Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

А післязавтра осінь...

[Приєднана картинка] А післязавтра осінь… ось і знову Зміню сторінку у календарі… Зникає літо… що ж – було чудовим! Лишає слід від себе у дворі... Паркан із написом лишень «А я на морі!», Зелена фарба, поспіхом курсив… І подумки всміхаюсь мимоволі – Це ж позитивно, гарний був мотив... Та під ногами вже пожовкле листя – Берізки ранні скинули вбрання. Зігріє спогадом бабусине обійстя, Осінній сад, стежина навмання... Так захотілося смачного чаю з м’яти В старенькій...

Читати далі...

Ты...

  • 30.08.10, 16:06
Опасен, коварен, строптив и вульгарен, Обычный, спонтанный, упрямый и странный… И добрый, и нежный, и злой, и небрежный, Двуликий, ранимый, жестокий – все ты… Как Бог идеален, как дьявол нахален, Как высь необъятный, как ветер приятный… Как нож очень острый, как мед очень сладкий, И мой, и чужой, лишь осколок мечты…

Лабіринт

Твоє життя - суцільний лабіринт, І марно з нього вихід ти шукаєш. Натомість в глибину душі поринь, Поглянь, в якому мОроці блукаєш. Перед тобою в чомусь винен цілий світ, Але отримуєш лиш те, чого чекаєш. А всі проблеми – це твоЇх претензій слід, Ти сам від себе в темряву тікаєш. Навколо тебе заздрість і обман, В кожній людині ти знаходиш щось погане. Всі проти тебе, ворогів цілий майдан, Із задоволенням ти закував би їх в кайдани. А що б змінилося...

Читати далі...

Мій неповторний

[Приєднана картинка] Моєю казкою ти став немов учора, А стільки вже сторіночок життя, Де плаче небо і сміються зорі Перегорнули разом ти і я… Такий чарівний і такий привітний із ароматом вишуканих снів, із затишком замисленого літа й з зажуреним туманом вечорів... Я неприховано у тебе закохаюсь знов, сонними алеями йдучи… Тернополе! Мій неповторний раю, в мені душею сонця ти звучиш, в мені ти розливаєшся любов’ю і напуваєш радістю без меж. Тернополе! Спасибі, що зі мною...

Читати далі...

Не розлюбила…

Я за тобою знову так сумую… Перераховую у небі тьмяні зорі і їх холодним подихом цілую, мов перед долею схилилась у покорі. Хтось скаже : «Ні, вона ж бо не любила, що легко так відмовилась від нього!» Не сперечатимусь… Навіщо? Та й не сила… Немає більше крил у серця мого… Не розлюбила… просто перестала про це щомиті шепотом кричати, і не тому, що слів мені замало, – тому, що знати це тобі не варто, бо раптом там у тебе чисте небо і ти у нім літаєш вже щасливо...

Читати далі...

Хто ти?

[Приєднана картинка] Де ти живеш, Любов? Де твоє серце б’ється? Чи є ти взагалі? Чи це тільки здається? Ти наче осені облудливий туман, В якому крок за кроком лиш один обман. Що у очах твоїх, беззахисна Любове? Чи вільний вітер, а чи вірності основа? Твоя краса – спокуслива отрута, У глибині якої легко потонути. Що на устах твоїх? Солодке слово, А в ньому присмак полинУ гіркого. В руках у тебе квіти кольорові, Що зранять душу як гіллЯ тернове. Чи той щасливий,...

Читати далі...

Распутье

[Приєднана картинка] Две звезды над одною судьбою, Две дороги в одном направлении. Два моста над бурлящей рекою, В одном зеркале два отражения. В синем небе два белых голубя Светом солнечным наслаждаются. От огня до яркого полымя Сердца путь сквозь года продолжается. Потеряв равновесие времени У черты неизбежности выбора, На распутье меж югом и севером Сердце пишет себе выговор. Боль потушит огонь страсти, Две слезинки в глазах светятся. Разорвётся...

Читати далі...

Искра

[Приєднана картинка]Река фантазий глубока, Как в небе звезд не перечесть… Я погрустить могу слегка Тем не задену вашу честь. Да вы не думайте о том, Я вижу только то, что есть, Я доброй быть могу всегда, А злой, да вряд ли и не здесь. Ругать могу я лишь себя, За свою слабость и за спесь, В любви я жду всегда огня, Я искрой в жизнь и пламя есть! Прошу не надо мне воды, Ведь вы потушите пожар, Я знаю правила игры, Где есть вода - огонь пропал!

Україно моя!

[Приєднана картинка] Україно моя! Я вклоняюсь низенько тобі За одвічно святе твоє небо безхмарно блакитне, За колосся твоє золочене душею землі, За до волі і правди стремління твоє ненаситне. Україно моя! В барвінковому зелен вінку, В калиновім намисті й волошкових мрій вишиванці Ти в серця засіваєш надію, любов, доброту І всміхаєшся сонцем, росинками вмитим уранці. Україно моя! Я навіки частинка тебе І я горда, що в мене таки українське коріння, І що мова моя солов’їним...

Читати далі...

птица счастья

  • 25.08.10, 15:19
В окно слепое безустанно птица счастья бьется, а я хочу лишь тишины и пустоты безмолвной. Израненое сердце к тебе так сильно рветься оно устало от скитаний среди душ бездомных. а ты впусти, молю!!! унять не в силах боль немую, согрей меня так нежно, дорогу в беззаботность покажи. Из памяти так тщательно стираю жизнь былую, в безлюдном мире только ты и я - вот это жизнь. Седое небо твою улыбку облаками мне рисует и теплоту твоей души - лучами солнца, бликом на стекле. Мой здравый смысл...

Читати далі...