Про співтовариство

Співтовариство патріотичного спрямування. Націоналістичний рух. Невідома історія України. Інформаційна просвіта суспільства. Дискусійний клуб щодо політичних кроків влади і опозиції. Обмін досвідом інформаційної боротьби з антиукраїнськими діями на теренах України і сусідніх держав.
Вид:
короткий
повний

ВАРТА

Тимошенко хотіла отримувати мільярди Фірташа

  • 04.02.12, 23:33

Олігархи, наближені до чинної влади, не зацікавлені в проведенні реформ в Україні.

Про це в інтерв'ю "Газеті по-українськи"заявив член Української народної партії, економіст Борис Кушнірук.

"Візьмемо Ахметова з його "Київенерго". Чи зацікавлений він у реформуванні комунгоспу Києва? Ні. Бо монополіст сам встановлює ціну. В Європі відокремлюють виробництво, постачання і роздрібний продаж газу. Цим займаються фірми. Завдяки конкуренції в кожного різна ціна. Є можливість купувати дешевше", - сказав він.

Так само, на думку Кушнірука, не зацікавлений у реформуванні облгазів і один зі співвласників "РосУкрЕнерго" Дмитро Фірташ.

"Мережа газового господарства перебуває у власності "Нафтогазу", а управління – в облгазів. Тобто облгази – це фірма "роги і копита". Нам кажуть, що населення використовує 18 мільярдів кубів газу, а реально – 13. Решту 5 мільярдів продають підприємствам за тарифом у чотири рази вищим, ніж для населення. Так заробляють до півтора мільярда доларів щороку", - зазначив економіст.

На його думку, саме через це війну з Фірташем почала тодішня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

"Чому Тимошенко почала війну з Фірташем? Хотіла поставити все під свій контроль і отримувати ті мільярди", - припустив Кушнірук.

Водночас, саме за її дорученням була дана вказівка  купувати додаткові обсяги газу для України, вважає член УНП.

"Це відбулося після її зустрічі з Путіним у жовтні. Але обидві сторони ніколи про це не скажуть. Інтереси Тимошенко були примітивні, але типові для української політики. Вони складаються з приватного інтересу, який навряд можливо довести, і політичного. Тимошенко було важливо показати елітам Донбасу, що саме вона є ставлеником Москви і вирішує питання з Кремлем. Також треба було публічно "розірвати" Фірташа у приклад іншим олігархам. Тому Тимошенко вимагала віддати їй газ "РосУкрЕнерго", - зазначив Кушнірук.

Повністю інтерв'ю читайте ТУТ 

Тут іще матеріали автора стосовно газової зради,якщо комусь буде цікаво

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e6f63ff27ded/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e7082dad2a5a/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e722274109e2/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e72ec68e526e/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e771674aff83/ 

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4e788f9e8499f/  Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics/_timoshenko-hotila-otrimuvati-milyardi-firtasha-ekonomist/421326">Gazeta.ua</a>


Два МАЙДАНА у Москві.

  • 04.02.12, 20:52

У суботу в двадцятиградусний мороз Москва перетворилася у місто протестів. Загалом пройшли 4 організованих акції, з яких наймасовішими стали хода "За чесні вибори" на Якиманці і мітинг прихильників Путіна під гаслом "Нам є що втрачати" на Поклонній горі.

"За чесні вибори" на Якиманці

Опозиціонери закликали на виборах голосувати "ТІЛЬКИ НЕ ЗА ПУТІНА!"

 Прихильники Путіна "били поклони" на Поклонній горі, тримаючи транспоранти: "Кто, если не Путин", "Путин - лучше всех", "Путин - Россия", "За Россию - За Путина". (Десь я вже такі гасла чула.....rofl)

Але самим ВИЗНАЧНИМ на "майдані за Путіна" було те, що зі сцени закликали зупинити "ОРАНЖЕВУЮ ЧУМУ"_______ перекладаю "ПОМАРАНЧЕВУ ЧУМУ!!!" sila

БАЖАЮ Володимиру Володимировичу бачити ВИКЛЮЧНО ПОМАРАНЧЕВІ СНИ, бо останніх років сім ЦЕ ЙОГО НАЙЖАХЛИВІШІ ВИДІННЯ!!!

Хєрої на марші або Чому нам потрібна люстрація

  • 04.02.12, 16:46
Огляд новин за 3.02 У такі дні, коли наша влада оприлюднює імена нових «хєроїв», призначених на відповідальні державні посади – я дуже шкодую, що тієї холодної зими 2004-го усе обійшлося без мотузок та ліхтарів. Ігор Калінін – це не просто «друг сім’ї» сина президента. Це агент спецслужби ворожої незалежній Україні імперії. І хоча сама імперія благополучно відкинула копита – все ж кагебістів колишніх не буває. Призначення його на посаду голови Служби безпеки УКРАЇНИ – це плювок ув очі усім, хто вважає себе українцем. Навіть якщо відкинути убік питання професійності придатності Калініна (зрештою, якщо СБУ керувало гламурне чмо… пардон, мачо Хорошковський – то вже зможе будь-яка домогосподарка) – виникає конфлікт морально-етичного характеру: наскільки щиро і самовіддано буде захищати безпеку України людина, яка двадцять років тому мала обов’язок з Україною боротися? Калінін вихований і вирощений так, що для нього слова «націоналіст» і «злочинець» - це синоніми. А українська мова за визначенням є ознакою цього самого націоналізму. Але якби це було усі претензії до нього – можна було б плюнути і забути. Або забити. Тому що країні, прем’єр якої не здатен без помилок промовити три слова державною мовою, навряд чи варто перейматися ще одним-двома подібними «лідєрами». Тому що тут вже стоїть руба питання виживання. Мені особисто цікаво: як у контексті останніх подій Калінін планує реагувати на виклики кібервійни? Ну не повірю я ніколи, що цей викопний динозавр радянської епохи може відрізнити сервер від домену, а операційну систему – від англійської розкладки клавіатури. Тобто Януковичу йдеться не про те, щоб СБУ якісно і професійно виконувала покладені на неї функції, модернізувалася та була здатна адекватно відповісти на існуючі виклики. Головною професійною якістю нового головного СБУшника є його приналежність до оточення оточення президента. Єдине, що втішає: у моменти смертельної небезпеки для режиму Калінін, як і усі інші лідєри, тупо не знатиме, що робити зі стихійними народними бунтами на кшталт того, який ми мали нагоду спостерігати останні три дні.

Але, попри все, його призначення все більше переконує мене у необхідності жорсткої люстрації – для усіх, хто працював у КДБ, а також на державних посадах нині покійної імперії.

  Автор: Володимир Йадороб

Я власне продовживби спиок ще й кучмістами та камсамольцамі.

Голосом Америки про Україну!

  • 02.02.12, 13:15

Не зважаючи на оцінки експертів, український ринок є настільки потенційно цікавим для інвесторів, що вони, попри ризики, готові вкладати гроші в Україну. Нещодавно, після багаторічної перерви, свою діяльність в Україні відновила американська агенція з розвитку бізнесу. Ця структура американського уряду виділила 50 мільйонів доларів компанії «Сіґма-Блейзер» на їх діяльність у південно-східній Європі.

«Інвестори з оптимізмом дивляться на Україну, вони залишаються в Україні та підсилюють свої інвестиції в окремих галузях, у яких ефективною є довготермінова стратегія», - Морґан Вільямс.

У середу 1-го лютого читачі популярної газети «Вашингтон Пост» змогли дізнатися багато цікавих речей про Україну. Наприклад те, що перший комп’ютер в Європі був зроблений українцем Сергієм Лебедєвим. Серед іншого столичне видання розповіло про можливості інвестувати в сільське господарство України. Ініціатором публікації стало посольство України у США.

У рекламному додатку, на шістьох повноформатних сторінках розміщені статті про економічний розвиток України, українсько-американські відносини, туризм та бізнес.

Москва готує нові міфи для України

  • 31.01.12, 12:09
Крім георгіївських стрічок ми будемо говорити про єврейські погроми петлюрівців і про те, як Сталін подарував нам державність.

Голова РФ Д. Медведєв своїм указом оголосив 2012-й Роком російської історії, повідомляють Comments.UA. Таким чином, плюшевий ведмедик дав карт-бланш своєму господареві для початку останнього етапу засмічення інформаційного простору новими-старими міфами і відвертої кремлівської брехнею.

В рамках "історичного" року буде проведена серія заходів, метою яких є, як сказано в документі, «залучення уваги суспільства до російської історії і ролі Росії у світовому історичному процесі». Зокрема, будуть відзначатися 200-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року, 150-річчя з дня народження Петра Столипіна і 1150-річчя з моменту зародження російської державності (як сказано в «Повісті временних літ», в 862 році в Новгород був покликаний княжити варяг Рюрик. - Ред.). Ці заходи, очевидно, не обійдуть стороною й Україну. «Святкування ювілею нашої країни - це не тільки наше свято, не тільки наша знаменна дата. Я вважаю, що ми цілком могли б відзначити цю подію разом з нашими близькими країнами, я маю на увазі перш за все, звичайно, Україну та Білорусь. І 1812 рік є важливим роком не тільки для нашої країни, тим більше що державність, навіть відповідно до канонічної теорії, поширювалася, що називається, з півночі, північного заходу на південь», - говорив раніше Д. Медведєв.

Нагадаємо, що аналогічну ініціативу - відзначити в 2012 році 1150-річчя української державності - Верховна Зрада тушок зарубала.

Важливо також, що проведення року російської історії є імпульсом до активізації дещо притихлої останнім часом карикатурної Комісії при президенті РФ з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Її голова, керівник адміністрації президента РФ С.Наришкін вже почав підготовчу роботу з відзначення наступної круглої дати - століття початку Першої світової війни. Наришкін називає цю війну незаслужено забутою, а уявлення про роль, яку в ній зіграла Росія, спотвореними. «Доцільно розглядати Першу світову як прелюдію до Великої Вітчизняної, як перший акт тридцятирічної вітчизняної війни», - заявляв на засіданні створеного в Росії Товариства пам’яті Першої світової війни історик Я. Бутаков, відомий, серед іншого, своїми висловлюваннями про те, що справжнім творцем сучасної самостійної української державності є Джугашвілі-Сталін.

Цілком очевидно, що під вивіскою Року російської історії затівається потужна пропагандистська кампанія яка, по суті, є продовженням реалізації проекту «рускій мір». Тільки мета її вже не просто формування в Україні аудиторії, яка асоціюватиме себе з російською і радянською культурною традицією, а акуратний підкоп під основи української національної історичної доктрини. Якщо концепцію «руского міра» українська влада, традиційно безпорадна перед російською ідеологічною експансією, в принципі, могла пропустити повз вуха (зрештою, про неї говорив не державний, а псевдорелігійний діяч), то новим порціям історичних міфів все ж потрібно то буде протидіяти. Так, історики, об’єднані навколо згаданого Товариства пам’яті Першої світової війни, починають трактувати її в до болі знайомій політичній риториці - національна катастрофа, яка призвела до сильної поляризації сил, що визначила революцію, братовбивчу війну, розкол країни, появу емігрантської Росії. У такому трактуванні національно-визвольні рухи, що виникли на початку минулого століття, боротьба за автономію Україну - все те, що лежить в основі офіційної концепції «тисячолітнього прагнення українського народу до незалежності», - виглядають саме проявами розкольництва і братовбивства.

Втім, як показує практика, нинішній український режим охоче втягується в російські ідеологічні проекти, не особливо звертаючи уваги на їх змістовні нюанси. Чого варта, наприклад, шаноблива участь вищих керівників держави в торішніх Днях пам’яті Петра Столипіна - людини, яка свого часу забороняла діяльність національного товариства «Просвіта» та видання преси українською мовою. Тому ніхто не здивується, якщо в нинішньому році чиновники з ентузіазмом візьмуться за коригування навчальних програм з історії у відповідності з розробленими в Москві «методичними рекомендаціями».

Варто зазначити, що нав’язування брехливих посилів Російської імперії має і позитивні сторони. У зв’язку з піднятими питаннями опонентам доводиться більш скрупульозно вивчати історичні факти і московську містифікацію, а з розвитком інформаційних технологій, в кінцевому підсумку, верх у цьому змаганні бере правдива сторона. Та, яка спирається на факти і не зациклені на імперському трактуванні подій.

Індикаторним рефері в інформаційній війні служить різниця у ставленні сторін до розкриття архівних даних: Кремль і його п’яті колони в пострадянських країнах опираються оприлюдненню архівних матеріалів, з причини страху розкриття фактів. Навпаки, патріоти України та інших сусідніх з імперською територією держав, а також представники народів, що перебувають поки під московським ярмом виступають за повне зняття грифа секретності з матеріалів, що представляють наукову, історичну цінність.

Таким чином, Кремль знову затіває інформаційну війну, програш в якої для нього вже визначено.
Автор: Олег Леусенко
За матеріалами: politiko.ua

"Путін, Росія і Захід" ефір Бі-Бі-Сі.

Путін був готовий зупинити "помаранчеву революцію" силою.

П'ятниця, 27 січня, 2012 p., 09:39 GMT 11:39 за Києвом  Бі-Бі-Сі

Чим більше Захід підтримував демократичні рухи на кордонах Росії, тим авторитарнішим ставав режим Владіміра Путіна. Такий висновок роблять автори другої частини документального фільму  "Путін, Росія і Захід", що вийшов в ефір Бі-Бі-Сі.

Значна частина другої серії, яка називається "Загроза з боку демократії" (Democracy Threatens), присвячена "кольоровим революціям" в Грузії та Україні, а також ролі, яку відігравала Москва у цих подіях.

"Помаранчева революція" стала серйозною поразкою для Кремля, який "поставив на свого кандидата мільйони та репутацію Путіна", - йдеться у документальному фільмі, знятому на замовлення Бі-Бі-Сі.

У фільмі розповідається, що Владімір Путін приїхав до тодішнього президента України Леоніда Кучми, щоб обговорити, "як отримати такі результати на виборах, що захистили б російські інтереси".

Як згадує екс-президент України Леонід Кучма, Владімір Путін натякав йому, що він має жорстко діяти щодо опозиції. "Путін - людина жорстка", - задумливо говорить в кадрі Кучма. - "Певні натяки, так би мовити, були. Це не секрет. Але в лоб: "Давай танки на площу"- він не казав".

Екс-президент України Кучма розповідає, що Путін дуже не хотів приходу Віктора Ющенка до влади в Києві

Події в Україні змусили Кремль переглянути внутрішню політику. За словами політтехнологів, що працювали на Кремль, саме після цього почали створюватися прокремлівські молодіжні рухи.

Малій силі та БЕЗМЕЖНО-СИЛЬНІЙ ВОЛІ присвячується!

По всій Україні сьогодні відзначали 94 річницю бою під Крутами та вшановували пам"ять Героїв Крут.

В Києві проукраїнські політичні сили пройшли ходою від станції метро "Арсенальна"  до Аскольдової могили.  Там відбувся молебень за загиблими молодими ПАТРІОТАМИ та покладання квітів до їх могил. 

У Харкові марш вшанування пам"яті Героїв Крут:

В Херсоні  місцеві патріоти, не дивлячись на  одинадцятиградусний  мороз, зібралися на площі Свободи, де провели  мітинг - реквієм вшанування пам"яті Героїв Крут . Пізніше колонна с прапорами пройшла ходою до Храму Святої Олександри, де відбувся молебень. 

В Одесі патріоти пройшли ходою центральними вулицями міста. Вони скандували : «Слава Героям Крут!», «Крути, Крути – вас не забути!», «Слава Степану Бандері!», «Комуняку – на гілляку!», «Костусєва собаку – повісим на гілляку».  Учасники акції зупинились біля місця загибелі одеського патріота – студента Максима Чайки, щоб вшанувати пам"ять хвилиною мовчання. Вони запалили свічки та заспівали гімн України.  Хода завершился біля пам"ятника Івану Франку урочистим мітингом.

У Тернополі люди своїми тілами виклали слово "Крути". Так організатори вирішили нагадати, що молодь пам’ятає про подвиг студентів, які загинули у 1918 році, захищаючи рідну державу.

У Луцьку біля пам’ятного знаку Героїв Крут відбувся мітинг-реквієм: 

Вінничани холодного вечора вийшли на факельну ходу:

А протягом дня у самих  КРУТАХ:

Були і неприємні моменти. У Донецьку сталася бійка, пов’язана з ходою, присвяченою пам’яті героїв Крут.  Кілька невідомих чоловіків  почали агресивно поводитися по відношенню до учасників акції, у тому числі й до фотожурналістів, які намагалися відобразити подію, влаштували штовханину і  викрикували: «Донбас – це російський край», «Бандерівцям і фашистам – смерть!» і  погрожували учасникам ходи. За словами одного з фотокореспондентів, «як мінімум, чотири фотокамери ці неадекватні люди розбили або пошкодили».  Міліція, яка пізніше втрутилася, відтіснила нападників, одного з них затримала, тим самим дозволила учасникам маршу продовжити ходу.

І на завершення Дня Пам"яті  Героїв Крут у Києві Хрещатиком молодь пройшла смолоскипною ходою

:

РУССКАЯ СЕНСАЦИЯ --- Юля Тимошенко :)))

  • 29.01.12, 16:18
Чим більше Яник "мочить в сортирі" Юлю Володимирівну, тим більше нею захоплюються в сусідній Росії. Російський телеканал НТВ в програмі "Російські сенсації" показав телевізійний фільм "Залізна Юля" про політичну кар`єру і особистість екс-прем`єр-міністра України Юлії Тимошенко. У фільмі показано інтерв`ю різних років, а також інтерв`ю з її донькою Євгенією та чоловіком Олександром, які заявляють про плани української влади фізично усунути колишнього прем`єра. Окремо розповідається про суд над Тимошенко, а також про перебування в колонії. Зокрема, наводяться слова лікарів про проблеми з її здоров`ям. У фільмі показане інтерв`ю адвоката Сергія Власенка, який заявив, що Тимошенко хотіли убити у в`язниці і зробили їй укол, від якого вона була без свідомості понад 20 хвилин. "Інформація про застосування препарату "Гонг" (гамма оксимасляної кислоти) носить неофіційний характер, і природно нам це ніхто не підтвердив, ми одержали цю інформацію оперативним шляхом", - сказав Власенко. За словами авторів фільму, цей препарат заборонений в Європі і використовується тільки в країнах СНД. При цьому гамма оксимасляна кислота вважається набагато небезпечнішою пропафолу, від якого в червні 2010 року помер Майкл Джексон.

"Юлія Володимирівна - страшний гравець. Вся історія її життя - це битва: з убогістю, конкурентами в бізнесі і боротьба за владу. Діставшись до вершини, вона одразу втратила все, а значить попереду нові ігри і як завжди ва-банк", - такими словами закінчується фільм.

Відео:

А де ж "руская сєнсация" - брацкій яноковічь?look  Здається біомасу ерефії до чогось готуютьsmile

СБУ цілодобово стежить за свободівцями!

  • 28.01.12, 14:34

Ігор Мірошниченко, 28 січня 2012, 13:57

СБУ збирає інформацію у сталінський спосіб та цілодобово стежить за свободівцями!

Поки Європа свариться пальчиком на українську владу, звинувачуючи її в згортанні демократії, політичних репресіях, порушеннях свободи слова і прав громадян, ідейний натхненник усього цього неподобства насолоджується краєвидами швейцарських Альп з вікна своїх давоських апартаментів. Далі декларативних заяв та резолюцій у стосунках з Януковичем та його кримінально-олігархічним оточенням полум'яним європейським борцям за демократію в усьому світі заходити не з руки. Розраховувати на реальні санкції по відношенню до української влади з боку світової спільноти не доводиться. Тож перманентний діалог про демократію та європейські цінності з політичними лідерами провідних країн світу не заважає Януковичу на території однієї з найбільших країн Старого світу будувати авторитарний режим.

За досвідом і допомогою в цьому, природньо, він звертається туди, де в цих питаннях давно досягли успіху – в Росію, а методи встановлення режиму диктатури використовуються апробовані на нашій території ще за сталінських часів. Зокрема, на Сумщині увесь "колорит" "єжовщини" 1937 року на собі два дні тому відчув керівник Лебединської районної організації ВО "Свобода" Володимир Бистренко. Надвечір до нього в сільське помешкання, віддалене від обласного центру ледь не на 100 кілометрів завітав такий собі Володимр Михайлович Осокін. Відрекомендувавшись заступником начальника управління СБУ в Сумській області він добру годину випитував у активіста-свободівця інформацію про мене, голову обласної організації ВО "Свобода" Ігоря Мірошниченка, схиляв його до співпраці, намагався переконати в тому, що займатися політикою і бути націоналістом йому не варто та може бути небезпечно. Зрештою, СБУ-шник і без свідчень Бистренка виявився добре поінформованим про моє особисте життя, політичну діяльність, бізнесові справи, тощо. Він в деталях описав мій робочий день на Сумщині, де і з ким я за дорученням політради ВО "Свобода" зустрічався, про що говорив, яких домовленостей досягнув. Звісно, СБУ цікавиться планами "Свободи" щодо участі у парламентських виборах 2012 року, шукає інформацію про активістів, які допомагатимуть організовувати виборчу кампанію на Сумщині, випитує прізвища ймовірних партнерів, з якими кандидати-націоналісти будуть спільно боротися за місця в майбутньому Парламенті.

ПРОДОВЖЕННЯ

І навіть УПЦ МП очолює регіонал

  • 27.01.12, 17:32
Київську єпархію на час хвороби митрополита Володимира передали скандальному наміснику Києво-Печерської лаври - депутату Київради від Партії регіонів.



На час хвороби глави УПЦ МП митрополита Володимира управляючим Київською єпархією призначено намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла (Лебедя).

Таке рішення ієрархи ухвалили на засіданні Священного синоду, що пройшло 26 січня.

Комісію з трьох архієреїв, які раніше під час хвороби митрополита колегіально керували Київською єпархією, скасували - отець Павло отримав ці функції в одноосібне ведення.

На думку експертів, цей крок може бути частиною плану деяких архієреїв УПЦ МП, що має на меті усунення митрополита Володимира від управління церквою, пише "КоммерсантЪ-Україна".

Так, синод також ухвалив рішення, завдяки якому архієпископ Олександр, що вважається правою рукою Володимира, може втратити значний вплив в церковному середовищі: він знятий з посади настоятеля споруджуваного кафедрального храму Воскресіння Христового "з метою удосконалення адміністративно-фінансової діяльності при будівництві".

Від посади ключаря (заступника настоятеля кафедрального храму) відсторонений і прес-секретар митрополита Володимира протоієрей Георгій Коваленко. "Все, що сталося на засіданні синоду, можна пояснити тим, що, користуючись хворобою митрополита Володимира, митрополит Агафангел і близькі до нього архієреї потроху усувають від посад тих, хто був близький до митрополита.

А без посад їм буде складно впливати на ситуацію всередині церкви. Усе, що відбувається можна розглядати тільки в одному ключі - як підготовку до майбутніх виборів першоієрарха УПЦ МП", - прокоментував ситуацію директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.

Зазначимо, що архієпископ МП Павло (Лебідь) також є депутатом Київради від Партії регіонів. У ЗМІ він "прославився" завдяки тому, що пересувається на власному "Мерседесі" з іменними номерами "АП", що означає "Архієпископ Павло".

Коли журналіст запитав у священослужителя про дорогі машини й телефон, той обурився і порадив кореспондентові завжди пам’ятати про суд Божий.

За матеріалами: ТСН