Партія «Європейська Солідарність» у парламенті нового скликання буде підтримувати голосування за проєвропейські законопроекти, але ніколи не буде співпрацювати з представниками «п’ятої колони Януковича», у яких би фракціях вони не ховались, – про це лідер партії Петро Порошенко заявив у прямому ефірі програми «Сьогодні» на телеканалі «Україна» .
«Я як п’ятий президент України готовий абсолютно беззастережно підтримувати напрямки європейської і євроатлантичної інтеграції – бо я допомагаю державі. Я допомагаю Україні і я твердо переконаний, що це той шлях, який ми повинні захистити для того, щоб були продовжені реформи, які були розпочаті нашою командою. Йдеться про системне голосування за всі питання, які стосуються європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Якщо нова команда буде тягнути нас назад до Росії, якщо вона буде руйнувати фундамент державності, якщо вона буде скасовувати закон про мову, децентралізацію, енергетичну незалежність нашої держави; якщо будуть спроби завдати удару у спину нашій армії, якщо будуть робитится інші кроки в порушення тих змін до Конституції, які були запропоновані мною, які роблять обов’язковим для всіх гілок влади членство в НАТО та ЄС – незалежно від того, яка це буде фракція, ми будемо категорично проти. Йдеться про підтримку державницьких ініціатив», – наголосив Петро Порошенко
Під санкції Євросоюзу не підпали Дмитро Фірташ або Сергій Льовочкін, оскільки їхні прізвища не подав тодішній в.о. Генпрокурора "свободівець" Олег Майхніцький.
Про це у своєму блозі на "Українській правді" написав депутат Сергій Лещенко.
"Всі ми добре знаємо, що в березні 2014 року було накладено санкції
Брюсселя на соратників Януковича. Але мало кому відомо, як відбувався
добір фігурантів у цей список. Ні, це не Євросоюз визначав, чиї гроші
блокувати. Санкції було накладено виключно на тих осіб, список яких
надіслала до ЄС... сама Україна", - написав Лещенко.
За його
словами, прізвища було викладено в послання в.о. генпрокурора Олега
Махніцького на ім'я Верховного представника Євросоюзу з питань
закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон.
"І, отримавши цього листа, ЄС наклав санкції на всіх вказаних там діячів", - зазначив депутат.
"Чому одні особи потрапили в список, а інші – ні? Чому тут немає жодної людини з клану "РосУкрЕнерго"? Махніцький
включив до санкційного списку братів Клюєвих, але відсутні прізвища
Льовочкіна та Бойка? Чому є Курченко, але немає Фірташа? Чому є Лукаш,
але немає нікого з Кацуб?" – обурився Лещенко.
"Фігурантів санкційного списку добирали не за критерієм розгону Майдану, а за критерієм розкрадання державних ресурсів", - підкресли він і навів той самий лист Махніцького, надісланий в ЄС.
 |
 |
"Очевидно, що в такий короткий проміжок часу факти встановлено не
було – і санкційний список з України грунтувався на припущеннях та
здогадках. Тоді постає інше запитання. Чому Махніцький використав таке
категоричне твердження відносно одних осіб (Януковичі, Азарови, Клюєви,
Богатирьова, Табачник, навіть Лукаш), але не згадав інших – нікого з
боку клану "РосУкрЕнерго"? Хоча про "вишкі Бойка" було відомо не менше, ніж про "обірваний транзит Курченка", - обурився Лещенко.
"Генпрокурор, поставлений на цю посаду "Свободою" та підпертий сірим
кардиналом партії Ігорем Кривецьким, свідомо чи ні, але врятував
Льовочкіна, Фірташа та Бойка від міжнародних санкцій. І я не здивуюся,
що хтось у підсумку покращив своє матеріальне становище. За що буде
розплачуватися вся Україна", - додав він.
План Польщі, Чехії та Словенії:
Рада Євросоюзу підтримала угоду з Європейським парламентом щодо четвертого пакету макрофінансової допомоги для України у розмірі мільярда євро.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Ради.
"Допомога у вигляді позик буде покривати потреби у фінансуванні України протягом двох з половиною років. Кредити надаватимуть підтримку програмі економічної стабілізації та структурних реформ, що доповнюють ресурси, надані МВФ та іншими донорами", - йдеться у заяві.
ЄС виділив 1,6 млрд євро макрофінансової допомоги Києву в 2014 році і 1,8 млрд євро в 2015 році, з яких Україна отримала 2,81 млрд євро. Внесок у понад 600 млн євро був скасований у січні 2018 року через неповне дотримання встановлених умов.
"Подальші виплати залежатимуть від дотримання Україною демократичних механізмів та верховенства закону і дотримання прав людини", - зазначається у заяві.
Комісія відповідатиме за надання макроекономічної допомоги. Комісія та європейська служба зовнішньої дії буде стежити за виконанням цих умов.
За процедурою, остаточне рішення про надання України макрофінансової допомоги має затвердити Європарламент на пленарній сесії.
Як очікується, голосування може відбутись у червні.
Детальніше про умови, за яких будуть виділені кошти, читайте в статті "Мільярд в обмін на е-декларації: ЄС прибере ліс-кругляк з умов фінансової допомоги Україні".
