Концепция аполитичности победила на Евромайдане, и это политическая ошибка, которая может дискредитировать Евромайдан и протестное движение.

Ничего трагичного, конечно, не произошло, но эту ошибку стоит исправить.

Уважаемые друзья! Меня всегда раздражали майданарбайтеры от политических партий с флагами, которых нередко привлекала оппозиция, и это действительно неприемлемо. Да, я тоже критикую оппозицию, да она нередко действует смешно и беспомощно, и даже в противоречии с заявленными принципами НО!

Но запрещать партийную символику ведущих политических сил, которые последовательно голосуют за ВСЕ евроинтеграционные законы - это абсурд и неблагодарность. Запретом Батькивщине, Свободе и Удару демонстрировать флаги, гражданское общество ставит ЗНАК РАВЕНСТВА между всеми политическими силами - в том числе теми, кто провалил ключевые евроинтеграционные законопроекты.

Есть ли в этом логика? Никакой. Гражданское общество вышло на массовую акцию протеста не потому, что кто-то из 200 тысяч демонстрантов читал текст соглашения об Ассоциации!

Евроинтеграция - это объединяющая идеология и побудительный мотив для политического протеста против действующих методов правления! Уважаемые друзья - гражданские активисты! Вам есть за что не доверять оппозиционным партиям, я прекрасно понимаю, что управление Евромайданом логичней держать в руках не партий, а тех инициативных ребят, которые не дожидаясь заседаний партийных штабов бросили все и рванули ночью в четверг на Майдан, не зная страха, когда их могли задержать и разогнать силой.

Но пожалуйста, подумайте без эмоций - а что дальше? Как вы будете вести борьбу дальше? Ну в том случае, если чуда не произойдет и соглашение об ассоциации не подпишут, вероятность чего составляет 99,99%? Вам в любом случае потребуется поддержка народных депутатов оппозиции, которые либо будут давать политический ход вашим инициативам, либо прикрывать акции протеста от «Беркута». Потому что у любого государственного решения должны быть свои проводники - это политические партии. Гражданское общество может выйти на протест.

Может что-то осаждать или штурмовать. Но пока общество признает и подчиняется институтам власти, ему нужна система реализации своих наказов - в виде партий, которые это общество избрало. Альтернатива ошибочным действиям власти в плоскости евроинтеграции должна быть конструктивной - на ближайших выборах, на которые пойдут те, кто выходил на демонстрации.

Поэтому я призываю организаторов Евромайдана немного подумать о будущем. Чтобы прекрасный порыв сотен тысяч людей, и надежда на изменения не были омрачены неспособностью выстроить стратегию действий, неспособностью находить компромиссы. Евромайдан не должен умереть 29-го при любом исходе саммита в Вильнюсе. Он должен стать основой не только для ИСКРЕННЕГО, но, что не менее важно - ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО построения гражданского общества. давайте не повторять Майдан-2004 - давайте создадим механизм взаимодействия гражданских общественных структур и политических партий - понятный для обеих сторон.

Для этого надо трезво взвесить свои возможности, наметить дальнейший план действий - совместно с политическими партиями. Идея сия гораздо выше спора за лидерство. И об этом самое время подумать.

 В Україні склалася революційна ситуація. На вулиці виходять мільйони українців, прагнучи змін у країні, яка під владою Януковича та його кліки остаточно усталилась, як держава стаціонарного бандита. Тому сьогодні дуже важливо не повторити тих помилок, які були допущені у 2004 році під час Помаранчевої революції.

 У Вільнюсі розпочався саміт Східного партнерства, який завершить свою роботу 29 листопада. Чимало активістів Євромайдану, який зібрався у Києві і десятках інших міст України, вагаються, чи потрібно продовжувати акції протесту після 29 листопада, чи розпустити Євромайдан.

Рейтинг серед виборців чинного президента Віктора Януковича та опозиціонера Віталія Кличка  фактично зрівнялись.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнароднимінститутом соціології (КМІС).

Якби президентські вибори проходили у середині листопада цього року, і в бюлетень для голосування не була включена Юлія Тимошенко, то за Віктора Януковича проголосували б 17% виборців, а за Віталія Кличка –  16%.

Арсеній Яценюк отримав би 8% голосів, Петро Симоненко – 6%, а Олег Тягнибок – 4%.

КМІС пише, що "різниця між рейтингами В.Януковича і В.Кличка статистично незначуща".

Якби у другий тур президентських виборів вийшли Віктор Янукович та Віталій Кличко, їх готові були підтримати, відповідно, 22% та 35% виборців;

Янукович та Яценюк – 23% та 27%;

Янукович та Тягнибок – 25% та 19%.

Опитування проводилось протягом 9–20 листопада 2013 року методом інтерв'ю. Опитано 2011 респондентів, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Українська правда

Це означає Майдан-без-політики треба згортати. Стоїть питання чи розгортати Майдан з ПОЛІТИКОЮ, чи піднімати людей, щоб усунути Януковича від влади.

Я особисто готова підтримати будь-які рішучі дії політичної опозиції. Інша справа чи готова я когось закликати-агітувати робити теж саме? Адже "донецька мафія" не збирається так просто віддавати контроль над країною, мораль нинішніх можновладців дозволяє їм проливати кров.

Тому я розумію, який це не простий вибір для лідерів опозиції, лідерів громадської думки очолити ПОЛІТИЧНИЙ Майдан і закликати українців до рішучих дій. Адже вони теж живі люди, їм страшно брати на себе відповідальність за життя людей, що вийдуть на політичний Майдан.

Тому існує велика спокуса відтермінувати боротьбу на 2015 рік.

Однак, це 24-листопада Київ вийшов на Майдан, можливо люди вийдуть завтра, але не має впевненості, що через рік українці зможуть піднятися. Чи не зневіряться вони ще більше, якщо нині лідери опозиції та громадські активісти охолодять людський порив – розпустять всіх по хатах? Не має жодної впевненості, що 2015 році у нас залишиться політична опозиція і громадські активісти. Не має впевненості, що в 2015-тому "силовики" будуть такі лояльні до людей, як нині.

Що робити!? Що робити завтра чи післязавтра, в понеділок в такій ситуації!?

Про це зараз напружено думають всі, від кого хоч щось залежить.

Можливо, щоб лідери опозиції, лідери громадської думки, лідери громадських організацій прийняли правильне рішення, люди, які готові бути закликаними, мусять здійснити перевірку своїх сил.

ТОМУ Я ПІДУ НА "МІЖГІР'Я".

Також хочеться звернутися до "противсіхів", тих людей, які привели до влади Януковича.

Впевнена завтра вам покаже, що ваша концепція не працює: Майдан-без- політики не впливає на Януковича. Він повністю глухий до громадської думки.

Так само, як три роки Президенства Віктора Федоровича вже показали, що праві були ті, що стояли на "помаранчевому" Майдані, і праві були ті, хто в 2010-тому голосував за Тимошенко.

Якщо ви щиро проти Януковича, за демократію, за Україну подолайте в собі "противсіхство".

Бо "противсіхство" в нинішній ситуації справді неадекватне.

Наприклад, я питала на Майдані- без-політики: "Навіщо тролити опозицію?"

Мені казали: "Треба провчити опозиційних політиків, які думають лише про свої інтереси". "Які інтереси?", – уточняла я. "Прийти до влади", -відповідали мені.

Однак хіба це не в інтересах всієї країни змінити владу?

Я, до речі, теж колись була "противсіхом", як журналіст. Шаленим "противсіхом", я не мала жодних люб'язних стосунків з кимось з політиків, мені навіть не зливали інфу по-дружбі.

Чому я вбила в собі "противсіхство"? Тому що щиро вважаю, що це в інтересах країни.

Перший внутрішній крок від "противсіхства" я здійснила зразу після Президентських виборів. Коли сказала собі, що я вже не журналіст, адже в країні Януковича, де може існувати свобода слова, не можливо бути незалежним журналістом.

Так я стала заангажована проти Януковича.

За опозицію я стала трохи згодом, коли Юлія Тимошенко продемонструвала щирість в боротьбі проти Януковича – пішла у в'язницю. Вона знала про арешт, могла втекти, однак розуміла, що її втеча посилить байдужість та зневіру в суспільстві, знищить політичну опозицію, а отже шанси на зміну влади.

Так я стала заангажована за Тимошенко.

Правильність свого вибору я постійно бачила в царині журналістських розслідувань корупції, яку творить БАНДА. Такого Україна ніколи не мала: "Вишки Бойка", "Хлібінвестбуд", знищення пасажирських перевезень на залізниці, "Нафтогаз", з якого лише на одній операції було вкрадено 2 млрд. доларів. На цьому фоні я згадувала Тимошенко в контексті "Криворіжсталі" та "РосУкрЕнерго", повернення у державну власність вкрадених Януковичем вагонів залізниці тощо.

Тому нині, я публічно в повний голос заявляю такі немодні, але такі важливі для боротьби речі: "Я підтримую політичну опозицію".

Зрештою, це адекватна позиція, тому що змінити владу можна лише за наявності політичної опозиції, реальних рейтингових кандидатів в Президенти та прем'єри, інакше це хаос, анархія, громадянська війна.

Тому я не буду сидіти-чекати, щоб потім когось звинувачувати в нерішучості.

Після завтрашнього мітингу на Майдані я просто піду до "Міжгір'я", щоб показати, що я ГОТОВА.

І все ж таки, чи виправданий поділ майдану на мух і котлети? Коли суспільство має, навпаки, об’єднуватися навколо євроінтеграції? Основна мета і в тих, і в інших – начебто спільна – примус влади «відповідати за базар» , тобто взятися таки за розум і підписати давно обіцяну  українцям «євро асоціацію». Хіба не логічніше  заради цього заткнути носа і перетерпіти навалу політичних гасел, промов, прапорів і провокацій?..  Тим більше, що обидва майдани зовсім не конкурують між собою, і відносини мають цілком толерантні.  

ПіКу вдалося поспілкуватися з членом координаційного комітету Євромайдану, відомим громадським діячем Олегом Рибачуком. 

Приречений на успіх

- Олеже Борисовичу, поясніть, будь ласка, що відбувається.  Що за розмаїття майданів  у центрі Києва? Навіщо?

Наш Євромайдан виник на Майдані незалежності за три дні до акції, за ініціативою простих людей, там немає  жодної політичної сили, жодного політичного прапору. Немає прямого лідерства, але є  високий рівень самоорганізації.  Так, у  нас є заборона суду і ми наметів не ставимо. Що насправді робить нас значно сильнішими. І коли мені в фейсбуці пишуть, що цей майдан приречений, бо у вас немає тепла, немає туалетів,  немає жодних умов, я відповідаю:  так. У цього майдану немає тепла, туалетів, умов, і тому він приречений. На успіх. Бо там немає жодної проплаченої  людини.

Питання довіри, а, точніше, її відсутності  – це зараз ключове питання, яке дозволяє  непопулярній владі вигравати. Навіть у протистоянні не тільки з опозицією, а і з суспільством. Для мене цей майдан вважливий тим, що там відновилися довіра і волонтерство.  Це ж трагедія, коли люди в Україні не вірять в те, що можна не за гроші  відстояти свою позицію. Тому те, що відновився такий майдан, на якому зовсім немає проплачених людей, і всі це бачать – саме по собі дуже великий позитив.  У нас одне гасло і ода вимога: «Янукович, підпиши!».

А опозиційний  майдан висуває  інші вимоги,  бо його організували політичні партії.  І це цілком природно, кажу як людина, яка добре знає, що таке політика, геополітика і громадянське суспільство. Я є громадським діячем уже 8 років,  і дуже пишаюся тим, що це не стало кон’юнктурою. На початку вважалося, що громадський діяч – наче той  піонер у партії (навіть не комсомолець),  що це якісь дитячі забавки.  А тепер зверніть увагу, що відбулося в суспільстві стосовно ставлення до політичних партій: через те, що їх така велика кількість, і вони дуже персоніфіковані, партійні прапори викликають алергію у суспільства.

- Якщо точніше – роздратування…

Ну це ще м’яко кажучи.  Тобто дуже велика кількість людей ніколи б не прийшли на майдан під партійні прапори. З чим ми зіткнулися? Коли я розмовляю з представниками «Батьківщини», УДАРУ чи Свободи, я розумію, чому у них там прапори. Адже  вони передусім політики  і їм треба виграти політичну битву.  І я вірю в те, що вони справді за європейську перспективу, але  у них паралельно йде і відставка уряду, і  імпічмент президенту, – тобто речі, на які б ми цей майдан не зібрали.  Не тому що люди цього не хочуть. А тому що вони не розуміють, що буде після. Коли виникла ініціатива створення цього Євромайдану, досить спонтанно, до речі, то в перший день запрошення  отримали приблизно 600 тисяч українців, які користуються інтернетом.  10 років тому це було абсолютно неможливо.  У нас є сайт «Євромайдан», який є найпопулярнішим зараз в Україні. Ми є у всіх соцмережах. Ціла команда людей працює над тим, щоб тільки встигати обробляти пропозиції про допомогу.

- Багато небайдужих?

15 тисяч пропозицій, чим допомогти майдану. Люди просто фізично не встигали їх усі прочитати.  От класичний приклад. Потрібна акустика. На опозиційному майдані  її, очевидно, підготували і проплатили. У нас немає  таких великих потреб і немає мети витрачати кошти.  Ми  просто звертаємось до людей: потрубна акустика. Говоримо, яка саме, і вона з’являється. Чому? Тому що це неполітичний майдан, не кон’юнктурна річ, тому що люди, які мають можливість допомогти, розуміють,  що на цьому  буде вигравати тільки суспільство. Тому що бізнес, який допомагає нам у цьому,  теж хоче, щоб Україна була європейською.

І всі люди, які йдуть на майдан, хочуть того ж самого. Наприклад, приходить дідусь і каже: у мене є діти і внуки, я хочу, що вони жили в Європі.  Коли є природня зацікавленість суспільства, вона і виливається  у таку форму. І якби ми почали це в щось конвертувати, наприклад, в якісь політичні дивіденди,  якби з’явилися політичні вимоги, як наприклад, у податкового майдану, то він би згас. І тому зараз наш Євромайдан  є символом народного майдану,  а опозиційний  на Європейській площі є політичним майданчиком. Природно, що суспільство і партії мають бути поєднаними. Зараз у партій одна проблема: вони не мають зв’язків і  кореневої системи. А суспільство, у свою чергу,  не навчилося делегувати партіям довіру. І тому зараз просто відпрацьовується  модель рівноправного партнерства.  Тут немає ані старших, ані молодших. Є діалог, є два майдани, ми сьогодні  вранці побували на обох. І домовилися, що речники народного майдану будуть  приходити туди, політики будуть відвідувати нас.  Це, в принципі, і є символом нової України.

Більше майданів – хороших і різних

- А скажіть,  чи буде якимось чином структурована спільнота, яка приходить на  Євромайдан?  Можливо, збиратиметься якась рада ? Яка виноситиме рішення, встановлюватиме правила  і слідкуватиме за порядком?

Це вже є. З перших хвилин майдану виникли певні правила. Перше: ми не маємо жодних політичних прапорів. Але, коли майдан тільки з’явився,  були політичні речники: і брати Клички виступали, і Тягнибок,  і Яценюк.  Потім ми сказали, що слово матимуть ті люди, яких буде визначати громадськість. Тому що ми не хочемо перетворювати цей мітинг у суцільні, прогнозовані і вже затерті до дірок політичні промови, які зовсім не відображають суть цього майдану.

Тепер про те, як структурувався майдан.  Особисто для мене це зразок самоорганізації.  У нас немає жодного лідера, але є люди, яких умовно можна назвати оргкомітетом, які відповідають за певні напрямки. Скажімо, за  забезпечення життєдіяльності – від продуктів до будь-якої логістики. Потім – за комунікації, спілкування зі світом. За «електронку»  – сайт  «Євромайдан». За безпеку. Є молодіжне крило координації дій зі студентами. Є перелік речників, близько 40 прізвищ, і всі ці люди -  суспільні авторитети. Кожен день планується сьогодні на завтра. План наступного дня можна побачити на сайті. А кожен мітинг закінчується тим, що ми говоримо про недопущення провокацій.

- А були провокації?

Була провокативна  спроба поставити два намети.  Ми це рішуче зупинили, і можна впевнено говорити, що на цьому майдані жодних провокацій не буде.  Як і політичної символіки. Але є і буде  можливість отримати будь-яку допомогу.  Там немає жодних коштів, але те, що  потрібно для життєдіяльності  народного майдану ми озвучуємо,  і пропозиція перевищує попит.  До нас приходять дуже цікаві люди. Який результат?  Якщо раніше біля нас стояла суцільна стіна Беркуту, то зараз – дві-три людини.

- Все-таки відчуваєте якийсь тиск з боку правоохоронців? Чи можна його порівняти із тиском, який чиниться на політичний майдан?

Тут у нас зовсім нещодавно був певний  момент істини. Коли після загальнонаціональної акції  мене розбудили о 6 ранку із звісткою, що нас оточує «Беркут». І в той момент була, напевно, найбільша загроза, що майдан можуть просто знести. Але минулося, і зараз, наприклад, я не бачу загрози з боку силовиків, тому що кожен день немає жодних шансів для того, щоб вони втручалися. Ми не провокуємо  їх. Мало того, у нас одна людина, яку врятував працівник міліції.  Молодий хлопець міг померти, у нього вперше в житті був приступ епілепсії, і реально міліціонер врятував йому життя, надавши першу допомогу.

- Так, цю інформацію широко висвітлювали ЗМІ.

Очі в цих людей – зовсім інші. Можливо, тому, що ми їх не провокуємо.  Бо розуміємо, що в будь-якій європейській державі, якщо ти поведеш людей на державну будівлю, там може дійти навіть до того, що стрілятимуть. Наш майдан  - європейський.  У Європі  уряди силою не скидають.  Сила у Європі – це вибори. Обирайте інших і міняйте політиків. Але штурмувати державні об’єкти, провокувати правоохоронні органи…  Будь-який європеєць зрозуміє  тоді українську владу.  У нас інша політика:  ми поводимося  як європейці, і влада змушена поводитися так само. Якщо не бути європейською, т хоча б імітувати це.  Це дуже важливо для того, щоб ми змінилися.

Дороге молоде покоління, дороге студентство, зараз як ніколи настав час докорінних змін у нашій ДЕРЖАВІ-УКРАЇНІ.

Вся НАША нація, зокрема і Ви, ровесники незалежності, обрали свій вектор розвитку держави, обрали свої життєві цінності, обираєте своє МАЙБУТНЄ і воно є ЄДИНЕ – ЦЕ ЕВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, Европейські цінності, Европейське Управління Країною з Европейською економікою, Судами та правоохоронною системою,де людина захищена Державою і має гідний рівень життя, а не те що є зараз, тотальне безробіття, знищена медицина, нищиться освіта, 90 відсотків населення за межею бідності.

Все це в нашій Державі потребує кардинальних змін.

Теперішня окупаційна влада, закидає нам ще більший зашморг на шию, повертаючи нас у минуле,  у відновлений СРСР Митний союз.

Це утопія. По іншому назвати не можу.

Зараз сталась така ситуація, коли  влада готувалась до масових акцій протесту, і визначила вже давно, що рушійною силою РЕВОЛЮЦІЇ  станете саме ВИ – СТУДЕНСТВО, тому з цим потрібно було щось робити. Політтехнологи Партії регіонів, дуже добре підготовились до цього і взяли приклад  з подавлення протестів у Білорусії та Москві.

Принцип дуже простий, забрати політиків – противників режиму від участі у Революції. Позбавити їх хоч якогось права впливати на ситуацію.

Лозунг «МИ БЕЗ ПОЛІТИКІВ» дуже дивний, з огляду на те, що той хто починає говорити в голос це вже політика. І ваш СТУДЕНТСЬКИЙ СТРАЙК – ЦЕ ВЖЕ ПОЛІТИКА. Тому, що ви почали впливати на ситуацію в державі, ви почали впливати на владу, але ЗРОЗУМІЙТЕ одне, перемогти режим можливо тільки З ПОЛІТИЧНИМИ ВИМОГАМИ.

Одна з яких є підписання асоціації з ЕС. Цей курс КРАЇНИ, цей документ є ніщо інше якГЕОПОЛІТИКА НАШОЇ ДЕРЖАВИ-УКРАЇНИ, тому говорити що ми аполітичні, просто недоречно і безглуздо(пробачаюсь), але це так. Ви всі разом творите нову ПОЛІТИКУ в ДЕРЖАВІ.

А отже, цим самим ВИ створили загрозу для режиму, який дуже не хоче відриватись від свого КОРИТА. Як говорив класик: «якщо ти не можеш перемогти революцію, то потрібно її очолити!»

Що і відбулось зараз на «Евромайдані».

Цьому є багато доказів:

1)  Заміненний весь склад першого оргкомітету Евромайдану;

2)  Серед вас є люди, які постійно вас контролюють, щоб ви були без національних гасел, а то це провокація;

3)  Контролюють, щоб ВИ не підтримували нікого з опозиційних політиків, не сприймали їх,ЯКЩО ТИ НЕ З ОПОЗИЦІЄЮ – ТО ТИ З ВЛАДОЮ, це система «противсіхів». Невже у ВАС немає політичних поглядів на розвиток  держави, ВАС заставляють не вірити опозиції і не вірити в себе, як ПОЛІТИКА. Режиму не потрібні нові політики;

4)      Сприяння влади в проведенні цього майдану, Вам створили «дискотеку, танці», щоб відвернути увагу від нагального питання і ситуації в державі;

5)      Силові структури перестали раптово придушувати Евромайдан, бо ВИ для них стали керовані, і загрози ніякої не становите, цього не потрібно допустити.

6)      Всі теперішні організатори – це люди, деякі з них навіть мають зв’язки із головою адміністрації президента, Льовочкіним, деякі причетні до «ЗЛИВУ» ПОДАТКОВОГО  МАЙДАНУ та інших протестів.

7)      Практично всі ректори вишів – це члени Партії Регіонів, або прихильники, і вони так спокійно йдуть на умови студентства – це має викликати у ВАС здивування;

8)      Кожен з ВАС, якщо б тільки висловив би якісь політичні погляди на Майдані, відразу буде ізольований  оргкомітетом, але чому, коли ви вже СТАЛИ ПОЛІТИКАМИ НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ.  Можете перевірити – це звичайна технологія яка використовується в протестному середовищі;

9)      Вам так спокійно дають розгулювати по Хрещатику, опозиційні сили роками цього добивалися, але це не тому, що ви красиві і цікаві, а тому, що владі це потрібно.

10)   ВАС ВСІХ відмежували від звичайних патріотично налаштованих громадян, і ВИ це бачите самі, «Розділяй і Властвуй»

11)   Вам не дають на довго осісти на Майдані, не розбивають намети, локальне вогнище, все це тому, що 30 числа вам зі сцени, говоритимуть, які ви молодці, що відстоюєте своє бачення, але йдіть додому, а коли настане час виходьте знову.

Це все буде, але СТУДЕНТЕ – ПОЛІТИК, не ведись на МАНІПУЛЮВАННЯ СОБОЮ.

ПРОАНАЛІЗУЙ, ЗАДУМАЙСЯ, НЕ ДАЙ ЗАГАСИТИ В СОБІ ПОЛУМ’Я НАЦІОНАЛЬНОГО СТРАЙКУ,

ЯКЩО ТИ НЕ З ОПОЗИЦІЄЮ ТИ З ВЛАДОЮ.

ЧАС ВИБОРУ НАСТАВ.

МИ МОЖЕМО БУТИ БЕЗ ПРАПОРІВ, АЛЕ МИ МАЄМО МАТИ ВСІ ПОЛІТИЧНУ ВОЛЮ І ПОЛІТИЧНИЙ КУРС НАШОЇ ДЕРЖАВИ.

СТУДЕНТСЬКИЙ СТРАЙК МАЄ ПЕРЕРОСТИ В СТУДЕНТСЬКУ РЕВОЛЮЦІЮ, ДЕ ВИ БУДЕТЕ НОСІЯМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯК ЗОВНІШНЬОГО ТАК І ВНУТРІШНЬОГО КУРСУ КРАЇНИ.

ЧАС ОБ’ЄДНАННЯ ПРОТИ РЕЖИМУ НАСТАВ,

ЧАС НАШОЇ СПІЛЬНОЇ  БОРОТЬБИ НАСТАВ,

ЧАС ЗМІНИ ВЛАДИ НАСТАВ,

ВИБОРЮЙ ДЛЯ СЕБЕ ГІДНЕ ЖИТТЯ ТА МАЙБУТНЄ В НАШІЙ ДЕРЖАВІ.

ВІДСТОЮЙ СВОЄ ПРАВО БУТИ ОБРАНИМ ДЛЯ ДОКОРІННИХ ЗМІН, В ТОБІ СИЛА.

УКРАЇНА – ЦЕ ЄВРОПА!!!

СЛАВА ЕВРОПЕЙСЬКІЙ УКРАЇНІ!!!

МИ ЄДИНІ!!! РАЗОМ СИЛА!!!