---
Блукав, а нащо? - без потреби...
Шукав, але не бачив неба...
Мені б до тебе, та не тямив...
Згубив, хоч і любив нестямно...
Прости - скажу вже надаремно...
Тоді був день, а зараз - темно...
Не варто й не можливо стріти
Те що згубив з-за краю світу...
Нема повернення в минуле,
Я тут, із вирієм заснулим...
Вже за межею і.., давно
Порване в шмаття знамЕно,
Без вороття назад, без прощення
Помру - не вийшовши з оточення...
... Ідеш, пливеш по ходу дії.., без варіантів - без надії...
Знаходиш вихід з понад вежі... і вже не можеш без пожежі...
Ти знала мене - я тебе, і без вогню це не мине...
Розкрити крила - боїмося, цей страх сильніший без відкосів...
Де ти де я - ми надто поруч, але й далеко - понад обруч..,
Закриємо назавжди двері, одне по однім - нас ми стерли...
Із пам`яті назавжди нашій, бо нам без нас - так буде краще...
Колись десь може погляд стрінем - і так і лишим - без надії...
---
Ти озирнись на мить довкола...
Поглянь у світ із надсуцвіття
І замість крапки знову кома,
І знов спіральне словоліття.
---
Пробуджена промінням сила
З весни ввібрала ноти літер.
Душа втомитись не посміла,
В обіймах зустрічає вітер...
---
Ти зупинись на мить поволі
Спитай питанням без обману,
Чого це над тобою зорі
Живильним світлом гоять рану?
---
Чого птахи співають ніжно,
Чого пелюстки мріють світлом?
Невже в питаннях сенси світу?
А в серці вже... любові вітер
---
Печалі днів твоїх, печалі...
Із глибини пливуть і далі...
По землі широколистям,
Порозсипані намистом,
Світом вкутані у далеч
Десь назбирані над наніч
Вітру стогоном легким...
Смаку винного терпким...
Стрункості кохання юність
Очі - мрії, рухів в`юнкість...
---
Світ, ну, на грані фантастики,
Виходимо вже із реальності.
Сховались в минуле схоластики
Філософічної дальності
---
Тепер в світі штучна електрика,
Людство нею ущерть зазомбоване.
Чув ще десь слово "е(в)клептика"
Та вже, хай грець йому, що воно...
---
До чорта є скрізь інформації,
Чим побільше заповнити голову...
Та все більше довкруг деформації,
Усе більше "культурного олова"
---
Про моральність одні декламації...
Що політиків, що духовників...
---
ех...
з електрикою (проводка йолки) морочився піввечора 
...
---
Іти крізь безліччя доріг,
Не дивлячись в пітьму,
Півшляху поки зміг...
А далі... чи піду?
---
Шляхи щораз ростуть
У напрямі розтічч...
Канати натягнув
У світі протиріч
---
Снаги витрата сил
І лише слід від крил...
Лиш юності здогАд
І шир стіни стократ...
---
Пробити чи пройти,
Угору чи назад..?
Безкрилість висоти
Здолаю я навряд...
---
І ось перед межі
Стою чи тільки марю?
Долоні враз пусті,
Хоч і вогнем палають
---
Простий наразі знак,
Таке в житті буває...
Я хочу цього? - ТАК!
І знаю і не знаю...
...
всім привіт! вітання з пасхальними святами)))
сьгодні весняне тепло таки здається прогнало прохолоду хоча б вдень, а вночі, вже по ходу, теж справи підуть налад. Приємно сьогодні перечитувати блоги, хороші замітки друзів у стрічці повідомлень (по змозі ще загляну у чим побільшу їх кількість)), гарне спілкування з людьми яких давно не бачив... і що ще треба для позитивного настрою;-)))
І взагалі - тиждень видався геть не нудним, весна триває!
а що метаморф?... - а це і є весь чудовий тиждень і враження від чудових жінок, з якими спілкувався)
Зичу всім класного настрою і тільки приємних хвилювань))
Вони є між нами... вони поруч завжди... несхожі й непердбачувані... вони живуть у світах де всі такі... тут їх небагато, але є...
вони- інші... чому? Хто вони? Інші - це ті хто назавжди лишився дітьми в душі... і не сприйняв світ дорослих...
А ВИ їх бачили
... 
---
P.S.
от чорт.., сьогодні сталася трагедія. і про що я думав коли цвяха забивав? бабхнув прямо по вказівному на лівій руці 
... ніготь вже потемнів, ниє йолки. але то не проблема.
проблема в тому що клавіатуру незручно при такому нитті ним натискати... В принципі я, як кажуть, не один... 
перед тим вгрів по пальцях дядькові (теж ненароком 
) 
, а на двох і болячка легша
так що висновок простий... молоток і клавіатура - речі малосумісні, прийдеться і на завтра про компа забути 
тако от...і що то 
...
мав сьогодні поїхати в місто... а-а-а, не ті плани в "моєї" адміністрації... пилку в руки і... 
от і бринькав не покладаючи їх на благо вітчизни.., як кажуть 
...
...все таки після кількагодинної боротьби із заростями і посохлими деревами (вичищав садок, поновлював огорожу) заслужив на сон, трохи енергетичного напою 
і визнання "своєю" адміністрацією роботи. Хоч і не надто гуманно (пилкою таки 
), але привів територію в порядок і відкрив доступ сонячним променям до культурних рослин 
...
так от і провів день... 
і такий от АМА-ХХХ...
---
P.S. - шановна адміністрація i.ua прошу надати свободу користувачу rey2003
Я звертаюсь до всіх ЛЮДЕЙ..!!!
Ми маємо найцінніший дар на цьому світі - ЖИТТЯ.
Тільки від нас із вами залежить, як ми використовуєм свій ШАНС.
Чому ми не застосовуєм свою енергію в мирних цілях?
Навіщо нам війни, протиріччя, брутальність і провокації?
Я вважаю, що це зовсім не тяжко, розвиватися самим і дати шанс іншим.
Я вважаю, що це зовсім не тяжко - поважати думку одних і жити не наносячи шкоду іншим.
Шановна адміністрація I.UA, я дуже прошу повернути користувача ray2003, для подальшої мирної діяльності на сайті.
Буду дуже Вам вдячний.
