НАЙРІДНІША
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота

Свято Матері

Шановні друзі! Інформація, яка поширювалась ЗМІ під час святкування Дня Матері, тільки частково відповідає дійсності. Саме тому це свято сприймається людьми по-різному. Хтось ставиться до нього, як до нав'язаного згори, на кшталт радянських свят; хтось переносить на нього своє ставлення до колишнього Президента України, наказом якого День Матері став державним святом; хтось повірив, що воно прийшло до нас з Америки. Все це свідчить про нашу необізнаність. Споконвіку Свято матері у другу неділю травня люди відзначали, як день Божої Матері, Матері Землі та Матері земної.

"Ой, я маю три матері, та всі три хорошії  Три матері, три квіточки, як три красні рожі, Перша мати — Непорочная, як лілея біла,  Із Дитятком — Немовлятком, Пречистая Діва.  Друга мати — це найкраща на світі країна.  Земля наша, наша славна Ненька-Україна.  Третя мати — що ж про неї гарного сказати?  Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати. Ой, маю я три матері, та всі три хороші. Три матері, як три квітки, як три красні рожі." (Народна пісня.)

За радянських часів це свято було заборонено, але Українська Церква його зберегла. Традиційно у цей день відправляють служби, присвячені Божій Матері, та поздоровляють жінок-матерів. Бо, створивши за своєю подобою першого людину, Бог для подальшого продовження людського роду обрав Співтворцем не Ангела, а земну жінку, котра виношує у своєму лоні дитину, у яку при народженні Бог вдихає душу. Тому Свято Матері є духовним. Взагалі, травень є місяцем Божої Матері, то не пізно відсвяткувати День Матері у будь-який день травня, якщо цього не зробили 13— го. 

Про те, як його святкували наші предки, розповідь далі. Вона — з народних джерел. У травні, коли вишня мов наречена, вбирається у біле і яблуня красується у пишному вінку, приходить на землю світле свято. Стукає у кожну оселю, велику й малу, і, ставши на порозі, нагадує всім про призабуту мудрість віків — звичай вшановувати Материнську Долю. Тож другої неділі травня поспішали до рідної домівки діти щоб разом з ненькою обійняте яблуню, пригорнути вишневі віти й уклонитися вінку землі -барвінку: Спасибі тобі, Земле Тетяно, за те, що рід людський увічнила: бабусю у вишню возвела, матінку яблунею назвала, а сестру з калиною поєднала. Тут же закопували кусники хліба, гроші й зерно, "щоб у добрі та спокої довіку бути". І потім йшли до хати, де за давнім звичаєм мали вшановувати матір хлібом та дарунками. Відчинивши двері, промовляли: Пороги, пороги, із вас — дороги! Дозвольте ступити, матір обійняти, Сиву голубоньку поцілувати. Мати зустрічала дітей, скропляючи їх свяченою водою:  Вода до ніг — на долю,  вода до рук — на щастя,  вода на поріг, щоб у достатку жив наш рід! Син подавав свій дарунок (хусточку, чобітки, або черевички) зі словами:  Нене-горличко, сива ластівко, сонце ясне є, усміх дня,  Ви прийміть цей дарунок, матінкою Мати з великою пошаною приймала дарунки і клала їх на стіл поряд з хлібом: Хліб на столі — доля в руці щастя вітається,  доля — не цурається. І далі промовляла: Нехай люди бачать, а онуки вчаться,  матір поважають — честь бережуть. Не забувала про матір і донька. Побіля братових дарунків лягала сестрина вишиванка — голубе з жовтим по білому. Нитки добирались у святкові дні, а сплітались у візерунок у Чистий четвер: "щоб мали наступальну силу від лихого ока і слова". Не було на тій вишиванці  чорного кольору:  Нехай матуся на сім світі добро творить та до вишні і яблуні ходить Окрім дітей, вітали господиню рідня, чоловік. Добрим знаком було дістати від чоловіка ложку, коралі, сон-траву, як символи життєвої снаги, надійності і спокою. Та найкориснішим вважалося зібрати вранці росяні пелюстки яблуневого цвіту і потай, з-за спини, обсипати ними жінку. Це оберігало її від хвороб, возвеличувало у материнстві. Ті діти, що не могли з певних причин приїхати на свято, передавали матері свої вітання, а у себе дома ставили перед образом Богородиці свічку і просили: Вічко, свічечка, світи,  На матінку укажи,  В щасті-долі щоб жила,  Здоров'ячко берегла". А ще мали за звичай зберігати зрізані на Мамин день яблуневу й вишневу гілочки. Щодо цього є легенда про матір ТБ доньку: "Вони йшли лугом і дуже гарно співали. Обидві вродливі. Люди про них казали: "Спів — від Бога, краса — від землі. Таке рідко кому випадає, а тут і передати нікому: дітей-онуків немає". Не раз бідкалась стара: "Я б і серце своє віддала, аби онучків мати". А донька лише, мовчки, кивала головою. Переказують, що ці прохання почув Вітер-старець, який всі таємниці знав, і звістив він жінкам, що по смерті матимуть те, що хотіли. Згодом таки здійснилося це віщування, але як! Старша, яка могла б стати бабусею, у вишню перетворилася, зі своєї крівці ягідки родить і серце у зернятку — камінчики ховає. А донька, у житті, діточками обділена, дісталася їх, як яблунею стала... Певне, тому цього дня на материнських могилах з'являються дві гілочки — вишнева і яблунева, поставлена у склянку з водою та зерном. Запалюють діти свічку й тихенько схиляються над нею з лівого боку — "від серця". Горить вогник, і душу зігріває згадка про найріднішу і найдорожчу людину.

По-різному вшановують матерів в інших країнах. У 1910 році молода американка Анна Джервіс, яка рано втратила матір і боляче пережила цю трагедію, вирішила відзначати День Матері в школі, де вчителювала. Вона помітила, що в тих родинах, де матір поважають, проблемних дітей не буває, (учні, і їхні батьки з радістю підтримали ініціативу вчительки. Через чотири роки потому вони звернулись до Конгресу США та Президента Вільсона з проханням встановити аналогічне державне свято. У 1914 році Конгрес США видав декрет про щорічне святкування Дня Мате­рі у другу неділю травня.

Невдовзі його узаконило ще чи­мало країн: Швеція, Норвегія, Данія, Німеччина, Польща. Так цей день став Міжнародним Святом. Україна в той час не мала своєї державності, але Союз Українок Галичини звернувся до громадян із закликом встановити Свято Матері. Відгукнулися культурно-просвітницькі організації. З 1929 року у другу неділю травня по всій Україні матері отримували подарунки від близьких та поздоровлення від друзів. Але у 1939 році, з приєднанням Галичини до Радянської України, були заборонені Союз Українок і свято Матері! У дев'яностих роках в Україні відродились Союз Українок і святкування Дня Матері. Проте воно офіційно проводилось тільки на рівні громадських організацій. І лише у 1999 році, після звернення Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) до Президента України Леоніда Кучми, Свято Матері за президентським наказом стало державним святом.

Я вірю, що прийде час, коли День Матері знову стане святом родинним, коли усвідомлять, нарешті, люди Заповідь Божу: "Шануй батька і матір твою, щоб тобі було добре, і щоб ти довго прожив на Землі."

Людмила Огнєва

“Світлиця” № 37, 2 червня 2006 с.2

В травні в Україні святкують День матері. Цього року він припадає на 10 травня.

Всеукраїнська транспортна газета «Магістраль» № 27 (1404) 11-17 квітня 2009 р.

Сайт газети www.magistral-uz.com.ua