Вікно і сніг. Подвір’я і забави. Кому які, і в мене є одна: Я стискую фаянс гарячий кави, І слухаю, чим хвалиться луна. Летить малеча, ковзають санчата, Господарю несе утіху пес, Якийсь поштар шукає адресата (такий анахронічний інтерес!) Он хтось упав. Сміється (от потіха!) Щасливий, бо купається в добрі. А я мовчу. В думках сьогодні тихо, І білосніжно, як і на дворі.[Приєднана картинка]

Вечір. Падають зорі. В чашці – чайна спокуса. Тиша ходить надворі, Я до неба тулюся. Я – безсонне створіння, Я не знаю про спокій. Місяць видав прозріння Та мовчить, жовтобокий. [Приєднана картинка]

На плантації чайній, На вологій горі, Ходить дух життєдайний У ранковій порі. Там немає докуки, Щось шепочуть казки, І спрацьовані руки Обривають листки, Тане хмара кудлата, І голосять струмки, І палітра багата, І багаті думки.[Приєднана картинка]

Ніч чекала кінця, як наснивсь дивний сон На межі простоти і омани: Я стола накривав на тринадцять персон, Розставляв тарілки та стакани. Трохи сиру і хліб, ще й вино молоде, І оливки зелено-жовтаві, Меду, втім, не було, але мед – то пусте, Якщо будуть розмови цікаві. І прийшли їдоки, і гули голоси, Говорили про небо і чудо, І питали мене: «Ти чого не їси? Ти неначе не свій нині, Юдо…»[Приєднана картинка]

Іди собі. Я не примножу люті, І викинь злі думки із голови, Я не із тих, хто ловить в каламуті Звабливий блиск тяжкої булави. Чи я дурний? Можливо й так. Не знаю. Та не вчеплюся у чужі чуби. Пощо той гонор, якщо кінь чекає, Свобода, шабля, вітер і степи? Навіщо той тягар отруйний влади? Я сам собі господар на землі. Пусти! Мене чекають зорепади, А ти готуйсь варитися в котлі.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Новий рік стоїть вже на порозі.Кожне серце прагне сповнення надій.Хтось достатку,хтось здоров"я в нього просить,Хтось ще вірить у реальність своїх мрій.А я хочу в нього щиро попросити,Щоб від болю не здригалася земля.Щоби сиротами не лишались діти,Щоб скінчилась врешті клята ця війна.Щоб діждалась кожна мати свого сина,Щоб зоря Різдвяна зло перемогла.Щоби спокій повернувся в УкраїнуВ рік Любові,миру,злагоди й добра!

[Приєднана картинка]Приготуйте ваші душі,відчиніть серця.Хай запалиться в них свічка Світлого Різдва. Хай до кожної оселі Ангел прилетить.Звістку миру і спасіння нехай сповістить.На Його прихід чекає втомлена земля.Увесь Всесвіт прославляє Боже немовля.В унісон серцям лунає передзвін небес.Ніжно душі огортає музика чудес.Хай Господь добром і миром обдарує дім.Щастя,радість і добробут хай живуть у нім. Золота зоря Любові над світом горить.Хай тепло її щомиті вас благословить.

Шо то мене на вірш пробило... Давно вже не писав... Цього року осінь затрималась на довго,В січні йде дощ і все навколо мокро.На дворі стабільний плюсІ про сніг немає навіть згадки,А я п'ю чайІ їм молочну шоколадку.З колонок ліричний реп лунаєІ крапля по вікні в низ кудись стикає,Якісь репер про нерозділене коханняЗнову заспіває.Взагалі то день пі..тий,Якщо підкрадаючусь депресію забрати,Якщо забути про проблеми і втрачені надії,Та поринути з головою в свої заповітні мрії.І вже забив на те що...

Читати далі...

В небі хмара хизувалась силою, В небі хмарі радісно було, Над сивоголовою могилою Блискавки ставали на крило. Не було ні спокою, ні продиху, Фарбувало безміри свинцем, І тремтіли з переляку соняхи, І молились Богові тихцем.[Приєднана картинка]

Смаглява нічко, чуєш, де ти? Прийди, вродливице, прийди! Я там, де тіні-мінарети У тишу дивляться води. Моя спокуснице остання Мій розділи зі мною сум, Скуштуй шербет мого мовчання І почуттів моїх лукум.[Приєднана картинка]