Про світанок у місті лева та моє вкрадене серце. Ч1.
- 11.05.15, 22:30
Тут вчора один таваріщь видав в фейсбуці півтони тексту про покатульки в неділю при тому каже що то ліпше, ніж 7 сезонів Сімпсонів поспіль.
Цю річку ми перетинали разів зо сім, а як називається -- забув...
Місцеві породи -- прапра-корова видно согрішила з буйволом.
Через кожні 20 км зупинка. Вибалакатись і посьорбати водички. Вода до речі стає противно-холодною у цій порі року.
Старі розвалені мости -- казковий дестрой.
Воловець. Звідси ми й починали дорогу.
Кусок гір, нічого особливого
Ближче до Мукачево зацінюєр місцеву архітектурку недавнього часу. Новобудови вже йдуть з іншим закосом.
Розказую як є на той випадок, якщо буде знов кудись кликати:
- ставати треба зранку шостої години. Що само по собі напряг;
- через збитий режим наступні пару днів не буде сили сидіти вечорами в неті;
- більшість лоботрясів, яких підписуєш зіскочуть в останній момент. отож, готуйтесь їхати мінімальною купкою;
- вай-фаю нема...
- графіка в цю пору року нікудишня. Карпати виглядають гірше, ніж на моєму нетбуці-дворнязі; Значить красівих селфі для гарного соціального резонансу не вийде;
- доведеться педалити 80км+ і робити вигляд, що дуже від того тащишся;
- якщо не береш фотік, матюкаєшся, бо потім всеж находиш прикольні кадри;
- вода в флязі стає паскудно холодною;
- якщо береш -- можеш не встигнути на електричку;
- багато не вип'єш. Залишки здорового ґлузду кажуть не брати більше 50 грам коньячку;
Єдиний можливий бонус від цього непотребу -- повна перезагрузка працездатності (актуально для всяких компутерних задротів). Сьогодні в мене другий понеділок, а при всіх напрягаг температура мізків лишається в межах 36.6.
Зараз, ціла індустрія туризму розрахована на таких бюджетників. Коли я бачу гестхаус, у якому фігурує слово backpacker, я розумію, що ціни там значно вищі, аніж у гестхаузів без нього.
Зараз намалюю типову картину євро-бекпекера, якого можно зустріти скрізь на південно східній Азії та не тільки. Молода людина, 20-25 років, з рюкзаком 50-65 літрів, в шортиках, футболці та тапцях. У жінок обов'язкова наявність педикюру. Завжди чистенькі, як тільки з душу. Їдять звичайно не дешеву вуличну їжу в місцях харчування місцевих, а їжу ближчу, до звичної для них, але тільки в цивільних місцях і тому разі в 2-3 дорожче. Всі емоційні та позитивні, дуже люблять розповідати про свої подорожі та свій єкспіріенс. При пересуванні країнами користуються або услугами турфірм, або купують квітки на транспорт “вищого класу”. Читають путівники “Lonely Planet”, а деякі люблять тягати з собою товстенні книжки.
А зараз, після того, як я змалював типовий портрет, я хочу озвучити кілька питань, які виникають у мене, коли я дивлюся на їхні подорожі і на них.
По перше, що вони пихають у ті здоровенні рюкзаки, якщо все одно ночують в хостелах та гестхаусах? У мене в 65 літрів ховається спальний мішок, намет зі всім одягом, потрібними речами і ноутбуком в маленькому рюкзаку. І ще е місце на продукти на кілька днів і на воду. А що можно напхати в 65 рюкзак, та так, що спереду носять ще й маленького рюкзака? Це для мене загадка.
По друге. Вони завжди такі чистенькі, я не розумію. Якщо я вдягаю капці на бусу ногу то кілька годин хожу по місту, то ноги в мене будуть як мінімум в пилюці. А у євро бекпекера ніжки як у людини після ванни, вони що, по повітрю літають? Це для мене теж загадка.
По трете. Поясніть мені, якого біса їхати бог знає куди, і їсти там теж самі омлети з ковбасою чи піцу як і вдома? Невже не цікаво відвідати те, що споживають місцеві люди? Ці для цього обов'язково треба відвідувати дорогого ресторанна? Цього я просто не розумію.
Як і не розумію того, чого всі ці західні туристи так бояться дешевого міжміського транспорту? Вони що, думають що там одні бомжі їздять чи їх тм вб'ють? З власного досвіду скажу, що тільки самий бюджетний транспорт надає можливості побачити реальність країни та отримати навіть деяка задоволення від поїздки. На відміну від “високо класних транспортних засобів”, до можно побачити тільки пістні європейські пики з змореним виглядом.
Ну і останнє. Всі ці бекпекери обожнюють хостели і гестхауси. Це для них просто особливий світ, де всі такі самі як вони спілкуються та вихваляються один перед іншім. І вони будуть платити за це більші гроші: будуть знімати койко-місце за ціною окремого номеру в місцевому готелі. Я цього теж не розумію: їхати за три чорти для того, що б знову спілкуватися зі своїми співвітчизниками. Що, вдома на них не надивилися?
Але, може то я просто якійсь дикар без грошей, котрий не розуміє переваг комфортного подорожування. І навіть не являє собі, як так можно подорожувати на 50 доларів на добу?
P.s. Кілька років тому, я хостив в Київі кілька дівчинок — автостоперш : одна з Австралії, друга з Болгарії. Так ось що сказала мені австралійська дівчина : “Добре тим людям, у котрих англійська мова не рідна. Вони знають ще одну мову”. Що вона мала цим на увазі? А ви уявіть, що куди би ви поїхали, скрізь всі спілкуються з вами на українській мові. Ви не можете вирватись з під влади вашої рідної мови. І скрізь, в кожній країні все буде називатись для вас однаково. Чи будете ви відчувати себе у такому разі за кордоном, якщо всі там знають українську? Я уявляю, як це було би скучно...
P.s. Зараз подорожуючи по Азії в мене виходить в середньому 12 USD на
добу, але це означає сама дешева їжа, бюджетні гестхаузи та при
можливості пересування автостопом. І то, для мене це все одно дорого -
коли подорож на місяці, то кожен долар має цінність.
Я читав звіти супер бюджетників, котрі їздять за 3-5 USD на добу, але це
тількі автостопом, хостел 1 раз на тиждень і я так думаю ніякіх музеїв
та пам'ятків, бо вони теж не мало коштують. Але знову питання, якщо
нічого не дивитись - то навіщо їхати?
По перше, ніколи не замовляйте через інтернет, це вам не Європа. Через інтернет все буде процентів на 30 дорожче, як мінімум.
Прибувши в нове місто, прямуйте в місця скупчення готелів, хостелів та гестхаусів. Зазвичай, всі вони находяться в туристичному центрі міста. Ще, можливий варіант подивитися розташування готелів на карті онлайн. Наприклад, на booking.com є режим перегляду апартаментів прямо на карті міста. Подивіться, запамятайте та рушайте туди.
Проходячись вздовж готелів та хостелі навіть не заходьте в ті, на яких красуються надписи провідних туристичних ресурсів, таких як Lonely Planet, Trip Advisor, Booking та всяких інших, тому що ціни в них будуть значно віще тих, які будуть без цих страшних надписів.
Також, остерігайтесь назв, в яких присутнє слово backpacker в тій чи іншій формі. У таких місцях ціни будуть зав більш того, що нас влаштовує.
Звертайте увагу на зовнішній вигляд будівлі - якщо все пафосно, з рестораном і паркінгом, то не треба туди ходити, це не для вашої кишені. В основному, дешевше всього житло в гестхаусах (guesthouse), але насправді, трапляється що заклад, якій зветься готель, пропоную ціну нижче, аніж гестхаус. Але знову, звертайте увагу на зовнішній вигляд -все повинно бути скромно.
Також, якщо на всіх перехрестях ви бачите вказівки, про те, що є такій чудовий гестхаус і вас туди запрошують — не витрачайте час на це, бо воно однозначно дорого.
Запитуйте про знижки. Якщо будуте більше однієї доби, то торгуйтесь. Це допомагає. Іноді, можно домовитись про 20% діскаунт.
Отже, що треба шукати?
Шукайте скромно виглядаючий готель або гестхаус, без зайвої реклами та пафосу, розташований не на самій центральній вулиці, а трохи далі, наприклад, в сусідньому провулку. Таким чином ви зможете заощадити 30-50% вартості та проведете спокійно ніч. Бо тусовки звичай є тільки в розпіарених в інтернеті та в книжках закладах.
Вдачі в подорожах.