хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «думки»

Сила духовности...

"Сила духовности необъяснима и бесконечна. Организация или индивидуум, не способные добыть ее, вырождаются в животных. Сила духовности может преобразовать животное в человека и человека в божественное существо. Пути духовности должны вознести человека, ведя его от человеческого состояния до божественного. Человек пытается постичь всё. Он пытается научиться множеству вещей. Однако он всё ещё не сделал усилия, чтобы выяснить свою настоящую природу. Вся учёность - ничто, если она не может помочь ему осознать свою собственную сущность. Знание без практического аспекта сродни лампе в руке слепого человека."

Дно міста

Виявляється, у нашому місті на минулих вихідних відбувся День міста. Точніше, два дня. Але програма зовсім понура — лише фотовиставки. Ні концертів ("Під Покровом Тризуба" таки не відбувся), ні якихось забігів чи спортивних змагань.Дивно, що взагалі щось борганізовували. Все-таки, помаранчева зона за рівнем захворюваності на коронавірус.

Неробочий настрій робочого дня або Ні роботи, ні відпочинку

Походи по магазинам нервують і відбирають купу часу, який... можна було б використати на роботу.
Ну, думаю, один хрін день втрачено — можна буде піти пофоткати комунальні автобуси (їздять на розвозці супермаркету). А фіг! Виявляється, прийшли нові товари — треба заповнити про них інформацію. Башка і так закипає, ні хріна не хочеться робити. Фоткати автобуси, звісно, не пішов. tears stena

Правда, треба дякувати що робота є. Але по магазинам треба менше ходити. Або виділити один день спеціально для закупок і прогулянок. І в той день не згадувати про роботу зовсім.

Блогерські сумніви

Хто затятий блогер, той зрозуміє що таке блогерські сумніви. Коли щось напишеш і будеш сумніватися, чи треба було публікувати. Або навпаки, не напишеш про щось - і теж сумніваєшся чи правильно зробив. Цього разу перший варіант. Ось вчора запостив в основному блозі про аварію маршруток з відео (тут про це також писав). Ну, що тут такого?! Але закралися сумніви. По-перше, такий допис - неформат. Це тут я можу писати про все: щоденник, думки, музику (хоча це не означає, що блог на i.ua засмічую - просто в основному блозі інший формат), а основний блог у форматі фоторепортажів. По-друге, вже зарікався не публікувати в блозі відео (особливо чужі), тому що або відео заблокують чи видалять, або в блогах змінять код вставки (що і трапилося з відео на i.ua - відео тепер не вставляються на livejournal).

Щоб не мучили сумніви треба було проаналізувати. І от, на конкретному прикладі, як вирішив.
1) Подія неординарна для міста (навіть потрапила до всеукраїнських новин) і, на щастя, відбувається рідко (хоча пів року тому теж було зіткнення двох маршруток). До того ж, стосується й мене (бо теж користуюсь маршрутками). Так що написати треба було.
2) Сам наряд чи б дістав матеріал (нафоткав). Та й на фотозвіт все одно б не вистачило. Тому без репосту відео не обійтись.
3) Постів із відео в блозі не дуже багато, і всі відеоролики активні (хоча з i.ua чомусь перестали працювати плеєри).
4) Якщо ж раптом що, то є текстовий опис.
5) До цього вже є 18 звітів підряд, так що засилля "литдибру" не буде.
6) Все одно нових фотозвітів поки не планую:( А писати про щось треба.

Ну, подумаєш, відео або щоденниковий запис? Нє, хотілося безперервно запостити хоча б 20 фоторепортажів, але поки немає про що. А ще ж хочеться показати не аби шо, а заброшки. А от з ними напряг.

І ось такі сумніви бувають завжди, коли відхиляєшся від формату. Ех, на початку блогерства постив про все підряд, що викликало хоч якісь емоції.

Вибори: підсумки

З виборами все. Видихаємо. "В Україні, на відміну від Росії і Білорусі, президенти міняються". Добре це чи погано? З одного боку, це добре. Як мінімум, це унеможливлює диктатуру. Та й олігархи біля "корита" будуть інші. З іншого боку, під час військового протистояння новий президент може і погано. Але дивує позиція так званих "патріотів": ну ви ж знали, що Порох мав низький рейтинг? Знали ж! І все одно захотіли вибори. Тому не розумію ниття. Можна ж було ввести військовий стан і відмінити вибори? Те ж саме стосовно відбору до "Євробачення-2019": треба було думати на етапі відбору учасників, а не після оголошення фіналістів. Тому так: не фіг ображатись.

Істерію порохоботів не поділяю. Хоча б тому, що і Яник не одразу розвернув у бік Рашки. Тому в разі чого буде час для згуртування. Та й по почуттю гумора Зеля пересмішить Путлєра з тупими анекдотами.

P.S.: Чув, перехожі говорили, що Порошенко ухилявся від запитань на дебатах. Так що народ у більшості проти шоколадного олігарха.

Ну а на виборах черг не було. Це дивно. Можливо, вдень було людніше.

Агов, сталкери!

Розчарувався в дружбі. Півтора роки тому друзів поменшало, а ось, походу, знов. Давня подружка морочить голову. З новим знайомим сталкером лише один раз за рік(!) злазив на заброшку. Інші знайомі, які не сталкери, теж важкі на підйом. Ну, вони ще молоді, можуть не поспішати. А я після 35 став більше цінувати свій час. Хочеться обїздити хоча б те, що можна. В компанії або з напарником це веселіше, ніж самому. Ось такі справи...

Можливо, в них просто з'явилися інші справи, або з іншими друзями цікавіше. Бо я бухати не вмію. До походів теж не готовий. А просто туристичні поїздки — це банально. От і думай: чи шукати когось, чи ні? А якщо шукати, то де? Сайт iznanka — дохлий. А нічого іншого не знаю. Ось був би Slando — можливо, були б шанси. А можливо, причина в недовговічності дружби те, що знайомих знаходив в інтернеті, а не реалі?

Та якщо вже тут, то дам клич — може когось цікавить сталкерство. Бо одному лазити по заброшках стрьомнувато.

Навпростець

"Йди навпростець.
Йди навпростець!
А якщо не підеш навпростець
Буде повний пі***дець!"
(Пародія на Поплавського від дуету "Світязь").


Дороги тротуари у нас будують не там, де ходять люди, а там, де є місце. Ось показовий приклад.

Посеред пішохідного тротуару опинився вентиляційний кіоск метро (це витяжка з метро). Раніше його не треба було обходити, та під час ремонту Шулявського мосту вирішили зробити обхід. Цікаво, перехожим той зайвий гак потрібен?


Як ви в подібних ситуаціях дієте? Йдете по газону, або обходите по облаштованій доріжці?

33%, 2 голоси

67%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Гуляю. Віртуально...

Надибав прикольний анекдот.

"— Синку, навіщо ти відкрив в інтернеті карту і роздивляєшся вулиці?
— Я гуляю."

Блін, три вихідні. І начебто є куди з'їздити. Але знов ситуація та сама — те, що мені цікаво, не цікаво знайомим. А їхати самому не варіант.
Щось "простіше" — занадто простіше. Проте нецікаво. Зараз святкові гуляння на Масляну. Сумніваюся, що цікаво. У нашому місці — точно фігня. Може на ВДНГ було б цікавіше — концерт, розваги. Ось тільки невідомо хто і коли буде співати.

Як назло, подарункова екскурсія теж переноситься.
Коротше, домосідство продовжується.

P.S.: Хоча, здається, вигадав! Шулявський міст. Поки ще не почали демонтувати було б цікаво поглянути.

Самотність у моді

Навздогін до попередньої теми. От ви знаєте, що самотність зараз в моді? 30% європейців обирають самотність. І скоро кількість сімених і самотніх людей зрівняється.

Хто хоче більше, почитати можна тут: https://tsn.ua/svit/moda-na-samotnist-u-sviti-dedali-bilshe-lyudey-zvolikayut-iz-stvorennyam-sim-yi-1279266.html .