Из общей численности избирателей, намеренных прийти на выборы и определившихся с кандидатом в президенты Украины, за Петра Порошенко проголосуют 54,7%.

Об этом свидетельствуют результаты социсследования "Электоральные настроения населения Украины за две недели до президентских выборов", проведенного Киевским международным институтом социологии с 29 апреля по 11 мая текущего года.

При этом из тех, кто намерен прийти на выборы и уже определился с кандидатом, за которого будет голосовать, за лидера ВО "Батькивщина" Юлию Тимошенко отдали бы голоса 9,6% респондентов, за внефракционного народного депутата Сергея Тигипко – 6,7%, а за лидера партии "Гражданская позиция" Анатолия Гриценко – 6,5%.

При этом из общего количества опрошенных за П.Порошенко готовы отдать голоса 33,7%, за Ю.Тимошенко - 5,9%, за С.Тигипко – 4,1% и за А.Гриценко - 4,0%. Однако, 25,4% опрошенных заявили, что не намерены участвовать в выборах, а 13% - затруднились с ответом, то есть, не определились с кандидатом, за которого намерены проголосовать.

В ходе исследования методом личного интервью были опрошены 2022 респондента, которые проживают в 110 населенных пунктах по всех областях Украины (за исключением Крыма) по стохастической выборке, репрезентативной для населения Украины в возрасте от 18 лет. В ходе исследования респондентам задавался вопрос, за кого бы они проголосовали, если бы внеочередные президентские выборы в Украине состоялись в ближайшее воскресенье (на две недели ранее запланированного). Статистическая погрешность выборки не превышает 3,3% для показателей близких к 50% и 1,4% для показателей близких к 5%.

Група "Інформаційний Опір" пропонує за антиукраїнську пропаганду оголошувати персонами нон-грата і висилати з країни журналістів російських ЗМІ.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив координатор групи, керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.

Він вказує, що ініціатива вже зустріла повне розуміння з боку держструктур. Ведеться відповідна робота.

Тимчук звертає увагу на неприкриту антиукраїнську пропаганду і створення позитивного образу тероризму з боку російських ЗМІ.

Аналітик нагадує, що російські журналісти помічені також у безпосередній участі в допитах українських силовиків (а значить, - участі у викраденні людей); прямій участі в провокаціях проти українських військовослужбовців; проведенні розвідувальної діяльності в інтересах бандформувань і російських спецслужб.

Така поведінка людей, які прикриваються журналістськими посвідченнями, є неприйнятним, вказує Тимчук.

У цьому зв'язку група "Інформаційний Опір" пропонує:

1. Російських журналістів, які проводять подібну діяльність, оголошувати персонами нон-грата і висилати з країни. (Механізм наразі обговорюється);

2. Затримувати представників російських ЗМІ, які представляють акредитацію від організацій, які на сьогодні вже мають правовий статус терористичних - "Донецької народної республіки" і "Луганської народної республіки". Інкримінувати їм участь у терористичній діяльності.

3. Організувати проведення єдиної акредитації для забезпечення діяльності всіх журналістів, що працюють у зоні проведення антитерористичної операції, при штабі АТО.

Профільна група при штабі АТО зобов'язана при цьому забезпечити безпеку та ефективність роботи представників ЗМІ.

Група "Інформаційний Опір" при цьому висловлює повну готовність у допомозі і участі в заходах щодо захисту інформаційного простору України як громадська ініціатива.

Українська правд
а

В 12.15 в районе села Октябрьское (20 км от Краматорска) колонна украинских десантников, которые везли воду и продукты из одного блок-поста на другой, попали в засаду, на них напала группа террористов, в которую входили и снайперы, которые добивали раненых десантников.

Как сообщил пресс-секретарь начальника Генерального штаба, подполковник Алексей Дмитрашковський, нападавших было около 30-40 человек, пишет пресс-служба МВД.

По словам местных жителей, они приехали на двух "Газелях" и "Жигулях".

"Первый выстрел был из гранатомета, попал прямо в двигатель БТРа, который шел вторым в колонне, начался бой. Бой длился час . По результатам боя погибли 6 десантников и 9 получили ранения, из этих 9 у двоих контузия, 7 раненых. Все доставлены в больницу", - рассказал Дмитрашковский и добавил, что также вследствие боя десантники лишились одного БТРа и один "ГАЗ -66" с минометной установкой.

Он также отметил, что засада была организована у дамбы.

"Нападавшие были вооружены снайперскими винтовками, из которых достреливали раненых, и РПГ, которого нет на вооружении в украинской армии. На месте засады найден рюкзак с боеприпасами", - говорится в сообщении.

По словам пресс -секретаря начальника Генерального штаба, в результате боя со стороны противника были также раненые и убитые. Однако, когда десантники начали в ответ бой, террористы начали оттягивать своих раненых и убитых и бежать.

По информации Дмитрашковского, на данный момент проведена зачистка района.

Вкотрий раз переконуюся в демократичності та плюралізмі нової української влади. Політичні сили, на яких лежить відповідальність за людські жертви на Майдані, які майже неприховано ведуть підривну антидержавну діяльність в інтересах держави-агресора, досі мають можливість виступати з парламентської трибуни, отримувати кошти з бюджету за свою «роботу» у вигляді зарплатні та інших виплат, можуть з тієї трибуни брехати і обзвивати людей останніми словами, а потім ще й в суд на них подати "за наклеп" тощо.

Істерика Петра Симоненка в стінах Верховної Ради 13 травня була викликана не інакше як реальною загрозою заборони діяльності його партії, яка зараз відкрито ретранслює інтереси Кремля в українському парламенті. Рада дозволила виконуючому обов’язки Генерального прокурора України вносити подання щодо позбавлення депутатської недоторканості, що раніше не було можливим. Звичайно ж, така загроза нависла і над комуністами.

Знову ж таки, Олександр Турчинов перервав виступ Симоненка лише після того, як той почав називати деяких людей «конченими», «дебілами» і далі по тексту. В тому, що в лідера КПУ «нема ні совісті, ні честі» в.о. Президента безумовно правий. Що ще можна сказати про політика, який здійснює відверту антиукраїнську діяльність і банально бреше, повторюючи всю ту маячню, яку продукує російська агітпроп машина?

Разом з тим комуністи, як і «регіонали» не поспішають відповідати на питання, звідки в «мирних ополченців» автоматична зброя, гранатомети та переносі зенітні установки. Не дають вони і відповідь на питання, чому самооборону Майдану з битами і щитами вони називали терористами, а озброєних до зубів диверсантів та місцеву гопоту, які катують людей, розрізають їм животи і топлять в річках, розстрілюють цілі сім’ї з маленькими дітьми, вони називають «мирними ополченцями».

Істерику на трибуні влаштував і Микола Левченко, який схоже вже втрачає надію на те, що його публічні заяви можуть якось вплинути на владу для того щоб вона таки пішла на торг з його господарем Ринатом Ахметовим. Не діють ні мантри про «хунту», ні вимоги припинити відповідати вогнем на вогонь.

Турчинов заявив про можливість заборони діяльності КПУ. Буде зроблено це чи ні, поки не ясно, проте, очевидно, що кращого моменту для цього, ніж зараз вже може не бути.

Незрозуміла, до речі, позиція Порошенка з цього питання. Нагадаю, що на питання про заборону КПУ, він відмахнувся, мовляв, нехай їх люструє український народ, не проголосувавши на виборах. Позиція зрозуміла, він як кандидат в президенти не хоче нікого дратувати і втрачати голоси. Проте, не слід забувати, що це не просто фракція в парламенті, а й розгалужена партійна структура, яка зараз працює на державу-агресора, це і сотні депутатів місцевих рад, які в критичний момент можуть зіграти в інтересах Кремля.

В скрутному становищі опинилася Партія регіонів. Загалом підтверджуються припущення деяких експертів та журналістів про те, що вона вступила в період не стільки боротьби за владу, скільки боротьби за виживання.

З київського цуґцванґу партія, яку ще кілька місяців тому вважали всесильною, здійснила стрибок до цуґцванґу всезагального. Тобто, зараз будь-який хід погіршує позиції ПР. Після втрати влади та жахливої дискредитації вона втратила контроль не лише над Україною, а й втрачає його над своїм базовим регіоном. У місцевих не може не виникати питань чому їх ревні захисники не можуть забезпечити елементарний порядок в містах, припинити кровопролиття. Можна скільки завгодно кивати на «хунту», Брюссель і Вашингтон, але люди не можуть не бачити очевидного – їх захисники не поспішають їм допомагати, проте активно вирішують власні проблеми. Особливо демонстративно це відбувається на місцях.

По-суті, роль цієї партії сьогодні зводиться до того, щоб відстоювати інтереси Рината Ахметова, шантажувати Київ, намагаючись схилити його до торгів за політичний вплив та преференції для бізнесу. Що правда, всі ці намагання виявляються недолугими та тягнуть за собою цілий шлейф конфузів. Мова йде і про «референдум» 11 травня, точніше пародію навіть на кримський «окупендум», з-за спини якого дуже вже сильно визирали вуха «хазяїна Донбасу», і про спроби тиску через фракцію в парламенті шляхом ретрансляції страшилок з російського ТБ.

Поки що замість консервації влади в регіоні Ахметов отримав хаос і тепер його планам загрожує не тільки антитерористична операція, якою б вона не була, але й терористи, які вже вийшли на шлях конфронтації з ним. Буквально за дві доби ситуація з планами олігарха дуже сильно прояснилася.

Щодо регіону, то тут і справді вже 1917 рік і в протистоянні можна виділити вже кілька сторін, а не просто Київ і Москву.

«Почути Донбас». «Поважати Донбас». За цими гаслами приховується банальна боротьба за гроші й владу. Ті, хто закликає чути Донбас сам його чути не хоче. Чути його влада має не через брехливих і фальшивих ретрансляторів з Партії регіонів та різного штибу антидержавних сил. Це Київ може шантажувати Донбас від’єднанням, а не навпаки. Проте, він же цього не робить.

В сухому залишку, маємо констатувати, що Донбас перетворився на поле бою, яке вкрай необхідно локалізувати. І робити це необхідно не зважаючи на істерики парламентського "ополчення" Ахметова й Кремля. Вони не представляють Схід, не представляють Донбас. Це колабораціоністи й утриманці, до яких має бути відповідне відношення. Інформаційна зброя сьогодні має не меншу вагу, ніж бойова і вони активно застосовують її в своїх намаганнях убити молоду державу, якій весь час не давали стати на ноги
.