_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_

Я хочу так сказати, що люблю тебе,

Але між нами відстань невідома...

Так сталося, що тут не справжнє все,

Тож будемо ми просто так, знайомі...

---

Любов моя не в смайлах, не в словах,

Вона в душі живе десь тихо-тихо...

Літає вільно в сонячних світах,

Веселкою живе в рядках із літер...

---

Я хочу так сказати та не смію

Вриватися й твою будити суть...

А втриматись як завжди не зумію

І знов схвилюю віршами весну...

---

Любов моя народжена єством,

Із творчості окрилена піснями...

Пишу її тобі простим пером,

Цілунки шлю незримими устами...

---

...........

-_-_-_-_-_--_----___-----___----_--_-_-_-_-_-

І я боюсь, і ти боїшся...

Невже злякалися ми тиші?

Не хочеш, поруч щоб лишився

І так крадемось тишком-нишком

---

Бреду по днях, в тумані ніби,

В моїх долонях знову пустка.

Не ангели ми, всі без німбів

І грішимо десь часто-густо...

---

Будуєм замки в стиках долі,

Розучуєм сценарій просто.

Чи то спинивсь, чи йду поволі,

Чи просто фатум високосний?

---

Отак блукаєм, марим снами

І хочеться це все спинити...

Та все ж я вірю, що дістанем

Щасливий доленосний злиток..!

---

...

Украинцы - это плохо,

Добкин, Кернес - хорошо,

Украинцы - это плохо,

Аделаджа - хорошо.

 

Украинцы - это плохо,

А вот Фельдман - хорошо,

Украинцы - это плохо,

А Табачник - хорошо.

 

Украинцы - это плохо,

Богословская - не плохо,

Украинцы - это плохо,

А Арфуш - совсем не плохо.

 

Украинцы - это плохо,

Черновецкий - хорошо,

Украинцы - это плохо,

Гурвиц - это хорошо.

 

Тина Кароль – как чудесно!

Украинцы – плохо.

Таня Либерман прекрасна!

Украинцы – плохо.

 

Вот Кауров Будулай – депутата выбирай!

Жвания, Григян, Васадзе – все славяне, все свои!

Украина – это плохо,

Вся фашистская она.

 

Украинцы все фашисты,

Нехорошие они.

Против них антифашисты,

Толерантные они.

 

Чтоб фашизм нам победить –

Украинцев всех убить!

Потому что если нет –

Будет новый Святослав,

 

Новый Гонта, Зализняк,

И Хмельницкий, и Богун,

Будет Довбуш, Кармалюк,

Скоропадский, Болбочан,

И Петлюра, и Махно,

Коновалец и Бандера,

И прийдет Роман Шухевич -

Он со шмайсером , в крестах, -

Нагонять тотальный страх.

 

Вот поэтому и надо

Украинцев всех убить,

А фашистскую их землю

АрфушАми заселить.

 

И наступит толерантность

Без фашистских украинцев:

Вместо свастики фашистской

Там где был Собор Софии

Будет центр жертв голокоста

И музей фашистских жертв,

Чтобы каялись фашисты,

И платили жертвам деньги,

Можно в долларах и евро,

И наличкой тоже можно,

Потому что виноваты,

Что такими родились,

На земле своей фашистской,

Где кровавые погромы

Сотворили гайдамаки.

 

В общем, стыдно и немодно

Быть фашистским украинцем,

Провокатором-злодеем,

маргиналом-экстремистом.

 

http://zo-zo.livejournal.com/

Тоді, коли вони кінцево розійшлись,
від неї почали приходити дивні листівки;
дивись, писала вона, це – збирачі конопель, 
це вони повертаються в міста, несучи 
на плечах гарячі рослини,
заходять в свої будинки, обережно
переступаючи через черепах і старих,
вже сліпих від старості тритонів;

крізь земляні долівки в їхніх будинках щоранку
виростає очерет, з якого пастухи роблять 
дивні духові інструменти, що звучать залежно
від напрямку вітру;

і, виганяючи зранку череди, вони 
випускають вперед повітряних зміїв і
вимахують бамбуковими палицями,
будячи зі сну помаранчеві зірки;

говорячи –

вперед, наші старі бойові черепахи, вперед,
виплутуйтесь із цієї жорстокої трави, ламайте смарагдове листя, за нашими спинами, за нашими голосами обов’язково прийдуть наші діти, вони ще дійдуть до кінця безкінечних полів, в яких нам доведеться помирати від лихоманки і старості, так що вперед, вперед, на голос повітряних зміїв, на порух нічних тварин, на тіні померлих, які не можуть продертись крізь нашу густу траву.

Дивись, писала вона йому,
все, що збулось і все, що збудеться,
все, що тобі заважає і що тебе зміцнює –
все це в руках невідомих тобі чорноробів,
наша велика реальність, з кав'ярнями й 
кредитними банками, чекає щоранку
на твоє пробудження;

все функціонує лише за твоєї присутності,
все закінчується лише з твоїм помиранням,
все це ніколи не припиниться,
все триватиме безкінечно,
без кінця і початку,
до самої смерті. 

                     Cергій Жадан

_-_-_-_-_-_-___----___----___----___-_-_-_-_-_-_-_

Мені сниться твоє русяве волосся,

Гладить вітер пестливо коси твої...

Чи сумуєш ти, чи просто здалося?

Відлітають до тебе думи мої...

---

Обійняти так хочеться тебе за плечі,

Пригорнути й сховати від сірих проблем.

І сказати тобі в тихий зоряний вечір,

Що люблю, і, що серце палає вогнем

---

Не злякають турботи, не боюся печалей,

Їх розвіємо в посмішці наших бажань.

Навіть відстань не здатна затримати далей

Наших світів, що летять без вагань...

---

Часто сняться мені твої пристрасні очі,

Що чекають і ніжно, лагідно звуть...

Поспішаю до тебе крізь дні і крізь ночі.

Щохвилини все ближче, і вже не спинюсь

---

 ...

12

Той Дванадцятий Ангел у білому впаде додолу (а довкіл тільки ніч, а довкіл порожнеча…), і сам Полама собі крила, аби вже ніяк і ніколи Не здійматися в вись, і Йому не співати осанн. Той Дванадцятий скрутить мотузку із променів повні, Зробить зашморг, зійде на потертий, кульгавий стілець. Той Дванадцятий вирветься з себе за межі, назовні Десь опівночі, в мить, коли Перший одягне вінець.

 Наберу собі намисто з червоних коралів,
 Ясним кольором веселим, звеселю серденько,
 Подивлюсь у ясне небо радісно,без жалю...
 Там танцює місяць-коло між зірок дрібненьких.
 Я б із ними танцювала, та немає хисту,
 Подарую місяченьку те моє намисто,
 Хай милується на тії зернятка червоні,
 А мені напам"ять  зірку, у мою долоню.
 Поцілую я маленьку і верну на небо,
 Загадать могла б бажання, та мені не треба
 Я не хочу, щоб та зірка задля примхи згасла,
 Хай засяє знову в небі, бо вона прекрасна.

_-_-_-_-_-_--_--_--_-_-_-_-_

Прагну пісню тобі заспівати

Про безкраї простори далекі,

Там де сонячне світло злітати

Починає...

---

Прагну губи твої цілувати

ніжно, тамуючи подих...

Там лиш серце читає цитати

Що кохає...

---

Намагаюся втримати вічність,

Полум`яне любові багаття

І приймаю його невловимість

Сподіваюсь...

---

Намагаюся не зупинятись,

Не скувати його у кайдани...

Почуття, що заживлює рани

Просинаюсь...

...

_-_-_-_-_-_-_-__---__-_-_-_-_-_-_

Невже тільки у снах

Доленосний наш птах

Може жити у вільнім просторі?

У яких же світах

Сяє ще на устах

Поцілунок, що схожий на море?..

--------------