Про співтовариство

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.
Вид:
короткий
повний

Знання є сила

Сьогодні у Давосі розпочався другий день ВЕ форуму

Сьогодні у Давосі розпочався другий день Всесвітнього економічного форуму

 Його програма обіцяє бути не менш цікавою та насиченою, ніж першого дня. Всього заявлено 46 лише офіційних заходів. Паралельно відбуваються неофіційні, в тому числі в рамках Українського дому в Давосі.

Ми будемо слідкувати за всіма подіями у нашій текстовій трансляції

11:05 Панель «Спринт до 2020». 2020 рік стане знаменним роком, оскільки в дію вступить Паризька кліматична угода із її 17 цілями стійкого розвитку (STG), розрахованими на 5 років. 

Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос зазначив, що робота над реалізацією цілей здійснюється в його країні на законодавчому рівні. Уряд Колумбії розробив 164 власні під підпункти, над якими працюють усі владні міністерства. Крім того, він закликав і інші країни долучатись до їхньої практики та об’єднатись у боротьбі з кліматичними змінами. 

Лін Вен, генеральний директор китайської енергетичної інвестиційної корпорації, запевнив, що уряд Китаю., розробив детальний план своєї майбутньої роботи як для державних, так і приватних компаній в країні.

10:55 Тоні Блер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, під час інтерв’ю для BloombergTV прокоментував Brexit: «Ніщо не змінить мою думку – я думаю, що це регресивний крок для країни. Якщо ми пройдемо через Brexit – і я сподіваюся, що ми цього не зробили – це призведе до величезних змін, і нам потрібно буде створювати нове майбутнє для себе як країни».

10:40 Перший брифінг за участі американської делегації. (спікери Мнучін, Росс). Міністр фінансів США Стівен Мнучін на брифінгу зазначив, що податкові реформи та зниження податків у США стали частиною того, чого за перший рік досягнув президент Трамп. Це, за словами міністра, принесе «буквально трильйони доларів» назад до США. Мнучін заявив, що Сполучені Штати прагнуть досягти рівня зростання економіки до показника 3%, що, на його переконання, буде сприятливим не лише для США, але й для світової економіки. 

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Стівен Мнучін, міністр фінансів США
Фото IMF Staff Photograph/Stephen Jaffe

Міністр торгівлі США Вілбур Росс вважає, що скорочення податків у США не створює жодних торгових бар’єрів. «Раніше США працювали на неконкурентоздатній моделі, але зараз вона дуже конкурентоспроможна», – говорить Росс.

Росс також торкнувся питання вільної торгівлі та наполіг на тому, що будь-які заходи, які застосовує Америка – це відповідь на «неадекватну поведінку» торгових партнерів США. «Багато країн гарно ставляться до риторики вільної торгівлі, але насправді практикують протекціонізм», – зазначив Росс.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Вілбур Росс, міністр торгівлі США
Фото United States Patent and Trademark Office

10:30 Прес-конференція: «Запуск глобального центру кібербезпеки «. Всесвітній економічний форум оголошує про створення нового Глобального центру кібербезпеки для створення безпечного глобального кіберпростору. Центр почне свою роботу у березні 2018 року.

Без належної оборони кібератаки можуть підривати економіку країн та загрожувати безпеці суспільства. Кількість кібератак, зареєстрованих підприємствами, також зростає. За останні п'ять років їх стало більше майже удвічі до 2017 року – в середньому на 130 порушень – на бізнес.

«В зв'язку з появою інтернету речей та полегшення доступу до інтернету ризики зростають, але компаніям необхідно більше співпрацювати та глобальніше дивитися на проблему, проте це потребує побудови відповідних відносин», каже Кім Коро, старший віце-президент Qualcomm Technologies.

Алоїс Цвінггі, керуючий директор Всесвітнього економічного форуму, вважає, що кібербезпека – це проблема управління ризиками. Компанії повинні мати чітке розуміння своїх стратегій, а також готувати раду директорів і топ-менеджмент до великих хакерських атак, наче до навчальної пожежної тривоги.

10:10 Петер Маурер, президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) під час зустрічі Всесвітнього Економічного Форуму вирішив нагадати світовим лідерам про необхідність надання допомоги та захисту цивільним особам, які потрапили у зони воєнних дій. Якщо цього не відбудеться, то результатом буде глобальна нестабільність, серйозні руйнування соціальних та економічних систем та нездатність досягти цілей стійкого розвитку.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Петер Маурер, президент Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ)
Фото World Economic Forum

Члени міжнародного комітету Червоного Хреста вважають, що ці сім основних питань визначать гуманітарну програму в 2018 році: 

1.  Звітна картка міжнародного співтовариства про конфлікти
2.  Відновлення міських зон, зруйнованих під час бойових дій
3.  Трансформація гуманітарної фінансування
4.  Міжнародне гуманітарне право
5.  Не забувати про людей, що лишилися у зонах воєнних дій
6.  Кібератаки та нова воєнна зброя 
7.  Використання технологій на благо

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція

10:00 Розпочинається другий день панельних дискусій у Давосі. Пропонуємо слідкувати за цими сесіями:

12:30 – Сприяння е-комерції: малі підприємства, глобальні гравці
14:30 – Соціальний договір XXI століття
15:20 – Спеціальне звернення Ангели Меркель, канцлера Німеччини
16:30 – Інсайт: ідеї з Сундар Пічаєм, генеральним директором Google
18:30 – спеціальне звернення Еммануеля Макрона, президента Франції

В Українському домі відбудеться три панельні дискусії сьогодні.

11:00 Де буде наступна криптогавань? 
14:00 Нові глобальні технохаби
17:00 Data Science: забезпечуючи контроль людини над даними

З повним розкладом офіційних подій можна ознайомитись тут.

09:30 Трансляція першого дня доступна тут. Основні теми першого дня форуму – це загальний оптимізм і фокус на гендерних проблемах. Ключовими спікерами були прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який закликав інвестувати в Індію та й загалом допомагати з технологіями країнам, що розвиваються, а також Джастін Трюдо, який основний акцент зробив на гендерній нерівності. З нашим оглядом першого дня можна ознайомитись тут.

Давос-2018. День другий. Текстова онлайн-трансляція
Фото World Economic Forum

09:00 Вчора ввечері близько 2000 демонстрантів пройшли вулицями Цюріха в знак протесту проти візиту Дональда Трампа на Всесвітній економічний форум. Зазначається, що попри заборону та посилені заходи безпеки, невеликій групі демонстрантів із 20 осіб вдалося прорвати охорону та висловити свою незгоду і в самому Давосі. 

«Трамп – лише один з тих, з ким не ми погоджуємось. Щороку ми протестуємо проти ВЕФ, не залежно від того, чи приходить туди Трамп. Трамп просто, напевне, найкраще уособлює цей світ», – сказав протестувальник Алекс Хедінджер.

Зона під назвою: Крим


Новости Крымнаша: Любовь к России разбилась о скалы сурового бытия


Что сказать, сдулся патриотизм… Явно сдулся.

Новости Крымнаша: Любовь к России разбилась о скалы сурового бытия

1. В 4 утра оккупанты провели обыски в домах крымских татар: в селе Новый мир в доме Исмаила Рамазанова, а также в Старом Крыму в доме 27-летнего водителя Мухсина Джамбаза. Мухсин на момент обыска был на работе, однако после получения информации о ворвавшихся в дом оккупантах, сразу же приехал. В ходе обыска в доме были выбиты окна на глазах у перепуганной пожилой матери крымского татарина, которая на тот момент была одна. После этого обыска оккупанты отправились в квартиру в пос. Приморское, где проживает сам Мухсин, и тоже провели в ней обыск. Обоих крымских татар — Джамбаза и Рамазанова — увезли, а Рамазанова по пути в “следственный комитет” ещё и избили. Кроме того, оккупанты сообщили, что якобы “нашли” в доме у Рамазанова 20 патронов (фото и видео).

2. Оккупанты будут судить 31-летнего жителя Симферопольского района за слова на интернет-радиостанции, в которых они усмотрели “экстремизм”. Напомню, что вчера оккупанты приговорили 55-летнего жителя Керчи к 2,5 годам лишения свободы условно и штрафу 50 тысяч рублей за высказывания против россии на интернет-радиостанции. И, естественно, у керчанина якобы “нашли тротил и патроны”.

3. В Крыму к матери осужденного 18 января за публикацию в соцсети ВКонтакте видео в 2012 году Гирая Куламетова Зареме Куламетовой пришли полицаи оккупационного режима. На Куламетову донесли, что она якобы оскорбляла главного полицая Кировского района. 37-ой год.

4. Оккупанты отметили “день инженерных войск”, сообщив, что “для Евпатории этот день имеет особое значение, ведь на территории города дислоцируется военная часть!”. А раньше в Евпатории “дислоцировался” детский курорт (фото).

5. Крымских школьников будут охранять за счет родителей, сообщили оккупанты. Местные комментируют: “А почему до прихода духовных скрепников охрана вообще была не нужна? Более того, до нашествия каменновечных реформаторов в лаптях даже мысль об опасности в школах была нелепа. Забирайте свои реформы обратно и оптимизируйте свой материк. И своих подрастающих отпрысков прихватите. Пусть учатся в «исконно русских» областях и регионах с ножами, топорами, молотовыми, травматами и пр. Вперёд, обратно на родину, за переправу, вас ждут ваши липецки-челябински-кроасноярски”.

6. Работники школьных столовых Керчи заявили, что “не будут кормить детей бурдой”. Подрядчиком обеспечения питания являются понаехавшие из Краснодара твари, которые заставляли работников столовых делать из продуктов едва ли не корм для свиней, чтобы наварить бабла.

7. В Феодосии сожгли полтора центнера сыров и колбас производства Украины и стран ЕС. Знаете, почему жгут? Если просто кинуть в мусор, то к мусорке выстроится очередь “хорошо зажившей” в оккупации ваты.

8. По итогам сегодняшнего турне по крамничкам на районе, могу сказать, что обнищание в Ялте — не мем, а суровые будни. Владельцы магазинов говорят, что падение выручки беспрецедентное. Покупателей просто нет. И это там, где всегда было весьма живенько, и даже очереди.

9. На ялтинском ватном паблике разместили фото 2014 года с объявлением в маршрутке о стоимости проезда в гривнах (2,75) и рублях (11), когда только началась оккупация. Местные комментируют: “Ностальгия”, “Были времена”, “Только начинался п*здец”, “Кто старое помянет, тот шпион”, “(Понаехавший пишет) 2-75 — это шо?” (фото-скрин).

10. Украинские документы: одни их берегут и пылинки сдувают, а другие всеми способами пытаются их получить: “Кто брал справку из роддома для украинских документов для ребенка? Куда там обращаться и к кому? Или, может, телефон есть, где можно спросить? Подскажите, плиз! Буду очень признательна!”..

11. Из Крыма лучшие уезжают, а к нам прет д*рьмо: “Люди, вы же люди? Почему у нас никто не хочет качественно и добросовестно работать, почему кругом хамское отношение? Каждый пытается надурить друг друга. Цены на услуги необоснованные, ведь толком никто ничего не умеет. И не говорите, что это сплошь и рядом. Нет! Это тенденция Крыма, который превращается не то что в провинцию, а в дыру! Где нет ничего, все дорого, умные и интеллигентные люди все уезжают, а прут только отбросы. Анонимно” (скрин).

12. Керчь. Ещё до одной понаехавшей доходит, что им здесь не рады: “Недавно тут в группе узнала, что крымчане очень не любят приехавших на ПМЖ. Не отдыхающих, а именно переехавших. С таким мнением за несколько месяцев жития в Керчи столкнулась впервые. Я — переехавшая. Сразу скажу — не по прихоти, а по нужде — ребенок болеет астмой, а тут нам хорошо. Хорошо во всех смыслах, но что-то зацепило и хотелось бы узнать — а может, правда в спину плюют?”. Ответы: “Не любят, я вам скажу, еще и отдыхающих. Керчь вам не курорт. Езжайте дальше”, “Конечно, все, кто по своей воле едут на ПМЖ в Керчь — умственно отсталые. А таких не любят нигде”, “Потому что из-за таких жилье подорожало. Поприехали со своих северов с миллионами и снимают хаты по 30 тыс. А наши смотрят, что спрос есть, и ломят цены. Лучше бы вы зарплаты свои «привезли», а не цены!”, “Нам просто непонятно, как сюда можно приехать с цивилизации. А так, добро пожаловать в ад”, “Никто не против приезжих, которые воспитаны и могут принести пользу городу. Но очень часто встречается быдло, которое считает «Крым наш» и ведут себя по-скотски”, “Людей здесь бесит реально все, потому что работы нормальной нет, денег, соответственно, уровень жизни ужасен. С чего тут быть приветливым?”, “Мы никак не повлияем на миграцию людей. Но наблюдается тенденция, что местные рвут когти из этой дырищи в поисках цивилизации, а другие приезжают из еще больших жоп и им тут норм” (скрин).

13. Ещё одни понаехавшие в Феодосию прут, а вата читает мои дайджесты и бесится, что я освещаю реалии Крыма, прямо противоположные лжи российского зомбоящика: “Как в вашем городе дела с трудоустройством? Посоветуйте хороший район, в котором лучше приобрести квартиру. Недалеко чтобы была школа и сад. Анонимно”. Ответы: “Привет Крымскому бендеровцу, который на помойке Обозреватель все это тщательно копирует. Уже начинаю подозревать что такие вопросы он и задаёт”, “Бегите отсюда!!!! И не думайте!!!” (скрин).

14. При покупке недвижимости в Крыму некоторые понаехавшие просят расписку о том, что (цитата) “если вдруг вернётся Украина, то вы не будете отзывать сделку по квартире”, — сообщают продавцы недвижимости (скрин).

15. Иногда полезно пообщаться с упоротой ватой. Узнаешь, как прогрессирует их болезнь, и насколько необратимо атрофировалось то, что осталось от мозга.

P.S. “Севастополь. Обратил внимание что уже год как не встречаю российских флагов на частных домах и балконах. До 2014 их было полно. Начали исчезать аквафреши и из машин. Что сказать, сдулся патриотизм… Явно сдулся. Любовь к россии разбилась о скалы сурового бытия”.


Що відомо про загиблих українців

Що відомо про загиблих українців
ЗМІ повідомляють про загибель дев'яти українців, МЗС України підтверджує смерть семи громадян. Четверо з них працювали в вітчизняній транспортній компанії Українські крила, яка за контрактом перевозила вантажі з Кабула в інші міста і країни.
 
Директор компанії Володимир Костенко назвав прізвища загиблих співробітників: пілоти Роман Власов і В'ячеслав Шишаков, обом було по 43 роки, і бортпровідниці Ірина Медичева, родом з Луганська, і 30-річна Катерина Пасенчук із Кіровограда.
 
Катерина Пасенчук, загибла під час теракту в Кабулі / facebook.com/ekaterina.pasenchuk
 
Решта загиблих, за інформацією місцевих ЗМІ, співпрацювали з афганською пасажирською авіакомпанією Kam Air, теж за контрактом. Серед них - авіатехнік із Чернівців Вадим Науменко.
 
Як повідомляють ЗМІ, українці жили на тому поверсі, з якого бойовики почали свою атаку. Їх розстрілювали в номерах.
 
Ірина Медичева, загибла під час теракту в Кабулі / facebook.com/i.medycheva
 
Директор департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев повідомив, що підтверджена загибель семи громадян.
 
Він розповів, що на місці теракту в Кабулі працює консул, якого відправили з посольства України в Таджикистані для оперативного вирішення питань з ідентифікацією тіл.
 
Роман Власов, який загинув у готелі Кабула / facebook.com/vlasov.romeo
 
"Готується спецрейс за дорученням прем'єр-міністра. Полетить літак Державної служби з надзвичайних ситуацій України за тілами. Зараз опрацьовується питання отримання дозволів на політ. Виписано вже шість свідоцтв про смерть", - розповіли в МЗС.
 
Він також повідомив, що зараз у Кабулі перебуває, імовірно, 19 українців. Їх розмістили на військовій базі. Пізніше частина з них повернулася в готель.
 
В'ячеслав Шишаков, убитий терористами в Кабулі

Теракт у Кабулі. Як загинули українці

Теракт у Кабулі. Як загинули українці
Корреспондент.net, Вчора, 17:37
1921
Кабул фото
В готелі бойовики вбили 18 осіб
Теракт у столиці Афганістану влаштували бойовики Талібану. Вони 18 годин утримували постояльців готелю Intercontinental. За цей час вони вбили майже 20 осіб, у тому числі, громадян України.
 
Під час теракту в Кабулі загинули 18 іноземців, у тому числі, дев'ять громадян України. Бойовики організації Талібан напали на готель Intercontinental у столиці Афганістану.
 
В атаці брали участь п'ятеро терористів. Всі вони були ліквідовані в результаті операції афганської поліції, що тривала 18 годин.
 
Загиблі в Кабулі українці були співробітниками афганської авіакомпанії. Їх тіла відправить на батьківщину літак Держслужби з надзвичайних ситуацій України.
 
Корреспондент.net зібрав всю інформацію про теракт у Кабулі, в якому загинули українці.
 https://ua.korrespondent.net/world/3931678-terakt-u-kabuli-yak-zahynuly-ukraintsi
 
 
Талібан атакував іноземців
Напад на готель Intercontinental було здійснено в суботу, 20 січня, приблизно, о 21:30 за місцевим часом.
 
Група озброєних автоматичною вогнепальною зброєю чоловіків у військовій формі увійшла в будівлю готелю з боку кухні.
 
Вони пройшли в трапезну, де вечеряли постояльці і відкрили по них вогонь. Нападники також використовували гранати, через що в готелі виникла пожежа.
 
Територію навколо будівлі готелю відразу ж оточили правоохоронці.
 
Кабул фото. Напад на готель сталося увечері 20 січня / EPA
 
Очевидець події розповів журналістам, що нападники таліби вигукували ряд антизахідних гасел. Відзначається, що терористи вбивали іноземців навмисно.
 
У момент теракту в будівлі Intercontinental проходили відразу два весілля і всеафганська конференція з інформаційних технологій.
 
Відповідальність за захоплення заручників на себе взяла терористична організація Талібан, утворена в 1994 році в Афганістані.
 
В атаці брали участь п'ятеро терористів. Всі вони були ліквідовані в результаті операції афганської поліції, що тривала 18 годин.
 
Готель після терактуEPA/UPG
У МВС Афганістану заявили, що афганський спецназ звільнив 126 постояльців і співробітників готелю Intercontinental, у тому числі, 41 іноземця.
 
При цьому більше 150 чоловік зуміли втекти з готелю ще до початку операції, після того, як почули перші звуки стрілянини.
 
Хтось із гостей вистрибував із вікон шестиповерхового будинку, кілька людей сховалися у внутрішніх приміщеннях і були врятовані спецназом.
 
Кабул фото. Постояльці готелю вистрибували з вікон / EPA
 
В результаті теракту, за повідомленнями влади, загинули 18 осіб - четверо афганців, всі інші - іноземці.
 
Крім українців, серед загиблих є один громадянин Казахстану, Греції та Німеччини. Особи решти загиблих встановлюються.
 
Більшість із загиблих іноземців були співробітниками афганської авіакомпанії Kam Air. На момент нападу в готелі проходила конференція, організована міністерством зв'язку країни.
 
У МВС країни також повідомили, що ще десять осіб отримали поранення внаслідок нападу на готель у Кабулі. Серед них - шість співробітників служби безпеки і четверо цивільних.
 

2018-й в Українскому домі в Давосі

Робот София и Президент Украины станут спикерами в Украинском доме в Давосе – программа мероприятий




Президент Украины Петр Порошенко станет спикером одной дискуссионных панелей, которая состоится в Украинском доме в Давосе во время Всемирного экономического форума, об этом свидетельствует программа мероприятия

Организаторы мероприятия подтвердили участие робота-гуманоида Софии Хэнсон, которая будет спикером панели "Как Blockchain повлияет на формирование и защиту финансовой архитектуры будущего?".

Кроме того, в Украинском доме будут обсуждаться мировые экономические тенденции в контексте развития новейших технологий, где тема Украины будет тесно связана с глобальным контекстом.

Поэтому в центре внимания будут такие секторы экономики как IT услуги, агротех, технологические хабы, криптовалюта, технология блокчейн, возобновляемая энергетика, и тому подобное.

Главная цель Украинского Дома в Давосе - повысить инвестиционную привлекательность Украины через донесения аудитории Всемирного экономического форума в Давосе (лидеры мирового бизнеса, технологий и инвестиций) исчерпывающей информации о технологическом и инновационном потенциале Украины, а также об инвестиционных и бизнес возможности.

Первый в истории Украинский Дом в Давосе (Швейцария) состоится во время ежегодной встречи Всемирного экономического форума в январе 2018 года. Украинский Дом будет работать в течение недели под лозунгом «Украина: Креативность. Инновации. Возможности ». Призван стать динамичным дискуссионным хабом, Украинский Дом продемонстрирует глобальным лидерам бизнеса, политики и гражданского общества инвестиционный потенциал и бизнес-возможности Украины. Украинский Дом будет открыт с 22 по 26 января 2018.

Организатором проекта выступает Украинская ассоциация венчурного и частного капитала (UVCA) в партнерстве с Western NIS Enterprise Fund и Фондом Виктора Пинчука.

Традиция организации так называемых «домов» в Давосе - не нова. В течение многих лет ее создавали правительства, крупные корпорации и серьезные организации. Сейчас, впервые за 50 лет существования ВЭФ, Украина прогрессирует, в полной мере раскрывает потенциал и надежно поддерживает свой имидж европейского хаба технологий и инноваций.

Золотым спонсором Украинского Дома является компания Ciklum, Серебряным спонсором - Ассоциация «ИТ Украины».

Спонсорами дискуссионных панелей является Horizon Capital, Bitcoin Foundation Ukraine, AgroHub, UNIT.City, Hacken, Northland Power и SocialBoost.

Состав Организационного комитета Украинского Дома (UHOC): Алекса Чопивский, Директор UHOC, Андрей Колодюк (UVCA) Ольга Афанасьева (UVCA), Ярослава Джонсон (WNISEF), Светлана Гриценко (Victor Pinchuk Foundation), Елена Кошарна (Horizon Capital) и Марина Вышегородская ( Ассоциация «ИТ Украины»). Проект реализуется в сотрудничестве с UkraineInvest и Национальной инвестиционной советом Украины.

Программа мероприятий Украинского дома в Давосе (на языке оригинала)

П’ять мантр про "приречену" державу

П’ять мантр про "приречену" державу
Віталій Скальський _ Вівторок, 9 січня 2018, 23:45
Версія для друку
Віталій Скальський
кандидат історичних наук, 
науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Які висновки належить зробити українському суспільству через 100 років після подій Української революції? Раніше "Історична правда" опублікувала текст "100 років приреченої держави" журналіста Віталія Гайдукевича. Переосмислення досвіду Української революції продовжується. Запрошуємо до розмови як професійних істориків, так і лідерів суспільної думки.

100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. спонукає до пошуку так званих "уроків історії". 

У більшості випадків ці "уроки" зводяться до кількох тверджень-мантр: 

• політиків не цікавила доля України, 

• Центральна Рада не звертала уваги на армію, 

• більшовикам треба було давати негайну відсіч, 

 відсутність єдності призвела до поразки українців. 

Усі шукають помилки тодішніх політиків та посипають голову попелом. Частину із цих мантричних фраз хотів би спростувати:

Мантра 1: Українці програли!

Український національний рух не зазнав поразки у 1917-1921 рр. З революції Україна вийшла у значно кращому політичному стані, ніж була до 1917 р. 

По-перше, УСРР – маріонеткова, залежна, комуністична та усе ж таки ДЕРЖАВНІСТЬ. З власним урядом, прапором, територією та міжнародними угодами. 

Також діяв уряд у вигнанні, який продовжував уособлювати національно-визвольний рух. 

До революції не було ніякої державності, після революції ця державність була химерною, однак вона була.

По-друге, українці отримали важливий історичний прецедент. Це важливо для націєтворення. Це дало підстави для боротьби за незалежність України у наступні роки. 

Надалі усі прихильники незалежності мали можливість говорити: бачите, ми уже були незалежними!

По-третє, українці отримали важливий досвід творення та відстоювання власної держави. 

Тисячі українців перебували (та воювали) у лавах Армії УНР, були чиновниками незалежних українських держав. 

Пізніше антирадянський спротив в СРСР, українські партії міжвоєнного двадцятиріччя в Польщі, Румунії та Чехо-Словаччині, політично активна діаспора так чи інакше апелювали до 1917 р.

По-четверте, більше українців відірвалось від "русского мира". До галичан, буковинців та закарпатців (які не були підданими Російської імперії) долучились мешканці західної Волині (ця територія увійшла до складу Польщі). 

Мантра 2: Українці програли через чвари!

Одним із так званих "уроків історії" Української революції 1917-1921 рр. є наголошування на розбраті та взаємопоборюванні тодішньої української політичної еліти, яка призвела до поразки. Мовляв, якби були єдиними, виступили як один міцний кулак, то й перемогли би ворогів-супостатів.

Проте, цінність демократичного суспільства – це різноманіття. Єдність усіх і в усьому – це тоталітаризм, це ми уже проходили в радянські часи. Тому є нормальним, коли політики ведуть політичну боротьбу. В тому числі і радикальними засобами. 

Історичний досвід показує, що повстання, заколоти, перевороти можуть призводити як до позитивних, так і до негативних наслідків. Держава може і виграти, і програти. 

Конфлікти серед тодішніх політиків перебільшені. 

Петлюра після відставки з посади Генерального секретаря військових справ не почав огульно критикувати свого наступника Порша. 

Петлюра створив Гайдамацький кіш Слобідської України, пішов на його чолі воювати на антибільшовицький фронт і фактично очолив оборону на полтавському напрямку. 

І на тому напрямку щось не чути було про щось подібне до крутянського бою і заяв про нейтралітет від українізованих частин не було.

Скоропадський не став арештовувати Грушевського, а Петлюра потрапив до вязниці через кілька місяців після квітневого перевороту. А після повстання Директорії спротив гетьманців тривав близько місяця і фактично проявився тільки у Мотовилівському бою.

Мантра 3: Не треба було довіряти більшовикам!

Як виглядали більшовики в Україні у 1917 р.? Українське суспільство, яке ще не пережило Голодомору, терору, колективізації, Другої світової війни і Чорнобиля, не вбачало в РСДРП(б) якоїсь особливо небезпечної сили. 

Більшовики – це одна із багатьох політичних партій, що тоді діяли в колишній Російській імперії. 

Так, дещо радикальніша у своїй риториці і політичних діях. Але, вона ж одна із небагатьох російських партій, що підтримали (звісно ж з власних міркувань) Українську Центральну Раду у протистоянні з Тимчасовим урядом. 

Нічого страшного у більшовиках у 1917 р. не вбачали ані політики, ані суспільство. Лише перша більшовицько-українська війна дещо змінила ставлення до Леніна. І їх образ змінився з відносно нейтрального на умовно ворожий.

Помилково вважати, що УНР не боролась із більшовиками. 

Перші більшовицькі заколоти були придушені на більшій території УНР, уряд ухвалив рішення про припинення поставок продовольства в радянську Росію та скасував надання допомоги родинам вояків, які перейшли на сторону більшовиків. 

Регулярний залізничний рух між українськими та російськими містами припинився, запроваджено візовий режим. Це досить багато для суспільства з потужними проросійськими настроями.

Мантра 4: Винні – політики! 

Надто зверхньо і самовпевнено було би вказувати Грушевському, Петлюрі чи Винниченкові на їх (ніби-то) помилки у державотворенні. 

Це ми зараз, через сто років, ми такі мудрі. І роздаємо рецепти тодішнім політикам: і незалежність треба було проголошувати ледь не у квітні 1917 р., і армію треба було створювати, і не сваритись і т.д. і т.п.

Тодішні очільники України зробили усе, що вважали потрібним, можливим та доцільним для свого часу.

Так, майже усі вони були соціалістами. 

 Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки. Більшість урядів УНР сформували партії соціалістичного кшталту

В українському політикумі тільки дві партії не мали у своїй назві похідні від слова "соціалізм" чи "соціал-демократія" - Українська демократично-хліборобська та Українська народна партія. Друга, щоправда, протрималась недовго і ще наприкінці 1917 р. стала Українською партією соціалістів-самостійників. 

Але, на початку ХХ ст. уся Європа хворіла соціалізмом. Це була популярна політична течія. І соціалістичні партії поступово приходили до влади у багатьох державах світу.

Не варто обмежувати українську перспективу лише центристами і консерваторами. 

Людство вигадало безліч політичних концепцій – соціалізм, лібералізм, консерватизм. 

Чому Україна має відмовлятись від котроїсь із них? Тільки через те, що певний час при владі перебували соціалісти і їх урядування було не надто успішним? Але ж і націоналістичний, і ліберальний уряди можуть зазнати політичного, економічного чи військового фіаско.


Мантра 5: Діячі Центральної Ради не звертали увагу на армію

До складу Української Центральної Ради входили 26 членів від Українського генерального військового секретаріату та 132 – від Всеукраїнської ради військових депутатів. Це становило четверту частину усього складу Центральної Ради. 

Організовано та проведено три всеукраїнські військові зїзди. На двох із них проголошувались основоположні революційні акти - Універсали. 

Для порівняння всеукраїнських селянських зїзди відбулось тільки два (при цьому другий – нелегально, уже після гетьманського перевороту). 

Центральна Рада намагалась утримати у правовому полі діяльність добровольчих українських полків – полуботківців, дорошенківців, богданівців.

У складі Генерального Секретаріату діяло генеральне секретарство військових справ. Спочатку його очолював Симон Петлюра, з грудня – Микола Порш. Коли Тимчасовий уряд відмовився його затвердити, УЦР зберегла цей прообраз військового міністерства і воно продовжило свою діяльність.

Сформовано Вільне козацтво, під час наступу більшовиків у ряді регіонів оголошено стан облоги. Збільшовичені та деморалізовані частини колишньої Російської імператорської армії демобілізовано, натомість розпочато формування Армії УНР.

Усе це свідчить, що армія була одним із пріоритетів діяльності Центральної Ради.

Підсумки

Українська державність 1917-1921 рр. у вигляді УНР, УД, ЗУНР є принципово нормальною. 

У цих державах були формальні та неформальні ознаки. Яскраве та цікаве політичне життя – з виборами, переворотами, переслідуваннями опонентів, замахами на життя політиків, зрадами і перемогами. 

У економіці - реформи, реформування реформ та їх скасування, а потім відновлення. 

У зовнішній політиці – війни і мирні договори. 

Тодішня українська держава за короткий час спромоглась створити власну армію, яка кілька років воювала (воювала на кілька фронтів, без достатнього фінансового забезпечення, пережила "трикутник смерті" та епідемію тифу). 

Запровадили власні гроші, відкрили кілька вишів та сотню шкіл. Створили національні архів, бібліотеку та академію наук. 

То хіба така держава є приреченою?

Грушевський, Винниченко та Петлюра, які і Скоропадський з Петрушевичем – не боги. Вони такі ж люди як і ми. Можливо, дещо успішніші.

Недостатньо проголосити Незалежність держави. Відстояти її зі зброєю – теж мало, хоча й надзвичайно важливо. Такий високий статус треба щодня підтверджувати конкретними діями усіх громадян.

Найкраща пропаганда – це комфортні умови життя в державі. Сила української пропаганди – не у вигадуванні та підтримці міфів, а у банальному знанні історії, критичному оцінюванні фактів, відмови від "лакованих героїв".

Вчити потрібно не уроки історії, а саму історію. З хорошими історичними  знанням буде менше помилок у сучасності.

Дивіться також:

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

Невдалий Жовтень: спроба більшовицького повстання в Києві у 1917-му

Як Січові стрільці поставили національне над класовим

А в січні 1918-го розпочалося повстання на "Арсеналі"

Як усе закінчилося. Доля членів Центральної Ради в СРСР

Переведення стрілок. Як Центральна Рада вводила європейський час

Микола Скрипник про стосунки між "радянською" і "націоналістичною" УНР

Стався вибух на борту літака Качинського

Польща назвала основну причину аварії літака Качинського
11 січня 2018 - 08:45 
Аварію літака Ту-154М, де загинули усі 96 пасажирів, спричинив вибух

Комісія Міністерства оборони Польщі назвала вибух на борту літака Качинського основною причиною авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

Про це йдеться у повідомленні комісії, яка розслідує обставини катастрофи Ту-154М, в якій загинув президент країни Лех Качинський.

«Ліве крило літака Ту-154М було зруйновано внутрішнім вибухом», — йдеться у заяві відомства.

Також наголошується, що джерел вибуху було кілька, а дерево, яке опинилося на шляху літака, не було причиною первинного руйнування лівого крила.

Саме ці твердження були прийняті членами комісії Міноборони Польщі в якості ключових висновків технічної доповіді про причини авіакатастрофи.

У грудні 2017 року Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив про знайдені докази, які вказують на два вибухи на борту президентського літака ТУ-154М.

Літак із президентом Польщі Лехом Качинським розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Авіалайнер Ту-154М виконував рейс за маршрутом Варшава—Смоленськ.

За офіційною версією, при заході на посадку на аеродром Смоленськ-Північний в умовах сильного туману лайнер зіткнувся з деревами, перекинувся, впав на землю і повністю зруйнувався. Загинули всі, хто знаходився на його борту 96 людей —88 пасажирів і 8 членів екіпажу, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія Качинська, а також відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі. Вони прямували до Росії з приватним візитом як польська делегація на траурні заходи з нагоди 70-ї річниці Катинської розстрілу.

Катастрофа під Смоленськом стала найбільшою за кількістю жертв, в яких гинули перші особи держави.


Ворог про ЗСУ

Світлина від Nick  Chaplin.
Nick Chaplin

По мнению противника.

Интересно наблюдать за трансформацией оценки того, как российские военные видят перспективы войны за Донбасс и главное, как они оценивают то, что ВСУ делают все эти три года. Последнее – наиболее интересно потому, что выводы российских военных, напрочь отличаются от тех помоев, которые льют наши борцуны с упоением и подвыванием.

В общем, там очень высоко оценивают сугубо тактическое решение, известное как «Минск». Российские военные трезво оценивают этот ход как механизм задержки для ВС РФ. Летом 14 года, силы ВСУ и ВС РФ были не сопоставимыми как по численности, так и по управлению войсками, и главное – по ресурсам. За три года ситуация кардинально изменилась, но что их расстраивает больше всего – продолжает меняться с нарастающими темпами.

Причем, она меняется по всем ключевым направлениям и российские военные видят в этом четкий план и последовательность действий. Первое, на что там обращают внимание – перевод ВСУ на новые образцы средств шифрованной связи. Они считают, что уже закончен этап обеспечения устойчивой закрытой связью на глубину вплоть до роты, а возможно и глубже. Особенно россиян расстраивает массированный перевод на такой уровень бронетехники ВСУ. Они считают, что большинство танков уже обеспечены новыми средствами связи, в связи с чем, незлым и тихим словом вспоминают турок, которые поставляют свои радиостанции Aselsan именно для техники.

В этой связи, там отмечают, что недореспублики не имеют ничего подобного. Намеком проходит мысль о том, что подобный уровень связи, и то – не везде, имеют лишь кадровые военные РФ. Там прямо не пишут об участии кадровых, поэтому – всячески замыливают эту тему. Но что касается недореспублик, то там точно этого нет, и не предполагается. Высокая стоимость подобных радиостанций, а как следствие – материальная ответственность в случае их утери, заставляет местных борцов за Рейкьявик, избавляться от опасного железа.

Это, в свою очередь, повлекло за собой два следствия. Первое, ВСУ выстроили систему организации войск, в разы более гибкую, в плане управления. Второе. Наличные средства РЭБ, завезенные из РФ, резко просели в плане эффективности. Напротив, противник наблюдает многократное повышение активности работы РЭБ ВСУ, что уже привело к устойчивому и постоянному перехвату всех открытых каналов связи и оперативную реакцию на снятую с них информацию. Как пример, приводятся случаи очень странной «обратки», которую все чаще демонстрируют ВСУ. Речь идет о том, что в определенных ситуациях, противник выкатывает на огневые позиции тяжелую артиллерию с целью нанесения удара по ВСУ. Раньше это проходило в автоматическом режиме, потом стало сложнее, поскольку ВСУ стали использовать комплексы контрбатарейной борьбы, полученные из США. Пришлось менять тактику и после одного – двух залпов, переходить на новую позицию, ибо на это место прилетала «плюха». Но теперь зафиксированы случаи, когда «обратка» прилетала еще до того, как противник мог дать хоть один залп. То есть, благодаря средствам РЭБ и другим способам разведки, наши военные уже знали место, куда и когда выдвинется артиллерия противника, после чего – накрывали ее только прибывшую на огневую позицию

Кстати о нашем спецназе там тоже отзываются очень настороженно. Как замечает автор такого исследования, он решительно не понимает смысла рейдовых операций наших спецов. Они заходят далеко вглубь оккупированной территории, где из засад расстреливают ПТУРами технику и личный состав, после чего – тихо уходят. Кроме того, вырезанный личный состав блокпостов или опорников.

Комментаторы отмечают, что практической надобности в этих действиях нет, ибо цель можно достичь другими средствами. Это будет важно, когда ВСУ начнут движение вперед (в чем уже нет никаких сомнений). Единственное, что им приходит на ум, так это необходимость поддержания формы, тренировка в боевых условиях. То есть, кому-то надо отжиматься от пола или подтягиваться на турнике, кому-то — стрелять по мишеням, а тут – раздолбали колонну или вырезали блок-пост просто для тренировки, чтобы не терять форму.

Кстати о форме. Подготовка профессиональной армии – достаточно долгое время и Минск дал его. Некоторое время назад, противник осознал, что ВСУ поставили на поток подготовку снайперов и на многих участках фронта, уже невозможно подурачиться или просто выйти на открытую местность. После захода крупной партии винтовок 50-го калибра, это стало совем заметно, ибо дырка от такой пули – около 70 сантиметров(именно сантиметров)). 
То есть, грустно не только тому, кому она прилетела в любую часть тела и своей энергией порвала в хлам, но и тем, кто будет собирать останки своего товарища. Это же не мина и не снаряд прилетел, а одна единственная пуля.

Самое печальное то, что там осознают количество снайперов и понимают, что речь идет не о кочующем снайпере, а о новом качестве позиционной войны. Из этого делается вывод, что ВСУ выбивают личный состав противника, как в количественном, так и в качественном выражении, просто выметая специалистов или мотивированных военных, которых очень трудно замещать даже за счет кадровых россиян. То есть, налицо два встречных процесса. ВСУ наращивает количество хорошо подготовленных и оснащенных бойцов, а противник теряет все это, не имея системы подготовки, надеясь на то, что в случае чего, удастся продержаться несколько дней до подхода ВС РФ.

Но, судя по тому, что пишут с той стороны, приходит понимание тупиковости сложившейся ситуации для РФ. То, что называет себя недореспубликами, уже очень вряд ли сможет продержаться те самые несколько дней, а чем дальше, тем военные РФ приходят к выводу о том, что влазить войсками на Донбасс уже поздно. Мало того, они что-то там подозревают, что такой их шаг уже ждут и тогда, ВСУ получат куда более веселые вещи, чем ПТРК Джавелин.

Это понимает противник, но никак не понимает наша сволочь, которая разливает помои на армию бессовестно и безнаказанно. Но мы запомним ее поименно. Каждую.

По материалам публикаций Anti-colorados
http://defence-line.org/20…/…/po-mneniyu-protivnika-chast-1/
http://defence-line.org/20…/…/po-mneniyu-protivnika-chast-2/
http://defence-line.org/20…/…/po-mneniyu-protivnika-chast-3

Коли святкувати Різдво?- історична довідка

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?
Олександр Зінченко _ Неділя, 24 грудня 2017, 08:26
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

 "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

 

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо

ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій Цезар

Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

 

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

 
 

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

Що робиться в НБУ

Как менялся золотовалютный запас Украины? 
 13 сентября 2017, 12:40

Золотовалютные запасы также называются международными резервами и в основном предназначены для стабилизации курса национальной валюты, на который влияет активность валютных спекулянтов и неравномерная деятельность компаний и предприятий. Мы решили наглядно показать, как они менялись за последний десяток с лишним лет.

За точку отсчета мы приняли 2003 год, к началу которого общие международные запасы страны были самыми малыми за весь последующий период и составляли всего 3,4 миллиарда долларов.

В следующие два года резерв Нацбанка ежегодно рос на эту величину, так что к началу 2005 года ЗВР Украины составил 9,7 миллиарда долларов. К 2006 году объем международных резервов снова вырос вдвое и на 1 января составил 19,4 миллиарда долларов, причем в этом году рост золотовалютных запасов был значительно ниже и составил около 3 миллиардов долларов.

После 2008 года, к началу которого резервы составили 32,5 миллиарда долларов, ЗВР достаточно долго находился примерно на одном уровне, хотя в 2010-м «просел» до 26,5 миллиардов, но к 2011-му размер золотовалютных запасов превысил все предыдущие показатели и установил абсолютный рекорд за все время независимости Украины, составив 34,5 миллиарда долларов.

Наименьшим за последние несколько лет ЗВР был в начале 2015 года, к которому после бегства Януковича и окружения вместе с выведенными средствами, потери контроля над частью территорий и активными боевыми действиями на Донбассе Украина подошла, имея в запасе НБУ $7,5 миллиардов.

За этот год Нацбанк смог нарастить резервы почти вдвое, и к началу 2016-го их объем оценивался в $13,3 миллиарда.

Что касается текущего года, то к его началу в активе Нацбанка были резервы размером $15,5 миллиардов, а к сентябрю они увеличились на $2,5 миллиардов и составили $18 миллиардов.

Отдельно стоит отметить динамику накопления непосредственно монетарного золота в хранилищах НБУ. Самый большой прирост его объемов случился в 2005 году, когда запасы металла выросли на 8 тонн и к началу 2006-го составили 24,3 тонны.

Следующие семь лет НБУ покупал не так много золота: около 0,3-1 тонны в год, однако в 2012-м цены на золото в мире снизились, и резервы пополнились еще 7,5 тоннами желтого металла: к 1 января 2013-го года вес золота в хранилищах составил 35,5 тонн.

В 2013 году золото «просело» в цене почти на треть на международных рынках и Нацбанк прикупил еще почти семь тонн: 1 января 2014-го, в разгар событий Майдана и до бегства Януковича, золотой запас составлял 42,3 тонны, но к началу 2015 года он уменьшился до 23,6 тонны, а вывезенное окружением экс-президента золото время от времени арестовывают в европейских банках.


Подписывайтесь на наши аккаунты в Telegram и Facebook, чтобы первыми получать важные новости и аналитику.