1. Принцип «Тихої сили»

Агенти Моссада знають: справжня харизма — вміє мовчати. Як застосовувати: - Говори на 30% менше співрозмовника. - Слухай так, ніби його слова останні, які ти почуєш. - Витримуй паузу перед відповіддю (це перетворює твої фрази на «рідкісний товар»). Результат: Тебе запам'ятають як загадкового та мудрого, хоча ти майже не розкривав карт.

2. Ефект «Дзеркала»

Люди закохуються у свій відбиток. Розвідники користуються цим. Тактика: - Непомітно повторюй жести співрозмовника. - Вплітай у діалог його улюблені фрази. - Синхронізуйся з його диханням. Фішка: Через 5 хвилин він відчує: «Ніби знав тебе роками».

3. Метод «Трьох згод»

Психологічний прийом, щоб отримувати "Так" без тиску. Як працює: 1. Задай три очевидні питання, де відповідь «Так» (наприклад: «Ти цінуєш чесність?»). 2. Потім озвуч своє прохання — опір буде мінімальним. Приклад: - Ти любиш, коли плани виконуються? «Тоді давай зробимо це на мою думку».

4. Мистецтво «Неідеальності»

Спецназ симпатії: дрібні недоліки роблять тебе ближчими. Що розкривати: - Смішний провал (наприклад: «У школі я два роки ховався від фізри»). - Невинну дивність («Можу перераховувати сходи»). Чому працює: Ідеальні лякають, а «диваки» викликають довіру.

5. Техніка «Розкриття шарами»

Як розговорити навіть закриту людину: 1. Факт: «Зараз усі постійно зайняті». 2. Емоція: «Іноді здається, що це безглуздо». 3. Особисте: «Колись я тиждень жив у лісі без телефону...». Ефект: Співрозмовник почне сповідатися першим.

6. Ефект «Тіні»

Секрет, щоб тебе прагнули: - Зникай до того, як

 наситяться тобою. - Кидай фрази-гачки: «Це історія для

 іншої зустрічі...». - Залишай легкий флер

 недомовленості.

Підсумок: Ти залишишся в їхніх думках як недоглянутий

 сон.

Не мала баба клопоту — нажала "Shift" - "Delete".

Вчора випадково видалив папку з роботою за місяць. Разом із переліком виконаних завдань, підготовленими публікація та картинками до них. І все б нічого, якби просто видалив у кошик, а не повз нього ("Shift" - "Delete"). Чомусь у мене така дурна звичка. Хоча на компі купа вільного місця — можна особливо не економити. 

Звісно, перша реакція — паніка. Спитати ні у кого. Навіть у знайомих запитував. Можна, звичайно, поспитати тут. Але скільки б чекав відповіді? Тому почав гуглити сам. Вичитав, що потрібно скачати спеціальну програму на іншому пристрої, щоб потім підключити до компа і на ньому перевірити та відновити втрачені файли. Однак потрібного кабеля не мав. Довелося побігати по торговим місцям: спочатку в стару частину міста, на площу Членіна, але потрібного шнура ніде не продавали. Тоді зганяв на Молодіжку. Добре, хоч там купив шнур. Але прикол у тому, що ноутбук не бачить комп'ютер, а комп не помічає ноут. Драйвера на ноут для USB роз'єму не потребують оновлення. USB-порти що на компі, що на ноуті працюють. В чому тоді проблема? В китайському шнурі?

Зрозумівши, що через ноут не вийде, почав шукати способи відновити видалені файли на самому компі. Для цього треба, щоб програму завантажили на інший диск (не той, на якому потрібно шукати файли). А у мене якраз вінчестер розділений на декілька дисків. Бінго! Але постало декілька питань: програма та місце пошуку (системний диск, чи той, на якому були розташовані файли). Перша прога попила грошенят. Але оплатити не вдалось. Тож знайшов другу програму з можливістю пробного безкоштовного використання. Вишукувала файли довго. Може, годину.  І таки знайшла видалене! Правда, за винятком кількох файлів. 

Блекаути привчили часто зберігатись. Тепер би навчитись не видаляти одразу безповоротно. Бо з відновленням треба провозитись. Ну а шнур? ХЗ, як його перевірити?

Як вам така невигадана історія? Траплялось з вами щось подібне?

1 "1984" - Джордж Орвелл. Не про майбутнє, а про

 сьогодення. Контроль за мисленням, мовою, емоціями.

 Не треба диктатора, якщо кожен сам себе коригує зі

 страху.

2. «Змова багатих» – Роберт Кійосакі. Показує, як

 фінансова еліта перетворює більшість на вічних

 боржників, створюючи ілюзію можливостей через

 кредити та інфляцію.

3. «Виробництво згоди» – Ноам Хомскі. Медіа – це не

 інформація. Це фабрика формування потрібних

 переконань, щоб ти думав, що вигідно системі.

4. "Технократія: нова світова релігія" - Патрік Вуд. Описує, як цифрове стеження, big data та штучний

 інтелект захоплюють владу без виборів та революцій.

5. «Марні їдоки» - Юваль Харарі. Глобальна еліта

 готується до світу, де 80% людей будуть непотрібними для економіки. А їхня роль - просто підлеглі

 споживачі.

6. "Четверта промислова революція" - Клаус Шваб.

 План перебудови світу під повний контроль за елітами:

 цифра, гени, біохакінг, соціальний рейтинг. Не теорія

 вже план.

7. «Протоколи сіонських мудреців». Неважливо

, наскільки документ підроблений, важливо, що 90%

 описаних механізмів управління психікою суспільства ми

 бачимо щодня.

8. "Секрет" - Ронда Берн. Смішно вважають поп-

психологією, але він небезпечний тим, що вперше

 масово показав людям силу наміру та програмування

 власної реальності.

9. «Психологія мас» – Густав Левон. Чому натовп - це

 завжди кероване стадо. Хто зрозумів це – керує людьми

 так, що вони вважають свої рішення добровільними.

10. «Війна в ефірі» – Сергій Кара-Мурза. Докладний

 розбір того, як керують свідомістю через мову,

 культуру, образи, музику та контент. Масове

 зомбування – це наука.

Скільки з цих книг ти подужав, доки система

 розраховує,

 що ти їх навіть не відкриєш?

 

Думав: про що так написати, аж тут тема для обговорення знайшлась сама по собі — помітив (і раніше помічав, просто вважав, що виправили), що посилання на відповіді приходять у вигляді незахищеного з'єднання "http". Цікаво, чому це так?