хочу сюди!
 

Альона

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Всі дороги ведуть...

Коли світ розтирають жорна

І надія всього зреклась,

Коли в моді суцільне чорне,

А всім іншим до неба – зась,

І коли навіть Бог незримий

Цей вселенський не бачить гріх,

Всі дороги ведуть до рими

Крізь безмежжя пустель людських.



Старое фото. Январь. 2019

Одинокий орел кружил над холмами в поисках добычи.
В воздухе висела тишина
И только острые кристаллики мелкого снега били по щекам

Притча про коня і Диявола

  • 01.04.24, 17:37
Коня прив’язали до стовпа, але прийшов диявол і відпустив його.

Кінь прийшов на поле селянина і почав псувати посіви.

Селянин розлютився, схопив гвинтівку і вбив коня.

Тоді власник коня також розлютився, взяв свою гвинтівку і з помсти убив селянина.

Дружина побачила це і вбила власника коня.

Тоді син власника коня розлютився і вбив дружину селянина.

Сусіди вбили цього хлопця і спалили його будинок …

Люди запитали диявола: – Чому ти все це зробив?

Диявол відповів: я нічого поганого не робив, а тільки відпустив коня.

МОРАЛЬ: Диявол робить тільки такі прості і невинні речі, а решту ми робимо самі.

Українська музика 2502








 



50%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

ТЕРМІНОВО розшукується...

  • 01.04.24, 12:30
...людина з якою немає спільних знайомих. 
Причина: терміново треба почати нове життя. Старе вже остогидло)

Однофото. Дверь

1 апреля....
Судьба сыграла злую шутку.
Должен был утром ехать в командировку.
Выходить из квартиры......А дверь не открывается....
ЖЭК не выезжает на подобные вызовы.
Пришлось искать частного мастера..
Уже час ломает двери и до сих пор не может освободить меня.
Вот такое утро 1 -го апреля

Как в кино - Замуровали демоны

Може і не добре

  • 01.04.24, 06:21
Була вчора на дні народження своєї подружки. Виповнилось 30 рочків. Ресторан, програма. Я дізналась про неї багато нового. Були її друзі. Погуляли добре. В холодильнику ще було безалкогольне пиво, тому посиділа ще до пів другої ночі, коли приїхала додому. 
Поспала від сили пару годин і все. Прокинулась і не змогла далі заснуть. Спати хочу піпец як, але вирішила вже встати і піти в душ там, поїсти. І написати.
Ми вчились разом. Шанси в нас були однакові. Тільки вона вйобувала як проклята, а я вирішила, шо мені і так все впаде з неба. Навіщо старатись, навіщо надриватись. Адже я з Києва, все і так влаштується. А ще я слухалась маму. І вірила, що я особлива і мені все буде, навіть без зусиль. І чогось я відносилась до подружки так снісходітельно, типу "дорогенька, важко тобі напевно, бідненька". І бляха, так соромно за це. 
А тепер її черга так ставитись до мене. Тільки вона краща за мене і їй це не потрібно. Вона запросила мене, хоча я відмахувалась від неї постійно. Напевно, ми подружки тільки тому, шо в коледжі нас було всього двоє в групі. І просто не було більше з ким дружить. Вона молодець. Я захоплююсь нею. Вона здійснила і купила майже все, що хотіла. А я сижу в своїй київській квартирі і чекаю, коли ж воно, бляха, впаде. 

Атмосферное

Я не хочу писать шедевры,
О, гениальных мыслей прах...
Пусть эти маленькие стервы
Так и истлеют на костях.

В ветвях черемухи зеленой
Играет в прятки солнца блик,
И на столе в тарелках сконы
И ваза -- место для улик.

Тепло с озоном вводит в кому,
Мурлыча в неге ноты снов,
Уводят в сладкую истому,
В реал, весенний чуя зов.