Рідний краю мій
- 01.10.09, 17:42
Рідний краю мій, гарний і величний,
Чудовий для нас ти й незвичний.
Ріднішого краю не бачила нині.
Здаєшся великим маленькій дитині.
Широкі поля і безкраї простори,
Зелені рівнини й високі ті гори.
Своєю красою вражаєш повсюди
Дивуються навіть віддалені люди.
Високі дерева, прекрасні квітки,
Ромашки у полі і грають дітки.
Соняшник влітку завжди розцвітає.
Прекрасніше ніде у світі не має.
І водні багатства чарують нам очі.
Побувши у нас – не захочеш у Сочі.
Україною наш край тепер зветься
І пісня у небі з пташками несеться.
Лунають навколо дзвінкі голоси.
«Вставай, наша думка і далі лети!»
І хай уся Україна пісню почує оту,
Щоб нарешті справжня людина
Отямилася від сну,
Щоб і ще раз розквітли квіти.
Сонце з-за хмари зійшло,
Щоб раділи українськії діти
І минуле тепер відійшло.
І наостанок я побажаю
Хай надалі цвіте наший край
Про нього багато вже знаю
Скоріш і ти пізнавай!