Свято вдалося.
- 02.01.09, 10:27
*
Болить голівонка нещадно,
І ходить тіло автоматом.
Шалено серце калатає.
Печінка криє розум матом:
-Куди ж ти, розуме, подівся,
Коли рука тяглась за чаркой.
Тепер, ось бачиш, закінчилось
Усе такой великой сваркой.
Хоч добре, що усе скінчилось
Без переломів й мордобою
Нашкодив лиш язик та руки,
Бо не порадились з тобою.
Язик - той зовсім розійшовся,
Хоча і добре заплітався,
Кумі освідчився в коханні,
І до сусідки залицявся.
А ноги зовсім шаленіли,
Кудись самі собой пішли.
І бідне тіло із собою
У дикий танок понесли.
А руки, руки, боже правий...
Ті, пустотливі, рученята...
Усіх дівчаток обіймали
Яких побачать оченята.
За цей двобій з зеленим змієм.
На ранок, все ж, прийшла розплата.
Обличчя втомлено заснуло
У тарілках серед салата.
Надвечір, пам'ять неохоче
Усе це ледве пригадала.
А совість, з сорому червона,
Подітися куди не знала.
Та безсоромне рученятко
Знов за чарчиной потяглося...
Спить розум міцно під наркозом...
Що ж, значить свято удалося...
02 січня 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
29
