 2018 рік може стати проривним. Якщо ні, то, принаймні, трейдери повинні продовжувати відчувати себе комфортно, отримуючи прибутковість на різких відкатах, що призводять до перепроданим умовам на тижневому графіку, як це визначається індексом Slow Stochastics в поєднанні зі стандартним аналізом технічної підтримки. 

Україна починає набирати висоту фінансову

Сукупний портфель депозитів у національній валюті зріс до 484,2 млрд грн у березні – НБУ

Залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%

11 КВІТНЯ 2018
Сукупний портфель депозитів у національній валюті зріс до 484,2 млрд грн у березні – НБУ
Фото НБУ

Протягом березня цього року залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

Згідно з повідомленням, їх залученню сприяло підвищення доходів населення та зростання привабливості гривневих депозитів на тлі зміцнення гривні.

Разом з цим повідомляється, що обсяг корпоративних депозитів у гривні залишився практично на рівні попереднього місяця. Регулятор пояснює це значними податковими платежами, зокрема податку на прибуток підприємств, і перерахуваннями частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за минулий рік.

У зазначений період сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках помірно зріс – на 0,4%, або до 484,2 млрд грн.

Залишки депозитів у іноземній валюті залишились практично незмінними. Зростання валютних депозитів населення компенсувалося їх зниженням на рахунках юридичних осіб внаслідок спрямування останніми коштів у ОВДП та на перерахування дивідендів за кордон.

Загальний портфель кредитів банків у національній валюті зріс на 0,3%, до 581,8 млрд грн, порівняно з лютим.

У відповідь на четверте поспіль підвищення Національним банком облікової ставки на початку березня банки відреагували підвищенням процентних ставок, насамперед для бізнесу.

Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 10,2 до 11,0% річних. Вартість нових кредитів для бізнесу підвищилася з 16,0 до 16,6% річних.

Раніше повідомлялось, що міжнародні резерви в березні скоротилися на 1,2%, до $18,19 млрд.

Питання сучасності.

Чи це так навколишній світ на мене впливає...
Чи зараз це тенденція до того, щоб усе записувати на папері...

http://photo.i.ua/user/5202286/351830/10371016/

Та ось вирішила почути загальну думку з приводу шлюбних контрактів.
Я визначилась щодо цього документу вже досить давно.
http://wikihelplawyer.com/ukrainlaw/simeine-pravo/reestratsia-shlubu/shlubnii-dogovir.html
А як Ви ставитесь до шлюбних контрактів?

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

50%, 2 голоси

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Хочеться вірити, що так воно і буде

У НОВОМУ ДЕРЖБЮДЖЕТІ НА 2020 РІК ЛІКАРЯМ І ВЧИТЕЛЯМ ДОДАДУТЬ ГРОШЕЙ
Всі стратегічні пріоритети -повністю профінансовані.

У проекті держбюджету-2020 на охорону здоров'я передбачено 108 мільярдів гривень, на освітню сферу - 136,4 мільярда, на розвиток культури та інформаційної діяльності - 8,6 мільярда гривень. 

Про це стало відомо на брифінгу прем'єр-міністра Олексія Гончарука і міністра фінансів Оксани Маркаровой, повідомляє «Укрінформ». 

«Все стратегічні пріоритети: охорона здоров'я, освіта, культура - повністю профінансовані в цьому проекті бюджету. Але головний ухил буде - це бюджет ефективності всередині програми», - сказала Маркарова. 

«У сфері охорони здоров'я витрати передбачені на всі стратегічні напрямки - первинна медицина, екстрена допомога, амбулаторне лікування. Те ж стосується і освіти. І освітня субвенція, підтримка Нової української школи, початкові класи, інклюзивна освіта - все це заплановано і буде профінансовано. Значно ефективніше можна планувати і витрати на культуру і інформаційну сферу тепер, коли всі ці напрямки під дахом одного міністерства», - сказала міністр. 

Загальні витрати на охорону здоров'я передбачено на рівні 108 млрд. грн., Що на 9,8 млрд. грн. більше, ніж в поточному році. 

Медична субвенція закладена в розмірі 14,6 млрд. грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації лікарських засобів передбачено 72,1 млрд. грн., на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів - 6,6 млрд. грн., на лікування громадян за кордоном - 700 млн. грн. 

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу передбачені на рівні 8,6 млрд. грн., з яких на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи і популяризацію української літератури в світі планується направити 100 млн. грн., на розвиток суспільного мовлення - 2 млрд. грн., на підтримку кінематографії - 1,3 млрд. гривень. 

Витрати на освіту заплановано в сумі 136,4 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше, ніж в 2019 році. Зокрема, вперше в проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн. грн

Розпочато аудит


📢Держаудитори Харківщини повідомляють про початок проведення державного фінансового аудиту АТ «Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А.С. Бережного»❗
Планується дослідили такі проблемні питання, як стан обліку основних засобів, повноти отримання доходів від здачі в оренду приміщень та будівель, відшкодування енергоносіїв орендаторами, зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи послуги та зростання поточної кредиторської заборгованості за одержаними авансами.
За наявності інформації про фінансові порушення, збитки, розтрати та нестачі у зазначеній установі, просимо повідомити Північно-східний офіс Держаудитслужби:
🔶за телефоном ☎«Гарячої лінії» (057)725-86-24,
🔶надіславши звернення на електронну адресу 📧: [email protected].