хочу сюди!
 

Наталія

43 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 39-48 років

Замітки з міткою «вірші»

Л.О.

Л.О. Відстань в сотні миль. Нас з тобою, рідненька розділяє. Чи будемо разом іти ми по життю. Цього з нас ніхто не знає. Ми говоримо слова кохання. Серця наші, як свічки палають. Від заходу сонця, й до світання. Про нову зустріч вони благають. Та не суджено завжди бути ...

Читати далі...

Під конвоєм.

Під конвоєм. Із суду вели під конвоєм. Біля паркану стояла дівчина моя. Мене проститися з нею не пустили. І по її щоці бігла сльоза. Конвою, лютий, дай мені хвилину. Я маю їй дещо сказати. З нею нас навіки розлучили. Адже мене повинні розстріляти. Не плач люба, кохана моя. Така вже доля – скоро я загину. Ти тільки себе, прошу бережи. Від ...

Читати далі...

Дмитро Дідківський - вірш СЕРЦЕ.

Сьогодні листаючи свій старенький блокнотик натрапив на свої переклади та варіації своїх же віршів. Трішки замислившись вирішив їх всіх виложити для Вас. Читайте й не судіть строго. Серце. Серце в тебе, Як троянди квіти. Що кохання в світі є, Йому не зрозуміти. 7 грудня 1997 рік. P.S. Російска версія цього вірша звучить так: http://blog.i.ua/user/730468/113482/ Щиро Ваш Дмитро Дідківський.

Похмелуха.

* Ну до чого ж задовбала Клята похмелуха. То стріляє у печінку, То дзвенить у вухо. Дуже гарно було вчора, І душа співала. А на ранок знов печінка Поминки справляла. Чому так несправедливо Діє п’яне зілля. Після радості й весілля Дарить всім похмілля. Бог чарівную рідину Людям дав на свята. Тільки в пляшки наливали Її чортенята. 23 березня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Л.Костенко

А зараз на прохання читачів ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ В пивничці на лото сиділи п’яні гномики. Вони кричали: — Хто поруйнував нам домики? Вони горлали: — Ми всіх наб’ємо, налупимо! Хтось усміхався: — Хми,— і розглядав крізь лупу їх. Вони гукали: — Бой! Іще вина, три порції. Зітхнула мишка: — Ой, велика річ пропорції.

Ліна Костенко

* * * У жадобі ідейної висі зіп'ялись на словесні котурни і шпурляють недокурки мислі у невпізнані прірви, як в урни. Бідні лицарі коньюнктури! Ви ж забули істину просту, що найвищі у світі котурни не замінять власного зросту. ***

Із життя Хуліганки.

[Приєднана картинка]*** [Приєднана картинка] Хуліганка, ХуліганкаМоє серце ти забрала.На булавку накололаІ в колекцію поклала. Буде кращім експонатомСеред інших,це я знаю.А для тебе згадкой буде Те, що я тебе кохаю. То ж колись ти зрозумієшВсю любов мою гарячуІ повернеш мені серцеРазом із своїм в придачу. [Приєднана...

Читати далі...

Як забути тебе, Україно - еклюзив від Лессі.

Як забути тебе, Україно, ти ж кохана моя Батьківщина?! Як забути дея народилась? Де живу і навчаюся я? Де росою світанків умилась? Де родилася ненька моя!!! Довго, довго ти страждала Незалежності чекала, гніт репресій ти терпіла, захищалась ти уміло! А тепер на радість нам і на злість всім ворогам, розрослася ти вербою, сонце світить над тобою.. Ліля (Лессі). http://narod.i.ua/user/1096008/profile/ м. Рівне.

Опівночі півпляшки залишилось...

Опівночі півпляшки залишилось. Неонів зграя зірки підміняла. Мовчав сп"янілий не від шнапсу Штірліц. Ісаєва від ревнощів палала. . Був бармен хіба істинним арійцем. Німкеня чисто Вагнера співала. Кидав шифровки неконкретний Штірліц- Ісаєва одну-таки спіймала. . Поза порогом вили хижі злидні. Портвейн кривавий доля відливала. Війна гніздечка навманець трощила. Держава ситу пайку обіцяла. . Був Чорт...

Читати далі...

Дивлюсь в телевізор...

Дивлюсь в телевізор: Verweibliche Mutter! чому я не "боїнг", чому не комп"ютер?! Глитав пасажирів, команди ковтав- і землю б покинув, зірки рахував... Не крил, ані розуму Боже не дав: в болоті я виріс, віршів наскладав.