Викладаю свій наступний кавер.... потрібна критика.... і бажано жорстка зі сторони тих хто грає на гітарі і просто своє враження від решти і від кожної дівчини окремо

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -
танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!

гнучкий мов пломінь стан оманний наче мить
і стиснуті вуста, між віями блакить,

і шалу томний біль в коханні віч на віч,
волосся темних хвиль серпанково у ніч,

а тонкий вигін брів кордоном від зажур
і не жалкує стріл у пристрастях Амур.

Чумацький пилом путь у незліченність зір...
забудь, усе забудь! і докір, і укір -

послухай, любий мій, як рветься із тенет
гітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...

Криворізький акустичний гурт з гарним жіночим вокалом. Мелодійні та змістовні пісні - я на них трішки підсів :)

Дзвінок постового до кабінету Пшонки: - До Вас якийсь Кучма.
Пшонка: -Прапустить!
Через декілька хвилин до кабінету Пшонки заходить збентежена секретарка:
-Пане прокурор, там, там... !
Пшонка,спокійно: -Що,що там трапилося? Справу Чорновіла розкрили? Говори вже, не тягни...
Секретарка: -Там у приймальні Кучма!
Пшонка: -Нехай зачекає! Так...Кузміна до мене з роялем, пляшку "Хенесі", лимончик і закуску на трьох. Пізніше каву приготуєш.
Через п"ять хвилин до кабінету Пшонки заходить Кузьмін. За ним двоє кремезних робітників  тягнуть піаніно.
Пшонка: -Рінат, а де рояль?
Кузьмін: Зайнятий був справою Гонгадзе, тому не встиг настроїти.
Коли все приготували прокурор  запросив  до кабінета Кучму.
До кабінету входить Кума, постарілий, зігнутий, шаркає ногами, витирає сльози.
Кучма,шамкаючи: -Виклікали, таварищ  пракурор! Я не винний...
Пшонка пербиває: Расслабся, Данилич.. Вот решил паслухать "Мурку" в твоєму з Кузьміним виконанні. Гітара у мене є!