Любов Бурак17 хв. · Провели тата. Стоїмо на зупинці. Доволі людно.Зайко:- Ма-ам! Хочу щодня з татом гуляти в парку. Коли вже наші тих моsкалів доб'ють?- Скоро, Зайку. Ще трішки і доб'ють.Тьотька, років п'тдесяти зі скаженим фосфоричним блиском в очах, різко повертається до нас і надривно кричить:- Чєму ви рибльонка учітє? Ета страшна! Только подумайтє, что із нєго вирастєт? - Бандерівець, - кажу. - Бєдний рибльонок! Мальчік, как тєбя зовут? Я за тєбя молітца в церкві каждий...
Читати далі...