"Ну здравствуй, здравствуй..." Лист перший. Продовження

  • 06.07.08, 22:06
- Це мої апартаменти. - Сказав Меркуріанець, завівши її у квартиру. Допоміг Сайєні зняти мокрий плащ і відніс його в сушилку. Коли повернувся, - Проходь. - Пройшли у вітальню. - Вибач, такий розгардіяш. Я нікого не чекав… - Тут певно і не ступала нога цивілізації. - Посміхнулась Сайєна, окинувши поглядом приміщення. Ситуація була невтішна. Скрізь газети, якісь книги, комп`ютер на підлозі, на невеличкому дивані купа одягу, на стільчику настільна лампа, на столі частини з...

Читати далі...

просто про мандри..

  • 06.07.08, 20:16
Палає багаття у темряві тіней І іскри, як зорі, виблискують в леті. Довкола дерева посріблені інеєм Співають про весну квітучі сонети. Я довго мандрую, я дуже стомився. Молитва і пісня в моєму наметі. Сховалися мрії, нема ідеалів, Пітьма на снігу як рядки у газеті Хтось каже забути, а ще хтось - згадати. Хтось вторить - немає чого починати, Кажу, що не буду тебе забувати І ніч безкінечна вже має минати. А сніг навкруги - мереживо кола, Розводить і...

Читати далі...

ЯКЩО У ВАС давно не було дощу, а СПЕКА дістала... То ВАМ СЮДИ

Тут ви почуєте музику Дощу, спів Громовиці і, якби бачили відео (а воно є) - спецефекти Блискавки.  Дана композиція для всіх хто прагне прохолоди, відпочинку, любить природу і сам дощ

Дівчині з країни Чудес

Зачаровано оглядаєшся, Із весною десь зустрічаєшся І незримою стежкою йдеш. Ти з мандрівкою подружилася, Щирим подивом загорілася І затаєним покликом звеш... Ти шукаючи не спиняєшся, Знов із мріями наче граєшся І натхнення даєш. Світ роздивитись стараєшся, Немов сонечко посміхаєшся І, чогось наче ждеш...

Дівчині, що любить дощ

Хмари, вітру подих, Вологи обійми в краплях. Хода твоя по дорозі Під схлипування віття дерев. Ти любиш на це дивитись, Ти любиш ловити в погляді Як все довкола розмите, Все вкрито довкола дощем...

Про юність

  • 14.06.08, 22:46
Чи ти бачила зорі зблизька? Як палає мереживо снів? Як у росах іскриться трава, І голос не вимовить слів? Як музика льється жива По струнах дивних днів? Як рука, що не знала пера Враз опише ледь чутний спів? Уста знов чують смак любові. Тіла зливаються у слові. В руці моїй твоя рука І розливається ріка... Бачимо зорі зблизька. Знову мереживо снів. Поряд у росах трава, А голос не знає слів... 2000р

Уривок з "Війни ХХІ століття" Чи є тут філософія? (не-романтика)

  • 14.06.08, 14:54
Ещё не решена наша участь, но испытание уже стучится в наши двери - ИСТОРИЯ призывает людей. Завещание МИРА - конец всем войнам "И сойдет на ЗЕМЛЮ сила молнии и огонь породит жизнь, основу всем жизням. Сквозь дым и пепел мы увидим то, чего не видели в светлые дни." Надпись над входом в Библиотеку Федерации Мир в борьбе. Народы все шли и шли по тропам войн, плыли реками крови и тонули в пропасти времени. Из плоти народов формировалась нация, породившая...

Читати далі...

"Ну, здравствуй, здравствуй..." Лист перший

Етт зайшов у кафе. Зайняв столик у глибині залу. Нічого не думалось, нічого не хотілось. Гірке відчуття, ніби струни рвались у серці, обривки їх дряпали душу. - Ваше замовлення пане.- Голос офіціанта, що приніс коньяк привів Етта до тями. - Дякую.- Меркуріанець сам налив собі чарку. З гучномовця звучала сумна мелодія, від котрої у напівтемному приміщенні було ще темніше. Етт і незчувся як пляшка стояла вже порожня. "Така порожня як і ця зала" - подумав Меркуріанець...

Читати далі...

Сторінки:
1
14
15
16
17
18
19
20
21
попередня
наступна