хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «вакансії»

Продовжується добір фахівців до нашої команди.

Увага‼️

📢Держаудитори Харківщини оголошують про відкриті вакансії на посади категорії «В» у різних галузевих відділах Офісу.
📌Нараз відкрито 9 вакансії.
Добір відбувається без конкурсу❗
Детальніше за посиланням:👇

Работа в Киеве: предложения городского центра занятости.

В начале сентября 2022 года в базе Киевского городского центра занятости насчитывалось около 3,3 тысячи вакансий. На одно свободное рабочее место претендуют 4 безработных (на этот период в прошлом году - один человек).

Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу Киевского городского центра занятости (КГЦЗ).

По видам деятельности больше всего вакансий насчитывается в сферах образования, административного обслуживания, оптовой и розничной торговли, здравоохранения и государственного управления.

Больше всего предложений от работодателей -- для семейных врачей (средняя зарплата - 13,9 тыс. грн), электрогазосварщиков (12,8 тыс. грн), рабочих по уборке и содержанию домов с прилегающими территориями (7,4 тыс. грн), учителей учреждений общего среднего образования (8,8 тыс. грн), сестер и медицинских братьев (7,8 тыс. грн), швей (11,6 тыс. грн), слесарей-сантехников (9,2 тыс. грн), дворников (7 тыс. грн), электромонтеров по ремонту и обслуживанию электрооборудования (11,3 тыс. грн), фармацевтов (10 тыс. грн), социальных работников (6,5 тыс. грн), инструкторов по физкультуре (7,3 тыс. грн), воспитателей учреждений дошкольного образования (7,7 тыс. грн), музыкальных руководителей (7 тыс. грн).

Средний размер зарплаты в вакансиях столичной службы занятости составляет сейчас почти 10 тыс. грн.

Напомним, в июле в Киеве на одну вакансию претендовали 10 безработных. Наибольшее несоответствие между спросом и предложением на рабочую силу наблюдалось среди служащих и руководителей - на одну вакансию претендовали 69 человек.

Ринок праці у вересні

Ситуація з зарплатами на ринку праці незмінна. Як і в попередньому кварталі, в цьому періоді значних змін ні в зарплатній політиці, ні у зарплатних очікуваннях претендентів не спостерігалося.
 
Середня офісна зарплата по Україні складає 3-5 тис. грн, в Києві цей показник традиційно вища - 5-7 тис. грн. Найвищі зарплати пропонують програмістам та іншим співробітникам аутсорсингових ІТ-компаній.
 
Найнижчі - новачкам і тим, хто готовий віддати перевагу фіксованому заробітку, а не роботі за бонуси і відсотки.
 
Очікування претендентів перевищують пропозицію в середньому на 20-25%: середня очікувана зарплата по Україні - 4-7 тис. Грн, по Києву - 6-8 тис. Грн.
 
Найвища конкуренція спостерігалася в Києві, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та Дніпропетровську. Найнижча - у західних областях: Тернопільській, Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Хмельницькій.
 
Фактично не змінюється і рейтинг тих, на чиї послуги попит значно менше пропозиції. У першу чергу, складно було знайти роботу керівникам, юристам, економістам.
 
Традиційно найбільш затребувані на ринку праці програмісти, страхові агенти, мед. представники, фахівці з продажу та робочий персонал.
 
Лідерами зарплатних пропозицій залишаються компанії, які можуть запропонувати зарплату у валютному еквіваленті - міжнародні компанії, аутсорсингові ІТ-компанії, міжнародні проекти. Нагадаємо, що з зазначенням заробітних плат публікують не більше ніж 25% всіх вакансій.
 
Зарплати в Києві
 
Професія Зарплата
1 Chief Software Architect - .NET                                   8000 USD
2 Team Leader / Senior PHP developer                           70000 грн.
3 Head of Analysis (Financial and operational modeling)     3000 USD
4 Senior Tech Lead (Java)                                      2 400-3 200 USD
5 Legal Associate (Lawyer)                                      2 000-3 000 USD
6 .NET розробник                                                 40 000-60 000 грн.
7 Сorporate sales manager                                                36400 грн.
8 Керівник фінансово-інформаційного департаменту        До 40 тис.грн
9 National building management officer                                  1691 EUR
10 Web аналітик                                                                33000 грн
   
 
 
ТОП-10 зарплат в регіонах.
 
У вересні в регіонах, як і в столиці, найвищі зарплати пропонують програмістам, керівникам та директорам регіональних представництв. 
Професія                                     Регіон                                       Зарплата
Java-developer                                 Львів                                    Від 3000 USD
Erlang-розробник                         Дніпропетровськ                               35 тис. Грн
Керівник напрямку виробничої логістики            Вінниця                                  Від 30 тис. Грн
Керівник виробництва                               Одеса                               Від 25 тис.грн
Flash / Flex-розробник (Senior)                   Запоріжжя                             Від 25 тис. Грн
Головний інженер проекту                        Львів                                    25000 грн
PHP JS розробник                                    Харків                                   16000 грн
Супервайзер торгових представників                   Львів, Рівне                            15000 грн               
Адмістратівний директор                        Одеса                            15000 грн
Головний лікар медичного центру        Харків                          150


Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/rinok-pratsi-u-veresni/

Тенденції серпня

Серпень - традиційний період застою на ринку праці. Не став винятком і цей рік. За даними Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, в цьому місяці було опубліковано на 14% більше вакансій і на 10% більше нових резюме в порівнянні з липнем. Для поточного стану економіки та ринку праці зокрема це досить хороші показники, що свідчать про відносну стабільність у цій сфері.
 
ТОП-регіонів за кількістю вакансій практично не змінюється. Лідирує столиця, друге місце за Дніпропетровськом, третє - Харків, четверте - Львів, п'яте - Одеса. А ось найбільш активно в порівнянні з минулим місяцем вакансії розміщували в Житомирській, Івано-Франківській, Сумській та Тернопільській областях. Найменш активними були роботодавці Києва. Столиця - єдиний регіон, де в цьому місяці вакансій було менше, ніж у попередньому. Незначну активність (всього на 3% більше вакансій) проявляли роботодавці Харківської, Херсонської та Вінницької областей. Найактивнішими при пошуку роботи були здобувачі Київської та Миколаївської областей (саме вони розмістили найбільшу кількість нових резюме в порівнянні з минулим місяцем).
 
Найбільша кількість вакансій в серпні пропонували фахівцям з продажу. Раптово останній літній місяць приніс багато пропозицій про роботу молодим фахівцям. Вперше за довгий час вакансії для них за кількістю перевищили пропозиції для програмістів. Збільшилася кількість пропозицій для кваліфікованих фахівців на виробництво. Також саме в цих проф. сферах спостерігається найвища динаміка в порівнянні з минулим місяцем. Раніше затребувані були маркетологи і адміністративний персонал.
 
Найбільш активними в серпні були молоді фахівці, програмісти, фахівці з продажу, фінансисти та виробничі фахівці. Саме вони склали ТОП-5 за кількістю нових резюме. У порівнянні з минулим місяцем збільшилася активність фахівців автобізнесу, фінансистів та економістів, журналістів і закупівельників. У цих проф. сферах спостерігається найбільша динаміка приросту нових резюме.
 
Високі зарплати. Яких кандидатів шукають роботодавці,  що  готові платити. У серпні ТОП-10 і ТОП-100 зарплат практично без змін, і лідирують в ньому традиційно програмісти. Проте варто зауважити, що збільшилася кількість пропозицій для керівників, особливо з досвідом роботи в інтернет-маркетингу і напрямах, так чи інакше пов'язаних з IT. Однією з найвищих зарплатних пропозицій у серпні була вакансія Chief Software Architect - Java. Пропонуючи зарплату 8 тис. дол., роботодавець шукає фахівця, який має профільну вищу освіту, досвід роботи з Cloud architecture і DevOps, не менш 8-ми років досвіду програмування на Java та інших близьких технологіях (eclipse, netbeans, hibernate, JPA, Spring ). Професійне знання TDD, NoSQL (MongoDB or Cassandra), Relational DBs (MSSQL, MySQL, Oracle), SOA, EDA. Можливість вести складні дискусії на технічні теми, а переважно - наукове звання, гарне знання англійської.
 
Однак високі зарплати пропонують не тільки програмістам. Агропромисловий холдинг шукає директора заводу, пропонуючи зарплату від 55-ти тис. грн. Головна вимога: досвід роботи на виробничих майданчиках у харчовій галузі на позиціях головного інженера (обов'язково), технічного директора, директора виробництва - від 3-х років. А також знання організації виробничого планування, диспетчеризації виробництва, основ економіки, організаційної техніки, засобів механізації, оперативного обліку та регулювання процесу виробництва.
 
Міжнародний виробник гаджетів пропонує роботу фахівця з корпоративних продажів з зарплатою від 46 тис. грн. Компанія шукає фахівця з продажу, якого можна описати, як короля продажів, генія переконання і джедая комунікації, фахівця, який мріє вписати своє ім'я в історію маркетингу і продажів.
 
Компанія, що надає послуги в сфері E-Commerce та IT-Development, шукає національного менеджера проекту. Основні вимоги - вища освіта, володіння англійською мовою, успішний досвід керівництва інтернет-магазином з нуля, досвід створення команд і управління колективом. Зарплату роботодавець пропонує до 40 тис. грн.
 
Міжнародна інтернет-компанія для успішного проведення рекламних інтернет-кампаній шукає директора з маркетингу. Головні вимоги: досвід роботи в інтернет-маркетингу з контекстною рекламою від 4-х років; успішний досвід запуску і проведення рекламних кампаній (пошукових і медійних); впевнене володіння системами Google AdWords, Yandex.Direct, Google Analytics та / або Yandex Metrika, банерними мережами, розуміння основних принципів SEO. Зарплату компанія пропонує від 30 тис. грн.


7381АК

Кого вчить Україна?

Зайві економісти
Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. У першу чергу на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники - не завжди помітні, але не менш важливі. Одним з таких є освітня політика держави.
Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки перевіряючих були невтішними: «Відсутність з боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх« перевиробництва »за економічним напрямом, збільшенню серед них безробітних, в результаті чого створюються соціальні проблеми в державі».
Роком раніше близько 1,5 млрд гривень (при курсі 5,3 грн / $) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Вузи в 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка і підприємництво» на тисяча сімсот п'ятьдесят одну людину з прийому (при плані в 13 354 чол.), І на 1973 - з випуску (при плані в 12 810 чол.). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.
Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль ні
 
 
Студентів більше школярів
Освітні диспропорції з'явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. У 1990/1991 навчальному році в країні налічувалося 742 професійно-технічних училища і 149 вузів, а в 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, число вищих навчальних закладів зросло більш ніж удвічі.
Поки закривалися фабрики і заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні вузи. Україна прощалася з індустріальною економікою, кинувшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.
Кількість населення, який ринув гризти граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2400000 в 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду - кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.
 
Щедре держзамовлення
Саме рясне фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано в 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. При цьому розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс - з 4 до 13 разів.
І тільки в поточному році, очевидно, під впливом хронічної нестачі робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робітничі спеціальності збільшився в 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.
 
 
Традиційно в 2015 році серед професійно-технічних училищ найбільша частка держзамовлення припала на працівників громадського харчування (27000 осіб), електриків (22000), будівельників (21 000), автомеханіків (13200), працівників сільського господарства (13300) і швейного виробництва (7300).
Передова високотехнологічна підготовка робітничих кадрів в Україні практично не ведеться. Країна фіксує сировинну модель сільського господарства - за профілем переробки сільськогосподарської продукції щорічно випускається не більше 55-100 чоловік.
По лінії виробництва електронної техніки освіту здобувають 360 людей на рік - ледве набереться на складальний цех. Для виробництва авіатехніки - 50 чоловік. Навіть «хліб» української економіки - металургія - отримує щорічно менше тисячі робітників.
 
Піарник як вершина професійної мрії
Сьогодні в Україні налічується 520 вузів державної (включаючи комунальну) форми власності та 144 приватних. З них 277 III-IV рівня акредитації.
Горде звання університету носить 175 закладів, а академій - 66. Технікумів залишилося 59 і училищ - 87. При цьому лише 27,7% всіх випускників вузів в 2014 році отримали направлення на роботу.
Причину незатребуваності молодих фахівців зрозуміти неважко. Досить поглянути на статистику державного замовлення за останні сім років.
 
 
У результаті ми отримуємо тотальне і довготривале домінування економічних і правових спеціальностей. Фінансистів і юристів в Україні множать  , як гриби після дощу, не тільки приватні вузи, а й державні інститути.
Причини подібної освітньої політики лежали в глибині соціальних пертурбацій суспільства і зміни цінностей. Праця робітника та інженера стала непрестижною і збитковою. Всі хотіли сидіти в банках і заробляти величезні гроші. І тенденція ця, як бачимо, актуальна до сьогоднішнього дня: тепер в тренді настільки модний PR.
 
 
 
Отже, в 2015 році, в розпал кризи ринку праці, абітурієнти і раніше віддають перевагу економічним та гуманітарним дисциплінам на шкоду інженерним і технічним. У Національному університеті будівництва і архітектури - найменший конкурс на архітектуру, а в столичному КПІ - найменший конкурс на машинобудування. Зате бажаючих навчатися реклами та піару - хоч відбавляй.
Звичайно, за абсолютними показниками в галузевих вузах бюджетних місць більше саме на профільні спеціальності, але сам факт переваг абітурієнтів насторожує. 
 
Мінекономіки та Міносвіти не бачать один одного
Українська економіка за фактом скочується в сировинну парадигму і не вимагає висококваліфікованих фахівців - вони попросту зі студентської лави залишають країну або стають безробітними. Яка сьогодні структура вітчизняної економіки? Це сільське господарство, металургія, видобуток ресурсів, транзит (транспорт) і стрімко зникаюче машинобудування.
 
 
Дивно бачити обмежене державне замовлення на металургів або, наприклад, фахівців легкої промисловості, враховуючи безліч швейних цехів, що працюють на західні бренди. При цьому, судячи по сайтах з вакансіями, такої кількості юристів та економістів країні не потрібно.
З іншого боку, при скороченні виробництва, закритті фабрик і заводів падає попит і на інженерні спеціальності. Але важливо розуміти, що якщо Україна припинить навчати інженерів, фізиків, біологів, ми втратимо наукові школи і спадкоємність поколінь в професійному середовищі.
Порівнюючи держзамовлення на вищу освіту і робочі спеціальності, ми бачимо, що вони не корелюють в економічних і професійних сферах.
У той же час Мінекономіки прогнозує, що найближчим часом найбільшою буде потреба в найпростіших професіях в сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Об'єктивним є зростання попиту на продавців і демонстраторів. Спостерігається попит на робітничі професії - будівельників, фахівців транспортної сфери, видобутку корисних копалин.
Також міністерство сподівається на подальший розвиток економіки і збільшення попиту на інженерні кадри, професіоналів у сфері фізики, математичних і технічних наук, фахівців IT-сфери. При цьому адаптація до стандартів ЄС викличе додаткову потребу в працівниках металургійної та машинобудівної галузей.
На жаль, прогноз чиновників не вказує, яку саме продукцію машинобудування буде купувати у нас Європа.
 
 
Смерть держзамовлення
Масовий попит на вищу освіту збігся з потребою керівництва державних вузів зберегти бюджетне фінансування. Навчальні заклади державної форми власності не мали змоги задовольнити попит на навчання всіх бажаючих, що призвело до неконтрольованого зростання кількості приватних вузів з прогнозованим погіршенням якості освіти.
 
Переважна пропозиція нових навчальних місць, як в приватних, так і державних вузах, створювалося в «гуманітарній» площині - економіка і право. Ці дисципліни не вимагали дорогої матеріальної бази, на відміну від технічних спеціальностей, і користувалися постійним попитом.
Починаючи з 1991 року в Україні різко скоротилася народжуваність (з 657000 дітей 1990 до 377000 в 2001-м). А в 2008 році закінчили школу ті, хто народилися в 1991-му. І починаючи з цього року, у вузах намітився дефіцит абітурієнтів. З кожним роком кількість вступників падає.
У довгостроковій перспективі наявність високого відсотка людей з вищою освітою (нехай і безробітних сьогодні) є благом для країни. Вони перенавчаємі, більш свідомі, законослухняні, а головне - стають конкурентною перевагою держави в міжнародному поділі праці.
Державне замовлення на підготовку конкретних фахівців буде скасоване. Швидше за все, 2015 стане останнім для нього. За словами директора Аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, скасування фінансування університетів через держзамовлення означає, що буде змінено механізм розподілу цих же державних коштів.
Вищі навчальні заклади будуть отримувати не бюджетні місця, а по-різному сконфігуровані блокові гранти. Відповідно, вузи будуть самостійно вирішувати, куди їх спрямовувати.
Нобелівський лауреат Мільтон Фрідман у своєму есе «Капіталізм і свобода» наполягав на рівному доступі до державного фінансування приватних і державних вузів. Гроші повинні йти через субсидування конкретного студента, і вже він буде визначати на свій розсуд потрібний для нього навчальний заклад.
Про доцільність такого підходу можна сперечатися, але те, що він привів би до справжньої конкуренції, підвищенню рівня освіти і, як наслідок, до відповідності ринку праці - сумнівів не викликає.


7381АК

Підказка роботодавцям))))))

Шаблон для работодателей
Опыт работы от 50 лет.
Вы должны победить дракона.
Ненормированный рабочий день.
Наличие прав на управление вертолетом.
Умение программировать на всех возможных языках.
Знание языка суахили не ниже уровня upper intermediate.
Расширение клиентской базы на 100500 человек в день.
Знание основ термоядерного синтеза.
Опыт в организации концертов Бориса Моисеева в Дагестане.
Уверенное использование телекинеза в рамках компетенции.
Большая концентрация мидихлорианов в крови.
Наличие золотой или серебряной медали с одной из олимпийских игр.
Наличие собственной базы клиентов.
Наличие нобелевской премии по физике как плюс.
Мы предлагаем:
Стул, кипяток.
Комфортабельный офис в здании заброшенной психбольницы напротив кладбища.

Прогноз , щодо вибору роботи на 2020 рік

Прогноз складено на основі опитування консалтингових агентств   "Ernst&Young Украина", "АНКОР Украина", Smart Solutions, "Форсаж", "Алла Коняева и Партнеры", "Head Hunter Украина".

 
 
1 місце: IT-фахівці
 
З 2012 р наша країна, згідно з дослідженням Exploring Ukraine IT Outsourcing Industry, тримається на четвертому місці в світі за кількістю сертифікованих IT-фахівців. Тільки комп'ютерників-фрілансерів у нас близько 10 тис., А штатними співробітниками спеціалізованих компаній є як мінімум 250 тис. чол. Більше комп'ютерників, ніж у нас, тільки в США, Індії та Росії.
При цьому кадровики  говорять про значний дефіцит представників цієї професії. Він оцінюється приблизно в 170 тис. чол. І це незважаючи на те, що армія айтішників продовжує зростати. Вітчизняні вузи випускають близько 16 тис. таких фахівців на рік.
 
Прогнозується, що до 2019 кількість робочих місць для комп'ютерників зросте з нинішніх 18,2 млн до 26,4 млн. Швидше за все, вузи не встигнуть так оперативно відреагувати на потреби роботодавців, що загрожує дефіцитом фахівців. Тільки в ЄС протягом найближчих двох-трьох років буде не вистачати до 1 млн айтішників. Це дозволяє українським фахівцям розраховувати не тільки на вітчизняних, а й на європейських роботодавців, а також на збільшення зарплат. За прогнозами експертів, вони виростуть як мінімум на 10% у доларовому еквіваленті.
 
 
2 місце: агрономи та ветеринари
 
За підсумками минулого року виручка аграрних підприємств склала близько 160 млрд грн., Що на 2% більше, ніж в 2013 р І це незважаючи на анексію Криму і війну в Донбасі. Наступного року ситуація, швидше за все, трохи погіршиться через подорожчання сільськогосподарських робіт і, відповідно, собівартості продукції на тлі світового тренда здешевлення продуктів харчування. Але ці труднощі будуть тимчасовими. Аграрні перспективи України оптимістичні, вона буде тільки нарощувати показники як в рослинництві, так і в тваринництві. Наприклад, виробництво зерна до 2020, за прогнозами Мінагрополітики, зросте з нинішніх 60 млн т до 100 млн, а поголів'я ВРХ - на 10-15% (до 6 млн).
 
Гостра нестача кваліфікованих кадрів змусить аграрні компанії збільшити зарплати найбільш цінним фахівцям як мінімум в 1,5-2 рази. І цілком імовірно, що це змусить нинішніх школярів переглянути свої професійні пріоритети.
 
3 місце: медики
 
За підсумками минулого року дефіцит медичних працівників в Україні склав близько 50 тис. чол., підрахували в МОЗ. Хороших лікарів гостро потребують також приватні клініки, яких у нашій країні відкривається все більше. У консалтингових компаніях вважають, що в найближчі п'ять років попит на медперсонал зросте ще щонайменше на 20%. Дана тенденція пояснюється, з одного боку, погіршенням здоров'я українців, що змушує їх все частіше користуватися послугами вузьких спеціалістів (хірургів, онкологів, кардіологів та ін.), З іншого - модою на здоровий спосіб життя і готовністю платити за профілактику хвороб. "Всі хочуть довше зберегти здоров'я, молодість і красу, відповідно, формується попит на фахівців, які можуть все це забезпечити", - говорять в компанії "Head Hunter Україна".
 
Якщо говорити про найбільш затребувані напрямки лікарської практики, то це насамперед діагностика (лікарі УЗД, МРТ, КТ), кардіологія, онкологія, нейрохірургія, педіатрія, гінекологія. Протягом найближчих п'яти років очікується зростання попиту в два-три рази також на дієтологів, гомеопатів, психологів, лікарів нетрадиційних лікувальних практик (тибетської, китайської та ін.), Генетиків: вже зараз в Україні можна пройти тест на наявність генів, що відповідають за важкі захворювання. Але вкрай мало фахівців, які зможуть допомогти пацієнтові запобігти цим хворобам.
Вже зараз при офіційній зарплаті середньостатистичного лікаря в 3 тис. грн. дохід хороших фахівців може досягати $ 3-5 тис. на місяць і більше. До 2020 року ця цифра має всі шанси вирости ще як мінімум на 20-30%. Настільки райдужні перспективи залучають у професію все більше абітурієнтів. Проте складнощі з працевлаштуванням, що виникають у молодих фахівців, призводять до того, що майже 50% випускників медичних вузів протягом двох-трьох років після отримання диплома йдуть з професії.
 
 
4 місце: інженери
 
Ця професія стане затребуваною, коли ситуація в країні стабілізується і почне відновлюватися промисловість. У цьому випадку попит на інженерно-технічні кадри зросте на 30-50%. "Особливо затребуваними будуть інженери вузької спеціалізації (зі знанням певних систем обладнання, програм і т. Д.) І знанням англійської мови", - вважає керівник департаменту рекрутмента компанії "АНКОР Україна" Ірина Прудникова. Але до того часу, коли в промисловості почнеться підйом, Україна ризикує розгубити кращих фахівців.
 
Через три-п'ять років потенційні роботодавці ризикують зіткнутися з жорстким кадровим дефіцитом і змушені будуть або привозити хороших інженерів з-за кордону, або набирати молодих фахівців без досвіду роботи і доучувати їх за свій рахунок. Для фахівців очікуваний дефіцит тільки на руку. Прогнозується, що висококласні інженери на хвилі піднесення промвиробництва можуть розраховувати на збільшення зарплати як мінімум удвічі (до 10-20 тис. Грн. На місяць).
 
5 місце: фахівці з продажу
 
Дана категорія фахівців вже кілька років очолює список найбільш затребуваного в Україні персоналу. Цьому сприяє не тільки велика кількість вакансій, але й висока плинність кадрів у даному сегменті, що змушує роботодавців перебувати в постійному пошуку потенційних співробітників. Проте люди, які вміють добре продавати, в будь-якій компанії незалежно від сфери її діяльності - буквально на вагу золота. "Особливо зросла їх цінність на хвилі економічної кризи, коли стала жорсткішою боротьба за оптових і роздрібних покупців. І ця тенденція буде тільки зміцнюватися", - впевнена керівник агентства "Форсаж" Олена Грищук. Особливо якщо після стабілізації політичної та економічної ситуації в країні до нас потягнуться іноземні інвестори. У цьому випадку підвищиться попит на бізнес-девелопмент, який зможе відкрити і налагодити роботу офісу в Україні, і фахівців з продажу, які в змозі побудувати ефективну систему дистрибуції.
 
Формально дефіциту фахівців з продажу в п'ятирічній перспективі, як і зараз, не буде. Пропозиція на ринку як мінімум вдесятеро перевищує попит. Причина проста: продажі залишаються одним з небагатьох напрямків, які не потребують профільної освіти від здобувача. У підсумку свої сили в продажах пробують громадяни з різними дипломами (нерідко і взагалі без них). Роботодавці також цілком лояльно ставляться до претендентів без досвіду роботи і готові за свій рахунок їх навчати.


Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/prognoz-shchodo-viboru-roboti-na-2020-rik/