Чим відрізняється "русский" від "росиянина"?
- 12.12.08, 11:20
- Ми любимо тебе, Україно!
Запитання до мовознавців. Давайте дамо відповідь на це запитання шляхом конструктивного діалогу.
16
хочу сюди!
-
-
49 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 50-56 років
Замітки з міткою «язык»
Я тебя люблю )
- 11.11.08, 13:43
Абхазский - Сара бара бзия бзой
Арабский - Ана ахебек, Ана ахебеки
Адыгейский - Сэ оры плэгун
Алтайский - Мэн сэни турар
Албанский - Уне дуа ти
Амхарский - Афэггерэ антэ
Английский - Ай лав ю
Армянский - Эс кэс сирумэм
Афганский - Ма ди кавэл мина
Башкирский - Мин хинэ яратау
Белорусский - Я цябе кахаю
Бирманский - Чэна тинго чхи ти
Болгарский - Аз ти обичам
Бурятский - Би шамай дурлаха
Венгерский - Серетлек
Вьетнамский - Эм йеу ань, ань йеу эм
Голландский - Ик хау фан яу
Греческий - Эго агапо су
Грузинский - Ме шен миквархар
Датский - Йег элскер дит
Дунгайский - во жыай ни
Иврит - Ани охевет отха
Идиш - Об дих лыб
Индонезийский - Сайя ментьинта коу
Испанский - Йо тэ амо
Итальянский - Ио тэ амо
Кабардино-Чуркесский - Сэ уэ лагун
Казахский - Мэн сэни жаратам
Кара-латыкский - К’тыбытык
Киргизский - мен сэни суйу
Калмыцкий - Би Чамд Дуртав
Коми - Мэ радэйт тэне
Корякский - Гымнан гыччи ылну лынык
Кумыкский - Мэн сэни сюйим
Китайский - Во ай ни
Лакский - На вин хира хун
Латвийский - Эс таве милю
Латинский - Эго ту амарэ
Литовский - Аш тавес милю
Луганда - Нкуквагала
Македонский - Яс тэбэ сакам
Малагайский - Тиа иануо ао
Малайзийский - Аку кунта капада авак
Марийский - Мый тыймым ратам
Менгрельский - Ма си мныорк
Молдавский - Т’юбеск
Монгольский - Би танд хайртай
Мордовский - Мон вечкан
Навахо (дине) - Ка-та-уур-дь
Нивхский (гилянский) - Коды моды чмодь
Немецкий - Ихь либе дихь
Нивхский - Ни чезмудь
Норвежский - Ег дэг элски
Ненецкий - Мань хамзангав сит
Осетинский - Аз даима уварзон
Персидский - Ман то эйсч
Польский - Я цен кохам
Португальский - А мо тэ
Румынский - Т’юбеск
Сербско-хорватский - Я ту волети
Словацкий - Мам тя рад
Словенский - Яз ти любити
Сомали - Анига ку есель
Суахили - Мимикупенда
Тагальский - Ако сия умибиг
Таджикский - Ман тул нохс метинам
Тамильский - Нан уннаи кадалирэн
Татарский - Мин сини яратам
Тувинский - Мэн сэни ынакшир
Турецкий - Бен сана сэвийорум
Узбекский - Мэн сэни севем
Украинский - Я тэбе кохаю
Удмуртский - Яратыщке мон тонэ
Финский - Ракастан синуа
Французский - Жэ тэм
Ханси - Ина зон ка
Хакасский - Мин син хынара
Хинди - Мэи тумсей пяр карта хум
Чешский - Мам те рад
Чувашский - эп сана йорадап
Шведский - Яд эльскар дэй
Эвенкийский - Би синэ фйв
Эрзянский - Мон тон вечкемс
Эсперанто - Ми амас син
Эстонский - Ма армастан синд
Якутский - Мин эн манмаа
Японский - Аната ва дай ску дес
Арабский - Ана ахебек, Ана ахебеки
Адыгейский - Сэ оры плэгун
Алтайский - Мэн сэни турар
Албанский - Уне дуа ти
Амхарский - Афэггерэ антэ
Английский - Ай лав ю
Армянский - Эс кэс сирумэм
Афганский - Ма ди кавэл мина
Башкирский - Мин хинэ яратау
Белорусский - Я цябе кахаю
Бирманский - Чэна тинго чхи ти
Болгарский - Аз ти обичам
Бурятский - Би шамай дурлаха
Венгерский - Серетлек
Вьетнамский - Эм йеу ань, ань йеу эм
Голландский - Ик хау фан яу
Греческий - Эго агапо су
Грузинский - Ме шен миквархар
Датский - Йег элскер дит
Дунгайский - во жыай ни
Иврит - Ани охевет отха
Идиш - Об дих лыб
Индонезийский - Сайя ментьинта коу
Испанский - Йо тэ амо
Итальянский - Ио тэ амо
Кабардино-Чуркесский - Сэ уэ лагун
Казахский - Мэн сэни жаратам
Кара-латыкский - К’тыбытык
Киргизский - мен сэни суйу
Калмыцкий - Би Чамд Дуртав
Коми - Мэ радэйт тэне
Корякский - Гымнан гыччи ылну лынык
Кумыкский - Мэн сэни сюйим
Китайский - Во ай ни
Лакский - На вин хира хун
Латвийский - Эс таве милю
Латинский - Эго ту амарэ
Литовский - Аш тавес милю
Луганда - Нкуквагала
Македонский - Яс тэбэ сакам
Малагайский - Тиа иануо ао
Малайзийский - Аку кунта капада авак
Марийский - Мый тыймым ратам
Менгрельский - Ма си мныорк
Молдавский - Т’юбеск
Монгольский - Би танд хайртай
Мордовский - Мон вечкан
Навахо (дине) - Ка-та-уур-дь
Нивхский (гилянский) - Коды моды чмодь
Немецкий - Ихь либе дихь
Нивхский - Ни чезмудь
Норвежский - Ег дэг элски
Ненецкий - Мань хамзангав сит
Осетинский - Аз даима уварзон
Персидский - Ман то эйсч
Польский - Я цен кохам
Португальский - А мо тэ
Румынский - Т’юбеск
Сербско-хорватский - Я ту волети
Словацкий - Мам тя рад
Словенский - Яз ти любити
Сомали - Анига ку есель
Суахили - Мимикупенда
Тагальский - Ако сия умибиг
Таджикский - Ман тул нохс метинам
Тамильский - Нан уннаи кадалирэн
Татарский - Мин сини яратам
Тувинский - Мэн сэни ынакшир
Турецкий - Бен сана сэвийорум
Узбекский - Мэн сэни севем
Украинский - Я тэбе кохаю
Удмуртский - Яратыщке мон тонэ
Финский - Ракастан синуа
Французский - Жэ тэм
Ханси - Ина зон ка
Хакасский - Мин син хынара
Хинди - Мэи тумсей пяр карта хум
Чешский - Мам те рад
Чувашский - эп сана йорадап
Шведский - Яд эльскар дэй
Эвенкийский - Би синэ фйв
Эрзянский - Мон тон вечкемс
Эсперанто - Ми амас син
Эстонский - Ма армастан синд
Якутский - Мин эн манмаа
Японский - Аната ва дай ску дес
6
Фраза месяца
- 10.11.08, 17:18
Оптимисты учат английский.
Пессимисты зубрят китайский.
Реалисты же осваивают автомат Калашникова...
И только японский... изучают для души!
Пессимисты зубрят китайский.
Реалисты же осваивают автомат Калашникова...
И только японский... изучают для души!
5
Ющенко о стержне
- 09.11.08, 23:57
- Украина-Четвертый Рим
Президент Украины Виктор Ющенко выступил с обращением по случаю Дня украинской письменности и языка.
«Дорогие соотечественники! От всего сердца поздравляю вас с Днем украинской письменности и языка. Родное слово сопровождает каждого из нас от первого и до последнего дыхания. Язык – это душа народа, вобравшая в себя вековечную мудрость и неоценимые культурные сокровища. Украинское слово несет в себе дух славных побед русских князей и казацких гетманов. В песнях, думах и легендах, в летописях Нестора, философских трактатах Сковороды, литературных шедеврах Котляревского и Квитки-Основьяненко, в гениальных произведениях Шевченко, Франко, Леси Украинки и Коцюбинского, в роботах сотен и тысяч выдающихся деятелей и научных работников наш язык утвердился среди самых развитых и богатых языков мира. Его не уничтожили «валуевские» и «эмские» указы, столетия агрессивного лингвоцида и репрессий. В самые трудные времена войн, порабощения и голодоморов сила родного слова служила украинцам надежным оберегом. Язык всегда соединял миллионы наших соотечественников, в какое бы время и в каких бы странах они не жили, в один великий и вечный народ. В независимой Украине государственный язык является тем стержнем, вокруг которого консолидируется украинская нация. Это один из главных символов нашей идентичности и самобытности, это наш достойный вклад в духовную и культурную сокровищницу мировой цивилизации. Возрождая государство и нацию, мы должны восстановить и языковую справедливость, обеспечить украинскому языку полноценное и беспрепятственное функционирование во всех без исключения общественных сферах, привить глубокую любовь и уважение к нему нашей молодежи. Это наш святой долг перед Украиной и миром, перед прошлыми и грядущими поколениями. Верю в духовные силы украинского народа, в великое будущее нашего языка и культуры». Текст обращения обнародован пресс-службой президента.
15
Тяга к знаниям
- 01.11.08, 18:57
Провела себе тест на знание японского.
Из 64 вопросов - 55 правильно. Йош.
Но надо сделать так, чтоб было 64 правильно.
Пойду зубрить.
Из 64 вопросов - 55 правильно. Йош.
Но надо сделать так, чтоб было 64 правильно.
Пойду зубрить.
4
Учусь.. тяга к знаниям у меня
- 28.10.08, 09:15
Села за изучение японского языка.
Уже зазубрила первую слоговую азбуку "Хирагану".
Теперь учу вторую азбуку "Катакану". Уже косо смотрю на иероглифы "Кандзи" (эти китайские иероглифы).
Записываю новые слова в словарик - пополняю словарный запас.
Странно от себя слышать фразы на японском. Вроде как не я говорю.
Уже зазубрила первую слоговую азбуку "Хирагану".
Теперь учу вторую азбуку "Катакану". Уже косо смотрю на иероглифы "Кандзи" (эти китайские иероглифы).
Записываю новые слова в словарик - пополняю словарный запас.
Странно от себя слышать фразы на японском. Вроде как не я говорю.
4
(Рекомендовано до прочитання і обговорення прихильникам другої державної мови в Україні)
На скільки мені відомо, в США, Франції, Великобританії, Росії, Ізраїлі, Японії, Китаї, Німеччині по одній державній мові.
Хотілося б задати прихильникам двомовної України три коротеньких запитання:
- Як багатонаціональні держави обмежуються всього однією державною мовою?
- Чому в цих державах не постає питання на державному рівні про введення додаткових державних мов?
- Чому цим державам інші держави не «рекомендують» вводити другі/треті державні мови?
Давайте разом дамо відповіді на ці питання (на форумі/у коментарях). Думаю, що вийде конструктивна дискусія. Можливо, вона дасть поштовх задля припинення мовного конфлікту в Україні.
Тарас Токар,
активіст ВГО Альянс «Майдан»
(Полтава).
"Майдан".
На скільки мені відомо, в США, Франції, Великобританії, Росії, Ізраїлі, Японії, Китаї, Німеччині по одній державній мові.
Хотілося б задати прихильникам двомовної України три коротеньких запитання:
- Як багатонаціональні держави обмежуються всього однією державною мовою?
- Чому в цих державах не постає питання на державному рівні про введення додаткових державних мов?
- Чому цим державам інші держави не «рекомендують» вводити другі/треті державні мови?
Давайте разом дамо відповіді на ці питання (на форумі/у коментарях). Думаю, що вийде конструктивна дискусія. Можливо, вона дасть поштовх задля припинення мовного конфлікту в Україні.
Тарас Токар,
активіст ВГО Альянс «Майдан»
(Полтава).
"Майдан".
25
Мовна проблема на Донеччині вирішується через генпрокуратуру
- 25.09.08, 19:50
Донецька міськрада вирішила боротися за російську мову в школах за допомогою генпрокуратури і судів. Минулого тижня депутати звернулися до ГПУ з проханням розібратися в невідповідності наказів Міносвіти чинному законодавству.
А юридичному управлінню мерії вони доручили звернутися до суду, щоб той визнав вимоги міністерства неправомірними і відмінив їх, - передає «Сегодня». Йдеться про розпорядження Міносвіти всім школам з навчанням на мовах нацменшин (у тому числі і на російській) перекласти 50% предметів на українську, а також заповнювати на ній класні журнали. Але в міськраді вже знайшли суперечність в міністерському циркулярі: виявилось, що програма не відміняє попередні накази Міносвіти, і школам можна рекомендувати їх і досі дотримуватися.
«Таку помилку ми їм не пробачимо. Навіть наші депутати, коли голосують за нові комунальні тариф, знають, що насамперед потрібно відмінити всі старі. Інакше це йде в розріз із законодавчою логікою», - пояснює секретар міськради Микола Левченко. Щоправда сам Левченко вважає всі ці звернення до суду «мишачою метушнею». На його думку, єдиний шлях до вирішення проблеми - це нове голосування по мові у Верховній Раді і проведення всеукраїнського референдуму. «Кожен чоловік в Україні повинен зробити три речі: побудувати будинок, виростити сина, і визнати російську мову другою державною», - закликає донецький політик.
Але з цим в Донецьку згодні не всі. Так, голова Донецької обласної організації Конгрес українських націоналістів Марія Олійник вважає, що донецькі депутати «зависли» у минулому. «Вони думають, що в Донецьку продовжують працювати радянські школи, - пояснює українська патріотка. - Вони не можуть змиритися з тим, що наша країна стала незалежною». Самі донецькі вчителі не в захваті від наказів Міносвіти. За їх словами, заповнення журналів на українській мові призводить до того, що там з'являється «суржик».
NGO.DONETSK.UA
Докладніше дивіться тут http://ngo.donetsk.ua/donsociety/3029
Майдан.
А юридичному управлінню мерії вони доручили звернутися до суду, щоб той визнав вимоги міністерства неправомірними і відмінив їх, - передає «Сегодня». Йдеться про розпорядження Міносвіти всім школам з навчанням на мовах нацменшин (у тому числі і на російській) перекласти 50% предметів на українську, а також заповнювати на ній класні журнали. Але в міськраді вже знайшли суперечність в міністерському циркулярі: виявилось, що програма не відміняє попередні накази Міносвіти, і школам можна рекомендувати їх і досі дотримуватися.
«Таку помилку ми їм не пробачимо. Навіть наші депутати, коли голосують за нові комунальні тариф, знають, що насамперед потрібно відмінити всі старі. Інакше це йде в розріз із законодавчою логікою», - пояснює секретар міськради Микола Левченко. Щоправда сам Левченко вважає всі ці звернення до суду «мишачою метушнею». На його думку, єдиний шлях до вирішення проблеми - це нове голосування по мові у Верховній Раді і проведення всеукраїнського референдуму. «Кожен чоловік в Україні повинен зробити три речі: побудувати будинок, виростити сина, і визнати російську мову другою державною», - закликає донецький політик.
Але з цим в Донецьку згодні не всі. Так, голова Донецької обласної організації Конгрес українських націоналістів Марія Олійник вважає, що донецькі депутати «зависли» у минулому. «Вони думають, що в Донецьку продовжують працювати радянські школи, - пояснює українська патріотка. - Вони не можуть змиритися з тим, що наша країна стала незалежною». Самі донецькі вчителі не в захваті від наказів Міносвіти. За їх словами, заповнення журналів на українській мові призводить до того, що там з'являється «суржик».
NGO.DONETSK.UA
Докладніше дивіться тут http://ngo.donetsk.ua/donsociety/3029
Майдан.
3
Народні депутати Андрій Шевченко та Євген Суслов (БЮТ) зареєстрували поправку до проекту закону «Про державну службу», яка скасовує вимогу до держслужбовців володіти російською мовою.
Депутати пропонують викласти ст. 21 законопроекту у такій редакції: особи, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні *«вільно володіти державною мовою»*.
Положення про обов'язкову російську міститься у проекті Закону України "Про державну службу" (автор - Віктор Янукович), який 19 вересня пройшов у парламенті І читання.
«Наша поправка повертає законопроект у відповідність до Конституції: влада повинна говорити з громадянами державною мовою - українською. Це логічно, і не повинно бути предметом для політичного торгу, - пояснює Андрій Шевченко. – Якщо ж ми хочемо зробити наших чиновників поліглотами, то я би радив їм вчити англійську: у ХХІ столітті - це перепустка в Європу».
Позиція народних депутатів збігається з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке вважає, що «встановлення загальної кваліфікаційної вимоги щодо вільного володіння особою, яка вступає на державну службу, російською мовою, може бути розцінено як неконституційне».
«Ми чесно виконуємо наші обіцянки і сповідаємо українські цінності, - говорить Євген Суслов. – В Україні одна державна мова».
Згідно з 10 статтею Конституції, державною мовою в Україні є українська.
Майдан.
Депутати пропонують викласти ст. 21 законопроекту у такій редакції: особи, що вступають на державну службу і претендують на зайняття посад державної служби, повинні *«вільно володіти державною мовою»*.
Положення про обов'язкову російську міститься у проекті Закону України "Про державну службу" (автор - Віктор Янукович), який 19 вересня пройшов у парламенті І читання.
«Наша поправка повертає законопроект у відповідність до Конституції: влада повинна говорити з громадянами державною мовою - українською. Це логічно, і не повинно бути предметом для політичного торгу, - пояснює Андрій Шевченко. – Якщо ж ми хочемо зробити наших чиновників поліглотами, то я би радив їм вчити англійську: у ХХІ столітті - це перепустка в Європу».
Позиція народних депутатів збігається з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке вважає, що «встановлення загальної кваліфікаційної вимоги щодо вільного володіння особою, яка вступає на державну службу, російською мовою, може бути розцінено як неконституційне».
«Ми чесно виконуємо наші обіцянки і сповідаємо українські цінності, - говорить Євген Суслов. – В Україні одна державна мова».
Згідно з 10 статтею Конституції, державною мовою в Україні є українська.
Майдан.
11
