хочу сюди!
 

Юлия

43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 27-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Чому нас лякає мир?

  • 04.08.24, 13:05
Зараз мене дивує одне. Дивлячись тих блогерів, експертів, ті канали які завжди дивився ( на Зєлємарафон я забив вже давно) в мене складається враження що в нас миру бояться більше ніж війни.
Вже від одного слова " перемир'я" або "заморозка" людей чомусь трясе, і вже навіть мови нема про якісь там умови..
Що з нами сталося?
Аргументи.. Якщо перемиря то через 2-3 роки буде втрата державності ( один із свіжих заголовків відеоролика на Ютюбі, але подібних багато)
Що це ? Баба-Ванга напророчила ?
Скільки вже таких Бабів-Вангів було?
І "2-3тижні" , і " Кава в Ялті" .. Скільки разів в росіян вже ракети закінчувались?
Чому вважати цей прогноз ліпшим від тих ?
Як на мій погляд то не сам факт перемиря призведе до втрати державності, а умови на яких його укласти. Те, чим ми можемо пожертвувати ( а жертвувати чимось прийдеться точно).
Чи віддамо перевагу цілісності і територіям , чи свободі і безпеці..
І ще питання.
А якщо перемиря не буде, то втрати державності не буде точно ?
Впевнені ?
А я сумніваюся .
Бо отак будемо товктися на Донбасі доки в західних державах повиграють вибори різні орбаноподібні популісти, нам перестануть давати зброю і гроші і..
Або в нас вже не буде кого пакувати в бусіки . І що далі ?
Отак, саме без перемир'я, без заморозок в нас і є найбільші шанси доперемагатися до повної втрати державності..

Українська музика 2626







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Боярські стави: нерозвідані місця

Під музику: https://www.youtube.com/watch?v=b_OrmXG1WSU

Було стрьомнувато йти до безіменних ставків біля витоків річки Притварки, тому що туризм не на часі — немісцевий хлопак привертатиме увагу. Але я все-таки наважився (мабуть, з третьої спроби), оскільки потрібно було пробздітись і відпочити через те, що накидали багато роботи і я буквально заривався та вигорів емоційно. На щастя, прогулявся у будній і не спекотний день, тож біля ставків було не людно.

Попри те, що я все своє життя живу в Боярці і деякі місцини набили оскомину, залишались нерозвідані куточки в старій частині міста. Ставки біля витоків Притварки — одні з них. Тож закрив цю прогалину. Правда, ледве дошкандибав, бо нога втомилась. Добре, що під'їхав на маршрутці.

1. Основною ціллю був Лісничий став. І він не розчарував! Верба, похилена над водою. Осика на краю берега. Майже ручні качки у воді та на березі. Замилування!
Єдине шкодую, що не взяв фотік. Бо на смартфон знімки перешарплені та посередньої якості. А ще оглянув не все, що хотів. Однак навіть відзняті місця крутезні!
[ Читати далі (+47 фото)... ]

Очередное….

  • 03.08.24, 14:51





Как бабочка упорхнул очередной Июль
И
Скоро упорхнет очередное Лето

Українська музика 2625







33%, 1 голос

33%, 1 голос

33%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«неизбежность»


Спросила кошка мышку:
«Страдаешь на одышку?
Больна ты, иль здорова -
Пойдешь на корм без слова».
Стал сер комок и бледен -
И через миг был съеден.
********
К чему точить словесность?
Уход наш – неизбежность.
Ничто в мире не ново,
Ничто в мире не вечно,
Но первым было Слово,
И была бесконечность.

ID:  910892