_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_Вітер тихо вимальовує рядкиЖовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".Пригадаю поцілунок і вуста...Смак м`який і солодкий як весна----------Очі неба в погляді твоїм...Видно треба, видно так уже й хотів.Йшов, незнавши де ти є серед життя.Незабути, наче казка з майбуття-----------Щось сказати... зайві будуть всі слова.Малювати... тай не зовсім вмію я...)Дощ шепоче, про осінній зорепад,Знаю точно, знову мовлю не в попад-----------Розкриваю серце...

Читати далі...

Недавно розмовляв зі знайомим... Їздили вони по обміну досвідом у Польщу (зараз вона в Євросоюзі). Суть в тому, що досвід досвідом, а наші (як наші та й всякі інші гості зазвичай) давайс заразом практичне життя вивчати... наочно так би мовити ознайомлюватись. Про чистоту, порядок і рівень законності згадувати й порівнювати тут нема сенсу. А от про самі наболілі теми зарплат і цін пару слів сказати хочеться... і порівняти заразом.1) зарплата приміром того ж вчителя (проблеми навчання сьогодні на ...

Читати далі...

Тиша. Над степом красується величаве небо. Якийсь птах безшумно парить у вишині. Вні, здається, купається серед щедрого сонячного проміння у повітряних потоках піднебесся.- Но! Гей, но! - Баский кінь, ставши на диби, в мить полетів над матінкою землею, висікаючи багряні іскри. Розкішна грива розвивається на вітрі, могутні м`язи не знають втоми. Він мчить розтинаючи простір. У такт копитам коня б`ється серце вершника.- Агов! - Над степом розноситься всеосяжна луна. Вона іде далі, відбивається у...

Читати далі...

_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_Ми закохані в простори степові,У синє море...Гірські вершини снігові,Пшеничне поле...-----В Дніпра красу,У захід сонця,В ранкову іскорку-росуУ дня віконці.------У квіт весни,В розмаї літа...У жовте листя восени,В зимове віття...------В небес блакить,У серця спів...У час коли душа дзвенитьІ "я люблю тебе" - без слів...-------Ми закохані у все цеІ здається, що назавжди.П`єм вино життєве терпкеІ шукаєм в долі правди.------Ми закохані...      ...

Читати далі...

-__-_--_-_-_-_-_-_-_-_-_--_-__-Я ненавиджу стандарти,Ненавиджу світські умови.Не хочу щось чекати від завтра,Не бажаю вести буденні розмови.------Я ненавиджу банальність,Ненавиджу сіру реальність.Не хочу "як всі" щось робити,"Своє" можу просто створити.------Неоднакові, не схожі...Завжди насторожені.В цьому світі "!гості" є,Наче не запрошені...------Я ненавиджу костюми,Ненавиджу мотузки галстуків.Я ненавиджу зло і підступність,Ненавиджу маси і натовпи...------Я не...

Читати далі...

_--__--__--__--__--__--__--__--_Слова... Ми з них складаємо мрії.Дива... Коли й не бачимо, віримо.Твої очі весь час із подіями,Десь у мандрах приховані віями...-------------Політ... Хто душею не стомлений.Весь світ... Наче в променях сонячних.Як вогонь, що не гасне у спогадах,Погляд твій із усміхненим подивом... -------------Не забути ніяк, не відкинути.Знемагати у вічному поклику...І навіщо, так сталось, що стрілась ти?Чи приснилося це лиш для дотику?..------------Так життя лиш...

Читати далі...

>>>Серце моє накриває... твоя хвиляВ погляді моїм сяє... твоя хвиляДумки усі привертає... твоя хвиляВ душу цільно пускає стріли-------Суттю своєю чарує... твоя хвиляНебо мені малює... твоя хвиляНа свободу мою полює... твоя хвиляТа між нами не одна, не дві... милі------------------------------>>>>>>>>>>>>>>>

"Я заплутався... Життя здається зупинилось.Вірніш воно то йде. Але наче в замкненомуколі... З дня в день, з року в рік.                  Одноманітно й швидкоплинно."                   Жура***                ***                 ***Скрип підвід повільно відлунював у сутінках. Валка чумацького каравану просувалась неспішно самотньою степовою дорогою. Їхали мовчки. Зажурений керував першою підводою. Його віл ліниво пересуваючи ноги тягнув повні драбини солі, насипаної у мішках.Були ще...

Читати далі...

...або куди заведе язик,коли багато говорити)----В краях далеких, місць незнаних,Здається в Півдні української землі,Розказував мені мій дід, а йомуЙ прадід, а тому й ще якийсь пра-пра...Жили три брати і була у них сестра.Найстарший Кий, середній Щек,Хорив найменший і улюблениця їхСестриця Либідь, наче квіт весни,Що плакала всі ніченьки ясні- Коли вже підем в землі ті святі,Що нам заповіли її боги?Коли побачу той квітучий край?Вже надокучили дороги степові.Ізмалку у Володаря живем...Хоча...

Читати далі...

--------------------------------------------------"Було..." - Як кажуть літні люди..."Було і погуло"...Отак, добряче пожилиУ славнії часи царя Гороха,Де кожен брав собі потроху...Де їли і пили досхочу,Де час зарплати не минав.Там кожен бідний паном став,Хоча й товаришем вважався.А й справді! Хай який глава...Чи то райради, чи обкому,Тоді колгоспниця звичайная булаТоваришем йому або... при ньому.Однак той рай підпортив нам людей.Комусь з начальства стало малоЗвання товариша...

Читати далі...