хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «манга»

Почему аниме-сериал Bleach называется именно так и не только

Ниже представляю вниманию фанатов сериала интервью Тайто Кубо журналу Shonen jump.
Shonen Jump: Что вдохновляет вас рисовать?

Кубо Тайто: Когда я придумываю персонажей, я скорее вдохновляюсь музыкой, чем историями, другой мангой или фильмами. А персонажи уже творят историю. Ну а моё творчество исходит из музыки.

SJ: В основу каких-нибудь персонажей легли люди, с которыми вы знакомы?

КТ: Ну, я не говорил этого раньше, даже в «Bleach SOULs Official Character Book», но Кискэ Урахара создан на основе Снусмумрика. Снусмумрик такой классный. (Снусмумрик – персонаж серии книг Туве Янссон о Муми-троллях. – прим.)

SJ: Вы используете мифические представления о смерти и загробной жизни из японского фольклора. Какие книги на вас повлияли?

КТ: Не могу назвать какую-то отдельную книгу, но, когда я был маленьким, одна манга на меня повлияла. Это «Saint Seiya», которая основана на греческой мифологии. Из-за неё я стал присматриваться к мифам, чудовищам и загробной жизни. Я читал о них до самых средних классов, это и можно назвать основой.

SJ: Что означает имя Рукии, и почему оно пишется катаканой? (слоговой азбукой для иностранных слов – прим.)

КТ: Во время работы я записываю имена на полях блокнота, как только они приходят мне в голову. Однажды по телевизору я увидел необычный вид космеи из Южной Америки.

SJ: Вы имеете в виду цветок?

КТ: Да. В телепередаче сказали название цветка на латинском или что-то в этом роде. Рукия. Мне послышалось «Кучики Рукия», так я и записал. Когда я придумывал персонажа, то подумал, что «Кучики» действительно подходит в качестве имени для Синигами, и назвал её Кучики Рикией. С самого начала у неё было полное имя. А впоследствии я узнал, что слово «рукия» означает «свет». Она будто луч света для Ичиго, поэтому имя и правда ей подходит.

SJ: Почему в качестве названия вы выбрали «Bleach»?

КТ: Когда я решил нарисовать историю о Синигами, названия «Bleach» ещё не было. Перед этим я нарисовал ваншот-мангу, опубликованную в «Akamaru Jump». В ней оружием был не меч, а коса. Коса была только у Рукии, а остальные пользовались огнестрельным оружием. На тот момент, название было «Snipe». Прямо перед тем, как я начал рисовать, мне подумалось, что меч будет лучше, и я понял, что больше названием «Snipe» не воспользуешься. И стал искать название, которое охватило бы больше сторон.  Синигами ассоциируются с чёрным цветом, но было бы скучно назвать её «Black». «White», с другой стороны, наводит на мысль о чёрном, как дополнительном цвете. Так что я выбрал «Bleach», чтобы пробудить ощущение белого цвета.


SJ: Вы когда-нибудь нарисуете предысторию о Айзене?

КТ: Ну… Честно сказать, я думаю, немалая часть притягательности Айзена в его таинственности. Возможно, персонаж станет хуже, если я раскрою всё о нём. Может и нарисую, если возникнет  порыв об этом рассказать, но прямо сейчас я еще не уверен.

SJ: У капитана Ямамото есть всеобъемлющий план для Сообщества Душ? Похоже, для него не проблема, если умирают капитаны.                                                                                                               КТ: У него… На сегодняшний день день я ещё ничего для него не планировал. В Генрюсае интересно то, что никогда не определишь его истинных намерений. Но пока я оставлю всё это в секрете.

SJ: Мы узнаем, кто станет капитаном вместо Айзена, Ичимару и Тоусена?

КТ: Наверное, не в скором времени. Исполняющим их обязанности не хватает некоторых способностей, которыми наделены капитаны. Лично мне кажется, что исполняющим обязанности нужно немного времени, прежде чем они станут капитанами. Рендзи – главный и довольно сильный персонаж, но поставьте его рядом с капитанами и заметите, что он немного странный… и ему не хватает дворянских качеств. Капитаны попросту на совершенно другом уровне.

SJ: Вы планируете сделать из Ичиго и Рукии пару?

КТ: Не буду этого ни подтверждать, ни опровергать. *смеётся*

SJ: Какими американскими супергероями вы восхищаетесь?

КТ: Я не знаю так уж много героев американских комиксов. Знаком лишь с теми, про кого снимали фильмы, но в плане внешнего вида, Циклоп из Икс-менов выглядит очень интересно. Он не может снять  визор. Когда он его снимает, мощь его глаз так сильна, что может убить людей,  вроде что-то такое? Мне кажется, великолепная задумка, потому что это так драматично .

SJ: Кон когда-нибудь обретёт собственное тело?

КТ: Об этом я не думал. Он мне нравится и в нынешнем теле, и Кону, думаю, в нём тоже нравится.

SJ: В таком теле к нему больше внимания.

КТ: И то правда.


SJ: Какой из увиденных вами здесь косплеев по «Бличу» впечатлил больше всего?

КТ: На самом деле таких два. Первый - Комамура, у которого оказалось волчье лицо, когда он снял шлем. А другой – Неллиел во всём белом. Эти два костюма впечатлили больше всего. А еще видел тут несколько очень милых Конов.

SJ: Мы и называем его Комик-Кон!

КТ: Событие, организованное ради Кона. *смеётся*

SJ: Он, похоже, так и думает.

КТ: Верно, без сомнений.

SJ: А ещё мы видели арранкара с зеркалом.

КТ: Ах, да. Это Гриммджо был.

SJ: У него на животе круглое зеркало, на вид как дыра.

КТ: Отличная идея.

SJ: Что вы расскажете семье и друзьям об этой поездке?

КТ: Я хочу рассказать обо всём. Выделю время и расскажу им всё, что вспомню. Я так был рад встретиться с фанатами. Меня искренне приняли, и я ощутил их тёплое отношение. Мне хочется передать свои ощущения настолько точно, насколько это возможно.

SJ: Огромное вам спасибо за интервью!

КТ: На здоровье! Приятно было пообщаться.

Это все что я смог нарыть,заметка для тех кому эта тема интересна,японофобов,нацистов и просто придурков просьба не беспокоить,всем остальным желаю приятного чтения.

4%, 1 голос

84%, 21 голос

12%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Masamune Shirow и его Кибер-девушки

Masamune Shirow

 Masamune Shirow родился 23 ноября 1961 года в городе Кобе префектуры Хёго. Настоящее имя мангаки - Ота Масанори (Ota Masanori), а Масамуне Сиро - это рабочий псевдоним. Он очень ценит свою личную жизнь. Поэтому он очень не любит фотографироваться. Раздобыть его фотографии практически невозможно. Сам мангака изображает себя в виде маленького осьминога с перьевой ручкой, которого зовет Takochu (Такотю), что и означает "осьминожка".
  Ещё, будучи школьником, он заинтересовался мангой, однако быстро разочаровался в её сюжетах, в частности научно-фантастических. Вероятно, это и было первым толчком к собственному творчеству. Сиро начинает пытаться учиться рисовать водяными красками окружающие его пейзажи. В старших классах его тяга к рисованию немного стихает. Он начинает увлекаться спортом, в основном дзюдо. Тем не менее, его способности начинающего художника позволяет ему поступить в Институт Искусств в Осаке, где он и получает основные знания о приемах и методах художественной работы.
  Там же, во время учебы Сиро впервые начинает профессионально заниматься с рисованием. Он создает свою первую мангу "Черная Магия" ("Black Magic"), которую печатают в 1983г. в фанзине "Атлас". Во многом ему помогли друзья, имевшие доступ к печати через редакцию журнала "Atlas Magazine". "Чёрная магия" была весьма примитивна, как в сюжетном, так и в графическом плане. Тем не менее, уже тогда был виден типичный для Сиро стиль рисования.
  Эта работа привлекает внимание Харумити Аоки (Harumichi Aoki), президента известного издательства "Seishinsha" ("Сэйсинса"), который предлагает Сиро сотрудничество. Тот соглашается. Благодаря этому манга Сиро была издана на коммерческих основах, получив при этом новое название "Чёрная магия М66" (Black Magic M-66).
  Окончив институт, Сиро начинает сам преподавать рисование в школе, одновременно работая над своей новой мангой - "Семя яблока" ("Appleseed"), все четыре тома которой публикуются издательством "Seishinsha" в период с 1985г. по 1989г. Всё же наиболее известной работой Сиро остаётся манга "Призрак в доспехах", нарисованный в 1989 году. Манга описывает будущее, в котором технологии позволяют создавать киборгов на основе человеческих тел. В 1995 году Мамору Осии был создан одноименный полнометражный фильм.
  Годом позже вышел "Доминион" (Dominion: Tank Police),а в 1991 году появился "Орион" (Senjutsu Chkkaku Orion?), а в 1992 — "Склад экзонов". Через пять лет преподавания Сиро бросил свою профессию, чтобы полностью посвятить себя созданию манги.
 В 2001 Сиро выпустил мангу "Призрак в доспехах 2: Интерфейс человек-машина" (Ghost in the Shell 2: Man/Machine Interface), подвергшуюся сильной цензуре. Из-за большого использования хентайных стилей автора. Что возмутило любителей творчества Сиро, а история о новых кибер похождениях главной героини, была настолько сложной и запутанной, что среди обычных читателей она так и не стала успешной, в отличие от его первых работ.
  Ближе к оригинальной манге Сиро оказался ТВ-сериал "Призрак в доспехе" (Ghost in the Shell Stand Alone Complex), начавший транслироваться с ноября 2002 года (второй сезон стартовал в январе 2004 года). В сериале описывается деятельность 9 Отдела в соответствии с сюжетной линией манги, начиная с середины, используя эпизоды без участия Кукловода.
  Сиро Масамунэ сотрудничал с режиссёром Камияма Кэндзи, составив сюжеты для некоторых эпизодов и разработав дизайн некоторых персонажей и техники. В отличие от мрачновато-серьёзного фильма Осии, в сериале присутствовали юмористические сцены, нередкие у Сиро, хотя персонажи и не деформировались внезапно, как в манге.
  В 2004 Мамору Осии режиссирует продолжение, "Призрак в Доспехах 2: Невинность" (Ghost in the Shell 2: Innocence), где главным героем становится Бато.
  На данный момент Сиро Масамунэ отошол от работы с мангой, и посвятил себя дизайну и изданию очередного артбука. 










Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

Android-смартфоны в комиксе

Японский художник Нориюки Каяма (Noriyuki Kayama) создал серию комиксов под названием «Hana no Android Gakuen». Герои этих комиксов – популярные смартфоны, работающие под управлением операционной системы Android в образе японских аниме-школьниц.  

Главные герои – профессор Google и несколько международных студенток: Сам Сунг-чан (Sam Sung-chan), Мото Лаура-чан (Moto Laura-chan), Эппл-кун (Apple-kun) и др.

Soni Eri-chan (Sony Ericsson)              Apple-kun (Apple)

               

 Sam Sung-chan (Samsung)

Elle G-chan (LG)                      Moto Laura-chan (Motorola)              Casio NV-chan  (Casio)   

                                      

                  

Fujitsu-chan (Fujitsu)                        Sharp-chan (Sharp)                            H.T.Syee-chan (HTC)

                                       

Asca-chan (Huawei Ascend)          Panamax-chan (Panasonic)                     Rim-kun (Blackberry)

                              

  Каждая девушка по-своему особенна. Например, красотка Сам Сунг-чан в руках держит новенький Android-пистолет, как символ того, что смартфон Samsung Galaxy Nexus стал первым телефоном с набором новых функций. Школьница Эл Джи-чан (Elle G-chan) стройная и очень стильная девушка, как раз в духе модного смартфона LG Prada 3.0. Гадать о характерах героинь тоже не приходится. Стоит лишь один раз взглянуть и становиться ясным, что Мото Лаура-чан настоящая кокетка, а Сони Эри-чан (Soni Eri-chan) серьезная девушка, возможно даже «мозг» этой компании. Рим-кун (Rim-kun) на первый взгляд жесткий неприступный парень, а подружись с ним и видишь совсем другого человека, а вот Аска-чан (Aska-chan), студентка из Китая, полная его противоположность, веселая девушка,к оторая любит поговорить.

 Комикс выходит пока только на японском языке. Первый номер можно найти на популярном японском портале Weekly ASCII. Там же есть и обои с красивыми рисованными школьницами.             Не знаю, на сколько популярным станет этот комикс, но долю популярности Android-смартфонам он добавит.

Художник Camilla d'Errico (с)

    http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/5/92/195/92195012_3237008_0001.jpg   Camilla d'Errico - художница - иллюстратор. С раннего детства она любила рисовать комиксы и карикатуры. Со временем героини ее работ становятся все более сексуальны и женственны.Кроме комиксов на сегодняшний день она увлекается манга и аниме. Иллюстрирует многие журналы, создает эскизы игрушек. Рисует в технике маслом по дереву, акрил.     В 2006 году она выставлялась в Ванкувере в галерее. В 2007 году выставлялась в LA в Сан-Франциско и других городах США. В 2008 году был показ в Нью-Йорке. сайт художницы http://www.camilladerrico.com/     [ Читать дальше ]

Коротко про манга

Коротко про манга

сторінка з манги СолаСлово «манга» доволі багатозначне. Це і політичні карикатури в газетах, і досить популярні в усьому світі японські мальовані мультфільми. Але для японця це, перш за все, комікси. 4,5 млрд. одиниць книжково-журнальної продукції друкується в Японії щороку. Чверть цього числа – це комікси, що видаються у вигляді журналів або книг. Десятки видавництв щотижня постачають на книжкові ринки яскраві журнали, що за товщиною конкурують з телефонними книгами. Кожен з них містить по 10-15 різноманітних історій, які друкуються з продовженням у кожному наступному номері. Значна їх частина розрахована на дитячу аудиторію. Є комікси для хлопчиків, і комікси для дівчаток. Їх зміст помітно різниться. Разові тиражі найпомітніших з них досягають 3-5 мільйонів. Проте, також є манга для юнаків та дівчат, чоловіків і жінок. Також є десятки спеціальних видань, що присвячені науковій фантастиці, пригодам із життя роботів, космонавтів або гангстерів, уфології, демонології, азартним іграм, спорту...

Манга, що користується попитом, видається у вигляді книг (нерідко серіями у 10-20 томів), що розходяться країною десятками мільйонів примірників. А на основі кращих з них створюються багатосерійні мультфільми аніме.

Півстоліття тому комікси видавалися лише для дітей. Дорослі ж надавали перевагу газетам і книгам. Зараз же у світ манги втягнулося практично все доросле населення країни. Журнали коміксів можна зустріти скрізь. Десятки назв на вибір пропонують книжкові магазини і газетні кіоски. Для тих, хто не уявляє ночі без улюбленого чтива, цілодобово працюють книжкові автомати з продажу манги. Якщо виходити з того, що в країні щорічно видається понад мільярд екземплярів манги, то на кожного дорослого і дитину припадає по 10 журналів, а на родину – 27. Проте самі лише ці цифри ще не відображають масштабів повального захоплення коміксами. Бо багато хто, прочитавши свіжий випуск, залишає його на задньому сидінні автобуса, на багажній поличці потяга, на столику в кафе. І до покинутої манги одразу тягнуться руки нового читача. Нерідко можна побачити дорослого, який з захопленням гортає журнал для школярів. Опитування, які провели в ряді японських університетів, показали, що з десяти найпопулярніших серед студентів періодичних видань чотири належать до манги. Середньостатистичний читач «проковтує» мангу на 320 сторінок за 20 хвилин. Іншими словами, на кожну сторінку коміксів японець витрачає 3,75 секунди, встигаючи при цьому вловити прочитане досить добре. І справа тут не в якомусь особливому таланті. Просто японська манга помітно відрізняються від американських і європейських коміксів.

Техніка створення манги наближена до японського кінематографу – принципи символізму, ті ж прийоми розкадрування, монтажу. Якщо американських художник прискіпливо проробляє всі деталі картинки, то для автора манги досить лише натяку. Запитально піднята брова героя говорить японському читачеві значно більше, ніж багатослівні коментарі в американському коміксі. Як і японська поезія, мистецтво манги тягнеться до цінностей несказанного. Час дії вони показують, наприклад, малюючи за спинами героїв сонце, що сходить чи заходить; місце дії – фоном, на якому відбувається подія; настрій – малюнком зламаної гілки, листка що падає, сльози, яка котиться по щоці. Тому японський читач не розглядає кожну картинку, вчитуючись у слова діалогу. Він пробігає поглядом по сторінці, сприймаючи її як єдине ціле, проковтує історію як порцію гарячої локшини – не жуючи.

Вміння працювати не тільки з текстом, а й з зображуваним рядом, увійшло, можна сказати, в генетичний код японців. Бо вся історія цієї країни пов'язана з ієрогліфікою – писемністю, яка наближена до картинки набагато більше, ніж будь-яка азбука світу.

Проте, феноменальна любов японців до манги пояснюється не тільки традиційним наданням переваги картинці над текстом. Манга відкриває японцеві вікно у нездійсненне. В бетонних лабіринтах урбанізованої Японії дітям не залишається місця для ігор. Манга дозволяє подумки насолоджуватись простором. Школа робить з дитини суворо стандартизовану деталь для конвеєра масового виробництва. В читанні коміксів молодь знаходить відповіді на питання особистості, яка пригнічується. Зайнятий з ранку до вечора в конторі або на виробництві дорослий японець у читанні манги шукає для себе можливістю розслабитись, помріяти про щось, не пов'язане з роботою. Манга для японців – не просто легке чтиво. Це наркотик, що затягує не гірше за героїн чи гашиш. Ось чому відкинувши щойно прочитаний журнал для дітей японець тягнеться до нового випуску манги, мріючи знову зануритись у світ фантазії.

Феномен популярності коміксів в Японії привернув увагу видавців, які за своїми інтересами дуже далекі від створення розважального чтива. Першими нові прийоми освоїли історики, що створили шкільні підручники, зміст яких ставав досить доступним навіть для найтупішого. Потім у вигляді манги стали виходити і деякі книги на кшталт серії «Життя чудових людей».

Легкість засвоєння матеріалу, який викладено у картинках, просто приголомшує. Враховуючи це, японські видавці почали видавати серію книг «основи економіки». Складні економічні поняття розкривалися художниками манга в конкретних ситуаціях як цікавий пригодницький сюжет. Будь-яку книгу з цієї серії можна перегортати за годину-дві. При цьому в голові залишаються чіткі формулювання економічних законів, схеми маркетингу, принципи взаємодії ринкових механізмів.

Будівельна фірма «Тайсей» випустила для своїх робітників комікс-інструкцію із застосування нової технології в будівництві багатоповерхових будівель з залізобетону. Страхова фірма «Сумітомо» оформила у вигляді манги коментарі до важких випадків визначення величини страхових виплат при ДТП. А машинобудівельне підприємство «Марудзюн» скористалося послугами художників манга для створення нового каталогу запасних деталей. Психологи, вихователі і дослідники в один голос стверджують, що комікси здатні передавати інформацію набагато ефективніше, ніж «голий» текст. Манга виробляє у читачів здатність швидко схоплювати «суть» проблеми, не покладаючись на принципи лінійної логіки. Саме у манзі експерти бачать причини того, що юне покоління в Японії з таким успіхом оволодіває комп'ютерами і основами програмування.

Манга «Inu х Boku SS» вступила в завершающую сюжетную арку

Манга «Inu Boku SS» вступила в завершающую сюжетную арку
Манга «Inu х Boku SS» вступила в завершающую сюжетную арку

Официальный веб-сайт журнала «Gangan Joker», компании Square Enix, сообщил во вторник, что манга «Inu Boku SS», создателем которой является Коко Фудзивара, начала последнюю сюжетную арку, в февральском номере издания. Манга выпускается с 2009 года, и SquareEnix опубликовала восьмую часть в ноябре прошлого года.

Романтическая комедия повествует о госпоже и её «слуге»(телохранителе) в «Доме Аякакси», так же известном, как «Дом Демонов». Слухи ходящие вокруг этого здания варьируются от «В нем живут только фрики» до «Это дом с привидениями», но правда в том, что люди, живущие в этом таинственном здании – потомки демонов. Ририте Шаракин,  уставшая от своей неспособности общаться с людьми, въезжает в здание, в надежде изменить свою жизнь. Здесь она встречает СоушиМикэцукми, телохранителя, направленного для её защиты Секретной Службой. Первое, что он сказал ей было: «Пожалуйста, сделай меня своим псом».

Телевезионная аниме адаптация манги, созданная David Production, вышла на экраны в прошлом году.


Перевод: sp1n

Редакция: MeriSid

Гот / Goth (16+)

Жанр: жахи, сейнєн, драма 

Автори: ADACHI Hirotaka, OOIWA Kenji 1 том

ОБМЕЖЕННЯ 16+ ,а також людям зі слабкою психікою і усім, що не переносять (в манзі) вигляд крові, почленованих тіл і вивернутих нутрощів 

Опис: Якщо коротко, то ця манга про двох старшокласників Ітцукі Каміяму і Йору Моріно та їхнє спільне нездорове захоплення жорстокими, кривавими, серійними вбивствами. 

За основу сюжету взято одноіменні новели.Знято дораму.

Ви прочитали назву і думаєте, що ця манга про готів? Це не так вона не не про готів і про них взагалі жодного слова в цій манзі не сказано 

 моя оцінка: чудово намальвано, заплутаний сюжет, неочікувані розв язки, герої надзвичайно багато думають (чимось Каміяма нагадує Ягамі Лайта, але зовсім чуть-чуть) , тому *стук барабанів* 10\10 

читати російською *

читати англійською *

скачати російською

дорама

для того щоб почати читати мангу потрібно підтвердити, що ви повнолітні (18+) тобто просто натиснути на відповідну ссилку (до смішного страшного просто стати повнолітнім в інтернеті )

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна