[Приєднана картинка] Не пишіть листів із осені до літа, Коли всі шляхи дощі розмили. Бо зворотні всі дороги вже закриті, Усі спогади у вирій відлетіли. Не шукайте зустрічі з минулим, Бо воно теперішнім не стане. Незабудки більш цвісти уже не будуть Там, де почуття давно зів’яли. Не кидайте марно слів на вітер, Що колись були комусь такі жадані. Та тепер не зможуть серця обігріти, Бо давно уже вони неактуальні. Не збирайте давніх мрій уламки, Бо...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Мої вірші-діти мого серця, В них печаль із радістю зійшлись. В них любов і біль переплелися, Вони душу піднімають ввись. Мої вірші-то життя сходинки, Райдуга емоцій-почуттів. То похмурі,як в осінній день хмаринки, То ясніють від яскравих кольорів. Мої вірші-то душі відкриті двері, То архів прожитих днів і літ. Мов птахи,які летять у вирій, Із душі летять вірші у світ. Мої вірші-мого серця квіти, Може,відгук в серці чийомусь...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вишневий світ у твої цвіте косах.Божа корівка повзе по щоці.Голе тіло обнімає зелена трава.Коло тебе притулилась подруга твоя.У вушко щось шепоче ніжно тобі,Молитву сміхом тихо складає.Перса її цілують твої.Вітер босоніж гуляє по ваших тілах.

Не ховайся, надіє, за хмарами, Не тьмяній за вуаллю дощу, Тіні сумнівів й так вже примарами Нас доводять до крику й плачу. Не лети, синя птахо, налякано До гарячого сонця-вогню, Вже і так нами стільки оплакано І поховано мрій у броню. Не стихай в серці, віро! Молитвою Нас рятуй від убивчих доріг. Тільки ти і маленькою крихтою, Нагодуєш нужденних усіх. Нам би дихати, та не руїнами – Дим у грудях ковтком полину...

Читати далі...

[Приєднана картинка]на травіна вологій чистій травівона молодою вмивалась росоюбосоніжкою гуляла вузькими заплутаними стежкамине відаючи куди вони її приведутьдобре знала що хотіла віднайтибачила як усміхається цвіт на травіна весняній цнотливій траві

[Приєднана картинка] Доторкнися спраглими вустами… Розпали нестримане бажання. Огорнувшись ніжними словами, Будем пристрастю впиватись до світання. Пий до дна нектар хмільної ночі… Знову келих переповниться коханням. Хай жадають мого тіла твої очі, Кожна крапля наче перша і остання. Напій пристрасті із присмаком ванілі Я до ранку смакуватиму з тобою. І в черговий раз від ніжності сп’янілі Келих вірності розділимо надвоє.

[Приєднана картинка] Подаруй нам, березне, надію, Що любов оселиться в серцях. Сонце миру край наш обігріє І залишать нас назавжди сум і страх. Розтопи ненависть скрижанілу, Що землею нашою крокує. Поверни нам спокій в Україну, Хай молитви наші Бог почує. Хай цвітуть весняні первоцвіти На журбою стомлених лугах, Хай жахіть війни не знають діти Ані наяву, ані у снах. Хай дзвіночком лине спів пташиний, Сповнюючи радістю життя. Хай весна до світла двері нам ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Твоя історія кров’ю написана. Життя твоє-вічна війна. Неначе пухлина, від світу відрізана, І друзів у тебе нема. Народ твій, як стадо, залякане й дике, Брехливі у тебе вожді. Обличчя своє на очах всього світу Жахливо спотворила ти. Ти маєш усе…Та цього тобі мало. Ти наче безжальний упир. Від люті і зла одержимою стала, Як оскаженілий звір. Немає для тебе нічого святого, Руйнуєш ти спокій і мир. І не боїшся ти вже навіть Бога, Для тебе ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ты простой человекНо к тебе явился мой ангел, одолжил твое тело,И привел ко мне, для большого чувства любви.Высказавшись - пришло время вернуть тело обратно,Ангел вернул тебя где взялСам вновь растворившись в небытие.Очнувшись, мы с тобой так и не смогли постичь умомУдивлены и далеки друг от друга.Самый быстрый настоящий глубокий романПохожий на обрыв струны дерзкого музыкантаЧто прервал музыку визгом на самой высокой ноте."Я тебя люблю" - запрещено сказать здесь...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Чому так швидко свічка догоріла? Чому так рано обірвалося життя? Напевно, твоя доля так хотіла… Утрати біль наповнює серця. Твоя душа уже прощається з землею, Свою частинку залишаючи в піснях. Над Україною світитимеш зорею, Хоч згасли зорі назавжди в твоїх очах. Ти крокував життям з відкритим серцем, Щиру усмішку людям дарував. Так важко знати, що це серце більш не б’ється І так багато ти ще нам не розказав. Ти відлетів у вічність птахом...

Читати далі...