хочу сюди!
 

Людмила

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «україна»

Скелі Довбуша


Скелями Довбуша називається група скель висотою до 80 метрів. Вони знаходяться біля села Бубнище Долинського району Івано-Франківської області. Ця група скель включена до складу Поляницького регіонального ландшафтного парку та визнана пам'яткою природи державного значення.
   Скелі Довбуша утворилися в період активних геологічних процесів понад 70 мільйонів років тому і спочатку перебували на дні теплого моря. За час існування скель піщаник місцями вивітрився, в результаті чого, форма деяких скель нагадує різних казкових істот.  Детальніше тут

День Соборності України 2013 Сімферополь

У Сімферополі 22-го січня в парку імені Тараса Шевченка проходило урочисте відзначення Дня Соборності України. Міська влада, школярі та жителі міста традиційно складали квіти до пам’ятника Кобзарю, звучав Гімн України, над натовпом майоріли синьо-жовті прапори.
Та на цьому святкування Дня Соборності не закінчилося. Активісти громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український Дім» провели акцію «Ми різні, але в нас одна любов – Україна!», в якій прийняли участь звичайні мешканці міста.
Учасники акції розповіли про значення цієї події в історії України. Кожен з них символізував окремий регіон нашої країни та повідомив декілька цікавих фактів про своє місто. На заході панувала тепла та позитивна атмосфера. Крім цього, було організовано флешмоб, в якому учасники створили мапу України.

Така акція вперше проводиться у Сімферополі, до цього ж всі обмежувалися стандартними церемоніями. За словами організаторів, метою цього заходу було привернути увагу мешканців міста до Дня Соборності, показати красу рідної країни та її унікальність.

Адже не дарма організатори обрали саме таке гасло "Ми всі різні, але у нас одна любов - Україна!". Бо не важливо, якої ти національності, віросповідання, або якою мовою ти розмовляєш , головне що ти відчуваєш себе українцем і любиш Україну!


Група:

http://vk.com/sob_simf

Автор статті: Анастасія Дмитренко

Редактор: Ольга Дмитренко

Фотограф: Катерина Криворученко


Український наступ роздав синьо-жовті стрічки до Дня Соборності

Активісти громадської організації "Український наступ" роздали киянам та гостям столиці понад 200 синьо-жовтих стрічок з нагоди Дня Соборності України.
В рамках акції громадян було поінформовано про мітинг патріотичних сил на Софійській площі 22 січня.
Місце роздачі - вихід з м.Майдан Незалежності.

         

Український наступ роздав синьо-жовті стрічки до Дня Соборності

Активісти громадської організації "Український наступ" роздали киянам та гостям столиці понад 200 синьо-жовтих стрічок з нагоди Дня Соборності України.
В рамках акції громадян було поінформовано про мітинг патріотичних сил на Софійській площі 22 січня.
Місце роздачі - вихід з м.Майдан Незалежності.

        

Український наступ роздав синьо-жовті стрічки до Дня Соборності

Активісти громадської організації "Український наступ" роздали киянам та гостям столиці понад 200 синьо-жовтих стрічок з нагоди Дня Соборності України.
В рамках акції громадян було поінформовано про мітинг патріотичних сил на Софійській площі 22 січня.
Місце роздачі - вихід з м.Майдан Незалежності.
         

Палац Жевуських-Лянцкоронських

На Львівщині знаходиться невеличке містечко Розділ, засноване у 1569 році. Своєрідна назва Розділ, пояснюється тим, що ця територія була межею між полями сусідніх сіл Березина і Крупсько. Колись тут стояв замок, а на початку XVIII століття на його місці було зведено палац.


Родина Жевуських у 1704 році будує у Роздолі палац, яким спадково володіють чотири покоління, а потім будівля переходить у власність Лянцкоронських.
З 1874 по 1903 роки палац активно розбудовується графом Каролем Лянцкоронським, будівлю палацу було прикрашено медальйонами з зображеннями богів з Олімпу, а територію кількома десятками античних (але не тільки) скульптур. Граф Кароль був відомим меценатом та колекціонером, його колекція вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. В палаці було облаштовано майстерні для художника Яцека Мальчевського. Детальніше тут

Ще трохи про міграцію.

Натрапив на цікаві факти, що стосуються Росії, у тому числі міграції, тому вирішив навздогін нещодавньому своєму "Иммиграция в Украину" (http://blog.i.ua/community/662/1152519/) зробити невеличкий додаток. Треба ж орієнтуватись, що може нас очикувати.

- Принято решение о том, что Москва вдвое увеличит количество трудовых мигрантов. Источник: начальник отдела международного и межрегионального трудового обмена департамента труда и занятости Андрей Кубышкин
- Квота для мигрантов в розничной торговле увеличена на 25% Источник: Премьер-министр РФ Дмитрий Медведев
-  Министерство труда и социальной защиты утвердило на 2013 год квоту на приглашения для трудовых мигрантов. 1 225 907 гастарбайтеров привлекут работодатели в 2013 году. Источник: Министерство труда и социальной защиты

  • Каждое второе преступление (раскрытое) в Москве совершатся мигрантами. Источник: Мэр Москвы Сергей Собянин
  • - 80% убийств в столице совершается иностранными мигрантами. Источник: начальник ГУМВД Москвы Анатолий Якунин
  • - Ставропольский край. Нефтекумск: 88% преступлений совершают приезжие с кавказских республик. Источник: полиция Нефтекумска
  • - Мигранты занимают 7% рабочих мест РФ. 77% иностранных мигрантов прибывают в Россию из стран СНГ. В России находятся не менее 9,5 млн. иностранцев, из них не менее 3,5 млн. нелегально. Источник: глава Федеральной миграционной службы Константин Ромодановский
  • - Треть рабочих мест в Москве занимают мигранты. Источник: заместитель мэра столицы по экономическим вопросам Андрей Шаронов

  • - 71% процент граждан России считает, что рост числе преступлений связан с наплывом мигрантов и считают нужным ограничить их количество. Источник: Левада-Центр
  • - Власти Москвы разрешили строительство мечетей в каждом округе столицы. Источник: Председатель Совета муфтиев России Равиль Гайнутдин
  • - В московских роддомах в 30% случаев рожают мигранты. Источник: директор Института демографических исследований, Игорь Белобородов
  • - Самые разыскиваемые наркодиллеры РФ 2012 года: 12 азербайджанцев, 4 афганца (2-ое уже успели купить российское гражданство), 9 таджиков (1 с российским гражданством), 3 киргиза, 1 грузин, 1 казах. Источник:ФСКН   
  •   http://via-midgard.info/news/in_russia/vozrozhdenie-rossii-po-putinski-za-takie-itogi.htm; - там ще є багато цікавого.                                                 
Порівняно з Москвою в Україні не так складно, але навіть декілька маленьких штрихів свідчать, що проблема вже окреслилася:
-В целом в прошлом году иностранные граждане совершили только в Киеве 130 преступлений против украинцев А украинцы против иностранцев – 26 преступлений. 12.07.2007, начальник ЦОС ГУ МВД в Киеве Владимир Полищук.

-Представники інших країн, мігранти скоїли 357 правопорушень проти українських громадян; в той же час злочинів проти іноземців  зафіксовано всього 95 (2011р, 9міс).

Як себе поводити на дегустації вин


Відпочиваючи в Криму, просто необхідно відвідати дегустацію вин, щоб більше дізнатися про цей унікальний напій, адже вино треба знати, любити, цінувати і вміти пити.
Ці знання в подальшому можуть врятувати Вас від підробок, оскільки крім дегустаційних залів, покуштувати вина можна і на курортних базарчиках. Але пам'ятайте, що не все те є вино, що вином називають.
Щоб упевнено почуватися на дегустаційному заході, необхідно знати правила винного етикету. Детальніше тут

Аскольд, Олег та Ігор - великі засновники руської держави

Здається мені, що три історичних персонажа, яких я виніс у заголовок блогу, якось дуже мало висвітлюються сучасною масової культурою. Наші парки і сквери зайняті пам'ятниками іноземних діячів на кшталт Леніна-Ульянова-Бланка, вулиці часто носять назви іноземних євреїв, більш менш користуються популярністю більш пізні київські князі, а ось ті хто стояв у коріння створення великої держави Русь, якось замовчуються або їм присвячується декілька абзаців в підручниках історії.

Київський князь Аскольд найбільш таємничий персонаж нашої історії. Згідно з "Повісті временних літ" (ПВЛ) Аскольд разом з Діром були дружинниками Рюрика, котрий їх відправив у похід на Царград, але по дорозі вони захопили Київ, у похід не пішли, а стали княжити в Києві. Насправді ця історія викликає великі сумніви. І здається літописець просто по прошестю 300 років з тих подій намагався якось інтерпретувати залишені розповіді про якусь династичну війну у древності, котрі лишилися з тих часів у вигляді легенд та оповідань і перемішав історичні події з епосом. Здається якась крупна династична сварка була в Русі, але деякі факти можуть нам казати, що відбулася вона не в період Аскольда та Олега, а трохи пізніше і пов'язана радше з Ігорем. Я потім скажу чого я так думаю. 

Однією з небагатьох світлих думок Михайла Грушевського було поєднати сталість династичної спадковості Аскольда та Олега. Однак його теза про те, що Олег правив раніше за Аскольда не витримує ніякої критики. Але сама теза безумовно цікава. Цікаве ім'я князя Аскольд, в такому вигляді не можна казати про його належність до слов'янських імен, але не менш натягнутим виглядає виведення його зі скандинавського Haskuldr. Цікава версія Рибакова, який виводив ім'я Осколд від самоназви місцевих скіфів, яких Геродот називав сколоти. Польський хроніст Ян Длугош повідомляв, що Аскольд походив від роду засновника Києва - Кия. Цієї тези притримувався і Рибаков. Щодо ж напарника Аскольда - Діра, то я тут притримуюсь думки того ж Рибакова, що його скоріш за все не існувало:

«личность князя Дира нам не понятна. Чувствуется, что его имя искусственно присоединено к Оскольду, потому что при описании их совместных действий, грамматическая форма дает нам одиночное, а не двойное число, как это должно было бы быть при описании совместных действий двоих лиц». 

За "Новгородським первинним літописом" Аскольд правив Києвом ще до прибуття Рюрика. Тому я думаю можна вважати, що до дружини Рюрика він не мав відношення, а історія ПВЛ лише набагато пізніша інтерпретація подій, яких літописець не міг бачити.

Отже полишимо родовід князя і звернемося до його дій. Відомо про нього мало, але видно що саме він почав складати розрізненні племінні союзи у державу. Першою справою він звільнив Київ від дані хозарам. Аскольд почав брати під свою руку племена, приєднавши до Київської держави полочан та кривичей. Він першим вирішив оспорити  торговельну перевагу Візантії, два рази нападаючи на неї і примушуючи її до вигідних торговельних договорів. Відомо, що він вів якусь війну з болгарами, проте причини і мета князя невідомі. Аскольд почав будувати могутність майбутньої держави.

Хоча мушу зазначити, що я не згодний з твердженнями Михайла Юліановича Брайчевського, бо він дуже сильно перебільшує вплив і могутність держави Аскольда. І взагалі безглуздою виглядає теза, що наступник Аскольда Олег своїм "переворотом" відкинув Русь назад в розвитку. Твори Брайчевського явно ідеологізовані, не кажучи, що вони суперечать фактам. І твердити, що Аскольд завоював ледь не пів Азії, а такий-сякий Олег підірвав цю могутність...ну це щось схоже вже на фолк-хісторі. Хоча не заперечу, що Михайло Юліанович мав цікаві і світлі думки, особливо стосовно його дослідів щодо слов'янської рунічної писемності. Але з Аскольдом явне перебільшення.

Наступник Аскольда Олег особистість легендарна і так що, залишила великий вплив у народній пам'яті у вигляді епосів і легенд. Це такий собі слов'янський Беовульф. Вокняжіння Олега за ПВЛ викликає великі сумніви. Згідно з версією Нестора, то Олег, будучи дружинником сина Рюрика Ігоря, напав на Київ, вбив Аскольда і Діра, як узурпаторів та почав княжити у Києві у якості регента при Ігорі. Вся ця історія викликає сумнів. По-перша дивна поведінка як на новгородця у Олега після захоплення Києва - він одразу ж накладає данину на Новгород. Російський історик Ловмянський досліджував це питання і довів, що важко його вважати новгородцем. Хоча теза Ловмянського, що він пішов зі Смоленського князівства також мало чим підкріплена. По-друге час регентства Олега це десь 40 років, за які Ігор мав би давно вирости і стати князем. Також цікаво, що Аскольда, начебто за версією Нестора узурпатора, було поховано з усіма почестями, а княгиня Ольга, жінка Ігоря Рюриковича, поставила на тому місці Церкву святого Миколая. Тобто якби дійсно Аскольд був узурпатором, навряд чи в Ольги було таке відношення до узурпатора. Тобто скоріш за все історія з Олегом і Аскольдом це якась історія, яка колись можливо і справді відбулася, проте навряд чи саме з Олегом і Аскольдом, скоріш за все правдива теза Грушевського про спадковість Олега та Аскольда щодо один одного.

Олег продовжив політику Аскольда на об'єднання розрізнених племен. Він підкорив своїй владі деревлян, уличей і тіверців, а також відвоював у хозарів сіверян та радимичей, котрі платили данину хозарам. Олег розумів, що в цьому регіоні є два серйозних гравця - Хозарія і Візантія. Він вирішив зробити першою в регіоні саме Русь. Всупереч тезам Брайчевського, саме з Олегом пов'язане визволення русів з під протекторату іноземців. Для початку Олегу треба було підкорити Візантію, котра вже давно була головним ворогом слов'янства. В 907 році Олег атакував Царград і імператор Лев ІV Філософ був змушений здатись русам. Олег змусив візантійців укласти мир, дозволити русам вільно торгувати, а також відтепер Візантія змушена була платити данину Русі. На знак своєї перемоги Олег прибив щит на воротах Царграду. Велика перемога нашої зброї!

Арабський історик Аль-Масуді повідомляємо нам ще про один похід Олега - на Каспій. Флот із близько 500 кораблів атакував берега Азербайджану. Що не поділив між собою Олег та хани Азербайджану невідомо, можливо це була звичайна торговельна війна, або просто намагання підкорити своїй руці далекі землі і перетворити їх на колонії. Хозарський каган, котрий мав договір з русами і Олег чесно його виконав, віддавши половину взятого в Азербайджані добра кагану, був ним зраджений і хазарська гвардія оточила русів і вбила їх. Скоріш за все саме так загинув "історичний" князь Олег.

Але окрім "історичного" Олега був ще Олег Віщий руського епоса. Таку кількість легенд і епосів руси не присвятили жодному іншому князю, а отже князь Олег користувався неабиякою популярністю у народу. За легендами Олег Віщий загинув від укусу змії, коли своєю зверхністю не повірив волхвам, які передрікли йому, що він загине від свого коня. Повернувшись на могилу свого коня, Олег почав насміхатись над пророцтвами, як в той час змія вилізла з черепа коня і вкусила князя. І не тільки руси присвятили Олегу свій епос. Ту саму історію описує нам скандинавська "Сага про Орварда Одда". Тобто або ця легенда тягне нас в глибини протоарійської спільності білої людини (бо схожі мотиви зустрічаються в епосах кельтського населення Британії), або Олег здобув таку прихильність серед народів, що і вікінги присвятили йому свою сагу, адже для того часу це не дивина, бо ті ж самі германці в свій час присвятили свою сагу герою Етлі, прототипом котрого був гунський Аттіла. Також князь Олег скоріш за все став прототипом народного епосу про пригоди Волька Всеславича. В цьому епосі вже сам Вольк-Олег народжений від змії, має здатність перекидатися вовком, воює з далекою Індією (скоріш за все Візантія) та завойовує місцеві слов'янські племена.

Наступником Олега був Ігор Рюрикович. Я спочатку сказав, що скоріш за все якась боротьба за київський княжий стіл відбулася саме за часів Ігоря. Мене наштовхнуло на цю думку така річ. Як ми бачимо, що одразу ж після вокняжіння Ігор починає те саме, що колись робив Олег - приборкання місцевих племен, Візантії та Хозарії. Це може свідчити, що на момент приходу Ігоря до влади могутність Русі була вже підірвана - Візантія не платить данини, а серед місцевих племен починається сепаратистські рухи. Таке послаблення навряд чи відбулося, якби Ігор мирно зайняв престол, а отже йому передувала якась сутичка, котра ослабила позиції Русі. Є версія, що літописець Нестор навмисно не розповів нам про ці події, бо на нього тиснула влада Рюриковичей і змушувала фальсифікувати історію на їхню користь, а, на думку прихильників цієї версії, Ігор зайняв престол або скинувши переворотом іншу династію, або розпочав братовбивчу війну. Я не прихильник цієї версії, бо літописець насправді не описував події в рожевому світлі. Княжіння Володимира та Ярослава він описує доволі чесно і без сентиментів, кажучи нам, що перед зайняттям престолу ті вбивають своїх рідних братів. Ні, звісно, якісь ідеологічні установки були, як наприклад приниження програвших і вимальовування їх не дуже приємними барвами і епітетами, типу Святополка Окаянного. Але думка і суспільна ідеологема накладається зверху а історичні події, а отже навряд чи літописець би приховував би якусь "братовбивчу" війну, так само як і переворот, коли описує події з Аскольдом. Тому просто скоріш за все літописець просто не знав про ті події, а народна думка про ті події перемішалась, створивши синтез епосів про улюбленого князя Олега Віщого та якихось подій перевороту чи династичної сварки.

Загалом, як бачимо Ігор починає з того, що збирає землі до купи знову. Він веде важку війну з деревлянами, яких кінець кінцем знову приєднує до Русі. Зумів він навіть і розширити свої володіння за рахунок уличів, котрих в свій час підкорити Олег не зміг. В цей же час, напевно дізнавшись про послаблення Русі, на історичну арену виходять печеніги, котрі йдуть на Русь. 920 року за Нестором (з датами треба бути обережними, бо є великі сумніви в їх точності, тому я намагаюсь їх по менше використовувати) Ігор розбиває печенігів, і саджає їх по кордонам Русі, як своїх васалів для захисту її кордонів. Ігор починає скріплювати свою державу династичним правлінням, бо скоріш за все Олег цього не робив, дозволяючи певну автономію земель, що в кінцевому випадку призвело до послаблення позицій держави після його смерті. Ігор саджає Ольгу правити Вишгородом, Новгородом свого сина Святослава, саджає по землям своїх племінників - Якуна, Ігоря і т.д. 

Розібравшись з внутрішніми справами, Ігор звертає увагу перед усім на зовнішні, і особливо на головного ворога Русі - Візантію. В 941 році Ігор організовує масштабний похід на Царград, зібравши близько 1000 кораблів. Однак несподіванкою це не стало, адже васали Візантії болгари повідомили імператора про дружину Ігоря. Імператор зумів зібрати флот під орудою Феофана Протовестіарія, який оточив флот руського князя і наказав здатись. Ігор відмовився і наказав атакувати. Грецький флот, маючи таку страшну на той час зброю, як "грецький вогонь" зумів в тяжкій битві розбити руський флот і Ігор був змушений відступати. Ігор з військом добрався до берегів Малої Азії, але на суходолі був оточений грецьким військом. З боєм руській дружині вдалося прорвати оточення та вирватись в Русь.

944 року зібравши ще численніше військо та печенігів він знову йде на Царград. Літопис каже, що грецький імператор Роман злякався численного руського війська та запропонував мир. Ігор погодився і уклав вигідні для Русі торговельні угоди. 

Повторюючи шлях свого попередника, не оминув Ігор і свій інтерес на Каспії. Зібравши велику дружину, Ігор пішов у Закавказзя, де напав і підкорив собі один з центрів тогочасної торгівлі на Каспії місто Бердаа. Дії Ігоря свідчать про те, що це був не просто похід заради грабунку (як скоріш за все і в Олега). Захопивши місто, він прийняв місто під свою руку і гарантував його захист, тобто фактично перетворив Бердаа на свою колонію. Місцеві мусульмани підняли повстання проти Ігоря, але воно було подавлено і Ігор дозволив всім бажаючим залишити місто. В цей час правитель Азербайджана Марзубан зібрав армію у 30 тисяч і напав на руське військо, проте всі напади армії Мазурбана були відбиті. Взяти Бердаа азербайджанський намісник не зумів. Як повідомляє Ібн Масхавейх полишати місто Ігор не бажав, однак в цей час поширилась епідемія дизентерії серед дружини князя, тому Ігор був змушений прийняти рішення покинути місто і повернутись в Русь. Якут ібн Аблаллах повідомляє, що руси володіли центром каспійської торгівлі один рік, що ще раз свідчить про далекоглядні плани Ігоря на Бердаа, однак їхній реалізації завадила епідемія.

Ну а потім була смерть Ігоря від рук деревлян. Історія смерті Ігоря доволі таки поширена і знана всіма, тому її повторювати не буду. Зазначу лише, що подробиці тих подій ми знаємо від грека Лева Диякона, і виглядає вона дещо надуманою. Тим паче, що Лев називає деревлян германцями. Напевно під час перебування князя за кордоном серед деревлян поширився знову сепаратизм і вони вирішили скористатись з відсутності князя. І повернувшись, князь знову вступає у боротьби з деревлянами, в якій і загинув. А чи таким способом, як це описав Лев, чи іншим не відомо і не суть важливо. Цікаво, що Брайчевський знайшов якісь релігійні мотиви у війні Ігоря і деревлян, інколи здається, що Микола Юліанович трохи зфанатів на релігійні темі, як марксист на економіці. Безумовно якби були якісь релігійні мотиви конфронтації деревлян і Київського князя, монах Нестор нас би про це повідомив.

Підведемо підсумки. Діяльністю Аскольда, Олега та Ігоря розрізнені слов'янські племена перетворилися на потужну державу, яка вирішила потіснити всіх гравців в регіоні на той час - Хозарію та Візантію. І цим князям це вдалося, по-перше вони звільнили слов'ян від іноземного протекторату, по-друге зробили Русь центром торгівлі в регіоні. Саме з іхніми іменами пов'язаний початок занепаду Хозарії (цвях у домовину цього кодла заб'є син Ігоря Святослав) та послаблення впливів Візантії в регіоні. 

Великі діячі української історії, яким чомусь знайшлося мало місця в підручниках історії України. В підручнику "Історія України. Неупереджений погляд" під редакцією В.В. Петровського, Л.О. Радченко, В.І.Семененко, вид. Школа, Харків" Аскольду, Олегу, Ігорю, Ользі та Святославу, всім їм разом, присвячена одна сторінка, більше вони присвятили параграфу під назвою "Норманська теорія еволюції державності на Русі". Антиукраїнська історія панує в наших школах!



Б.Ольшанський "Щит на воротах Царграду"

19 січня - Водохреща або Йордан


Як співається в коляді «Добрий вечір тобі»: «А що третій празник – Святе Водохреща». Третє і завершальне велике свято в різдвяно-новорічному циклі - Хрещення Господнє, воно збігається зі святом Богоявлення. Святкується в християн східного обряду 19 січня, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. За християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба , свято треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.


За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.
Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громадапрорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном. Детальніше тут