[Приєднана картинка] Похмурі дні...Сумні мелодії Мінорний настрій навівають. Нема в природі вже гармонії І щирі усмішки з облич зникають. Світ захлинається ненАвистю У морі злості і розбрату. Багато фальші й мало радості, Війною брат іде на брата. Світ над безоднею схиляється, Бездушним ідолам вклоняючись. Сам над собою світ знущається, Зв”язок із Світлом розриваючи. Гордині вірусом затруєний Заручник дикої агресії. У свою жадібність занурений, Законом...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Чекаю дива. Світлого і справжнього – Не глянцю бутафорію дешеву, Не казку, зшиту з мотлоху прадавнього, А дива, що життя напоїть древо. Я хочу сонця у очах барвистого, Не у небес позиченого, – свого, Щоб хмільно, мов би від вина іскристого П’яніти від кохання до знемоги. Малюю мрії променем, розхитаним Турботами, проблемами, сльозами. Любов – і досі книга не прочитана, Запилена, із жовтими листками… &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я малиновий чай приготую тобі, Ніжно руки покладу на плечі... І нехай завивають шалені вітри В цей похмурий зимовий вечір. Я тобі приготую з любові напій, Нехай душу твою він зігріє. Нехай сонце яскраве засяє у ній І розбудить весняні мрії. Я малиновий чай приготую тобі Зі спокусливо-ягідним смаком, Пригощу тебе літом посеред зими, Причарую п”янким ароматом.

[Приєднана картинка] Сьогодні в рік новий ступає Війною втомлена країна. Що за поргом нас чекає На нерозібраних руїнах? В очах її скорботні сльози, Із її вуст молитва лине. У її небі чорні грози. Моя розтерзана країна... Мечем пробите її серце, Бо навкруги страждань долина. Та правді вірна зостається Вождями зраджена країна. Перед загарбниками злими Вона не стане на коліна, Дорога волі-шлях єдиний В моїй нескореній країні. Нехай свята зоря...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Знову осінь жбурляє дощами, Депресивні думки навіває. А з екранів знов днями й ночами Кандидат земний рай обіцяє. Йдуть роки… Влада змінює владу. Не ментальність нова, а обличчя. І так само Верховна Рада Із народом живе в протиріччях. У черговий раз нам обіцяють, Що служитимуть вірно народу. Та словами лиш переливають Із пустого в порожнє воду. За що маємо голосувати? За одні й ті ж самі обіцянки? Їх невдовзі нові...

Читати далі...

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

...над озером скрипят уключины... (А. Блок)степь шумит кавыльнаяна ветру продрогласквозь туманы пыльнаягорбится дорога -рытвины проточинысловно в прядь извивыветер у обочины гнёт и треплет ивув ожиданьи осенишепчутся осиныполосы прокосныевдоль реки в лощине -с грустью неуёмноюв холоде немеязаводь...

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не пишіть листів із осені до літа, Коли всі шляхи дощі розмили. Бо зворотні всі дороги вже закриті, Усі спогади у вирій відлетіли. Не шукайте зустрічі з минулим, Бо воно теперішнім не стане. Незабудки більш цвісти уже не будуть Там, де почуття давно зів’яли. Не кидайте марно слів на вітер, Що колись були комусь такі жадані. Та тепер не зможуть серця обігріти, Бо давно уже вони неактуальні. Не збирайте давніх мрій уламки, Бо...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Мої вірші-діти мого серця, В них печаль із радістю зійшлись. В них любов і біль переплелися, Вони душу піднімають ввись. Мої вірші-то життя сходинки, Райдуга емоцій-почуттів. То похмурі,як в осінній день хмаринки, То ясніють від яскравих кольорів. Мої вірші-то душі відкриті двері, То архів прожитих днів і літ. Мов птахи,які летять у вирій, Із душі летять вірші у світ. Мої вірші-мого серця квіти, Може,відгук в серці чийомусь...

Читати далі...