9 березня 2021 року - 09:50

Україна, Великобританія, Канада і Швеція звертають увагу на доповідь експертів ООН, оприлюднений в лютому, в якому вказується на порушення Іраном прав людини як до, так і після трагедії: зокрема, сім'ї загиблих піддаються переслідуванням і погрозам з боку іранської влади

соц мережі

Україна приєдналася до спільної заяви Великобританії, Канади і Швеції щодо поразки Іраном літака авіакомпанії МАУ рейсу PS752. Про це повідомляє прес-служба українського МЗС.

"У лютому спеціальні доповідачі Агнес Калламар і Джаваід Рехман оприлюднили лист на адресу уряду Ірану, в якому було викладено ряд серйозних звинувачень. Головним занепокоєнням є те, що було порушено право на життя 176 пасажирів і членів екіпажу. Виходимо з того, що Іран не відповів на цей лист. Порушення Іраном зобов'язань з прав людини є надзвичайно тривожним. це ускладнюється повідомленнями про цілком неприпустимих переслідування та погрози членам сімей деяких жертв ", - йдеться в спільній заяві зазначених країн.

У зв'язку з цим Україна, Великобританія, Канада і Швеція закликали Іран:

- невідкладно дати відповідь на лист спеціального доповідача Ради ООН з прав людини Агнес Калламар;

- негайно припинити переслідування і залякування сімей жертв як в Ірані, так і за його межами;

- забезпечити повне і прозоре розслідування кримінальних справ і неупереджене судочинство як частина його обов'язки забезпечити справедливість для жертв цієї трагедії;

- надати вичерпну та прозорий звіт про події, що призвели до цієї трагедії.

Нагадаємо, в лютому д ва експерта ООН Агнес Калламар і Джаваід Рехман в спеціальних доповідях заявили , що Іран здійснив численні порушення прав людини, збивши літак рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародної авіалінії України", а також після цього смертоносної катастрофи.

Як відомо, 8 січня 2020 року украинск ий літак, следовавш ий з Тегерана до Києва, був збитий над іранською столицею. В се 176 осіб, які перебували на борту, загинули.

Вранці в суботу, 11 січня, Генеральний штаб Збройних сил Ірану заявив, що в український літак Boeing 737  потрапила  ракета,  запущена військовим центром "Вартових ісламської революції".

Результати здійсненого у Франції розшифровки інформації з бортових самописців літака підтвердили, що катастрофа сталася в результаті ракетної атаки.

20 лютого повідомлялося, що військова прокуратура Ірану заявила про завершення процесу розслідування збивання українського літака МАУ ( "Міжнародні авіалінії України").

У Львові та Києві, Одесі та Харкові або в Запоріжжі і Дніпрі істотно відрізняють не тільки ціни на житло, але і дохід. Отже, скільки років потрібно, щоб накопичити на квартиру, з огляду на середній дохід людей.

За підрахунками, найдовше на житло будуть збирати харків'яни - 16 років, а скоріше придбати однокімнатну квартиру вийде у жителів Запорізької області - за 7,8 року.

Скільки років потрібно, щоб накопичити на квартиру, з огляду на середній дохід громадян:

• в Харкові - 16 років;
• в Одесі - 11,8 року;
• у Львові - 11,3 року;
• в Дніпрі - 9,7 року;
• в Києві - 9,9 року;
• в Запоріжжі - 7,8 року.

При підрахунку дорівнювали на гіпотетичного покупця, у якого є сім'я з 2 працюючими дорослими, які отримують середню заробітну плату. Щоб оцінити рівень доходів потенційного покупця житла, були взяті дані про середню зарплату по областях і місті Києві з Державної служби статистики України та вирахували з цієї зарплати податки. Передбачалося, що в родині двоє дорослих працюють і їх дохід помножили на два

Менше всіх отримують в Харківській області - 19 300 гривень на двох, а найбільше в місті Києві - 35,1 тисячі гривень.

При розрахунку суми, яку могла відкладати сім'я як заощадження на квартиру, взяли 40% від доходів. Зазвичай, цей відсоток використовують банки при розрахунку можливості кредитування громадян.

Вартість однокімнатної квартири в новобудові по містах за даними dom.ria:

• в Харкові - 1 мільйон 479 тисяч гривень;
• в Одесі - 1 мільйон 150 тисяч гривень;
• в Києві - 1 мільйон 661 тисяча гривень;
• у Львові - 1 мільйон 102 тисячі гривень;
• в Дніпрі - 995 тисяч гривень;
• в Запоріжжі - 823 тисяч гривень.

Під час навчання в інституті одружився, народився син. Тоді молодий сім'янин перевівся на заочне, почав шукати роботу і за порадою знайомих «спробував свої сили в податковій». Сил, як він потім згадував, виявилось недостатньо, тому у 23 роки вступив ще й на юридичний факультет у ЛНУ ім. І. Франка (спеціальність «правознавство»).

У львівській податковій Тарас Козак пропрацював одинадцять років. Почав як ревізор-інспектор у 1993-му, а закінчив як заступник начальника у 2003-му. Сам він розповідав, що почав працювати якраз у той час, коли у податковій вирішили створити оперативне управління, щоб контролювати стихійну торгівлю і базари. Керівником цього управління і став Тарас Козак, отримавши повноваження підписувати скерування на перевірки підприємців та визначати штрафи за порушення.

У 1998 році Тараса Козака підвищили до посади заступника голови податкової, а від 2001-го він став першим заступником ДПА у Львівській області. Важливо, що керівником львівської податкової у ці роки був Сергій Медведчук, молодший брат Віктора Медведчука. «Ми з Сергієм Володимировичем виконували одну і ту ж державну роботу, у нас було схожим розуміння її важливості для держави. Одним словом, ми були членами однієї команди. Згодом стали й друзями, якими є й до сьогодні», – згадував в 2011 році у інтерв'ю «Вголосу» Тарас Козак.

Ще важливо, що із 2002 до 2006 року Козак був депутатом Львівської облради від фракції «Соціальна справедливість» (близька до СДПУ(о)), а фракцію цю також очолював Сергій Медведчук.

У 2003 році Тарас Козак потрапляє в гучний медійний скандал, подавши до суду на «Львівську газету» за передрук з польської газети Rzeczpospolita, що описала як п'яний Козак вчинив стрілянину в одному з львівських ресторанів. Втім, судовим позовом проти «Львівської газети» (який Козак виграв!) справа не обмежилася: один із співзасновників «Львівської газети» Ярослав Рущишин згадував, що окрім позову отримав ще й проблеми з бізнесом: «Я мав проблеми з відправками моїх вантажів. Мені заблокували їх на митниці в той час, і я мав великі штрафні санкції за це. Ну але то робилося все, щоб нашкодити моїй підприємницькій діяльності. І коштувало нам то досить дорого».

У тому ж 2003 році Тарас Козак переходить на роботу у Державну митну службу. Сам він розповідав, що це відбулося випадково – перейти в митницю йому у 2003 році запропонував особисто Віктор Медведчук, який тоді був головою Адміністрації президента Леоніда Кучми. Відмовитись не міг, планував у митниці не затримуватися і повернутися у податкову. Але швидко втягнувся: уже через рік став заступником голови Державної митної служби (залишаючись при цьому керівником Західної регіональної митниці).

Після Помаранчевої революції Козака звільнили, проти нього почалося кримінальне розслідування через несплату мита при купівлі приватного літака Як-42, але воно так нічим і не завершилося, а уже через рік він знову повернувся на посаду у митницю, де зміг пропрацювати ще до березня 2010 року (завершував кар'єру митника на посаді в. о. Одеської митниці).

Його «митна» кар'єра могла припинитися раніше – ще в березні тодішній президент Віктор Ющенко офіційно просив у прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко звільнити осіб, «чия репутація і ділові якості, виявлені в попередні роки, не відповідають принципам, на яких будувалася демократична коаліція». Серед таких осіб згадувався і Тарас Козак, але минулося...

У вересні 2005-го у Козака та близького до нього екс-начальника обласного управління МВС Олега Сала провели масштабні обшуки (лише у готельному комплексі у Наварії, яке належить родині Козаків, вилучили 212 тис. доларів США та 5 тис. євро). Попри відкриті розслідування через несплату мита за літак та незаконних повернень ПДВ, сам Козак тоді заявляв, що у постанові суду про обшуки було написано, що правоохоронці шукають у нього кілера, який скоїв замах на Петра Писарчука, основного власника ринку «Південний» і голови місцевого осередку «Партії регіонів».

Наприкінці 2005-го його ім'я фігурувало і серед можливих причетних до вбивства екс-голови Львівської ОДА Степана Сенчука. Саме вбивство сталося у листопаді 2005-го і тоді слідчі пов'язували це із «боротьбою» за «Львівсільмаш». За даними ZN.UA, серед можливих причетних до цього фігурував і Тарас Козак.

Під час роботи у митниці Тарас Козак вперше спробував пройти у Верховну Раду – у 2006 році йшов під 15 номером у виборчому списку блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», але цей блок не подолав прохідного бар'єру. Після остаточного звільнення із митниці у 2010 році вдруге став депутатом Львівської обласної ради (тепер від Української селянської демократичної партії).

У 2012 році вдруге спробував потрапити до Верховної Ради, пішовши самовисуванцем на №122 мажоритарний округ (Яворівський і Жовківський райони), але програв там узгодженому кандидату від опозиції Василеві Пазиняку.

Більше пощастило Козаку, коли він балотувався від партій, напряму пов'язаних із Віктором Медведчуком. На позачергових виборах до парламенту 2014 року депутатський мандат йому забезпечило 14 місце у списку «Опозиційного блоку», а в 2019 році – 10 місце у списку «ОПЗЖ».

Офіційно Тарас Козак сконцентрував у своїх руках три загальнонаціональні інформаційні телеканали, проте їхнім реальним власником і контролером вважається його близький приятель Віктор Медведчук

У Верховній Раді Козак був доволі непримітним, але наприкінці 2018-го він привернув до себе серйозну увагу – політик, який раніше не мав жодого стосунку до ЗМІ, почав скуповувати українські інформаційні телеканали. Спершу NewsOne, тоді «112 Україна» і насамкінець ZIK, створивши медіахолдинг «Новини» і перетворивши його на осердя російської пропаганди.

У 2019 році журналісти програми «Схеми» виявили, що цивільна дружина Тараса Козака Наталія Лавренюк має спільний нафтовий бізнес у Росії із подружжям Оксани Марченко та Віктора Медведчука. Сам Тарас Козак, порушуючи закон, у своїй декларації про доходи взагалі не згадав, що має цивільну дружину.

Бізнес Тараса Козака

Тарас Козак є уродженцем Львівщини і частина його компаній зареєстровані саме у Львові. Попри це введення санкцій суттєво не вплине на роботу цих компаній, бо вони переважно належать його родині та родичам Віктора Медведчука.

Окрім медіахолдингу «Новини» Тарасу Козаку офіційно належать зареєстровані на Кіпрі компанії Turul Investments Limited, Havanor Management Limited та Revelon Investments LTD, Alvho Trading Limited. У декларації про доходи за 2019 рік Козак вказав, що отримав понад 237 млн грн дивідентів від кіпрського офшору Turul Investments Limited. Козак також є власником благодійного фонду «Разом-Здолаємо», зареєстрованої у Львові. Тарас Козак офіційно є керівником Львівської регіональної організації політичної партії «ОПЗЖ».

Разом з тим чимало бізнесу належить родині Тараса Козака. Зокрема, його брат Богдан Козак разом з матір’ю Софією є власниками великого готельно-відпочинкового комплексу «Наварія-Нова» біля Львова. Богдан Козак разом із колишнім головою податкової інспекції Львівщини Сергієм Медведчуком, братом Віктора Медведчука, є власниками компанії «Керамбуд», що займається видобутком піску та виготовленням керамічної цегли на Львівщині. Братам Козака і Медведчука також належить ТзОВ «Бетонбуд», що займається виробництвом бетону у мікрорайоні Рясне у Львові. Богдан Козак також є співвласником ринку «Галицьке перехрестя»на виїзді зі Львова.

Разом з батьком Богдан Козак є серед акціонерів будівельної компанії «Осокір». Богданові Козаку також офіційно належать зареєстровані у Львові будівельні компанії «Будімекс» та «Атлантбуд-всесвіт», а також фірма «Зелений Бір», що займається оздоровленням. Родичам Тараса Козака належить компанії «Традиція» та «Гармонія», які займаються наданням приміщень в оренду.

Кум Тараса Козака Олег Шепіта також має зареєстрований у Львові бізнес. Зокрема, йому належить 60% будівельної компанії «Епіташ», та 30% українсько-польської компанії «Пройпшем Україна».

У 2019 році журналісти програми розслідувань «Схеми» повідомили про статки та бізнес цивільної дружини Тараса Козака Наталії Лавренюк. За даними журналістів, Наталія Лавренюк має 25% частку в російській компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини. Їй належить чимало нерухомості в Україні, зокрема, величезна кам'яниця на вул. Князя Романа у центрі Львова, де розташований готель «Швейцарський».

Судячи з декларації Тараса Козака за 2019 рік, йому належить житловий будинок площею 330 м у Сокільниках. Офіційно є також лише один автомобіль Audi A8, який йому подарував брат Богдан у 2016 році. Тарас Козак зберігає у білоруських банках 1,4 млн доларів, 6,6 млн євро. Він також задекларував 2,5 млн грн та 150 тис. доларів США готівкою і 378 тис. грн та 3 тис. євро в «Укрбудінвестбанку».