хочу сюда!
 

Наталия

57 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 57-70 лет

Заметки с меткой «москалі»

Коротко про москальське життя

Российский фанат решил остаться во французской тюрьме после освобождения

https://lenta.ru/news/2016/12/21/fan/

Про мертву москальську бабуню

Неизвестные похитили из автомобиля семьи липчан экспедиционный багажник с телом мертвой родственницы. Об этом во вторник, 11 октября, сообщает Gorod48 со ссылкой на правоохранительные органы.

Семья из четырех человек (муж, жена, ребенок и его бабушка) отправились на машине из Липецка в Сочи, однако по дороге 77-летняя женщина скончалась. Прибыв на курорт, близкие документально оформили ее смерть и временно оставили тело в сочинском морге, решив похоронить ее в Липецке.

Отдохнув на море, семья приобрела экспедиционный багажник, где разместила тело усопшей и закрепила его на крыше автомобиля, чтобы перевезти домой.

На обратном пути липчане остановились на ночлег в одном из кэмпингов на трассе в Ростовской области. Вернувшись утром к машине, они обнаружили, что багажник с содержимым пропал, пишет Gorod48.

Правоохранительные органы ведут поиски тела.
(С)


Прикольно навіть не те, що труп скримздили, а що смерть бабусі не завадила сімейству відпочити на морі. Які вони життєлюби, ті наші сусіди! ;)

Щоб вам гарно спалося і прокидалося :)

Пригоди російського подружжя на українській заправці

Якось на українську заправку біля Житомира заїхало сімейство росіян. І чистою російською мовою попросили заправити авто з російськими номерами, а також зробити їм каву. Як має бути, розрахувались карткою «Сбербанк Россия». За їхніми задоволеними обличчями і самовпевненими манерами було видно, що почуваються господарями життя в Україні… поки не дійшла справа до кави.

Чоловік підходить до кавомашини, щоб налити собі Лате і завмирає.
– Чего там возишься, давай быстрее, – нетерпляче поганяє його «супруга».

Він дивиться на жовто-блакитні стаканчики з надписом: «Слава Україні! – Героям-Слава!» і ніяк не наважується їх токнутись. Всі водії, затамуваши подих, спостерігають за душевними стражданнями “старшого брата”.

Та все ж, витрачені гроші пересилили шовіністичний гонор. І росіянин, зціпивши зуби, бігом хапає каву і тікає із заправки під дружній регіт водіїв і вигуки “Слава Україні!”

Очевидець цієї історії Анатолий Солодкий жалкує лише, що не встиг зазняти відео для історії)

Богдана Бабич

 

 

Одесько-бандерівська тема

Вчера вёл экскурсию гостям из Питера. Идём по Приморскому бульвару. Возле Дюка сотня одесситов разных возрастов пишут украинский диктант. Со сцены диктуют строки текста, а женщины, мужчины, дети старательно выводят слова на листочках. Меня переполняет гордость и любовь к моему городу. Вдруг гости:
- А что это происходит?
- Диктант на знание украинского языка.
Гости (удивлённо) - Зачем?
Понимаю, что пора гнать. Резко перехожу на украинский и показываю, на нескольких новых полицейских, которые стоят в паре метров от действа:
- Ну, у нас тут кругом бандерівці. Он бачите стоять. Так якщо не говориш українською, або не склав диктант, то зразу відправляють в Карпати виготовляти москалям домовини зі смерек. 
Они (шепотом) - Чьто?
- Тихо, бо і вас туди відправлять. Швидко ідем за мною.
Оборачиваюсь, они семенят и оглядываются на диктант и полицейских.
Меня начинает давить смех. Пришлось снова перейти на русский и объяснить, что так мы проводим свободное время. А ещё мы просто любим свой язык и свою страну... 
Вот тут, мне показалось, что они совсем ничего не поняли и первая версия им была ближе и яснее. )))

Світлина від Aleksander  Babich.
У захваті
Подобається
У захваті
Ха-ха
Овва
Сумно
Злість

І ще про те гучне перейменування)

Ruslan Gorovyi

- Вася, што дєлать? Как бить?
Коля роздивлявся написану на клаптику паперу адресу і крутив в руках навігатор.
- Та худлі ти, вбивай, Київ, проспект Бан…
- Да тіхо ти, дебіл, - заволав Коля і міцніше закрив вікно, - услишут же ж.
- Кто?
- Хуй в пальто, ФСБшники.
- Шо услишуть?
- То шо ти хотів сказать. Услишуть і посодють. Прападьом нізагрош.
- Так а што дєлать? Ми што будєм тут на граніце цільний дєнь стоять?
- Нє знаю. Ладно, щас.
Коля дрожащіми пальцями почав набирати адресу.
- Б, А, Н, Д Е- почав виговорювати букви навігатор.
- А-а-а! Нізахєр пропадать,- завищав Коля і відкривши вікно викинув туди навігатора.
В наступну мить він побачив прикордонника, шо прямував до машини.
- Шо з бумажкою робить, Вася?
- Їж бігом.
Коля зачавкав папірцем.
- Добрий день. Прикордонний контроль расійскаї хвєдєрації. Куда путь дєржим?
- В Кієв, - пробубнів Вася.
- Адрєс?
- Проспект Бандери, вісім, - прошепотів Коля і обісрався.

Доброго ранку, хунто!

Українець (У) снідає (кава, круасани, хліб, масло й джем) і бачить москаля (М), який жуючи гумку, сідає біля українця.
Українець зневажає його, але москаль першим починає розмову.
(М): Фот ви, украінци, єдітє хлєб полнастью?
(У): Звичайно.
(М): (надуває гумову бульбашку й лускає її) А ми нєт. Ф Расіі ми толька єдім мякать. Корку ми сабіраєм в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф круасани і затєм прадайом Украінє.
Москаль задоволено посміхається, в той час як українець мовчки продовжує сніданок.
(М): Ви єдітє джем с хлєбам?
(У): Звичайно.
(М): (пропускаючи гумку між зубами й шкірячись) “А ми нєт. В Расіі ми єдім толька сфєжиє фрукти, затєм сабіраєм кажуру, сємєчкі і качани в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф джем і прадайом Украінє.”
Українець після цього питає: “А ви сексом у своїй Росії займаєтесь?”
(М): (з посмішкою) Канєшна.
(У): А що ви робите з презервативами після використання?
(М): (чавкаючи жувальною гумкою) Вибрасиваєм, канешна.
(У): А ми ні. В Україні ми збираємо їх у спеціяльний ящик, перероблюємо, перетворюємо в жувальні гумки й потім продаємо в Росію.