Если либерально-ориентированная власть пытается демонстрировать не присущие ей авторитарные качества, это выглядит несколько комично. Как в случае с увольнением секретаря СНБО и Премьер-министра Президентом Виктором Ющенко в 2005-м. Если же авторитарная по своей природе власть начинает играть в демократию, это может выглядеть убедительно, но весьма непродолжительное время, так как против природы не пойдешь. Рано утром 3 декабря "без объявления войны" сотрудники МВД совместно с коммунальными службами Киева "зачистили" главную площадь страны от палаточного городка митингующих предпринимателей.

"Зачистка" прошла без классических сюжетов разгона митингов и демонстраций. Не было таких атрибутов, как милицейские дубинки наотмашь, слезоточивый газ в лицо и десятки мятежников в сырых милицейских казематах. Власть попыталась продемонстрировать "зачистку с человеческим лицом" - чтобы впоследствии использовать этот факт как главный аргумент и оружие против обвинений в недемократичности.

"Окружной административный суд города принял решение о демонтаже городка. Поступило обращение, чтобы правоохранители обеспечили охрану правопорядка. Демонтаж осуществляли сотрудники Главного управления контроля по благоустройству города Киева", - говорили в милиции, делая акцент на том, что сотрудники МВД непосредственного участия в демонтаже палаточного городка не принимали.

Президент Украины, еще недавно чаевничавший с митингующими в палатках на Майдане, также одобрил факт разгона предпринимательской акции, выступив с комментарием в духе "протесты протестами, а Новый Год - по расписанию: праздник киевлянам омрачить не позволю". Дословно Виктор Янукович заявил следующее: "Сегодня в Киеве на том месте, где вчера стояли палатки, устанавливается новогодняя елка, и очень скоро люди начнут праздновать Новый год".

Таким образом, новогодняя елка, которую начали устанавливать на площади Независимости, стала единственным праздничным атрибутом в истории, который взялись защищать одновременно Министерство внутренних дел и Президент страны. Красиво и по-новогоднему, даже в стиле праздничных представлений в Театре юного зрителя.

Сегодня много говорят о различных тестах для власти. Результат же замера уровня демократии в характере сегодняшнего украинского руководства - 12 дней. Примерно 288 часов смогли выдержать Президент Украины и Кабинет министров роль народных лидеров. На тринадцатый день верх взял соблазн превратиться обратно в лидеров государства - то есть силовых структур, чиновничества и номенклатуры. Факт разгона предпринимателей, бизнесменов, "торгашей", как их уж только ни называли за это время, каким бы мирным он не казался - это ответ на вопрос, кто сегодня "у руля". Сегодняшняя власть авторитарна, со всеми позитивными и негативными последствиями этого определения, а это значит, что в ближайшем будущем парламент будет "весить" все меньше, равно как и меньше политических тем мы будем видеть в эфире новостей ведущих телеканалов страны - по закону жанра их место займут криминальные сводки и "вести с полей".

Хорошо это или плохо? Это уж кому как больше нравится жить - верноподданнические инстинкты, как ни крути, в Украине ненамного уступают свободолюбивым настроениям. Важнее другое: авторитаризм выглядит не вполне современно и совсем не модно, а значит, Европа нам может оказаться не другом, а просто соседом. Соседом, который здоровается в лифте, но вряд ли "займет до получки".

Президент (а именно он сегодня отвечает за все в стране, не нужно питать иллюзий) сделал свой выбор модели управления государством и народом, дав оппозиции прекрасную возможность в очередной раз сыграть на струне "ущемления демократии". Другое дело, что, используя ту же терминологию, сыграть дали, да вот площадки для выступления могут отобрать окончательно, такая уж природа у авторитарных руководителей.

Возвращаясь к теме Налогового кодекса, В.Янукович, от которого еще недавно митингующие слышали обнадеживающее "я на вашей стороне", говорит: "Я считаю, что вообще не бывает идеальных документов. Документы такого уровня - это давление, в определенной мере, на общество, на бизнес. И быть довольным тем, что на тебя давит государство, нельзя". То есть, "на всех не угодишь".

Вот только хватит ли елок, чтобы разместить их на всех возможных для проведения акций протеста площадях? Ведь несмотря на президентское вето, предприниматели новый Налоговый кодекс не получили - лишь подкорректированный прежний вариант. И насколько хватит терпения у руководства МВД не применять силу против участников возможных новых акций протеста, которые с большой долей вероятности можно ожидать в следующем году? Это уже новый тест, и на этот раз не на демократию, а на уровень авторитаризма.

А недовольные обязательно будут, ведь на очереди не менее резонансные проекты Трудового и Жилищного кодексов. Да и точка в вопросе Налогового еще не поставлена (в плане народного удовлетворения). В понедельник, 6 декабря, порядка тысячи человек, на этот раз под флагами "Свободы", "Батькивщины" и Европейской партии, собрались возле Украинского дома на Европейской площади на акцию протеста с требованиями отставки всех - Президента, правительства, парламента.

Чего ждать от власти в сложившейся ситуации? Действий по формуле: "авторитаризм = сила, а сила подавляет и подчиняет"? Зато на площади Независимости будет стоять высокая и дорогая новогодняя елка.

http://news.liga.net/articles/NA100417.html

Сьогодні вночі люди тихо зникли з Майдану. Це була блискуча операція влади. Швиденько провели переговори з однією із лідерських груп підприємців, внесли деякі зміни у Податковий кодекс, донесли до людей на Майдані звістку про перемогу, відсалютували і поставили ялинку. Чи міг бути інший фінал? Так. Люди би і самі розійшлися через декілька днів, залишивши по собі лише невелику групу заангажованих політично активістів, які б продовжували вимагати відставки уряду ще декілька днів.

Згадаємо, з чого все починалося. Приватні підприємці по всій країні, які протягом декількох років сплачували в бюджет лише 200 гривень щомісяця опинялися поза законом. Цей величезний базарно-інтелектуальний клас уже звик жити поза державою. Фактично, це була така змова між владою і людьми. Влада крала з інших видів податків, з газових грошей, з приватизації земель, будинків і майна, а людям дозволяла заробляти на себе, не платячи податки. Тому що 200 гривень на місяць назвати податками смішно. Але із зароблених грошей, які вони не віддають у розпорядження чиновникам, бо не довіряють їм, люди фактично оплачували медичне забезпечення, навчання дітей, сплачували хабарі суддям, міліції і всім іншим представникам цієї корумпованої держави. Так і жили люди і держава окремо. Бажання, щоб ця частина нашого населення – найактивніша і найнезалежніша, сплачувала податки – соціально абсолютно справедливе. Але тоді цим людям потрібно було гарантувати, що за свої гроші вони отримають належну медицину, освіту, судочинство і правопорядок і що ці гроші не будуть вкрадені урядовцями та чиновниками. А цього ніхто гарантувати і не збирався.

Саме тому перші вимоги про вето на Податковий кодекс були абсолютно зрозумілими і об"єднували всіх підприємців. Ці вимоги були менш актуальними для інших верств населення. Для цих інших, до речі, такими ж актуальними залишається невиносимість корупційного тягара і неможливість отримати у своїй державі якісний соціальний захист і соціальні послуги.

Якби підприємці почали вимагати від влади переговорів про найважливіші соціальні реформи, про боротьбу із корупцією, про справедливі суди і вільні медіа, які б владу могли контролювати – революція мала б продовження. Вона мала би продовження, якби ці вимоги були підтримані українськими інтелектуалами, так як колись польський Комітет захисту робітників підтримав вимоги "Солідарності" і допоміг їх сформулювати. Але для цього і інтелектуали, і підприємці повинні були би відчувати необхідність об"єднання зусиль. Врешті решт не лише ці дві верстви повинні були б відчути загальні інтереси, а й інші верстви суспільства, які працюють в інших галузях.

Але сталося все прогнозовано. Частина підприємців почала домовлятися з різноманітними опозиційними або навіть провладними силами, для яких важливо вирішити свої тактичні питання. Одне з них – відставка уряду. Очевидно, що при таким чином сформованій провладній більшості на зміну уряду Азарова міг би прийти лише уряд Колесникова, Клюєва чи Бойка, або навіть якогось Пупкіна, призначення якого пролобіювала б перед Януковичем одна з провладних груп. Можливо, такий уряд був би трошки кращим ніж уряд Азарова, а можліво, і гіршим, бо більшість з цих людей, як до речі і багато з їхніх опозиційних попередників сприймають владу так, як про це щиро заявила Богословська – як доступ до потоків, про який потрібно домовитися.

А ці потоки все одно отримувалися б за рахунок тих самих підприємців, і тих самих корупційних схем.

Реальних змін в країні можна досягти лише підтримуючи певні суспільні цінності, а не лідерів. Про ці цінності можна говорити з будь-яким урядом або президентом, а вже потім лише на підставі цих цінностей проводити строкові або дострокові вибори і голосувати за того, чию програму підтримуєш. І тоді не важливо буде, хто переможе на виборах – Янукович, Тимошенко, Тігіпко чи Яценюк. При кожному з них суди будуть чесними, а чиновники не корумпованими.

І все ж таки цей Майдан став великим успіхом нашого молодого громадянського суспільства. Якщо люди уже навчилися таким чином самоорганізовуватися, значить незабаром навчаться і реально використовувати власний досвід для зміни життя країни.

Микола Княжицький,
журналіст, генеральний директор
телеканалу "ТВі".

Учасники акції протесту проти Податкового кодексу побоюються розгону наметового містечка і кличуть на Майдан народних депутатів.

Про це повідомила одна з мешканок наметового містечка, передає ЛІГАБізнесІнформ.

Відповідаючи на питання про те, навіщо вони кличуть депутатів, учасниця акції сказала: "Щоб вони захистили наметове містечко. Сюди підтягується міліція, сюди підтягуються внутрішні війська. Нас всіх просто зметуть".

Учасники акції протесту також повідомили, що вони не задоволені рішенням парламенту щодо Податкового кодексу і припиняти протести не мають наміру.

На даний момент в наметовому містечку, яке нараховує більше 10 наметів, а також на площі перед ним знаходяться кілька сотень протестуючих.

У свою чергу один з координаторів акції Володимир Дорош повідомив, що поки невідомо, коли поновиться акція протесту.

"Зокрема, завтра навряд чи", - цитує його УНІАН. Він зазначив, що про подальші дії буде поінформовано.

Прес-секретар Центрального штабу порятунку підприємництва Святослав Шведов повідомив, що коменданту наметового містечка було вручено рішення суду про заборону акцій на Майдані Незалежності.

За його словами, біля Майдану в даний час стоїть "низка "бобиків".

Крім того, підкреслив він, депутати покинули наметове містечко, "для них акція закінчилася", цитує Швецова "Інтерфакс-Україна".

УП.

Провідіні журналісти Кременчука звернулися до міського голови Кременчука Олега Бабаєва з відкритим листом з приводу відносин, які складаються у новообраної влади Кременчука з представниками ЗМІ міста:

«Шановний Олеже Мейдановичу

Ми, журналісти Кременчука, звертаємось до Вас із відкритим листом з приводу відносин, які складаються у новообраної влади Кременчука з представниками ЗМІ міста.

Передусім, ми стурбовані відсутністю інформації про намічені заходи та наради за участю місцевих високопосадовців, ігноруванням прес-служби міськвиконкому, а відповідно і журналістів.

На нашу думку, таке явище набирає ознак систематичності. Нагадуємо, що ми повідомили Вас у п'ятницю, 26 листопада, відразу після апаратної наради про те, що засідання в мерії, яке стосувалося нагальних питань громадськості, минулого тижня пройшло без оприлюднення. У відповідь Ви пообіцяли виправити ситуацію.

Але у понеділок, 29 листопада, ситуація знову повторилася. Ми вважаємо, що за таких обставин журналісти не зможуть сповіщати своїх телеглядачів, слухачів та читачів про питання життєдіяльності міста і роботу міської влади.

Тим часом згідно із ч.2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність...»

І мешканці міста мають законне право отримувати цю інформацію. Крім того, віце-мери відмовляються спілкуватися із журналістами і просять всі питання ставити у письмовій формі через прес-службу міськвиконкому, що позбавляє пресу можливості оперативно отримувати інформацію і вчасно її подавати слухачам, телеглядачам і читачам.

Також від чиновників міського виконавчого комітету журналістам стало відомо, що Ви, як міський голова, плануєте відмінити проведення розширених відкритих апаратних нарад по п'ятницях за участі ЗМІ.

Нам стало відомо, що Ви маєте намір запрошувати журналістів раз на місяць лише на окремі апаратні наради. Ми припускаємо, що, можливо, це робиться з урахуванням Вашого бачення проведення цих засідань.

Але не можна відкидати і того, що закриті наради - це спосіб приховати непідготовленість новопризначених чиновників до роботи, та спроба зберегти їх репутацію.

Дозвольте Вам нагадати, що будь-які наради у міськвиконкомі є для журналістів, так само, як і для всієї громади, одним з головних офіційних джерел інформації про діяльність Кременчуцької влади. Крім того, обмеження доступу ЗМІ до інформації та створення перешкоди для реалізації прав та посадових обов'язків журналістів є порушенням чинного законодавства України, а саме частини 2 ст.34 Конституції України, Закону України «Про інформацію» (ст.. 1, ст..9, ст.. 10. ст..29, ст..42, ст.. 43).

Ми нагадуємо Вам, що на своїй першій прес-конференції у якості міського голови 16 листопада 2010 року Ви, Олеже Мейдановичу, заявляли про те, що всі наради будуть відкритими. Наразі Ваше слово йде урозріз зі справами. А журналісти, позбавлені можливості оперативно та об'єктивно висвітлювати події в місті.

Сподіваємося, що Ви НЕ ПРАГНЕТЕ зашкодити інтересам міської громади, яка має право на отримання своєчасної та збалансованої інформації про життя міста і діяльність органів місцевого самоврядування.

І це лише непорозуміння, яке Ви виправите якнайшвидше. Зважаючи на вищевикладене, просимо забезпечити журналістам вільний доступ до інформації, крім випадків, передбачених Законом України.

Зі свого боку пропонуємо з урахуванням діючого законодавства, роз'яснити заступникам міського голови та чиновникам міськвиконкому про право журналістів ставити їм питання в усній формі, а не лише через письмовий запит; зберегти можливість відвідування журналістами вузькопрофільних апаратних нарад; відкрито оприлюднювати у плані роботи міськвиконкому наради, що проводяться за участю віце-мерів і дозволити їх відвідування журналістами; проводити раз на місяць брифінг мера з пресою; проводити раз на тиждень прес-конференцію з одним із віце-мерів (таким чином, кожен заступник міського голови зустрічатиметься з журналістами приблизно раз на місяць); застосовуючи досвід мера Полтави, проводити прес-конференцію мера та секретаря міської ради після кожного засідання сесії міської ради.

З повагою, журналісти - працівники ЗМІ Кременчука: від редакції ''Кременчуцького Телеграфу'' випусковий редактор газети Олег Булашев, редактор газети ''Програма плюс'' Олександр Курилов, редактор служби інформації радіо ''Європа плюс Кременчук'' Олена Орлова, за дорученням служби інформації ''Відкритого радіо'' зав. службою інформації Ірина Кожарська, редактор служби новин ''Авторадіо'' Ольга Леонова, відповідальний секретар газети ''Вісник Кременчука'' Наталія Мігунова, головний редактор газети ''Кременчуціька панорама'' Інна Данилейко, зав. творчим відділом газети ''Вісник Кременчука'' Ольга Мінчук, керівник служби інформації радіо ''Шансон'' Едуард Севастьянов, Ірина Скрипачова (ТК ''Візит''), головний редактор газети ''Кремінь'' Ольга Оленич».

Архів Майдан-ІНФОРМу на цю тему:
http://maidan.org.ua/static/news/2010/1291110736.html

"Майдан".

С момента предпринимательского ультиматума от В.Януковича ждали действий, заявлений, гнева, чего угодно, только не пассивности. Ждали не только митингующие предприниматели. Ждали все, кто традиционно с интересом наблюдает за событиями политической жизни. Ожидания народа прекрасно понимали в Администрации Президента. Понимали на Банковой и то, что игнорировать не самый малый электоральный сегмент - предпринимателей - нельзя. Чревато последствиями, даже если следующие выборы состоятся лишь в 2012 году.

И как результат - на следующий же день нового Майдана В.Янукович заявил, что готов к диалогу с митингующими. О чем это говорит? Ни о чем, кроме того, что Президент решил, во-первых, потянуть время. Во-вторых, сохранить "лицо демократа". Оставив, таким образом, народ в томительном ожидании на какое-то время, "добрый" В.Янукович дал слово "злым боярам" - соратникам по Партии регионов, которые принялись тотчас же стращать собравшихся на Майдане бесперспективностью их инициатив.

Оппозиционные политики, наивно полагающие, что предпринимательский Майдан примет их сначала под свое крыло, а затем и даст порулить, в значительной мере выступили в роли раздражителя. Как ни парадоксально бы звучало, но бизнес-Майдану стал нужен Президент. В.Янукович заставил себя ждать, а, стало быть, по всем законам, своим появлением воодушевил. Любопытно, на Банковой работают профессиональные социальные психологи, или у В.Януковича все так удачно получилось случайно? Скорее всего, социальных психологов на Банковой нет.

На шестой день затяжной акции протеста Президент таки уделил внимание митингующим, причем уделил внимание самым выигрышным для себя способом - лично пожаловал в "Місто волі" на столичной площади Независимости. Визит В.Януковича в палаточный городок носил неофициальный характер. По видеозаписи, появившейся в Интернете, складывалось впечатление, что это не лидер ненавистной для предпринимателей власти приехал для серьезного разговора, а заботливый родитель навестил своих отпрысков в пионерском лагере.

"Пойдемте чай попьем, Виктор Федорович?", - слышен голос революционера. "А пойдемте!", - с улыбкой на лице отвечает предводитель режима. Более отметить нечего, так как по существу на той встрече Президент так ничего и не сказал. Разве что: "Вам Премьер-министра оставлять? (В.Януковича сопровождал Премьер Николай Азаров, - ред.). Будете договариваться? Помните, я на вашей стороне".

Тем временем на главной площади страны митингующие делятся на своих и чужих, на сторонников создания политической партии и противников этой идеи, спорят о том, вносить ли требование о роспуске Верховной Рады или не вносить. Революционные настроения сменила внутривидовая борьба, которая неизвестно чем бы закончилась, если бы В.Янукович не решил окончательно закрепить за собой образ мудрого и доброго правителя, ради блага народа способного исправить ошибки нерадивых подчиненных, а то и, не ровен час, наказать кого следует.

30 ноября в "Борисполе", перед отлетом в Казахстан на саммит ОБСЕ, В.Янукович все же ветировал Налоговый кодекс. "Я наложил вето и считаю, что ситуация, которая сложилась, полностью приемлема для того, чтобы мы действительно создали документ, который соответствует цели модернизации экономики страны", - заявил Президент перед посадкой в лайнер.

Казалось бы, предприниматели победили. Их требования, их недельное пребывание на Майдане оказалось действенным орудием борьбы против "антинародного режима".Но что значит "вето"? То, что в Украине не будет Налогового кодекса, ущемляющего в правах малый и средний бизнес? Кто сказал? Кто сказал, что "подправленные" нормы Налогового кодекса окажутся лучше?

Все бы хорошо, но смущает наличие некоторых рисков, так как любые риски в политике имеют обыкновение быстро воплощаться в жизнь. Во-первых, кто эти люди, которые будут делать "работу над ошибками"? Уж не те ли самые специалисты, которые готовили принятую парламентом, более чем противоречивую редакцию документа? Присутствие в рабочей группе представителей бизнеса также не должно вводить в заблуждение. При наличии нескольких конкурирующих центров внутри предпринимательского протестного движения, о котором говорили в последние дни, в рабочую группу могут попасть наиболее "лояльные из нелояльных".

Во-вторых, что значат слова Президента об "отдельных разделах" Налогового кодекса, которые подлежат пересмотру? В течение всего бизнес-Майдана звучали самые разные претензии практически ко всему документу. Не станет ли пересмотр отдельных разделов "заменой окон в разрушенном доме"?

И, наконец, ветирование Налогового кодекса дает власти надежду на то, что бессрочная акция протеста прекратится и Майдан "рассосется". Есть риск, что "отретушированный" кодекс мало чем будет отличаться от ветированного. А второй раз собрать бизнес-Майдан, да еще в преддверии новогодних праздников, может оказаться весьма затруднительно. Тем более, что площадь в центре Киева можно занять новогодней елкой, детскими аттракционами и чем-нибудь еще, лишь бы не допустить повторного прихода митингующих бизнесменов.

http://news.liga.net/articles/NA100408.html

Все частіше переконуюсь, що всі наші поразки та невдачі значною мірою є наслідком своїх власних хибних дій, внутрішніх непорозумінь, безпідставних амбіцій, якими люди в певних обставинах не захотіли поступатися...

[ Читати далі ]

"Майдан".

Влада боїться соціального вибуху і не хоче виглядати не в кращому світлі перед партнерами країн Західної Європи.

Про це заявив головний координатор акції протесту проти Податкового кодексу Олександр Данилюк, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

[ Читати далі ]

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ і прем`єр-міністр України Микола АЗАРОВ на Майдані Незалежності у Києві проводять зустріч з підприємцями – учасниками акції протесту проти Податкового кодексу.

Як передає кореспондент УНІАН, одразу після завершення участі у церемонії вшанування жертв голодоморів глава держави і прем’єр прибули на Майдан Незалежності.

В.ЯНУКОВИЧ з’ясовує позиції підприємців, щоб відпрацювати своє рішення відносно Податкового кодексу.

УНІАН.