[Приєднана картинка] Знову осінь жбурляє дощами, Депресивні думки навіває. А з екранів знов днями й ночами Кандидат земний рай обіцяє. Йдуть роки… Влада змінює владу. Не ментальність нова, а обличчя. І так само Верховна Рада Із народом живе в протиріччях. У черговий раз нам обіцяють, Що служитимуть вірно народу. Та словами лиш переливають Із пустого в порожнє воду. За що маємо голосувати? За одні й ті ж самі обіцянки? Їх невдовзі нові...

Читати далі...

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

...над озером скрипят уключины... (А. Блок)степь шумит кавыльнаяна ветру продрогласквозь туманы пыльнаягорбится дорога -рытвины проточинысловно в прядь извивыветер у обочины гнёт и треплет ивув ожиданьи осенишепчутся осиныполосы прокосныевдоль реки в лощине -с грустью неуёмноюв холоде немеязаводь...

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не пишіть листів із осені до літа, Коли всі шляхи дощі розмили. Бо зворотні всі дороги вже закриті, Усі спогади у вирій відлетіли. Не шукайте зустрічі з минулим, Бо воно теперішнім не стане. Незабудки більш цвісти уже не будуть Там, де почуття давно зів’яли. Не кидайте марно слів на вітер, Що колись були комусь такі жадані. Та тепер не зможуть серця обігріти, Бо давно уже вони неактуальні. Не збирайте давніх мрій уламки, Бо...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Мої вірші-діти мого серця, В них печаль із радістю зійшлись. В них любов і біль переплелися, Вони душу піднімають ввись. Мої вірші-то життя сходинки, Райдуга емоцій-почуттів. То похмурі,як в осінній день хмаринки, То ясніють від яскравих кольорів. Мої вірші-то душі відкриті двері, То архів прожитих днів і літ. Мов птахи,які летять у вирій, Із душі летять вірші у світ. Мої вірші-мого серця квіти, Може,відгук в серці чийомусь...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вишневий світ у твої цвіте косах.Божа корівка повзе по щоці.Голе тіло обнімає зелена трава.Коло тебе притулилась подруга твоя.У вушко щось шепоче ніжно тобі,Молитву сміхом тихо складає.Перса її цілують твої.Вітер босоніж гуляє по ваших тілах.

Не ховайся, надіє, за хмарами, Не тьмяній за вуаллю дощу, Тіні сумнівів й так вже примарами Нас доводять до крику й плачу. Не лети, синя птахо, налякано До гарячого сонця-вогню, Вже і так нами стільки оплакано І поховано мрій у броню. Не стихай в серці, віро! Молитвою Нас рятуй від убивчих доріг. Тільки ти і маленькою крихтою, Нагодуєш нужденних усіх. Нам би дихати, та не руїнами – Дим у грудях ковтком полину...

Читати далі...

[Приєднана картинка]на травіна вологій чистій травівона молодою вмивалась росоюбосоніжкою гуляла вузькими заплутаними стежкамине відаючи куди вони її приведутьдобре знала що хотіла віднайтибачила як усміхається цвіт на травіна весняній цнотливій траві

[Приєднана картинка] Доторкнися спраглими вустами… Розпали нестримане бажання. Огорнувшись ніжними словами, Будем пристрастю впиватись до світання. Пий до дна нектар хмільної ночі… Знову келих переповниться коханням. Хай жадають мого тіла твої очі, Кожна крапля наче перша і остання. Напій пристрасті із присмаком ванілі Я до ранку смакуватиму з тобою. І в черговий раз від ніжності сп’янілі Келих вірності розділимо надвоє.