хочу сюда!
 

Юлия

31 год, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «митець»

Маленький янгол Надія посміхалася щиро і трохи беззахисно

Ми говорили про янголів, а Надія дивилася на мене з подивом і не могла зрозуміти, звідки ж я їх знаю – Олег Володарський

 

По-перше, ангели могутні. Нехай вас не вводять в оману всі ці голенькі херувимчики, якими епоха бароко заселила нашу уяву. У Писанні перше, що завжди говорить людині ангел, коли зявляється їй, – «Не бійся!» А що сказали б херувимчики з голими сідничками? Напевно, щось на кшталт: «підвяжи мені підгузник». Але згідно з давньою традицією, ангели вселяють благоговіння. Рільке каже, що ангел лякає. У чому ж їх могутність? Сутність ангелів – у розумінні. Їх помисли глибокі. Розуміння – їх спеціальність. Згідно Аквінату та іншим вчителям, ангели інтуїтивно осягають первинні думки, що лежать в основі всіх наших інших помислів. Їм не потрібно вчитися проникати в суть речей. Вони не потребують доказів, аргументів і експериментів. Вони схоплюють все інтуїтивно і миттєво. По частині інтуїції їм немає рівних. У цьому вони можуть бути нам помічниками. Ось чому ангелів і творців зєднують настільки глибокі дружні узи. Споглядаючи дивовижні, незвичайні зображення ангелів, подаровані нам художниками, ми маємо справу не просто з благодатною темою для живопису, але і з тим, що відбувається між ангелами і художниками. Ангели йдуть дорогами інтуїції. Ангели повязані особливими відносинами і з пророками – а сьогодні пророки нам необхідні. Пророки потрібні громадянському суспільству в кожній професії, в кожному поколінні. Нам потрібні молоді пророки і пророки старі. «Чим займаються пророки? – Запитує ребе Гешеле. – Пророки втручаються». Якщо ми хочемо, щоб людство звернуло з того шляху, по якому воно йде зараз, нам не обійтися без пророків, – ангели ж, згідно Аквінату, мають найбезпосередніше відношення до пророцтва. До того ж ангели мають виняткову силу волі. Аквінат говорить: «Їх воля за своєю природою наповнена любов’ю». Ангели не схильні вдаватися до відірваного міркування; їхня доля – любов і розуміння. Їхнє розуміння просякнуте любовю. Їхні знання – це знання серця. Це мудрість, а не просто знання. Отже, ми ясно бачимо, що у сферах своєї «спеціалізації» – у розумінні, пізнанні, любові, співчутті і пророцтві – ангели можуть багато чому навчити нас. Їх завдання непрості. У них є серйозні космічні обовязки, повязані з мудрістю і знанням. Одне з таких завдань – прославлення. Де прославлення, там і ангели. На мою думку, відсутність ангелів повязана з тим, що я б назвав «кризою прославлення у західній цивілізації». Вони повернуться, як тільки ми знову навчимося прославляти. Хільдегарда Бінгенська та Тома Аквінський вчать, що диявол відрізняється від ангелів відмовою підносити хвалу. Як багато в нашій культурі останніх століть було повязано з відмовою хвалити! Що є хвала, як не радісний і побожний хор голосів? Ми позбавлені хвали тому, що наш світ – світ, подібний машині або клітці, – забрав у нас благоговіння і радість. Пробуджуючи в нас благоговійний страх і подив, нова космологія тим самим воскрешає хвалу. Вивчати ангелів – значить проливати світло на нашу власну природу, особливо на ті її аспекти, що придушуються нашою секуляризованою цивілізацією, секуляризованою освітньою системою і навіть нашою секуляризованою релігійністю. Під секуляризацією я маю на увазі все, що виганяє священне тремтіння з світобудови.

Джерело: https://credo.pro/2015/10/39255

 

Надія Гута, митець, художниця.

Далеко від метушні великого міста, на узбережжі осяяного сонячним промінням Азовського моря, серед реліктового лісу, сповненого ароматами хвої, мені згадався мій янгол. Добрий та мрійливий, котрий з малих років вчив мене розмовляти з ним про все, що в мене на думці та на серці.

У мого вітчима був будиночок на краю лісу в Пущі Водиці. І, коли ми на вихідні приїжджали туди всією родиною, я зажди біг до лісу, блукав стежками та мріяв. Мріяти і уявляти майбутнє. Бажати чогось більшого та таємничого. Я і зараз подумки часто повертаюся на ті стежки, згадуючи себе маленького. І янгола… котрий не розповів мені про те, як боляче буває, коли твою розкриту настіж душу світ не розуміє та не приймає. Не стільки світ, скільки оточуючі, котрі і являють собою весь твій світ в тому віці. Мій янгол завжди був добрим і по-родинному домашнім. Він любив спостерігати як я захоплююся читанням. Від нього пахло сніжним Джеком Лондоном і таємничим Стефаном Цвейгом. Він обожнював Бічер-Стоу і Паустовського. Та найбільше він сміявся, коли я втрачав зв’язок з реальністю, занурюючись в романи Дюма.

 

Мій янгол дивовижний мистецтвознавець. Поціновувач людських переживань. Це зараз, озираючись назад, я бачу, що все прочитане та пережите мною симетричне. А тоді він мовчки сидів і посміхався. Він давав мені рости. Я поглинав мудрість випробувань, котрі прийшли несподівано…

Прийшли і запитали: «Що є Бог?» І я розгубився. Не зумів миттєво зрозуміти, що весь цей час проходив школу усвідомлення надважливих процесів. Мій Янгол вивів мене з непроглядної темряви та одвічної плутанини лісових стежок на велику дорогу, котра веде до Храму, в якому живе Господь, дарує милість Матір Божа, а Ісус нагороджує терпінням та молитвою.

 

Мій янгол і зараз поруч зі мною. Його суть, його образ і досі ведуть мене цією дорогою до Бога. Він осяює мою свідомість. Не дає мені впасти. Він вітерцем грається із жалюзі і кидає в обличчя бризки сонячних променів. Він насичує ранок ароматом кави і нагадує мені про дитинство смаком домашнього молока. Він поруч. Ми поєдналися. Стали одним цілим. Він мій вчитель. І краплинки маючої під іконами свічки нагадують мені про нього. Він постійно говорить до мене. Допомагає не поспішати. Думати. Усвідомлювати себе і світ. Коли я вчиняю правильно, він посміхається, наче дитина, повертаючи мене в таке тепле та затишне дитинство.

 

Маленький янгол Надія сиділа біля мене в затишному кафе. Ми тільки-но приїхали в цей неймовірний край, і мені кортіло відчути душу Тернопільщини. Для мене найвищим знаменням правильності того, що відбувається, є несподіване повернення в дитинство.

 

Тендітний янгол розклала листівки із зображеннями українських янголят. У неї їх надзвичайно багато. І від листівок, і від посмішки їх авторки лине неймовірне тепло. Вона посміхалася щиро і трохи беззахисно. Коли людина, котра вихована в молитві та Господі, бачить таку віру в світло, вона замовкає. Мені ціною неймовірних зусиль вдалося зберегти одного свого янгола. Не відійти від нього, не втратити, не занапастити душу, котру він так складно вивів на шлях до Господа. А тут цілий світ янголів. Яскравих. Веселих. Надзвичайних.

 

Ми говорили про янголів, а Надія дивилася на мене з подивом і не могла зрозуміти, звідки ж я їх знаю. Не розуміла, що світ янголів живе в моїй душі вже п’ятдесят років. Я в нього вірую. Без цієї віри мене давно вже не було. І я неймовірно вдячний, що Надія бачить в своїй душі цих вісників Небесного Щастя і щедро ділиться ними зі світом.

 

Як же це важливо – знати про те, що цей світ добра існує. Як необхідно, щоб в душах наших дітей була віра в диво. Щоб твій маленький синок підійшов до ікони Матері Божої і посміхнувся янголам і Богу. Дітям потрібно дихати добром. Засинаючи під теплою барвистою ковдрою слухати про янголів, котрі завжди поруч. Він веде тебе до Бога, а потім завмирає в тиші Храму і пишається тобою. Тільки не обертайся. Він завжди поруч, для нього найбільше надбання – твоя любов до Отця Небесного. Це його завдання. Зробити тебе тобою. Справжнім. Щирим. І покаянним.

 

Маленькі картинки янголів. В воюючій країні. Від тендітної та глибоко віруючої українки. І скільки ж в них добра, ніжності та радості!

…Маленька дівчинка в своїй кімнаті замість домашніх завдань старанно вимальовує янгола. Янгола, котрий захищає її батька на війні. Вона знає чому плаче мама і чому бабуся постійно мовчить. Таткові потрібен янгол. Таткові не має бути холодно і самотньо. Маленька дивиться у вікно і мріє про якомога скоріше повернення батька…

 

Намалюйте дітям тих, хто пішов на війну, Янгола. Намалюйте всім дітям землі Янголят. Разом з ними прийде мир. Тонкий світ живе поруч із нами. Необхідно його почути. Відчути. Побачити. Це надзвичайно важливо! Дякую за Янголів. Це те, чого так не вистачає в найтяжчі моменти життя.

Багатоголосий хор. Хор мира, любові і віри. Взявшись за руки і звернувшись в молитві до Бога ми будемо вражені тим, що наші Янголи, корті полишили нас, моляться разом з нами. Це незрівнянні відчуття. Відчуття щастя, свободи, майбутнього.

Надія Гута. «СПОВІДЬ» авторська програма Олега Володарського

https://youtu.be/NiFJTi8SlhU

Почему МЫ ТАК не рисуем??!!



Японская акварелистка
Юко Нагаяма (Yuko Nagayama) родилась в 1963 в Токио. В 1985 закончила с премией художественную школу, а в 1987 Школу искусств Департамента Satoru в Токио. С 2009 - преподаватель живописи в университета искусств Musashino.Вместе с другим акварелистом Kazuo Kasai открыла свою школу акварели, постоянно проводит мастер-классы. Использует французскую бумагу ARCHES, золотую краску, соль, маскирующее средство и т.п. Также пишет акрилом.



Ее работы поражают. Ну, ничего себе чувство цвета! Ну, ничего себе чувство формы! Такое разнообразие, и отсутствие всей этой японской заангажированности, с этими ихними анимэ и прочей надоевшей популярной ихней тематикой.

Создалось впечатление, что Юко чувствует не только внешние проявления мира, но и заходит значительно глубже - чувствуя всю суть
энергетики прошлого различных мест и предметов. Иначе я не могу объяснить такой разницы отображения в ее картинах восточного и западного миров. Внутренняя гармония, сосуществование с миром, с природой всегда ценилось в пануючій в Японии идеологии (которая присуща и другим восточным странам). На западе люди позволили себе проигнорировать внутренний порядок мира и прошли большой путь черноты, бесчеловечности, завышенного самомнения, переоценку роли человека на Земле. Не будем спорить - позиции очень спорные, я знаю.

Она еще мне ничего не сказала, и вряд ли когда-нибудь скажет - но я уловила ее посыл в ее творчестве, и полностью согласна с этим ее утверждением. smile




























Картины художницы больше всео восхищают, когда их смотреть в большом разрешении и размере.