Господь душею тіло наділяє,
Душа те тіло потім береже.
Не значить це, що клопоту немає.
Тісні взаємини у них навіки вже.
Душі наснагу тіло постачає,
Коли воно купається в любові.
І тіло без душі втрачає,
Коли живе лише од крові.
Душа, буває, прагне до зірок,
Та тіло ж частка од землі,
Слабкість загрожує розвинутись в порок,
Душі так важко – бути на крилі.
Ні, я не вірю! що буває:
Що тілу, наче б то, немає діла,
Коли воно зовсім згасає, –
Куди?! летить душа од тіла,
Якщо не зламано душі тій крила.

Почему бросаешь тЫ меня,

А серпень достига... і завмирає
В передчутті невідворотних змін.
Передосінній мед бджола збирає -
Терпкий, ледь гіркуватий, як полин.


Хтось літо скибками, немов хлібину, крає;
З'їда... Птахи дзьобають кмин,
Що впав з окрайця.
............................Сльози Хтось втирає
Стражденним... Вічний Хтось. Один.

17-19.08.2014
© Copyright: Марина Степанська
Свидетельство о публикации № 52599

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 50565

(всі фотографії - авторські)

Маймо Бога у душі
Не лиш на словах!
Бо судитиме Всевишній
По наших ділах.

Потаємні наші думи
Господь усі знає,
І якщо вони лихі,
Звісно ж покарає.

Десять заповідей Він
Людям колись дав,
Щоби кожен у житті
Щастя лише мав.

Але людство так сказало:
"Нам потрібна воля!!!"
А тепер ось нарікають,
Що такая доля.

Намагаються у інших
Щось та відібрати,
Бо неварто!(Така думка)
Їм такеє мати!

І Господь такії дії
Геть не пробачає,
Й при нагоді свою кару
Уже посилає.

Тож задумайтесь, Шановні,
Чи треба грішити?
Можна навіть сотні раз
До церкви ходити.

Але знайте, не знайдемо
Ми прощення в Бога,
Якщо заздрісна душа
І віра убога.

Майте Бога у душі,
Не смітіть словами!
Адже буде Божий суд.
Повірте, над нами!!!

Людське життя - симфонія чуттів.
Хтось виграє її на арфі, інший на тромбоні,
Хтось в бубон жваво б'є, а хтось на акордеоні.
Баян хтось мучить, інший скаче,
А ще хтось під гітару тихо плаче.
Людське життя - симфонія чуттів.
А онде чоловік у кутику присів.
Не володіє жодним інструментом.
Не знає він ні музики, ні слів,
Живе  одним лише моментом.
Людське життя - симфонія чуттів.
Тяжке життя без пісні  й почуттів.
Погано, звісно, коли в воду з мосту.
Або в полоні пристрастей згорати на свічі,
Спливаючи по краплі сивим воском.
Людське життя - симфонія чуттів.
Тож добре було б, якби кожен з нас
Не вигравав невпопад, як прийдеться,
А добре знаючи свій інструмент,
Виводив вміло партію в оркестрі.
Людське життя - симфонія чуттів.