хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «фантастика»

Орел Девятого легиона / The Eagle (2011) DVDRip , ЛИЦЕНЗИЯ!!!

Информация о фильме Название: Орел Девятого легиона Оригинальное название: The Eagle

Год выхода: 2011 Жанр: Драма, история Режиссер: Кевин МакДональд В ролях: Ченнинг Татум, Джейми Белл, Дональд Сазерленд, Марк Стронг, Истван Гёз, Дэнис О’Харе, Пол Риттер, Жолт Ласло, Джулиан Льюис Джонс, Аладар Лаклос О фильме: II век нашей эры. Молодой центурион Маркус Акила прибывает из Рима на Британские острова, и отправляется в горы Шотландии на поиски пропавшего 20 лет назад легендарного Девятого легиона, которым командовал его отец… Дикие племена и непредсказуемые опасности стоят на пути героя, но он во чтобы то ни стало должен найти след римских воинов и спасти главный символ легиона — Орла Девяти. Выпущено: США / Focus Features Продолжительность: 01:49:24 Озвучивание: Дублированное [лицензия] Файл Формат: AVI (XviD) Качество: DVDRip Видео: 1397 kb/s, 720x304 Аудио: AC3, 384 kb/s (6 ch) Размер: 1,401 MB

Ссылки на скачивание:

http://fileshare.in.ua/4339783

http://filestore.com.ua/?d=A014E4399

http://fileplanet.com.ua/2gmp3wv8lhx9/Orel.Devjatogo.legiona.2011.D.DVDRip.avi

Michael Whelan-американский художник в жанре фантастики

Удивительные фэнтези этого художника давно в числе моих любимых. Сайт художника http://www.michaelwhelan.com/

Майкл Велан - фэнтези-художник , работы которого широко использовались и  используются для иллюстраций таких писателей как Стивен Кинг, Пирс Энтони, Азимов и др. Его картины очень реалистичные и при этом фантастические, а темы картин очень оригинальны.

Майкл с увлечение пишет сюрреалистические картины и пейзажи. Его работы наполнены символикой, переходящей из картины в картину и являющейся своего рода авторским знаком. Целая серия картин построена на интерпретации раковины улитки. Есть серия символических картин, посвящённых христианским добродетелям (благоразумие, мужество, смирение, нежность), изображенным в виде женщин. Почти на всех картинах присутствует символика вечности: бескрайние просторы океана, серебристый лунный свет, безмолвное величие гор. Каждая картина Майкла  Уэлана заставляет зрителя пристально вглядываться, разгадывая заложенный автором смысл, примеряя к собственному восприятию мира, но никогда не оставляет равнодушным.

 

[ Читать дальше ]

Все лето в один день (с) Рэй Бредбери


– Готовы?

– Да!

– Уже?

– Скоро!

– А ученые верно знают? Это правда будет сегодня?

– Смотри, смотри, сам видишь!

 

Теснясь, точно цветы и сорные травы в саду, все вперемешку, дети старались выглянуть наружу – где там запрятано солнце? Лил дождь. Он лил не переставая семь лет подряд; тысячи и тысячи дней, с утра до ночи, без передышки дождь лил, шумел, барабанил, звенел хрустальными брызгами, низвергался сплошными потоками, так что кругом ходили волны, заливая островки суши. Ливнями повалило тысячи лесов, и тысячи раз они вырастали вновь и снова падали под тяжестью вод. Так навеки повелось здесь, на Венере, а в классе было полно детей, чьи отцы и матери прилетели застраивать и обживать эту дикую дождливую планету.

 

– Перестает! Перестает!

– Да, да!

 

Марго стояла в стороне от них, от всех этих ребят, которые только и знали, что вечный дождь, дождь, дождь. Им всем было по девять лет, и если выдался семь лет назад такой день, когда солнце все-таки выглянуло, показалось на час изумленному миру, они этого не помнили. Иногда по ночам Марго слышала, как они ворочаются, вспоминая, и знала: во сне они видят и вспоминают золото, яркий желтый карандаш, монету – такую большую, что можно купить целый мир. Она знала, им чудится, будто они помнят тепло, когда вспыхивает лицо и все тело – руки, ноги, дрожащие пальцы. А потом они просыпаются – и опять барабанит дождь, без конца сыплются звонкие прозрачные бусы на крышу, на дорожку, на сад и лес, и сны разлетаются как дым.

 

Накануне они весь день читали в классе про солнце. Какое оно желтое, совсем как лимон, и какое жаркое. И писали про него маленькие рассказы и стихи.

 

Мне кажется, солнце – это цветок, 

Цветет оно только один часок.

 

Такие стихи сочинила Марго и негромко прочитала их перед притихшим классом. А за окнами лил дождь.

 

– Ну, ты это не сама сочинила! – крикнул один мальчик. 

– Нет, сама, – сказала Марго, – Сама. 

– Уильям! – остановила мальчика учительница.

 

Но то было вчера. А сейчас дождь утихал, и дети теснились к большим окнам с толстыми стеклами.

 

– Где же учительница?

– Сейчас придет.

– Скорей бы, а то мы все пропустим!

 

Они вертелись на одном месте, точно пестрая беспокойная карусель. Марго одна стояла поодаль. Она была слабенькая, и казалось, когда-то давно она заблудилась и долго-долго бродила под дождем, и дождь смыл с нее все краски: голубые глаза, розовые губы, рыжие волосы – все вылиняло. Она была точно старая поблекшая фотография, которую вынули из забытого альбома, и все молчала, а если и случалось ей заговорить, голос ее шелестел еле слышно. Сейчас она одиноко стояла в сторонке и смотрела на дождь, на шумный мокрый мир за толстым стеклом.

 

– Ты-то чего смотришь? – сказал Уильям. Марго молчала. 

– Отвечай, когда тебя спрашивают!

 

Уильям толкнул ее. Но она не пошевелилась; покачнулась – и только. Все ее сторонятся, даже и не смотрят на нее. Вот и сейчас бросили ее одну. Потому что она не хочет играть с ними в гулких туннелях того города-подвала. Если кто-нибудь осалит ее и кинется бежать, она только с недоумением поглядит вслед, но догонять не станет. И когда они всем классом поют песни о том, как хорошо жить на свете и как весело играть в разные игры, она еле шевелит губами. Только когда поют про солнце, про лето, она тоже тихонько подпевает, глядя в заплаканные окна.

 

Ну а самое большое ее преступление, конечно, в том, что она прилетела сюда с Земли всего лишь пять лет назад, и она помнит солнце, помнит, какое оно, солнце, и какое небо она видела в Огайо, когда ей было четыре года. А они – они всю жизнь живут на Венере; когда здесь в последний раз светило солнце, им было только по два года, и они давно уже забыли, какое оно, и какого цвета, и как жарко греет. А Марго помнит.

 

– Оно большое, как медяк, – сказала она однажды и зажмурилась. 

– Неправда! – закричали ребята. 

– Оно – как огонь в очаге, – сказала Марго. 

– Врешь, врешь, ты не помнишь! – кричали ей.

 

Но она помнила и, тихо отойдя в сторону, стала смотреть в окно, по которому сбегали струи дождя. А один раз, месяц назад, когда всех повели в душевую, она ни за что не хотела стать под душ и, прикрывая макушку, зажимая уши ладонями, кричала – пускай вода не льется на голову! И после того у нее появилось странное, смутное чувство: она не такая, как все. И другие дети тоже это чувствовали и сторонились ее.

 

Говорили, что на будущий год отец с матерью отвезут ее назад на Землю – это обойдется им во много тысяч долларов, но иначе она, видимо, зачахнет. И вот за все эти грехи, большие и малые, в классе ее невзлюбили. Противная эта Марго, противно, что она такая бледная немочь, и такая худющая, и вечно молчит и ждет чего-то, и, наверно, улетит на Землю…

 

– Убирайся! – Уильям опять ее толкнул. – Чего ты еще ждешь?

 

Тут она впервые обернулась и посмотрела на него. И по глазам было видно, чего она ждет. Мальчишка взбеленился.

 

– Нечего тебе здесь торчать! – закричал он. – Не дождешься, ничего не будет! Марго беззвучно пошевелила губами.

– Ничего не будет! – кричал Уильям. – Это просто для смеха, мы тебя разыграли. Он обернулся к остальным. – Ведь сегодня ничего не будет, верно?

 

Все поглядели на него с недоумением, а потом поняли, и засмеялись, и покачали головами: верно, ничего не будет!

 

– Но ведь… – Марго смотрела беспомощно. – Ведь сегодня тот самый день, – прошептала она. – Ученые предсказывали, они говорят, они ведь знают… Солнце…

– Разыграли, разыграли! – сказал Уильям и вдруг схватил ее.

– Эй, ребята, давайте запрем ее в чулан, пока учительницы нет!

– Не надо, – сказала Марго и попятилась.

 

Все кинулись к ней, схватили и поволокли, – она отбивалась, потом просила, потом заплакала, но ее притащили по туннелю в дальнюю комнату, втолкнули в чулан и заперли дверь на засов. Дверь тряслась: Марго колотила в нее кулаками и кидалась на нее всем телом. Приглушенно доносились крики. Ребята постояли, послушали, а потом улыбнулись и пошли прочь – и как раз вовремя: в конце туннеля показалась учительница.

 

– Готовы, дети? – она поглядела на часы.

– Да! – отозвались ребята.

– Все здесь?

– Да!

 

Дождь стихал. Они столпились у огромной массивной двери. Дождь перестал. Как будто посреди кинофильма про лавины, ураганы, смерчи, извержения вулканов что-то случилось со звуком, аппарат испортился, – шум стал глуше, а потом и вовсе оборвался, смолкли удары, грохот, раскаты грома… А потом кто-то выдернул пленку и на место ее вставил спокойный диапозитив – мирную тропическую картинку. Все замерло – не вздохнет, не шелохнется. Такая настала огромная, неправдоподобная тишина, будто вам заткнули уши или вы совсем оглохли. Дети недоверчиво подносили руки к ушам. Толпа распалась, каждый стоял сам по себе. Дверь отошла в сторону, и на них пахнуло свежестью мира, замершего в ожидании.

 

И солнце явилось. Оно пламенело, яркое, как бронза, и оно было очень большое. А небо вокруг сверкало, точно ярко-голубая черепица. И джунгли так и пылали в солнечных лучах, и дети, очнувшись, с криком выбежали в весну.

 

– Только не убегайте далеко! – крикнула вдогонку учительница. – Помните, у вас всего два часа. Не то вы не успеете укрыться!

 

Но они уже не слышали, они бегали и запрокидывали голову, и солнце гладило их по щекам, точно теплым утюгом; они скинули куртки, и солнце жгло их голые руки.

 

– Это получше наших искусственных солнц, верно?

– Ясно, лучше!

 

Они уже не бегали, а стояли посреди джунглей, что сплошь покрывали Венеру и росли, росли бурно, непрестанно, прямо на глазах. Джунгли были точно стая осьминогов, к небу пучками тянулись гигантские щупальца мясистых ветвей, раскачивались, мгновенно покрывались цветами – ведь весна здесь такая короткая. Они были серые, как пепел, как резина, эти заросли, оттого что долгие годы они не видели солнца. Они были цвета камней, и цвета сыра, и цвета чернил, и были здесь растения цвета луны.

 

Ребята со смехом кидались на сплошную поросль, точно на живой упругий матрац, который вздыхал под ними, и скрипел, и пружинил. Они носились меж деревьев, скользили и падали, толкались, играли в прятки и в салки, но главное – опять и опять, жмурясь, глядели на солнце, пока не потекут слезы, и тянули руки к золотому сиянию и к невиданной синеве, и вдыхали эту удивительную свежесть, и слушали, слушали тишину, что обнимала их словно море, блаженно спокойное, беззвучное и недвижное. Они на все смотрели и всем наслаждались. А потом, будто зверьки, вырвавшиеся из глубоких нор, снова неистово бегали кругом, бегали и кричали. Целый час бегали и никак не могли угомониться. И вдруг… Посреди веселой беготни одна девочка громко, жалобно закричала. Все остановились. Девочка протянула руку ладонью кверху.

 

– Смотрите, сказала она и вздрогнула. – Ой, смотрите!

 

Все медленно подошли поближе. На раскрытой ладони, по самой середке, лежала большая круглая дождевая капля. Девочка посмотрела на нее и заплакала. Дети молча посмотрели на небо.

 

– О-о…

 

Редкие холодные капли упали на нос, на щеки, на губы. Солнце затянула туманная дымка. Подул холодный ветер. Ребята повернулись и пошли к своему дому-подвалу, руки их вяло повисли, они больше не улыбались.

 

Загремел гром, и дети в испуге, толкая друг дружку, бросились бежать, словно листья, гонимые ураганом. Блеснула молния – за десять миль от них, потом за пять, в миле, в полумиле. И небо почернело, будто разом настала непроглядная ночь. Минуту они постояли на пороге глубинного убежища, а потом дождь полил вовсю. Тогда дверь закрыли, и все стояли и слушали, как с оглушительным шумом рушатся с неба тонны, потоки воды – без просвета, без конца.

 

– И так опять будет целых семь лет?

– Да. Семь лет. И вдруг кто-то вскрикнул: 

– А Марго? 

– Что? 

– Мы ведь ее заперли, она так и сидит в чулане. 

– Марго…

 

Они застыли, будто ноги у них примерзли к полу. Переглянулись и отвели взгляды. Посмотрели за окно – там лил дождь, лил упрямо, неустанно. Они не смели посмотреть друг другу в глаза. Лица у всех стали серьезные, бледные. Все потупились, кто разглядывал свои руки, кто уставился в пол.

 

– Марго…

 

Наконец одна девочка сказала:

 

– Ну что же мы?…

 

Никто не шелохнулся.

 

– Пойдем… – прошептала девочка.

 

Под холодный шум дождя они медленно прошли по коридору. Под рев бури и раскаты грома перешагнули порог и вошли в ту дальнюю комнату, яростные синие молнии озаряли их лица. Медленно подошли они к чулану и стали у двери.

 

За дверью было тихо. Медленно, медленно они отодвинули засов и выпустили Марго.

Трон: Наследие / TRON: Legacy (2010) HDRip ЛИЦЕНЗИЯ!

Информация

Название: Трон: Наследие Оригинальное название: TRON: Legacy Год выхода: 2010 Жанр: фантастика, боевик, триллер, приключения Режиссер: Джозеф Косински В главных ролях: Джефф Бриджес, Гаррет Хедлунд, Оливия Уайлд, Брюс Бокслейтнер, Джеймс Фрейн, Бо Гарретт, Майкл Шин, Серинда Свон, Йайа ДаКоста, Элизабет Мэтис Описание Сэм Флинн, технически одарённый 27-летний сын Кевина Флинна, начинает расследовать исчезновение своего отца и оказывается втянутым в тот же мир жестоких программ и гладиаторских игр, в котором его отец жил на протяжении 25 лет. Вместе с помощницей Кевина, отец и сын пускаются в рискованное путешествие за жизнью по поражающей взгляд кибер-вселенной, которая стала ещё более совершенной и чрезвычайно опасной.   Производство: США, Walt Disney Pictures Продолжительность: 02:05:08 Озвучивание: Дублированное [Лицензия] Файл Качество: HDRip Видео: XviD, 720x400, 1893 Kbps Аудио: AC3, 448 Kbps (6 ch)

Размер: 2.05 Gb

Ссылки для скачивания:

http://fileplanet.com.ua/fr3lr1x0if5c/TRON.Nasledie.2010.D.HDRip..avi

http://fileshare.in.ua/4194634

http://upload.com.ua/get/902427551/Tron.Legacy.2010.D.D.DVDRip.rar

Дефіляда в Москві. Підручник

1972 року в Київському видавництві “Українська школа" вийшло п'яте видання посібника для 9-10 класів “Історія України. За редакцією професора Ф.Оленя”. Там є розділ “Україна в роки Великої Визвольної війни". На жаль, до наших рук потрапив лише початок цього розділу “Україна у період відступу і оборонних боїв Червоної армії". Решта розділу, як і цього підручника назагал, щезла безслідно в умовах сумного існування непотрібної книжки по сільських садибах при наявності відсутности вітчизняного туалетного паперу. А може, ту решту спіткала краща доля. І добре висохлі легкозаймисті листочки, списані історичними викладами об'єктивного професора Оленя, просто пішли на розпал селянських грубок. Цього ніхто не знає. Але дещиця збереглась, і гріх би її не навести у цьому правдивому дослідженні. Отже:

Мобілізація українського народу на боротьбу з ворогом

22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Совєтську країну. Німецькі фашисти мали на меті знищити соціалістичний лад і перетворити совєтських людей на рабів німецьких імперіалістів. Відповідно до розробленого плану ударні фашистські угруповання розгорнули навальний наступ “Північ” — у напрямі на Ленінград, “Центр” — на Москву, “Південь” — на Київ. Жорстокі бої почались на всьому західному кордоні. Радянські війська трохи стримували противника в районі Львова, Рівного, Луцька. Але під тиском переважаючих сил ворога Червона армія змушена була відступити. 30 червня у Львові було проголошено відновлення Української Держави, вождь ОУН Степан Бандера доручив Ярославу Стецькові сформувати уряд.

Військовим міністром було призначено Романа Шухевича, який розпочав розбудову Українського війська.

Захопивши всю Західну Европу з її економічними ресурсами, фашистська Німеччина мала потужнішу воєнно-промислову базу, ніж Україна. Вона перебудувала на військовий лад усю свою економіку задовго до Другої світової війни і мала вже значний досвід ведення сучасної війни. З першого дня кампанії разом із Німеччиною воювали Італія, Фінляндія, Угорщина та Румунія, а також допомагали їй Японія, Еспанія, Болгарія і Туреччина. Україна ж оголосила війну Совєтському Союзу 3 липня 1941 року.

Економіка СССР, в яку до 30 червня входила й Україна, була підпорядкована інтересам мирного будівництва. Хоча в нашій країні й була могутня воєнна промисловість, технічне оснащення Українського війська ще тільки налагоджувалось.

Для швидкої мобілізації всіх сил було створено Державний Комітет Оборони, в руках якого зосереджувалась уся повнота влади в країні.

Народне господарство, робота партійних, державних і громадських організацій за умов війни перебудувалися для обслуговування фронту. Провід ОУН закликав український народ самовіддано здобувати кожну п'ядь рідної землі. Разом із союзними народами Антикомінтернівського пакту на війну з Союзом ССР піднявся й український народ.

Під загрозою ворожої окупації евакуювались на схід найважливіші промислові підприємства України. ЦК КП(б)У створював підпільні обкоми, райкоми партії, комсомольські організації. Одночасно формувалися партизанські загони, закладалися бази зброї і продовольства. Новостворена Національна Ґвардія України успішно запобігала евакуації промислових підприємств, викривала підпільні обкоми, роззброювала партизанські банди.

На початку липня передові частини союзницьких сил прорвалися до Києва. Ще задовго до наступу цих військ комуністичні керівники під конвоєм військ НКВД зігнали 160 тисяч киян споруджувати укріплення навколо міста.

Після тяжких боїв опір ворога був зломлений. Тут поряд із німецькими військами відзначалися в боях загони українських ополченців. В особливо запеклих серпневих боях винятковий героїзм виявила повітрянодесантна бриґада на чолі з О. Родимчуком, козацький загін “Перемога або смерть” під командуванням старого націоналіста С. Трепети, козацький курінь на чолі з Б. Буровиком, сформований із юних пластунів Донбасу.

Після того, як останні частини радянських військ утекли з міста, союзники 19 серпня урочисто ввійшли в Київ. Першими в звитяжному марші йшли частини військ спеціального призначення Українського війська.

Вічно живою і хвилюючою подією ввійшло в історію нашої країни взяття Києва. Указом Президії Верховної Ради України столиці України присвоєно почесне звання міста-звитяжця, на відзнаку цієї звитяги було встановлено медаль “За відродження Києва”.

На початку серпня розгорнулись бої на одеському напрямі, де наступали 18 румунських дивізій, підсилених німецько-фашистськими військами. Одесу захищала Окрема Приморська армія, підтримана Червоноармійським військовим флотом. Постачати місту озброєння, боєприпаси, поповнення військ і продовольство можна було тільки морем, тому постала потреба створити українські Військово-морські сили. Під конвоєм сил НКВД більш як 100 тисяч жителів Одеси споруджувало оборонні укріплення.

Під Одесою бойове хрещення отримали літаки українських Військово-повітряних сил, які 360 разів бомбардували позиції комуністичних військ. Невмирущою славою вкрив себе полк морської піхоти під командуванням Я. Осипенка. Півтисячі ворожих солдатів знищила кулеметниця Н. Ниленко, влучно вціляла у сталінців снайпер Н. Павленко. Десант, висаджений із кораблів українського Чорноморського флоту біля Одеси, знищив 6 тисяч сталінських солдатів.

У боях під Одесою вороги втратили близько 200 тисяч осіб убитими й пораненими, а також багато техніки. 16 серпня совєтські війська було вщент розбито, й українські, румунські та німецькі звитяжні полки ввійшли в Одесу. Це розчистило шлях на Крим, Донбас і Кавказ.

Під час запеклих боїв загинули командувач Південно-Східною групою українських військ генерал-хорунжий Д. Прямоніс, член Проводу ОУН М. Берштейненко. Восени союзні війська визволили всю Україну, деякий опір чинив лише обложений Севастопіль. В Україні ще влітку сталінські опричники зустріли масовий опір українського народу. Робітники відмовлялись працювати на сталінський режим, селяни ухилялись від сплати податків і поставок продовольства, ремонту доріг, мостів.

Під проводом підпільних осередків ОУН на ще не звільненій від комуністів території України розгорнулася партизанська війна. Уже в липні 1941 року на Київщині народні месники обеззброїли втікаючих радянців. Загін під командуванням Ф. Савенка розгромив сталінський гарнізон у с. Фудницькому на Черкащині. Значну допомогу українським військам, які брали Севастопіль і діяли на Керченському півострові, надавали партизани на чолі з активним учасником Першого і Другого зимових походів О. Макроденком. У Сумській і Чернігівській областях діяли загони під командуванням С. Каптура, С. Рудняка, О. Федорчука, М. Мудренка та ін.

На початку жовтня 1941 бої почалися уже на підступах до Москви. Сталінське командування стягло сюди величезні сили. Але 6 жовтня союзницькі війська раптово обрушили на ворога могутні удари.

8 жовтня першою з союзницьких частин у Москву увійшла 4-а Запорізько-Гайдамацька дивізія Українського війська. Москву було взято. За тиждень союзницькі війська просунулись за 400 кілометрів за Москву.

Уряд СССР втік у напрямку Свердловська.

Розгром під Москвою був останньою великою поразкою Совєтської армії. Союзницькі війська тут розвіяли леґенду про непереможність комуністів і остаточно поховали міф про “нєсокрушимую і лєґендарную”.

Провалились розрахунки верховодів сталінської Росії на світове комуністичне панування. На кінець жовтня 1941 року Комінтерн припинив своє існування.

Яскравий приклад масового героїзму під час штурму Севастополя показала чота спеціяльного призначення, що складалася з семи молодих членів ОУН: С. Лоєнка, О. Калюжного, Д. Погорілого, В. Раденка, В. Мудренка, І. Потрійного, Г. Гулі. Чотири дні вони штурмували укріплений пункт, де засів батальйон радянців, одних перебили, а решту взяли в полон.

В іншому районі прикриття залишились живими лише десять безстрашних бійців: четверо українців, один донський козак, грузин, латиш, узбек, татарин і осетинка. Серед них був і 13-річний севастопільський школяр, підпільний пластун Валерій Вовкун. На сміливців рушили совєтські танки, які у відчаї вдались до прориву з кільця. Один танк підірвав Валерій, але й сам загинув від комуністичної кулі. Товариші зняли з відважного пластуна закривавлений галстук і підняли його як символ вірности червоно-чорному прапору.

Під Севастополем противник втратив убитими і пораненими близько 300 тис. солдатів і офіцерів.

Взяття Севастополя — ще одна славна сторінка в історії леґендарного міста, в історії Визвольної війни.

Велике значення для посилення боротьби українського народу проти комуністичних поневолювачів мало зміцнення і зростання місцевих організацій ОУН та молодіжної мережі ОУН.

Для населення визволеної території друкувались газети, транслювалось радіо. Щоденно починали працювати радіостанції “Вільна Україна” та ім. Т.Г. Шевченка.

Вічною славою вкрили себе герої-націоналісти з підпільної організації “Молода чота”, створеної організацією ОУН у ще не визволеному від комуністів Червонодоні. Відважні юні націоналісти спалювали награбований хліб, звільняли українських людей з ворожого полону, викривали брехливу пропаґанду комуністів, писали і поширювали листівки.

За героїзм і мужність уряд України багатьох молодочотівців посмертно удостоїв звання Героя України.

Безстрашно діяла молодіжна націоналістична організація “Синьо-жовта іскра” (с. Химки Миколаївської области), керована директором школи В. Шморгуном і пластуном В. Гречаником. У молодих підпільників був радіоприймач, вони одержували повідомлення зі Львова і поширювали їх серед населення. Підпільники виявляли і збирали зброю, боєприпаси, вибухівку і все це передавали партизанам. Але недовго діяла організація. Вона була виявлена. Членів її після нелюдських катувань страчено.

Після поразки сталіністів під Москвою розбудова Українського війська посилилася. З'являються нові і нові дивізії, корпуси, армії. Одночасно з кількісним зростанням посилилась і бойова його активність. Восени 1941 ро...

...........................

На цій оптимістичній сторінці підручник історії України обривається з відомих і невідомих причин. До відомих, крім уже згаданих, варто додати, що 1972 року міністерство освіти України не рекомендувало цю книжку як підручник для 9-10 класів за “надто вже пронімецькі тенденції вкупі з національною незрілістю та недостатньо гострим викриттям злочинів комунізму”.

Шостого видання творіння професора Оленя вже не було. http://exlibris.org.ua/defilada/r07.html

фильм Ганц / Gantz (Япония 2011 г.) озвучка

Ганц / Gantz

фильм можно посмотреть здесьhttp://video.i.ua/user/3336240/50576/  (озвучка)

 

Фильм снят по мотивам аниме  Ганц / Gantz (2004)

Напомним чуть-чуть об аниме.

Жанр: приключения, фантастика, драма, ужасы

Тип: ТВ (26 эп.), 25 мин.

Выпуск: c 13.04.2004 по 18.11.2004

Режиссёр: Итано Итиро

Снято по манге: Gantz

Автор оригинала: Оку Хироя

 

Фильм Ганц / Gantz (2011)

Год выпуска: 2011

Жанр: боевик, фантастика

Режиссёр: Синсуке Сато

Описание

Темнота. Ты умер, и ты воскрес в странной комнате, где есть черный глянцевый шар и множество других людей, умерших, как и ты, совсем недавно. И тут возникает очень правильный вопрос - что происходит? Вряд ли это имеет какое-либо отношение к религии, это не ад, не чистилище и вот уж точно не рай. Обычная комната в отеле с обшарпанными стенами и приятным видом на Токио из окна. Обычная комната, не считая того, что единственная мебель в ней - это огромный черный шар. Но это мелочь по сравнению с тем, что хотя твои пальцы проходят сквозь ручку двери, ты не можешь её открыть. Нет, ты не призрак, твое сердце бьется, ты дышишь и даже очень неплохо себя чувствуешь для человека, которого пару минут назад сбил поезд. Что же ждет тебя дальше?

 

фильм можно посмотреть здесьhttp://video.i.ua/user/3336240/50576/

Санктум / Sanctum (2011) DVDRip ЛИЦЕНЗИЯ!!!

Информация о фильме Название: Санктум Оригинальное название: Sanctum Год выхода: 2011 Жанр: боевик, триллер, драма, приключения Режиссер: Алистер Грирсон В ролях: Ричард Роксбург, Йоан Гриффит, Риз Уэйкфилд, Элис Паркинсон, Дэниэл Уилли, Кристофер Бэйкер, Элисон Крэтчли, Крамер Кэйн, Эндрю Хансен, Джон Гарвин О фильме: Группа дайверов предпринимает очень рискованную экспедицию в самую большую систему пещер на Земле — невероятно красивую и почти недоступную. Неожиданный тропический шторм вынуждает их спуститься глубоко в пещеры. Единственное спасение для исследователей — найти неизвестный второй выход к морю, преодолевая неистовую стихию бушующих вод, коварные ловушки подземелий и смертельный ужас… Выпущено: США / Австралия, Relativity Media Продолжительность: 01:44:22 Файл Качество: DVDRip Видео: XviD, 1483 kb/s, 720x384 Звук #1: Русский (Дублированный), AC3, 384 kb/s (6 ch) |Лицензия|

Размер: 1,37 Гб

Ссылки:

http://getup.com.ua/file/1288535/sanktum.2011-.d.dvdrip.elektri4ka-.aviarid-286702.h

http://upload.com.ua/get/902383848/Sanktum.2011.D.DVDRip.ELEKTRI4KA.rar

http://filestore.com.ua/?d=D2BFB4C45

Механик / The Mechanic (2011) DVDRip ЛИЦЕНЗИЯ!

Информация о фильме Название: Механик Оригинальное название: The Mechanic Год выхода: 2011 Жанр: Боевик, триллер, драма Режиссер: Саймон Уэст В ролях: Джейсон Стэтхэм, Бен Фостер, Тони Голдуин, Дональд Сазерленд, Джефф Чейз, Мини Анден, Джеймс Логан, Эдди Дж. Фернандез, Джошуа Бриджуотер, Джон МакКоннелл О фильме: Артур Бишоп — «Механик», высокопрофессиональный безукоризненный киллер, который всегда работает по правилам — «чисто» и без следов. Такая работа требует полного самообладания и беспристрастности, и в своём деле ему нет равных. Бишоп всегда работал один, но ему пришлось стать наставником молодого и отчаянного Стива. Методичный профессионал и импульсивный ученик теперь на пару «устраняют проблемы», но рано или поздно они сойдутся в смертельной схватке… Выпущено: США, Millennium Films / Nu Image Entertainment GmbH Продолжительность: 01:28:31 Озвучивание: Дублированное [лицензия] Файл Формат: AVI (XviD) Качество: DVDRip Видео: 1820 kb/s, 720x304 Аудио: AC3, 384 kb/s (6 ch) Размер: 1,401 MB

Ссылки для скачивания:

http://filestore.com.ua/?d=267D839D5

http://upload.com.ua/get/902376809/Mehanik.2011.D.DVDRip.ELEKTRI4KA.rar

http://fileplanet.com.ua/bemnljprupm4/Mehanik.2011.D.DVDRip.ELEKTRI4KA.avi