Вийшло так...
- 16.09.18, 13:30
Я влетів до неї в душу,
Забуваючи про такт,
Відчинити серце змусив,
Бо не міг інакше Я…
Я так змерз, я зігрітись хочу! -
І зайшов, не чекаючи «так»,
І цілую стривожені очі -
Тане лід на моїх руках
Вона гладить мені волосся
І шепоче: «тихіше», козак,
Ну навіщо з розгону, без спросу,
Може трапилось щось, чи як?
Але
Вітер згаснути свічки примусить
З перЕляку звуки замруть
Я до неї з розгону в душу -
Бо знаю - чекала – в том суть.
Стон буває не тільки від болю -
З незміренного щастя теж
Відпускай його швидше на волю!
І не буде для нього меж…
21
Коментарі
WalKing
116.09.18, 13:44
Геннадий М
216.09.18, 13:45Відповідь на 1 від WalKing
Дякую.
Гість: Nahibator
316.09.18, 13:53
Очень хорошее стихотворение! Браво!!!
Геннадий М
416.09.18, 13:58Відповідь на 3 від Гість: Nahibator
Дякую, це зарисовка з життєвоі реалії.
Адель*
516.09.18, 14:29
Классна наваял казачок
Геннадий М
616.09.18, 14:36Відповідь на 5 від Адель*
Я не ваял, а рисовал.
Міс Марпл
716.09.18, 14:41Відповідь на 4 від Геннадий М
Геннадий М
816.09.18, 14:45Відповідь на 7 від Міс Марпл
Чудо Чудное
916.09.18, 14:57
Геннадий М
1016.09.18, 15:01Відповідь на 9 від Чудо Чудное
Спасибо. (и за "спасибо" тоже
)Вот только не знаю куди ці гроші дівать. 
. На заказ не получается.
Проблема в том, что пишу лишь тогда, когда что-то бахнет по башке