Місяць на літеру «сі». Ніч розілляла снодійне. Ходять останні таксі, Блимають меланхолійно. Майже не видно зірок (тих золотавих родзинок), Рипнув у дверях замок, Тінню в калюжі будинок. Вдало ховає пітьма Щось невелике й хвостате, Мене для світу – нема,Йду із собою гуляти.

Не заздри розумному, Розум – то кара За скоєний предками гріх, Це він насилає Надії примари, В баранячий скручує Ріг. Із розумом завжди У сумнівів свято Та розпачу чути Виття, А якщо до нього Ще совість додати, То пекло будеЙ за життя.[Приєднана картинка]

"Будь прихильною, – молила –Доле!" "Забарися, невблаганна Смерте! Ще не час…" – благала ревно, вперто. Вдруге…всоте… вдев'ятсот четверте… Марно! Ось Вона, холодночола, ...

Читати далі...

Мамо, скільки раз Дощем капали сльози. Із хмаринок Ваших очей. Скільки раз, чекали на порозі, Ви мене із зоряних ночей. Я завжди вертався Вранці рано. Ви кричали на мене Як могли. Ви пробачте мене мамо, Що не усвідомлював тоді вини. Дмитро Дідківський 1998 рік.

Жити хочеться Знову і знову, Просто жити, Без всяких чудес, Сонценятка Священну корову День припнув До широких небес. Хай гуляє собі, Хай пасеться, Хай-но дивиться трохи Вниз, От і ніч Відлягла від серця, От і жовтень Подівсь кудись.[Приєднана картинка]

Де хатка-білобока не зводить оченяток з розпатланої грушки і сивий світить без, Двором гаса жовточки незграбних каченяток, і пес дріма у буді, старий, розумний пес. Там сонце на паркані поволі сушить глека, і вітер тихо пестить голівоньки суцвіть, А у садку блукає задумливий лелека, чи в брилику гніздечка морзянку цокотить. Там навіть в день спекотний є прохолоди ласка, бо у яру струмочка видзенькує хода, І в тім...

Читати далі...

У мене світу- Хоч на двох, І серце б’є на двох Гаряче, Й від того десь Сміється Бог, А насміявшись – Тихо плаче.[Приєднана картинка]

Ідуть роки – затяті людолови, Старіє світ і молиться богам, Та сподіваюсь, все у Вас чудово, І сонце добре й досі світить Вам, Що небо Вам сміється яснооке, Життя та сни негоди обмина, Й на те, що Ваша тінь не одинока І з нею завжди поруч ще одна. [Приєднана картинка]

Я пізнавав істину, Перебирав римами, Грав календар числами, Зорі були синіми. Істина десь висіла Схована між тінями, Але одне тішило: Зорі були синіми.[Приєднана картинка]

Твоя перемога – то інший світ, В якому ти жити хочеш, Твоя перемога – то кров і піт, Безсонні і довгі ночі. Це втома і сльози, молитви, хрести, Це відчай, що пельку стулив, Твоя перемога – це саме ти, Вкарбований в пам’ять днів.[Приєднана картинка]