Ти її відпусти, не тримай...         Не зважай на слова, бо не варто!         Захопити спокусі не дай         Відповісти образливим "жартом"...         Хай іде, повертає завжди         Добрим вчинком на дурника зверхність,         Ти ж бо знаєш - в брудної води         Непривабливий вигляд поверхні!         Прислухайся до інших та знай,         Що у світі багато лихого...         А образи в собі не тримай!         Посміхнись! Бо живемо для цього...

Цілий світ наповнюється світлом,

Новий день святкує небо і земля.

Ллються радості потоки у серця відкриті,

До них Ангел благодаттю стежки простеля.

Увесь Всесвіт неосяжний Він в руках тримає,

Йому коряться планети, простОри й часи.

Задля нас людську подобу Він нині приймає,

Щоб спасіння, мир і щастя душам принестИ.

Не царя обрав палати для пришестя свОго,

Не помешкання багате, а ясла убогі.

Душі спраглі Він Любов’ю сповна наповняє,

І скарби дає безцінні всім, хто їх шукає.

У найвищому смиренні на землю приходить,

А в той час зоря яскрава понад світом сходить.

Щоб віднині і довіку у серцях світити,

Вже не зможуть темні сили той вогонь згасити.

Що в житті Тебе чекає, маленьке дитятко?

Ти так мирно спочиваєш поруч із ягнятком…

Хоча вже тепер Ти знаєш весь свій шлях життєвий,

Та в покорі його в руки віддаєш Отцеві.

Научи і нас приймати все, що йде від Бога,

Щоб Йому лиш довіряти без страху й тривоги.

Нехай світло сердець вірних Тебе зігріває,

І в одне велике серце нас всіх об’єднає!

Вітаю усіх мам з ДНЕМ МАТЕРІ !!!

Я чую досі, мамо, вашу пісню,
Мені її знов вітер нашептав,
Коли в гіллі заквітчаної вишні,
На мить спинившись, трішки заблукав.

Я чую, мамо, кожне ваше слово,
Вони у всіх мелодіях весни…
І ніч співає ніжно колискову,
Яку колись мені співали ви.

Пробачте, мамо, за усі тривоги.
Молитва ваша – вічний оберіг.
Спасибі за любов святу, від Бога,
Що береже мене від бід усіх.

Пробачте, мамо, лине стоголоссям
За ласку, не віддячену ніяк,
Пробачте за посріблене волосся
Й за те, що рідко приїжджаю так…

Пробачте, мамо, за сльозинку кожну,
Спасибі вам за сонце, що встає
І за святу любові іскру Божу,
Спасибі, мамо, що ви в мене є!

Учімось цінувати кожну мить,

що Бог прожити нас благословляє,

бо час біжить, життя за ним біжить,

а ми за буднями цього не помічаєм.

А в нас проблем і клопотів без меж,

не рідко губимо у суєті коханих,

робота – не така, погода теж,

фальшиві усмішки на зустрічах так званих…

А що як за прожитий кожен день

ми навчимося дякувати Богу

замість того, щоб нарікать лишень,

замість зневіри – вірити у Нього?!

А що як суєті наперекір

навчитись бачити лиш позитив щомиті –

і в тій росі, що на очах бринить,

і в казці, що читаєш на ніч дітям,

і в знахідках, і в прикрощах від згуб,

і в часточці розбитої тарілки,

і в кутиках ледь позіхнувших губ,

і в голосі вербової сопілки…

Яке ж то щастя дихати і вслід

за небом плакати, сміятися, любити…

Такий святий і неповторний світ,

лиш треба нам навчитись в ньому жити…

P.S. Щороку від раку в світі помирає близько 7,6 млн. людей, від туберкульозу 2 млн. Від пневмонії у світі помирає 1,8 млн. дітей... Лікарі боряться за кожну хвилину життя хворих, а вбивці просто так забирають  життя у здорових людей за лічені секунди...

 ... День  закінчення  посту

Радістю особливою відмічений,

У церкві  біля  іконки Христа,

За усіх людей поставлю свічечку.

 Я побажаю всім добра,

 Надії, віри і терпіння, 

 І нехай весняна ця пора   

 Додасть Вам в усьому  вміння.

 Нехай люди стануть веселіші,

 Забудуть минулі розбрати, 

 Війн не буде – стануть добріші  

 І годитимуться  … як свати

 Для  чого огорожі  й межі ? 

 Любов  і  дружба меж немає,

Нехай цей  світ свічка зберігає,  

Яснішає іконка … Душа радіє ... (Alex Nowak)