хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Нова квантова модель

[Приєднана картинка][ Читати далі ]

Виявили бактерію

[Приєднана картинка][ Читати далі ]

Українська музика 2910

Завтра — другий півфінал ЄБ–2025.
[Приєднане голосування]

Українська книгозбірня ч.27

Василь Захарченко "Моцар". (Вилучена при арешті 1973 року.)Повість переносить слухача в світ українського села, де головний герой, Степан Моцар, стикається з важкими втратами, намагається знайти себе в новій реальності та виборює право на щастя. Атмосфера наповнена реалістичними картинами, боротьбою з собою та навколишнім світом. Долі героїв переплітаються у напруженій драмі, де кожен крок веде до нового відкриття або...

Через 360 дней

  • 13.05.25, 23:23
К твоему деду пришли на рассвете в его деревенский дом. Жена и дети ещё спали. На него наставили винтовки, забрали весь хлеб и увели скот. Когда семья проснулась, то застала твоего деда в сарае с верёвкой в руке, где он проверял прочность перекладины. Веревку сожгли в этот же день. Через несколько лет к твоему деду ночью постучали в дверь. Уже никто не спал. Ему сказали собираться. Жена молча рухнула в прихожей на пол и вцепилась в ногу своего мужа. Её ударили прикладом винтовки по голове...

Читати далі...

Вялічіє упало

Вялічіє упало. Буквально.

Українська книгозбірня ч.26

Олександр Кониський "У тісної баби" (1889)."Сіли, нагрілись, балакаємо потроху, се та те...— Виходить,— кажу я,— Трохиме, що й у вас на селі негаразд сщє, не з медом?— Який же там гаразд! Про гаразд нам вже й не сниться, хоч би спокій кублився, а то таке завелося, таке, що й не вимовити.— Таки так,— вставляє і Петро своє слово,— і де се таке видано, де таке чувано, як у нас сталося! Син батька в острог засадив.— Та ще за що засадив! — мовив Трохим.— Нехай би вже за душогубство...

Читати далі...

Українська музика 2909

Сьогодні — перший півфінал ЄБ–2025.
[Приєднане голосування]

рабів до раю не пускають (с)

  • 13.05.25, 11:23
Вони виставляли нас під свої "розстрільні отряди" Вони маркували нас, наче скот гарячим залізом. Хтось помирав за те щоб я це могла розказати, а я пакую цей біль прозорий в дорожні валізи. Над хмарами білими чорними крилами, чорним віршем, в потоках що сходять до Бога - мої грішні святі братики, як по мінному полю, шлях прокладають ковзаючи між зорями. Як між мінами. Як на проталинах ковзають пси між розбитими хатами. Ми станемо для ворогів інквізицією ...

Читати далі...