Короновірус в Україні в перед початком літа 2020
- 30.05.20, 16:22
- Знання є сила
Симон Петлюр
КИЇВ. 26 травня. УНН. Посольство України у Франції вшанувало пам'ять видатного українського державного діяча Симона Петлюри в річницю його загибелі. Про це в понеділок, 25 травня, повідомили на сторінці посольства в Twitter, передає УНН .
"Ми вшанували пам'ять видатного українського державного діяча - голови Директорії Української Народної Республіки, Голови Армії України - Симона Петлюри. 25 травня 1926 він був убитий ворожою кулею на вулиці Расін в Парижі і похований на кладовищі Монпарнас ", - повідомили в посольстві.
Довідка УНН : Симон Петлюра був одним з лідерів національного руху в Україні. З 1919 по 1920 рік він був головою Директорії УНР і головним отаманом військ і флоту. Петлюра вбитий в 1926 році в Парижі Самуїлом Шварцбардом, якого в підсумку виправдав французький суд.
Нагадаємо, в травні 2019 року архів Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України розсекретив майже 350 документів про діяльність Української народної республіки (УНР) і про вбивство Симона Петлюри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві відкрили барельєф Симону Петлюрі
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 24 по 29 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних і стаціонарних телефонів. Було опитано 2056 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Дослідження проведене в рамках проекту Центру Разумкова, що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Загальна оцінка ситуації в суспільстві
29% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 49% — що події розвиваються в неправильному напрямі. 29% опитаних дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років. Частка тих, вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становить 50%, що не здатна їх подолати — 14,5%.
Довіра до державних та суспільних інститутів
Довіру до Президента України висловили 59% респондентів, не довіряють йому 35% опитаних. Верховній Раді України довіряють 28% респондентів, тоді як недовіру їй висловили 66% опитаних. Недовіра переважає і у ставленні до Уряду України (відповідно 32% і 57%), Національного банку (відповідно 34% і 50%), Національної поліції (відповідно 36% і 56%), Міністерства охорони здоров’я (відповідно 29% і 63%).
Довіра до політиків
Оцінюючи рівень довіри до політиків, серед тих із них, чиї прізвища були представлені в опитувальнику, лише до В. Зеленського довіра висловлюється частіше, ніж недовіра (йому довіряють 57% опитаних, не довіряють — 37%). Стосовно інших політиків недовіра висловлюється частіше, ніж довіра. Так, Д. Разумкову довіряють 34%, не довіряють — 37%, С. Вакарчуку — відповідно 20% і 64%, Ю. Бойку — відповідно 19% і 66%, Ю.Тимошенко — відповідно 18,5% і 74%, П. Порошенку — відповідно 18% і 77%, А. Авакову — явідповідно 16% і 69%, Д. Шмигалю — відповідно 13% і 38%, А. Єрмаку — відповідно 9% і 41,5%.
Електоральні орієнтації громадян
Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 41,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За «Опозиційну платформу — За життя» готові віддати свій голос 14% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором, за «Європейську солідарність» — 14%, за ВО «Батьківщина» — 7%, за Політичну партію «Сила і честь» — 4,5%, за Політичну партію «Голос» — 3%.
Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би В. Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за П.Порошенка, 11% — за Ю. Бойка, 6% — за І. Смешка, 5% — за Ю.Тимошенко, 3,5% — за А. Гриценка, 2% — за О. Ляшка.
Дані в таблицях наведені у відсотках.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?
У правильному напрямі | 28,9 |
У неправильному напрямі | 48,7 |
Важко відповісти | 22,4 |
Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?
Здатна подолати протягом найближчих кількох років | 28,8 |
Здатна подолати у більш віддаленій перспективі | 50,1 |
Не здатна | 14,5 |
Важко відповісти | 6,6 |
Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інституціям?
| Зовсім не довіряю | Скоріше не довіряю | Скоріше довіряю | Повністю довіряю | Важко відповісти | Баланс довіри-недовіри* |
Президент України | 16,7 | 18,5 | 37,3 | 21,3 | 6,2 | 23,4 |
Верховна Рада України | 32,8 | 32,9 | 23,7 | 4,1 | 6,6 | -37,9 |
Уряд України | 27,5 | 29,6 | 27,6 | 4,3 | 11,0 | -25,2 |
Національний банк України | 23,8 | 25,8 | 27,9 | 5,9 | 16,7 | -15,8 |
Міністерство охорони здоров’я України | 34,8 | 28,4 | 24,4 | 5,0 | 7,4 | -33,8 |
Національна поліція | 28,5 | 27,1 | 29,5 | 6,2 | 8,8 | -19,9 |
* Різниця між часткою тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє соціальній інституції
У травні українці відпочиватимуть цілих 12 днів. Робочими будуть залишилися 19.
У травні нас чекає два довгих вікенду - по 3 дні поспіль. Перший - на День праці (1-3 травня), другий - на День Перемоги (9-11 травня). Про це пише "Українська правда".
Також ніхто не скасовує звичайні 6 вихідних.
Як раніше писав Vgorode, до Дня Києва (30-31 травня) відкриють оновлену частину парку Партизанської слави , яка буде зустрічати киян нової вхідною групою з арками і пішохідними фонтанами.
Також ми писали про те, що з'явився розклад трансляцій Великодніх богослужінь на українських телевізійних каналах.
Глава ГО «ГРУПА ПАТРІОТ» Олег Котенко займався обмінами полонених від самого початку російсько-української війни, тож знає про те, як що відбувається та яким чином не з чиїхось слів, а з власного досвіду. Від підготовки списків утримуваних до перемовин з ворогом у 2014-2016 роках. Тож зараз має бачення того, що було раніше, і може порівняти з тим, що сталося сьогодні.
Сьогодні він давав інтерв’ю в ефірі «24 каналу».
За словами Котенка, вперше відбувся обмін на умовах ОРДЛО і без конкретної участі Росії, як країни-агресора. При цьому Україна була вимушена погодитись з цими умовами.
По-перше, Росія взагалі цього разу не мала відношення до погодження списків і виступила як спостерігач. Вона передала «пальму першості» в руки своїх маріонеток і де-факто відійшла в сторону, тим самим демонструючи, що «вона тут ні до чого», не є стороною конфлікту, а Україна домовляється з бойовиками сама через прямі переговори та погодження. Тобто сценарій саме прямих перемовин та усунення Росії почав діяти вже у такому контексті.
Крім того, варто враховувати й інший аспект – західні партнери по «нормандському формату». Вони тиснуть на Росію щодо виконання «мінських угод», а вона хоче відійти від визначення країни-агресора. Тож цього разу все дійсно пройшло майже без участі РФ, але на умовах її маріонеток «Л/ДНР».
Щодо списків, то тут варто подивитися, кого віддали та забрали. Так, серед тих, кого отримала Україна, дійсно є двоє військових. Але по всіх інших особах дуже багато питань, навіть якщо не брати до уваги поліцейського «ДНР». Майже всі – цивільні особи, які або просто висловлювали проукраїнську позицію, або взагалі не мають відношення до конфлікту навіть у власних поглядах. Вони були – їх віддали. Україна натомість віддала тих, хто вже проходив у справах за тероризм та готував теракти на мирній території.
Власне, такий обмін може свідчити лише про одне – це політична акція, яку мали зробити обидві сторони, при цьому Україна тепер зобов’язана ще й погодитись на розведення сторін через те, що це було умовою обміну від самого початку. Шантаж, який застосовує Росія, використовуючи представників створених нею угруповань.
Олег Котенко також розповів, чому, на його думку, немає українських журналістів під час обміну. Це не лише через те, щоб не бачили кого саме віддає та отримує Україна, тому що цю інформацію все одно сховати не вийде. За його словами – це умова Росії, яка хоче мати першість у висвітленні подій. Російські ЗМІ працюють і першими показують те, що відбувається, але з використанням потрібних для них посилів. При цьому сепаратистськими та російськими ресурсами доводиться користуватися українським, щоб потім подавати новини з посиланням саме на них.
Яким може бути вихід та які умови має поставити зараз Україна, якщо вже говорити про «всіх на всіх»?
Олег Котенко вважає, що потрібно перестати робити з обмінів торги. Українська сторона повинна підняти питання іншого формату обміну в рамках «нормандської четвірки», коли між обмінами проходить не більше місяця. При цьому, не більше місяця повинні утримуватися й полонені. Спочатку, якщо вже говорять про «всіх на всіх», то спочатку потрібно зробити акцент на тих, кого утримують в полоні понад 4-5 років, а таких дуже багато. Потім звільняти тих, кого утримують менший строк. І нарешті вийти на формат, коли після затримання людину засуджують, навіть заочно, та передають іншій стороні і на це виділяється 3-4 тижні. Ось тоді дійсно буде «всіх на всіх», а люди перестануть бути розмінною монетою.