Загалом, вирішив дещо відпочити від інших "серій" та на деякий час повернутися до "старого й майже забутого". Ці "Правила" вже давно хотів опублікувати в себе, але справа ніяк не доходила... Виправляюся.
1. Право - це така річ, в якій розбираються усі. Будь-який менеджер, співробітник кредитного відділу, бухгалтерії тощо може самостійно підготувати будь-який договір, а також дати роз’яснення з будь-якого юридичного питання. Для цього треба небагато - диск під назвою типу «Усі договори на одному диску» і парою книжок типу «Усе, що потрібно знати про право» або «Як укладати договори». Будь-який договір з такого диска можна застосувати до усіх ситуацій. Так, договір постачання можна застосовувати, незалежно від того, продаєте Ви тушковане м'ясо або складне устаткування, усередині країни або за кордон.
І ще на різного роду нарадах і переговорах юрист бути присутнім не повинен - він тільки заважатиме, а усе, що він може сказати, Ви знаєте і самі.
2. Юрист - це така людина, яка рубає «на корню» найкращі проекти. Чим краще, на ваш погляд, проект і чим більші прибутки він обіцяє, тим більше юридичних ризиків описує юрист.
3. У жодному разі не потрібно робити так, як радить юрист - це довго і складно. Треба зробити так, як швидше, простіше і дешевше, і плювати, що закон так робити забороняє - усе одно цих законів ніхто не дотримується, і взагалі, якщо згыдно з цими законами жити, то потрібно закрити фірму і не працювати.
4. Потрібно старанно ховати від юриста усі можливі документи. Договори, претензії до контрагентів та іншу нісенітницю (див. правило 1) у жодному разі не можна показувати юристові - зарубає «на корню» (див. правила 2-3).
Показувати такі документи потрібно тільки тоді, коли пора йти до суду. А ось до суду нехай йде юрист. У тому, щоб судитися, теж немає нічого складного, потрібно тільки купити книжку «Як завжди вигравати в суді», але нехай юрист відпрацьовує свою зарплату.
5. Дев'ята година вечора - ідеальний час для того, щоб показати юристові усі документи у справі, слухання по якій в суді призначено на 9 ранку наступного дня. У юриста є ціла ніч на те щоб переглянути свою позицію з урахуванням цих документів.
6. Якщо Ваша фірма сама визнала усі свої борги перед позивачем у листі річної давності, краще юристові про це не говорити взагалі, нехай дізнається про це на процесі від іншої сторони, тим приємнішим буде для нього сюрприз.
Юристи найбільше люблять такі ось приємні сюрпризи.
7. Якщо, не дивлячись на те, що скласти договір може будь-який дурень, хоча й юрист писав, як потрібно зробити, а Ви зробили неправильно, але швидко, просто і дешево, а також не дивлячись на те, що Ви дали йому цінні вказівки на суді заперечувати борг, визнаний Вашою фірмою минулого року, юрист усе ж таки примудриться програти справу, то винен тільки юрист. І що з того, що юрист казав, як слід зробити правильно? Він повинен був придумати, як зробити так, щоб було і не так, як потрібно, і правильно, і швидко, просто і дешево одночасно. А можливість пред'явлення у суді будь-яких підписаних Вами документів він повинен був передбачити.
8. Хоча скласти договір може будь-хто, усю роботу, яку не хочеться робити Вам, можна звалити на юриста, мотивувавши це тим, що «оскільки тут зачіпаються юридичні питання, значить, це робота юриста». Висловлюйте цю тезу сміливо - у будь-якій справі можна знайти якісь юридичні питання, нехай то заповнення трудових книжок (порядок заповнення книжок регулюється законодавством? Так! Отже, це чисто юридичне питання!) до складання річного балансового звіту (це ж теж регулюється законодавством, а отже, це питання юридичне!).
9. Термінові питання до юриста бувають тільки у Вас. Якщо Ви прийшли до юриста з якимсь питанням, він повинен негайно кинути усе інше і займатися тільки Вашим питанням
10. Юристи фірми найбільше люблять, коли співробітники фірми приходять до них зі своїми особистими питаннями. У жодному разі не потрібно юристові платити - оскільки він працює у тій же фірмі, що і Ви, він зобов'язаний займатися Вашим питанням, нехай то розлучення, залиття квартири, стягнення боргу з сусіда або щось ще. У жодному разі не ходіть до юридичної консультації - навіщо платити юристам там, якщо у Вашій фірмі є юрист, у якого купа вільного часу і який найбільше в житті мріє зайнятися Вашим питанням?
Якщо у Вашій фірмі юриста немає, то потрібно попросити свого друга, щоб він проконсультувався у юриста своєї фірми.
11. Фірма не повинна платити юристові багато. Будь-який менеджер повинен отримувати більше аніж юрист - адже менеджер заробляє для фірми гроші, а юрист тільки заважає це робити, та й виконати його роботу може будь-хто.
12. Будь-який юрист повинен знати усе. Якщо Ви звертаєтеся до юриста, який у Вашій фірмі займається податками, з питанням про те, як Звільнити від кримінальної відповідальності сина подруги Вашої сестри, який «з п'яну» побив перехожого на вулиці, то юрист повинен відповісти, ні на секунду не замислюючись.
13. Не потрібно ставити перед юристом чіткі питання, питання потрібно ставити якомога розпливчастіше. Краще всього проінформувати юриста про те, що «ми уклали договір з ТОВ «Роги й копита». Нехай юрист сам здогадується, чого Ви від нього хочете - щоб він перевірив якісь документи за договором, склав додаткову угоду до нього або підготував позов про стягнення заборгованості за договором. На те він і юрист, щоб вгадувати.
14. Якщо юрист Вам каже, як потрібно зробити щось а Ви хочете зробити усе навпаки, але не можете це ніяк обґрунтувати, запам'ятайте найкращі аргументи:
- А ось в газеті (чи книжці «Як укладати договори») написано, що так можна! Як варіант: - А ось мій знайомий юрист каже, що так можна!
- А ми завжди так робили, і нічого, нормально проходило!
- А ось в інших банках від нас цього не вимагають! (аргумент застосовується під час суперечки з юристом банку-контрагента).
- Що Ви за юрист, якщо не можете придумати, як зробити так, як я хочу і щоб це було правильно?!!
І ще юристи дуже люблять, коли Ви з розумним виглядом починаєте міркувати про правові питання, показуючи, як добре Ви їх знаєте і як погано їх знає сам юрист.
15. Якщо у Вашій фірмі декілька юристів, поставте одне і те ж питання усім їм (при цьому плювати, що питання по податках Ви ставите юристові, який займається питаннями нерухомості, - див. правило 12), виберіть найзручнішу для Вас точку зору, а якщо потім виникне проблема сміливо кажіть: ''А мені юристи сказали, що так можна!''.
16. Документи на юридичну експертизу потрібно носити по одному, приносячи черговий документ тоді, коли юрист вже написав юридичне роз’яснення. Юристи дуже люблять понову писати роз’яснення.
17. Якщо юрист ставить вaм питання, у жодному разі не відповідайте на на нього чесно. Навіщо йому знaти плaни постaвок вaшої продукції? Це до добра не приведе, нехай сaм здогадується.
18. Якщо юрист каже вaм що, згідно з тaким -то зaконом слід робити саме тaк або є ось такі терміни, не вірте йому, він блефує. Якщо він надсилає вaм десять письмових попереджень з тим же, він усе ще блефує. Коли термін пройде, слід просто подзвонити і гнівно звинуватити юристa у тому, що він вaс не попередив.
19. Якщо юрист працює в окремій фірмі і бере з вaс погодинно, то найкраще - дзвонити йому по телефону, a якщо він насмілиться надіслати вaм рахунок зa чотири години витрачені нa відповіді нa вaші цілком зaконні питання про брaтa дружини чоловіка сестри або про усе той же прострочений термін, слід просто подзвонити і покричaти про те, як він насмілився.
20. Якщо ви надсилаєте документи юристові, оберіть для цього сaмий "езотеричний" формaт. У жодному разі не використовуйте розповсюджені прогрaми.
21. Якщо усе ж тaки вирішили надіслати щось юристові у відповідь нa його питання, то обов’язково надішліть разом з цим ящик непотрібних паперів - нa те він і юрист, щоб рaзбирaтися.
За оригінал наведеного вище тексту висловлюю подяку сайту http://registriruemvsamare.ru/pamyatka_po_rabote_s_yur...
За сприяння у пошуці музичного супроводу дякую пані xxxAriyAxxx.
Зважаючи на прагнення відпочити (та дещо покращити свій настрій) я вирішив запропонувати Вашій увазі кілька просто цікавих знахідок, на які мені нещодавно довелося натрапити... Весна вже починає брати своє...
У японській мові існують різні системи писемності. Досі використовуються навіть "кандзі" (ієрогліфи китайського походження). Разом з ними існують й дві складові абетки, створені в самій Японії - "хіраґана" та "катакана". Було розроблено й транслітерацію японської мови латинськими літерами, хоча вона й зустрічається у відповідних текстах доволі рідко. Не зважаючи на різноманітність систем писемності їх усі можна зустріти одночасно просто переглянувши який-небудь японський журнал або газету... Навіть у @-неті. Натрапивши на цікавий матеріал, я вирішив ознайомити Вас з наведеною нижче спробою розробки транслітерації японської мови кириличними літерами... Може наважитеся перекласти свій "нік"?
Японська транслітерація (дуже і дуже приблизно):
А – ка
Б – зу
В – ру
Г (Ґ) - жі (джі)
Д – те
Е (Є) – ку
Ж – зу
З – з
І – кі
К – ме
Л – та
М – рін
Н – то
О – мо
П – но
Р – ші
С – арі
Т – чі
У (Ю) – до
Ф – лу
Х - рі
Ц - мі (або чіаріку)
Ч – мірі
Ш (Щ) – аріріку
Я – зука
Особисто мені пордібна "транслітерація" видалася доволі кумедною... А Вам?
Дещо нижче вирішив у контексті наведеного вище ознайомити Вас з оповідкою про майстра Ноноко, яка доволі якскраво демонструє, як можна одне й те ж саме називати зовсім по-різному... Цікаво, які міркуваня вона викличе у Вас? Але прошу не надавати їм похмурого відтінку.
Жив-був старий майстер дзен. Він жив один у хатині біля підніжжя гори. Якось вночі, коли Ноноко медитував, до його хатини увірвався грабіжник і, погрожуючи шаблею, зажадав грошей. Не перериваючи медитації, Ноноко відповів незнайомцеві:
- Усі мої гроші знаходяться в чаші на полиці. Можеш забрати усе, тільки залиш мені п'ять монет. Мені треба заплатити податки наступного тижня.
Грабіжник згріб усі гроші, а потім кинув у чашу п'ять монет. Він також прихопив з собою красиву вазу що стояла на полиці.
- Будь обережний з вазою, - сказав Ноноко, - вона може легко розбитися.
Незнайомець обвів поглядом порожню хатину і вже хотів йти, як майстер промовив:
- Ти забув сказати "спасибі".
- Спасибі, - відповів грабіжник і пішов.
Наступного дня село збуджено гуділо. Деякі селяни заявили, що їх пограбували. Хтось звернув увагу, що в хатині Ноноко на полиці не вистачає вази.
- Тебе теж пограбували? - запитали вони господаря.
- Ні, - відповів Ноноко. - Я дав незнайомцеві вазу і ще трохи грошей. Він подякував мені й пішов. Він був досить милою людиною, тільки доволі необережно розмахував своєю шаблею.
Ще дещо... У мережі багато де можна побачити наведений нижче анекдот... Але маю сумніви, що багато кому доводилося його читати. Хоча... Саме тому видалося доречним опублікувати його, зважаючи на спогади про зиму (яка вже "передала свої права весні"), а також саму тематику, яку мені запраглося тут висвітлити. Гарного Вам настрою:
Київ, зима, сутінки. Біля запорошеного снігом даішника зупиняється іномарка, з неї виходить японець і каже:
- Оясумінасай, сумімасен, омавару-сан, доко-де ватасі-ва коно юкітосі-ні Кока-Кора но кан-о коубаймас-ка?
На що даішник йому відповідає:
- Даруйте, я не зрозумів. Ви запитуєте, де в цьому сумному засніженому місті купити пляшечку чого?
P.S. Зауваження від "WalesDragon": японці вимовляють "Кока-Кола" як "Кока-Кора"... Специфічна культурна властивість.
P.S. Усе наведене тут я розмістив просто аби відпочити від буденності. Разом з тим в мене немає бажаня припиняти публікації тих серій, які вже викликали інтерес багато в кого. Що ж до цієї замітки, то хотів також дещо відволікти багатьох читачів від постійних клопотів та допомогти відчути весняний настрій... І просто посміхнутися.
А як це мені вдалося...
Першопочатково на текст щодо японської транслітерації натрапив оглядаючи матеріали пані "Sumna_Olesya".
Розміщений тут малюнок з дівчиною ви маєте можливість також побачити серед шпалер пані "Анастаська".
Першоджерело оповідки про майстра Ноноко: Когда Бог смеется. Сборник рассказов-медитаций. Перев. с англ. О. Вишмидта. - К.: "София", 2004; М.: ИД "София", 2004. - 240 с.
