Наприкінці минулого року з'явився вільний час і бажання зробити ще один випуск самвидаву про українські та локалізовані у нас автомобілі, тож дуже швидко настрочив випуск про "Жигулі". Історія "сімки" настільки величезна, що про складання в Україні вся інформація навіть не вмістилась. Але вийшло цікаво та інформативно. 

Цей випуск був написаний у листопаді-грудні, але вирішив доопрацювати та викласти до Дня народження.

Отож, зустрічайте! 10-й (аж не віриться) випуск самвидаву. Про ВАЗ-2107 та історію Кременчуцького автоскладального заводу.

Посилання на альбом (більш читабельно): https://photo.i.ua/user/6728933/558656/

Попередні випуски:

№9. ЗАЗ Vida хетчбек

Нажаль, вийшло трохи неакуратно (лінії по краям), але переробляти лінь і ніколи.

Аж не віриться, що виповнилось 43 роки. Це вже досягнення, що з моїми нервами не випилявся і не спився. Відчуваю себе вже дорослим дядькою. Соромно, що просирав багато часу, коли можна було подорожувати і намагатись наполегливіше облаштовувати особисте життя. Ну, але вже, що є...

Замислюватись над тим, чого досяг до такого віку, не хочу. Бо похизуватись особливо нічим. Хіба що, наявністю заробітку та тим, що не закинув вести блог (хоч для цього було багато передпосилок).

Якщо ж писати про здобутки за 43-й рік життя, то, напевно, що навчився радіти дрібницям і створювати позитив сам для себе (купити щось смачненьке, вітруально поподоружувати по якійсь країні або на поїзді, подивитись цікаве відео).

Для мене цей День народження — звичайний робочий день. Хіба що, зі смачним святковим столом і подарунками, яких цього разу подарували багато (зокрема й тому, що повідомив, що хочу на День народження). Але, в основному, дарували гроші та їжу. Ну а я сам собі купив величезний набір кольорових олівців. Так, хотів ще влаштувати вечірку на зйомній хаті, але не наважився це зробити ні на попередній, ні на цей День народження. Втім, й так було святково.

Ну а для читачів цього бложику буде своєрідний подарунок — продовження історій про українські автомобілі.

Психіатр порадив завести якесь нове хобі, враховуючи що старі хобі або не по кишені, або недоступні у воєнний час. Тож я вирішив розфарбовувати розмальовки. Заодно, виходить арт-терапія. Хоча це, мабуть, гучно сказано. Але оскільки я вже давно відучився і у нас не було пар з малювання кольоровими олівцями, то розфарбовувати нічим. Нє, якийсь набір є. На 12 олівців. Однак тієї кількості мало. Тож постало питання про купівлю олівців. Які вибрати? Вигаюсь між чеськими Koh-i-Noor і китайськими Kalour. Чеські мають гарну якість і не належать до диктаторського режиму. Але їх вважають любительскими і найбільшу кількість кольорів, яку можна купити — 72 (хоча випускаються і на 144 кольори, але у продажу їх нема). В свою чергу, про китайські олівці відгуки неоднозназні. Хтось каже, що у них нормальна якість. Хтось, навпаки, що вони косі-криві, грифелі не по центру і ламаються. Крім того, швидше списуються. І, звісно, виробляються в країні з диктаторським режимом. Проте мають набагато більше кольорів. А це — більше задоволення від кількості та більше можливостей для розмальовування. До Дня народження ще є час подумати, тому захотів спитати вашу думку.

В процесі будівництва губився у здогадках, що ж це буде. Спочатку навіть думав, що буде житлова багатоповерхівка. Потім — що буде гіпермаркет. Бо будівля величезна. Припускали, що може бути "Novus", чи "Ашан". Однак ближче до відкриття стали ширитись чутки, що туди переїде "Фора", яка розміщувалась у торговому центрі "Квартал", поруч. Втім, правда виявилось трохи інакшою — коли змонтували вивіску магазину "Eva", стало зрозуміло, що це буде не гіпермаркет, а торговий центр.

1. Новий гіпермаркет виявився торговим центром з дивною назвою "Молодіжний style". Незрозуміло, причому тут "стиль". Та й адреса новобудови — не вулиця Молодіжна, а вулиця Гоголя(!). Фактично він запрацював з нового року. Ну а "Фору" відкрили 14 лютого.

Якби я жив у Києві, то цій події не придав би значення. Але для Боярки новий торговий центр — це новина загальноміського значення. Тож вирішив висвітлити її у своєму блозі.
[ Читати далі (+38 фото)... ]

Прикольні відео з еволюцією Мерседесів Е та S-класу.

В найближчому магазині була акція на чіпси норі з рисовим борошном. Спробував: смакота. Завдяки рисовим листам чіпси хрусткі. А самі водорослі пахнуть смаженою мойвою. Всього їх бачив 4 смаки: морська сіль, сир, хондаші, васабі. Особливо сподобались з сиром. З васабі — так собі.Інші поки не пробував. Але прикольна штука. Правда, дорога. По акції коштують 49 з копійками. А без знижки — 75 грн.

Думаю: робити огляд на них, чи для зйомок малувато?

Не знаю, що зі мною, але ось вже декілька днів сонливість і втома. Цієї ночі проспав аж більше 9 годин і хочеться спати. Вчора лише помився і виправ одяг. На інше сил не вистачило. Причому навіть і кава (натуральна, а не сублімована) не допомогла. Все одно хотілось спати весь день. А позавчора ледве зробив запланований обсяг роботи. Причому від сварки з батьками була віддишка. Я думаю, що це вплинуло на зменшення працездатності. 

Ось цікаво почитати розумників, які радять йти в армію. Буде стрес, почнеться віддишка, а потім сонливість. Тут на елементарні справи не вистачає сил. Кому такий потрібен?

Отож, у цьому фотозвіті — замальовки сніжної зими та блекаутів (і того, що робив під час вимкнень електрики).

1. Біля нового супермаркета (який виявився всього лиш черговим торговим центром) встановили новорічну ялинку. Для нашої місцини це така ж сама дивина, як і сніг. А ось чи ставили ялинку в парку ім. Шевченка мені невідомо.

Скажу чесно, фотографувати особливо нічого і ніде, оскільки географія прогулянок доволі обмежена і на вулицю без потреби намагаюсь не виходити. Тим паче, у сильну ожеледь. Але оскільки я блогер, то шось та й відзняв.
[ Читати далі (+42 фото)... ]

Набрався терпіння і таки прослухав національний український відбір на цьогорічне "Євробачення". Правда, лише прослухав конкурсні пісні, а виступи не дивився. Тож буду оцінювати лише музичну частину.

На початку ставився скептично, подивившись огляди критиків. Однак прослухавши дійшов до висновку, що справді багато сильних гарних пісень.

Jerry Heil — з піснею "CATHARTICUS (prayer)" моя фаворитка. По-перше, тому що вона вже відома співачка. По-друге, сподобалась її пісня для "Євробачення". Так, погоджуюсь з претензіями, що вступна частина з музичним програшом дуже довга. Можна було б її скоротити вдвічі, до 15 секунд. Але у всьому іншому — супер: музика є, мелодійний приспів. Та й буде прикольно, якщо співачка, що вже брала участь у "Євробаченні" в дуеті, вирішала заспівати ще й соло. Дуже хочеться, щоб вона перемогла у нацвідборі. Однак слабо в це вірю. Проте вважаю, що на "Євробаченні" вона може зайняти з 5 по 10 місце або навіть потрапити у призову трійку.

LELEKA. Її я б міг назвати улюбленицею єврофанів. Хоча співачка невідома. У неї немає бекграунда популярності. А я прихильник ідеї відправляти на "Євробачення" лише тих, хто досяг слави в країні. Ну що ж, конкурсна пісня справді звучить непогано. Але це типова "євробаченська" пісня. Не сподобалось, що на приспіві змінюється ритм і спокійний спів, як на куплетах, замінюється різким і ламаним. Показати країну? ОК. Припускаю, що саме її оберуть на нацвідборі. Але в фіналі навряд чи займе місце вище 10.

MOLODI теж звучать непогано. Однак ні у пісні, ні у гурту немає ні впізнаваності, ні популярності. Просто гарна пісня від пересічного бойз-бенду. А на "Євробаченні" потрібно епатувати і вирізнятись із натовпу. Хоча сподобалась більше, ніж "Ridnym" від LELEKA. Тому шансів на конкурсі небагато. Але я думаю, що їх можуть і не вибрати на нацвідборі.

LAUD — відомий співак зі своєрідним голосом, що вирізняє його з когорти вітчизняних виконавців. Нічог поганого сказати про нього не можу. Так, не в топі музикантів, але і не ноунейм. Щодо пісні — вона звичайна, не надто виразна, але з хором на приспіві, чим нагадало щось американське. Мені сподобалось, хоч це і мейнстрім. Втім, на нацвідборі, мабуть, не пройде. Але якщо уявити, то, мабуть, від 15 і вище. Чому? Тому що мейнстрім.

Monokate — це солістка з Go-A. Хоча як сольна виконавиця вона ще новенька. Але відома завдяки Go-A. Тому не знаю, до якої категорії її віднести. Ну а пісня дуже сподобалась. Я б її поставив на друге місце разом із MOLODI та LAUD. Народні мотиви з танцювальними ритмами і рок-звучанням не дадуть занудьгувати. Це качає. Та й змішування стилів публіці може сподобатись.

The Elliens не чув раніше. Однак, на диво, співають гарно. Пісня потужна! З рок-метал звучанням! Драйвово! Як The Rasmus, але з жіночим співом. Мені сподобалось, хоч я і не прихильник невідомих виконавців. В своєму рейтингу поставив би поруч з Jerry Heil. На мою думку, це той випадок, коли нерозкрученість може дати перемогу, як це було з Go-A, які прославились саме завдяки "Євробаченню". Та й пісня повністю англомовна, що дозволить закордонним слухачам краще зрозуміти текст. Я б сміливо відправляв їх на конкурс. Шанси на успіх: від 3 по 10 місце.

KHAYAT з категорії відмих виконавців, хоч і не першого ешелону. Цим, а також неповторним голосом, він схожий на LAUD. Але от пісня слабша. Скоріше не сподобалось, ніж сподобалось. Хоча цілком вписується в формат "Євробачення". Може зайняти від 15 по 20 місце. Більше нічого сказати.

Valeriya Force — ще одне відкриття нацвідбору. Невідома широкому загалу співачка. Конкурсна пісня не сподобалось. Якась вона невиразна, слабенька. Без хуків, що запам'ятовуються. Без незвичного голоса. Без епатажу. На "задовільно". Прогнозувати місце на фіналі "Євробачення" не візьмусь.

MR. VEL теж з категорії невідомих артистів. Проте з потужним голосом, який може очарувати суддів та глядачів "Євробачення". Пісня з різними, але гармонійними, перепадами темпу і стилів. А на конкурсі таке люблять. Та й мені пісня сподобалась. Тож шанси на успіх я б дав високі — від 3 по 5 місце.

Щука-риба також з непопулярних виконавців. А точніше, гуртів. За настроєм нагадує святкові новорічні пісні-балади. Така спокійна пісня... Доки не не залунав драм енд бейс. З етно мотивами. Прикольна суміш. Але наприкінці швидкий темп був перебором. Тому мені "не зайшло". В разі обрання на фіналі нацвідбору призове місце точно не займуть. Десь нижче 20-ки.

Блін, аж самому не віриться, що зробив таку розлогу рецензію! Як вам послідовність, в якій я прослуховавував пісні учасників? Яка ваша думка: кого обреруть, хто може дати країні призові місця та хто з учасників нацвідбору сподобався вам?