хочу сюди!
 

Галинка

35 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 29-43 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Спасите Горенку.

  • 10.04.22, 12:08
https://censor.net/ua/video_news/3332896/zruyinovana_okupantamy_gorenka_video_bezpilotnyka


Практически родное село, продолжение Пущи. Там в подвале разбитого сельсовета была моя тренажерка, там около Каре я в первый раз попал под авиаудар, там ночью меня сопровождал блядский кацапский беспилотник.

С первого дня войны там безвластие. Село бросили все власти, и так продолжается до сих пор. Две хрупкие женщины, Лариса и Оксана на своих плечах вытягивали и вытягивают снабжение теробороны и оставшихся жителей необходимым не имея никакой помощи ни от каких властей. Там со второго дня войны нет света, с 11го газа. И не будет до осени - даже заявку на восстановление заполнить некому - нужны представители власти которых нет. Может что то и изменится, но в лучшее верится с трудом. Дай Боже нам восстановить мою родную Пущу и такую же родную Горенку. Есть такое понятие - Родина. Пусть она и маленькая.

Все мои "хочу" на сегодня

  • 10.04.22, 09:20
Вам чай или кофе?
- ни то, ни другое
Мне море, закат и вино.
Мечту на ладони.
И шепот прибоя.
Пожалуй,, и бриз заодно... (С)

... В жизни всегда есть вещи, которые не получается нИ понять, нИ принять.
Их просто надо пережить.

Поэтому, в любом случае, говори жизни "ДА"!

Дитинство, обпалене війною

Знову тривога
Лунає з повітря.
Видно з порога
Серпанка палітра.

Мама, як вкопана,
Шепоче стиха:
"Цариця Небесна,
Лишенько-лихо...

Знову атака!
Щоб воно здохло!
путін собака!
Нехай тобі б всохло!

Скрючило суку
Й не відпустило!"
Мене на руки
Бере щосили...

Сирена з неба,
Далеко ще ранок...
Скоріше треба
Нам у схованок.

Мама за свічку -
В погребі темно.
Я свою ляльку
Хапаю таємно,

Їй самій лячно.
Мерщій від хати -
Можуть до неї
Вдертись солдати,

Орки трикляті,
Російські потвори,
Горіть в багатті!
Горе нам, горе...

Злізли до льоху,
Калатає серденько.
Стихло потроху...
Горнуся до неньки.

Тремтять долоньки
Мама руки до неба:
"Не бійся, доню,
Молитися треба..."

В погребі сиро,
Стиха лине молитва:
"Дай, Боже, миру,
Хай скінчиться битва..."

Здригнулась стеля
Загойдалися стіни,
Гул, як в пустелі,
Невже ми загинем?!!

Я обіймаю
Любу матусю.
Міцно тримаю
Ляльку Катрусю.

- Мої ви дівчатка,-
Дивиться в очі,-
Тихо дитятка,
Врятуй нас, Отче!

Дай днесь у мирі
Жити із хлібом...
В неньки волосся
Покрилося сріблом...

Ховались скільки
Отак невідомо...
Стихло...навшпиньки
Зі схову до дому.

Палають хати
Через дорогу...
Живі, рідненькі...
І Слава Богу...

© Поліна Сікорська

Кто вооружит Украину?

  • 09.04.22, 21:16
  Странная мы нация. Один дурак орет про зраду Зеленского как будто ему на невыразимые кирзачем наступили, другой про заговор военных, третий про предательство Запада. Чисто показились. Я не буду бравировать эксклюзивной информацией, а мог бы по теме рассказать больше нижеизложенного - только общеизвестными фактами. Вывод будет мой. 

  В ФРГ скандал в связи с тем, что канцлер Шольц до сих пор блокирует передачу Украине современного вооружения, в частности танков Леопард (голубой мечты бывшего министра обороны РФ Сердюкова). Шольц согласен передать добро только после консультации с союзниками по НАТО и Большой Семёркой. 

  Вчера прошло вонсультации союзников по НАТО и Большой Семёрки. По информации СМИ вопрос о передаче вооружений от Германии решён положительно.

  Глава Бундесвера  заявила, что возможностей поставлять вооружение Украине со складов армии больше нет, но германская промышленность может поставлять новое вооружение в Украину в необходимых объёмах. Само собой это будет вооружение стандартов НАТо - не советского барахла.

  США в кратчайшие срок примут закон о Ленд-Лизе для Украины. Здесь два знаковыз момента. Во-первых это предельный уровень доверия обороноспособности Украины и веры в её победу, а во-вторых поставляемое оружие будет стандартов НАТО и априори мощнее советского и российского. 

  Сегодня прошла информация о том, что в странах НАТО будет развернута обучающая миссия для военных из Украины с тем, чтобы они обучались владению современным вооружением альянска. 

  Борис Джонсон во время сегодняшнего визита в Украину пообещал нашей стране противокорабельные и просто ракетные системы СРЕДНЕЙ И МАЛОЙ ДАЛЬНОСТИ. То есть - у нашей страны появится возможность так же бить по российским складам и инфраструктуре. К слову - первые британские  противокорабельные системы уже развернуты в Одессе. 

  Краткое резюме. 

  Чем бы ни закончилась Битва за Донбасс. что бы ни случилось позже, но из войны Украинская армия выйдет намного более мощной чем была до неё. она будет перевооружена современным оружием западных стран и априори будет более боеспособной чем российская.  Окончания войны же пока не видно на горизонте - союзники это понимают абсолютно чётко. Главное - они верят в победу нашей страны. иначе мы не видели бы этого нарастающего вала поставок уже не советского говна - настоящего оружия.  Что мы  в конце концов победим сомнений нет. в принципе. Выдержки всем. И не скорой, но Победы. 

  

Мелітополь. Оккупація.

  • 09.04.22, 20:12
«...На території Мелітопольського району окупанти намагаються знайти усіх, хто може для них становити загрозу

Як зазначає на своїй сторінці в соцмережі керівник Мелітопольської РВА Ігор Судаков, ситуація у Мелітопольському районі — надскладна.

«Ворог намагається масово «зламати» наш край, зриваючи наші прапори з адміністративних будівель.

Так, за останній час, окупант «позначився» у Веселівській, Кирилівській, Якимівській, Новобогданівській та інших громадах. Місцями було знято державні прапори, також ворог заходить до будівель селищних та сільських рад, вилучає телефони у працівників з метою перевірки необхідних їм даних, участі у «заборонених» у ворогом групах, доказів активної проукраїнської позиції тощо.

Вилучаються системні блоки (так як було, наприклад, у с. Новобогданівка). Перевіряють чоловіків на наявність слідів від використання зброї та носіння бронижелету.

Окупант намагається знайти усіх, хто може для них становити загрозу. Така тактика ворога приречена на невдачу, адже можна піймати та посадити одну людину, але коли їм протистоїть весь народ — це нереально.

Дякую нашим громадам, які не піддаються на тиск ворога, працюють на благо своїх мешканців та забезпечують їм комфортний побут.

У Мелітополі ми можемо констатувати гуманітарну катастрофу, адже гуманітарний вантаж не потрапляє до мешканців, видача необхідних медикаментів блокується, ціни на залишки наявних товарів ростуть з кожним днем, а кількість готівки у мешканців та взагалі певних коштів на рахунку критично низька.

Людям просто немає за що купити продукти, а доставлена допомага лежить на складах окупаційної влади. Поплічники рф залишають місцевих мешканців без засобів виживання.

Напевно, це їх спосіб «дбати» про людей, яких вони прийшли «визволяти».

Розгорнений терор проти мирних жителів набирає небувалих розмахів. Так, вже який тиждень у полоні перебуває голова районної ради Сергій Прийма. Вимог для його повернення чи обміну поки нам не надали. Ми усі разом працюємо, щоб якомога скоріше його повернути додому.

Самопроголошена влада міста, зустрівшись з відмовою педагогічних працівників працювати під їх керівництвом та із «зривом» їх плану розпочати навчання 4 квітня, масово викрала директорів шкіл.

Протримавши їх 4 дні у полоні окупанти вивезли наших освітян за 30 кілометрів від міста та залишили простонеба. Наразі директорки на волі...»

Славутич. Фенікс зони відчуження

  • 09.04.22, 19:20
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]

Однією із основних проблем, спричинених катастрофою на ЧАЕС, була необхідність розселення людей із земель, що в один момент стали непридатними для проживання – лише у Прип’яті постійно мешкало майже 50 тисяч, значна частина яких продовжувала працювати на станції після аварії. Совок уже дихав на ладан, але востаннє піднатужився й народив з нуля місто, яке так і лишилося наймолодшим в Україні за датою заснування.

1. До того ж, у його будівництві брало участь одразу 8 союзних республік: Україна, росія, три балтійські і три закавказькі. Фактично, тоді вони востаннє всі були по один бік барикад. Кожна зайнята країна зводила квартали із власним національним колоритом, завдяки чому місто вийшло дійсно цікавим, незважаючи на свій юний вік.


[ Читати і дивитись далі ]

Чорнобаївка

Як орки запитували дорогу до Чорнобаївки.

Янголятка

© Гліб Бабіч

"Янголятка"
Йдуть по небу босоніж маленькі розгублені янголятка,
Піднімаються, наче по сходинках, хмарами вгору до Бога.
Озираються діти самотньо, питають – «Де мамо?», «Де татко?»
Заздрять тим, хто родиною рушив в дорогу.
А на вході до раю блокпост, і Архангел – розгублений ротний,
Опустив автомата, і плаче, і руки тремтять, відчиняючи браму.
Рай поринув у дим. Він бере їх за руки, веде їх наосліп, скорботний.
«Мама?.. Янголе, де вона? Ну ж бо, знайди мою маму!»
Що йому відповісти? Бо страшно, і зуби зчепила судома.
Як це Боже? Чому? Ми ж тримали цей всесвіт? Ми ж начебто варта?
«Тихо дитятко. Все вже скінчилось. Не бійся. Ти вдома.
Мама прийде ось-ось. Я вже кличу. Хоч так і не варто…»
Янгол дивиться вниз, скрізь вогонь, захлинається знову від болю -
Що це? Начебто пекло вже вийшло із прірви на землю роззявивши рота?
Що ж ти, Господи, знов в таку ціну даруєш їм волю?
Хто ж її понесе, коли діти їх стукають в наші ворота?
Там чорти начепивши хрести мажуть в руни броню, і горять, але лізуть.
З неба падає полум’я злива і град - на любов’ю просочену землю.
Діти дивляться в небо, чекають на тебе… Натомість приходить залізо.
Підкажи… Накажи – і я пекло мечем від людей відокремлю.
Бог зітхнув. Бог погладив дітей по волоссю що попелом вкрите.
«Бачиш, янголе, ось і з’ясовано- хто чого вартий, і хто там засвоїв уроки.
Це їх діти, любов їх і сенс - піднялися до неба як квіти.
Як молитва до мене. Віч на віч. Без черги. Без строків.
Я не кину їх, янголе. Надто висока ціна, і зайшло все далеко.
Землю мають тримати живі. Тут в раю вже достатньо дітей і героїв.
Бачиш, гарна прикмета – і попри війну повернулися в гнізда лелеки.
Що ж. Піду на підмогу. Подай мені піксель і зброю.»
Переляканий світ накладе на стурбованість соту велику печатку .
Діти дивляться в небо, де смерть, як лелека, літає по колу.
Йдуть по небу босоніж маленькі розгублені янголятка,
А назустріч їм Бог в однострої спускається долу.


На зображенні може бути: 3 людини та на відкритому повітрі

Українська музика 1790







0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Війна в Україні очима кінооператора Сергія Михальчука

Сергій Євгенович Михальчук — український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України, володар «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю за видатний внесок у мистецтво та призер Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні – з першого дня війни не розлучається зі своєю головною зброєю – камерою, документуючи наслідки вторгнення Росії на нашу землю.

Київ 26.02.2022


Київ 4.03.2022