Господарів у Чинадієвському замку було багато. Але найцікавішою постаттю серед них була Ілона Зріні. Політична діячка, відома, як хоробра захисниця замку Паланок, єдина у світі жінка за всю історію людства, нагороджена грамотою атнаме.Така нагорода видавалась турецьким султаном лише чоловікам за мужність. «Ця жінка послана Аллахом тим невірним псам, щоб показати, як треба воювати і захищати» — сказав султан, який нагородив Зріні.

Чинадієвський замок увійшов в історію також як місце романтичних зустрічей Ілони з молодим графом.
Просторе приміщення із великими вікнами на другому поверсі замку — спальня Ілони Зріні. Її називають гордістю і радістю всього Чинадієвського замку. Саме тут проходили найпрекрасніші і незабутні моменти в історії кохання Ілони Зріні (на той час вже вдови) та вождем каруців Імре Текелі.

Справжнє ім’я Ілони Зріні — Хелена Зрінська. Вона була надзвичайно красивою. У ті часи про графиню писали: «шкіра її обличчя – як пелюстки троянд…». Ілона Зріні знала багато іноземних мов і чудово розбиралась у фортифікації. Крім того, вона була дуже багатою. Та нещасливою у першому шлюбі. І, ставши вдовою, віддала своє серце лідерові повстанців, молодшому від неї на 13 років.

Вся Західна Європа, затамувавши подих, стежила за тим, що відбувалося отут, на другому поверсі замку. За те, що Ілона обрала між владою і коханням друге, була жорстоко покарана. Роман із повстанцем привів її до в’язниці. Вона була пострижена у монахиню. І пізніше, вже у засланні, зустрічається зі своїм коханим. До смерті вони житимуть разом, але далеко від рідної землі.

У 2001 році художник, поет, композитор, Йосип Бартош бере цей замок в оренду. Значно відновивши приміщення, він планує організувати на його базі культурний центр. Держава, звісно ж, грошей на такі архітектурні пам’ятки практично не виділяла. Тому, аби не втратити замок, стіни і покрівля якого в будь-який момент могли зруйнуватись, доводиться шукати кошти на реконструкцію де інде. Допомогли друзі-меценати пана Йосипа, зголосилось і Міністерство охорони пам’яток Угорщини.

Найцікавішим було саме відновлення покрівлі палацу. Бартош не хотів робити її із сучасної, до прикладу, метало черепиці. А, щоб не порушувати загального середньовічного стилю, вирішив від реконструювати оригінальне покриття. У цьому допомогли місцеві цигани. Ці люди по шматочках збирали старовинну черепицю і приносили її сюди.

Сьогодні роботи з відновлення замку тривають. Кошти на них жертвують ті, хто приїжджає сюди на екскурсію. А також художники, чиї картини, висячи у кімнатах замку, продаються на «постійному благодійному аукціоні». Отож зусиллями усіх небайдужих до історичних пам’яток Закарпаття, «Сент-Міклош» відновлюється.

Місце знаходження:
Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадійово, вул. Волошина, 53 б

 

 

 
 
 
 

роботи Тетяни Бартош. Писанки:

  

Закарпатська майстриня Тетяна Бартош займається художньою обробкою писанок. В її чималому доробку  як репродукції класичних творів живопису, так і авторські композиції. Виставка робіт Тетяни Бартош постійно діє в Чинадіївському замку. Там  і майстерня художниці

1430 Стены Луцкого Замка сооружены по приказу Любарта - сына Великого князя литовского Гедимина. Он женился на дочери Великого князя Галицко-Волынского княжества Андрея II Юрьевича и в 1340 году стал следующим галицким князем и впоследствии перенес сюда свою столицу. 12-метровые кирпичные стены толщиной 3 метра и башни выложены в готическом стиле. Их прочность, а также отвага защитников стали залогом неприступности крепости. На протяжении последующих веков замок выдержал многочисленные штурмы и осады.

Замок Бодиам (Bodiam Castle) расположен рядом с деревней Robertsbridge около реки Ротер (Rother), почти на границе Кента и Сассекса в Англии.

Он относится к редкой породе «жилых замков», последним настоящим замкам в Англии. Сохраняя функции крепости, он, в отличие от более древних твердынь, ещё и удобен для жизни и красиво отделан, демонстрируя гостям и соседям богатство, значимость и хороший вкус хозяина. Читать Дальше

        Я НЕ ДЛЯ ТОГО В ДЕТСТВЕ УЧИЛАСЬ ХОДИТЬ И РАЗГОВАРИВАТЬ ...

              ЧТОБЫ, ВЫЙДЯ ЗАМУЖ, СИДЕТЬ И ПОМАЛКИВАТЬ !!

Предыдущий пост


Снова серпантин, снова дорога Новый Свет - Судак

"Спальник" Судака. Над городом на горе видна крепость.

Генуэзская крепость. Построена в 1300-1400 годах. Кем ясно.

Улочка ведущая ко входу

Касса и вход. Цена вопроса 35 грн. с носа. Тут хоть цена оправдана, историческая крепость, объект привлекающий даже иностранцев (по территории ходят экскурсионные группы иноземцев) нуждающаяся в поддержке реставрации и т.д. ... а вот за что 30 грн платят на Тропе Голицина вопрос из области вечнокрымских.

Вход-выход изнутри крепости. Раскладки с китайскими сувенирами и "пывом твоеи батькивщыны" присутствуют.

Тут же "кузнец" штампует монетки за бумажные денежки для туристов.

Вид на вход-выход из крепости.

Внутренний двор крепости перед внешними стенами.

Внешняя стена.

А  выше, на горе Крепостной, и внутрення стена замка.

По территории разбросаны погреба и хранилища.

Идем внутри крепости вдоль внешней стены.

Тут можно пострелять из лука.

Купить китайских рыцарей.

Посмотреть на древние "пулеметы".

Или просто взглянуть сквозь бойницу стены...

...на Судак.

Проем в древней стене огорожен заборами с колючей проволокой. Тягу русских к шаре сдерживает)))

Сквозь проем открывается вид на Судак.

Примечательно, в городе Судак среди жилых построек "вдруг" скала.

Подходим к музею.

Музей крепости. Как не странно плата входит цену входного  билета в крепость.

Внутри музея, "глечики" и прочие "камушки".



В витринах музея творится вот такой вот беспредел))) Туристы почему то напихивают витрины денежками. Водка таки может все)))

Украинцы гривну-две "подтявкнут")))...ну а россияне и пендосы традиционно  куями меряются))) И кому те монеты древние что на этом стенде нужны?)))

Выходим с музея и движемся в замок крепости.

По дороге заруливаем на обзорную плошадку.

Отсюда открывается вид на Судак...

...и набережную.

Зум снова в работе.

Высоковато.

Проходим мимо Дерева желаний. Задача "свидомого" туриста - купить за 5 грн в киоске слева ленточку и повесить на несчастное дерево.

А это уже замок крепости. Естественно на стены крепости зализать нельзя... но русские же дома)))

Отсюда тоже виды.



30х кратный зум нацеленый куда то далеко в море.

И снова мы идем вдоль стен, на этот раз уже замковых.

Еще одно дерево желаний. Тягу к шаре у русских не победить)))

Вершина 157 м Крепостной горы (Дженевез-Кая  на татар. -  генуэзская скала).

Тем кто желает наверх быстро, протянут металлический трос, ухватывайся и поднимайся перебирая. Русские - суровая нация))

Но есть и другой путь...


Поднимаемся...вид на дорогу в Новый Свет.

Вот и сама вершина.

Отсюда виды такие...

Скала в Судаке на зуме.

Внизу пляжи.


Прямо Тянь-Шань какой то)))

Судак горный.

Внизу виден вход-выход из крепости.

После осмотров с высоты Судака, спускаемся вниз...и движемся к выходу из крепости.

Продолжение

        Стоит эта красивая пара на самой верхней террасе  замка, здесь постоянно толпятся туристы, отсюда открывается очень красивый вид на город и здесь Вам поведают историю матери и сына.[ Читать дальше ]