Вийшло так...
- 16.09.18, 13:30
Я влетів до неї в душу,
Забуваючи про такт,
Відчинити серце змусив,
Бо не міг інакше Я…
Я так змерз, я зігрітись хочу! -
І зайшов, не чекаючи «так»,
І цілую стривожені очі -
Тане лід на моїх руках
Вона гладить мені волосся
І шепоче: «тихіше», козак,
Ну навіщо з розгону, без спросу,
Може трапилось щось, чи як?
Але
Вітер згаснути свічки примусить
З перЕляку звуки замруть
Я до неї з розгону в душу -
Бо знаю - чекала – в том суть.
Стон буває не тільки від болю -
З незміренного щастя теж
Відпускай його швидше на волю!
І не буде для нього меж…