Прикутий до ліжка герой АТО бореться і не здається!

Війна, яку розпочали проти нас російські терористичні війська не лише розділила країну, людей, долі... Вона краще за будь-який лакмусовий папір показала хто є хто в цьому житті. Хто зрадник, хто герой, хто мерзота, а хто має кришталево чисту душу.

На знімку ви бачите мешканця прекрасного Західноукраїнського міста Калуш, військовослужбовця прославленої в боях 24 окремої механізованої бригади Руслана Зварича. Ще минулого року. Цей новітній український герой визволяв від російських шовіністів українське місто Лисичанськ. Потрібно наголосити, що кремлівські найманці перетворили Лисичанськ на потужну фортецю, яка мала глибокоешелоновану оборону, створену за останніми словами російської військової інженерної науки. Та звитяга наших солдат і командирів дозволила зламати опір сепаратистів. В одній з атак Руслан Зварич отримав важке поранення голови. І вже близько року за його життя брояться і військові лікарі і родина прикарпатця.

На днях у військово-медичному клінічному центрі західного регіону, військові хірурги зробили юнакові складну операцію по вживленню імплантатів в череп. Звичайно у військовому шпиталі нашого воїна намагаються дати йому все, що необхідно. Та лікування тривале і потребує значних коштів на лікування. Саме тому громадянська активістка прикарпатського міста Рогатин Лілія Горинь, передала бійцю кошти, які зібрала для пораненого героя громада цього мальовничого міста.

• Ми не вперше допомагаємо пораненим бійцям, що проходять лікування у цьому військовому медичному закладі, - розповіла Лілія Горинь. - Хочу сказати, що люди, які живуть у нашому мальовничому краєві відчувають всім серцем біль кожної рани нашого захисника. І ми намагаємося зробити все, щоб полегшити страждання та прискорити одужання наших героїв.

Звичайно, зібрані громадою кошти не покриють всіх видатків родини нашого бійця, однак в певній мірі поможуть йому швидше повернутись до нормального життя. Дякуємо всім небайдужим. Всім тим, хто незважаючи на важкий економічний стан знаходить можливості допомагати воїнам і на передовій, і тим що проходять лікування тут в тилу.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Хирург:
"Вот было позорище, когда я после работы (15 гинекологических УЗИ" зашла в магазин и строго спросила у продавщицы: "Когда последние месячные?" А она сначала быстро и чётко ответила: "29 мая", а потом спросила робко: "А Вам зачем?"

... который возможен в общении с живым существом. Террором ничего нельзя поделать с животным, на какой бы ступени развития оно ни стояло.     (Булгаков, «Мастер и Маргарита»)

Прощай, мой свет, не буду больше впредь

Я пробуждать в тебе воспоминанья,

Позволь лишь с неба на тебя смотреть

И защищать от боли и страданья.

Живи, мой свет, не буду больше в снах

Являться, до улыбок милых жаден,

Позволь мне только ветром в волосах

Укладывать волнующие пряди.

Лети, мой свет, не буду больше звать

Тебя как дождь в иссушенной пустыне,

Позволь лишь мне в созвездия вписать

Твоё незабываемое имя.

Свети, мой свет, других теперь любя,

Холи их все немыслимые сроки,

Позволь лишь мне оставить для тебя

Свои недостучавшиеся строки.